Скачать презентацию РОЗДІЛ 3 Вступ до математичного аналізу Лекція 9 Скачать презентацию РОЗДІЛ 3 Вступ до математичного аналізу Лекція 9

Вищ. мат тема (9).ppt

  • Количество слайдов: 22

РОЗДІЛ 3 Вступ до математичного аналізу Лекція 9 Тема. Границя числової послідовності та функції. РОЗДІЛ 3 Вступ до математичного аналізу Лекція 9 Тема. Границя числової послідовності та функції. 1. Поняття числової послідовності. Означення 1. Якщо кожному натуральному числу n є N за певним правилом ставиться у відповідність число хn , то множину чисел називають числовою послідовністю і позначають символом.

Окремі числа називають членами числової послідовності: - перший член, другий, - n-й або загальний Окремі числа називають членами числової послідовності: - перший член, другий, - n-й або загальний член послідовності. Очевидно, що довільна функція , задана на множині натуральних чисел N, визначає деяку числову послідовність , якщо. Останню рівність називають формулою n-го члена числової послідовності. Означення 2. Послідовність називається зростаючою (неспадною), якщо для будь-якого n виконується нерівність ( ). Послідовність називається спадною (незростаючою), якщо для будь-якого n виконується нерівність ( ). Усі такі послідовності називаються монотонними.

Означення 3. Послідовність називається обмеженою, якщо існують такі числа m та , що для Означення 3. Послідовність називається обмеженою, якщо існують такі числа m та , що для всіх n виконується нерівність. 2. Границя числової послідовності. Означення 4. Число а називається границею числової послідовності , якщо для будь-якого числа (яке б мале воно не було), існує номер такий, що для всіх номерів виконується нерівність. Позначають або при.

Геометрична інтерпретація границі послідовності. Нерівність рівносильна нерівності , яка показує, що елемент знаходиться в Геометрична інтерпретація границі послідовності. Нерівність рівносильна нерівності , яка показує, що елемент знаходиться в – околі точки а, тому означення границі можна сформулювати інакше. Означення 5. Число а називається границею послідовності , якщо, для будь-якого – околу точки а існує номер N такий, що, починаючи з номера , усі члени послідовності попадають в цей окіл (рис. 1).

Рис. 1 Послідовність, яка має границю, називають збіжною, а послідовність, що не має границю, Рис. 1 Послідовність, яка має границю, називають збіжною, а послідовність, що не має границю, називають розбіжною. х1 х3 хn+1 хn+2 хn х2

Основні властивості границі послідовