Розділ ІІ ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА Тема 4. Вимірювальні генератори

Скачать презентацию Розділ ІІ ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА Тема 4. Вимірювальні генератори Скачать презентацию Розділ ІІ ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА Тема 4. Вимірювальні генератори

5312-sl_l06.ppt

  • Количество слайдов: 32

>Розділ  ІІ ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА Тема 4.  Вимірювальні генератори   Лекція 6. Розділ ІІ ВИМІРЮВАЛЬНА ТЕХНІКА Тема 4. Вимірювальні генератори Лекція 6. Вимірювальні генератори

>Мета лекції:     розглянути основні принципи побудови вимірювальних гене-раторів, їх класифікацію, Мета лекції: розглянути основні принципи побудови вимірювальних гене-раторів, їх класифікацію, особ-ливості використання та функці-ональні схеми вимірювальних генераторів в різних діапазонах частот.

>Питання лекції:     1. Класифікація вимірювальних генераторів, узагальнена структурна схема. Питання лекції: 1. Класифікація вимірювальних генераторів, узагальнена структурна схема. 2. Генератори сигналів низьких частот. 3. Вимірювальні генератори високих та надвисоких частот. 4. Генератори імпульсів. Література: Л1. с.141-159, Л2. с.318-343. Матеріально технічне забезпечення: ПЕОМ, проектор, слайди. Зразки КВП, схеми.

>1. Класифікація вимірювальних генераторів, узагальнена структурна схема       1. Класифікація вимірювальних генераторів, узагальнена структурна схема Вимірювальний генератор – це джерело вимірювальних сигналів із заздалегідь відомими параметрами та нормованою похибкою, призна-чений для дослідження, налагод-ження та перевірки функціонування електротехнічних кіл та пристроїв.

>Класифікація за формою сигналів:  генератори синусоїдальних сигналів; генератори синусоїдальних модульованих коливань; генератори шумів; Класифікація за формою сигналів: генератори синусоїдальних сигналів; генератори синусоїдальних модульованих коливань; генератори шумів; генератори імпульсів; генератори сигналів спеціальної форми.

>Класифікація за частотним діапазоном: інфранизькочастотні (0,001 Гц – 10 кГц); низькочастотні (30 Гц Класифікація за частотним діапазоном: інфранизькочастотні (0,001 Гц – 10 кГц); низькочастотні (30 Гц - 300 кГц); високочастотні (30 кГц – 300 МГц); надвисокочастотні (300 МГц – 78,33 ГГц).

>Види вимірювальних генераторів (ВГ): Г2 – генератори шумових сигналів; Г3 – генератори сигналів низької Види вимірювальних генераторів (ВГ): Г2 – генератори шумових сигналів; Г3 – генератори сигналів низької частоти; Г4 – генератори сигналів високої частоти; Г5 – генератори імпульсів; Г6 – генератори сигналів спеціальної форми; Г8 – генератори коливальної частоти (Свіп-генератори).

>Види модуляції: амплітудна синусоїдальна (АМ); частотна синусоїдальна (FМ); амплітудна імпульсна (PT); частотна імпульсна (FT); Види модуляції: амплітудна синусоїдальна (АМ); частотна синусоїдальна (FМ); амплітудна імпульсна (PT); частотна імпульсна (FT); фазова імпульсна (ΨТ).

>Класифікація ВГ  за класом точності:        Класифікація ВГ за класом точності: Позначення класу складається з умовних позначень основних параметрів та класів точності за цими параметрами. Наприклад, (f1, U5) – відносна похибка встановлення частоти складає 1%, а амплітуди – 5%.

>Узагальнена структурна схема ВГ    Задавальний    генератор Схема формування Узагальнена структурна схема ВГ Задавальний генератор Схема формування вихідного сигналу Схема вимірювання параметрів вихідного сигналу Блок живлення

>Задавальний генератор (ЗГ) – визначає частоту та форму сигналів, які він генерує і є Задавальний генератор (ЗГ) – визначає частоту та форму сигналів, які він генерує і є головною функціональною частиною будь-якого ВГ. У залежності від виду ВГ, він може бути генератором: синусоїдальних коливань; періодичної послідовності імпульсів; генератором шуму (ГШ).

>Схема формування вихідного сигналу виконує різноманітні функції, що визначаються видом ВГ. Вона може підвищувати Схема формування вихідного сигналу виконує різноманітні функції, що визначаються видом ВГ. Вона може підвищувати енергетичний рівень сигналу ЗГ, надавати йому визначену форму, створювати сітку частот, кодові комбінації і т. ін. Схема вимірювання забезпечує встановлення параметрів сигналів з нормованою похибкою.

>2. Генератори сигналів низьких частот         2. Генератори сигналів низьких частот У залежності від схеми задавального генератора розрізняють три типи вимірювальних генераторів сигналів низьких частот: RC-генератори; генератори на биттях; генератори з діапазонно-кварцевою стабілізацією частоти.

>2.1. Генератори типу RC R1 R2 C1 C2 Rт R4 R3 Uп Uн Підсилювач 2.1. Генератори типу RC R1 R2 C1 C2 Rт R4 R3 Uп Uн Підсилювач Підсилювач вихідний Схема вимірювання

>Склад ЗГ: коло частотно-вибіркового позитивного зворотного зв`язку (R1, C1, R2, C2); коло частотно-незалежного негативного Склад ЗГ: коло частотно-вибіркового позитивного зворотного зв`язку (R1, C1, R2, C2); коло частотно-незалежного негативного зворотного зв`язку (RТ, R4, R3); підсилювач (двокаскадний).

>Z1*Z3=Z2*Z4;  1+3=2+4,  а це виникне у разі виконання рівняння : Z1*Z3=Z2*Z4; 1+3=2+4, а це виникне у разі виконання рівняння :

>Для генерації коливань застосовується ПЗЗ         Для генерації коливань застосовується ПЗЗ В двокаскадному підсилювачі відбувається поворот фази майже на 360. Напруга з виходу підсилювача подається на фазову частину моста Віна. Частина напруги Uп з мосту подається на вхід підсилювача.

>Для стабілізації напруги на виході застосовується НЗЗ       Для стабілізації напруги на виході застосовується НЗЗ Напруга Uн з R3 подається на вхід підсилювача. Як нелінійний опір використовується термістор, який має негативний коефіцієнт опору. Стабілізація відбувається за такою логічною схемою: UвихIтRт Uн Uвх Uвих

>Переваги RC-генератора: простота пристрою та малі розміри; відносно малий коефіцієнт нелінійних спотворень (до 3%); Переваги RC-генератора: простота пристрою та малі розміри; відносно малий коефіцієнт нелінійних спотворень (до 3%); частота коливань, що генеруються, залежать тільки від параметрів кола ПЗЗ. Недоліки: схему не можна використовувати у ВЧ діапазоні (ємності конденсаторів стануть близькими до паразитних ємностей); необхідно мати ступінчатий перемикач частоти для перекриття всього діапазону НЧ.

>2.2. Особливості роботи генератора      Г3-106 Діапазон частот 20 Гц 2.2. Особливості роботи генератора Г3-106 Діапазон частот 20 Гц – 200 кГц. Номінальне значення вихідної напруги Uвих=5 В. Основні похибки: f =(3+30/f)%; u =6%. Склад: міст Віна R1, R2, С1 – С8, R3, Л1, С9; двокаскадний підсилювач V1, V2, V3; на V4 і V5 побудовано емітерний повторювач з динамічним навантаженням.

>Коло ПЗЗ:  Uвих Uб1 Uк1 Uб3 Uк3 Uвих   Коло НЗЗ: Rл1 Коло ПЗЗ:  Uвих Uб1 Uк1 Uб3 Uк3 Uвих Коло НЗЗ: Rл1 Uл1 Uе1 Uк1 Uб3 Uк3 Uвих

>2.3. Генератор на биттях Генератори сигналів НЧ, що побудовані за принципом биття, і мають 2.3. Генератор на биттях Генератори сигналів НЧ, що побудовані за принципом биття, і мають в своєму складі: два генератори ВЧ, змішувач, фільтр НЧ, підсилювач, вихідний пристрій з вольтметром. Частота одного генератора фіксується, а частота іншого генератора може змінюватись плавно у визначеному частотному діапазоні. На виході змішувача виникають сигнали сумарної, різницевої та інших частот. Нас цікавить НЧ сигнал, тобто різницевий: Fр=f1 – f2.

>Структурна схема генератора на биттях Генер.1 f1=const Змішувач Генер.2 f2-змінна  ФНЧ  Підсилювач Структурна схема генератора на биттях Генер.1 f1=const Змішувач Генер.2 f2-змінна ФНЧ Підсилювач Вихідний пристрій Вольтметр

>Переваги генераторів на биттях: мають плавне перестроювання частот в широкому діапазоні НЧ; мають малий Переваги генераторів на биттях: мають плавне перестроювання частот в широкому діапазоні НЧ; мають малий коефіцієнт нелінійних спотворень (1-2%); порівняно висока точність калібрування по частоті (до 2%). Недоліки: складність пристрою; великі габарити і вага.

>2.4. Генератори на базі синтезаторів частоти Принцип роботи синтезатора основується на багатократному перетворенні опорної 2.4. Генератори на базі синтезаторів частоти Принцип роботи синтезатора основується на багатократному перетворенні опорної частоти f0, яку отримують від генератора з кварцовою стабілізацією, в сітку дискретних вихідних частот fвих. Діапазон частот вихідних сигналів синтезаторів частоти 20 Гц ... 50 МГц; похибка встановлення опорної частоти 10-8.

>3. Вимірювальні ВЧ та НВЧ генератори Структурна схема генератора ВЧ має вигляд:  3. Вимірювальні ВЧ та НВЧ генератори Структурна схема генератора ВЧ має вигляд: ВАРИКАП Внутр. модулятор ЗГ Підсилювач Вихідн. пристрій Вимірювач глибини модуляції Вольтметр ЧМ АМ

>Склад: а) режим неперервної генерації (НГ) – ЗГ, підсилювач, вихідний пристрій, вольтметр; б) в Склад: а) режим неперервної генерації (НГ) – ЗГ, підсилювач, вихідний пристрій, вольтметр; б) в режимі амплітудно-модульованих коливань (АМ) під'єднуються додатково: внутрішній модулятор; вимірювач глибини модуляції; в) в режимі частотної модуляції: під'єднується варикап до ЗГ; внутрішній модулятор під'єднується до варикапу.

>Структурна схема генератора НВЧ  Внутрішній модулятор ЗГ Фіксов. аттеню.    Структурна схема генератора НВЧ Внутрішній модулятор ЗГ Фіксов. аттеню. Змін. аттенюатор Хвилемір Вимірювач потужності

>Основним елементом схеми є задавальний генератор. Його схема і конструкція залежить від діапазону частот Основним елементом схеми є задавальний генератор. Його схема і конструкція залежить від діапазону частот (використовуються дискові металокерамічні тріоди, клістрони, діоди Ганна, ЛБХ). Представниками генераторів НВЧ є: Г4-112; Г4-135; Г4-78 і т. ін.

>4. Генератори імпульсів  Структурна схема генератора імпульсів:  ЗГ Схема затримки Схема формування 4. Генератори імпульсів Структурна схема генератора імпульсів: ЗГ Схема затримки Схема формування Вихідний дільник Схема вимір. амплітуди Синхроімпульс Зовнішній запуск Вихід

>ЗГ може бути виконаний за схемою блокінг-генератора або мультивібратора. Схема затримки дозволяє отримати часовий ЗГ може бути виконаний за схемою блокінг-генератора або мультивібратора. Схема затримки дозволяє отримати часовий зсув між синхронізуючим сигналом і вихідним імпульсом. Схема формування тривалості і амплітуди дозволяє сформувати основні імпульси за тривалістю, а також за тривалістю фронту, зрізу і амплітудою.

>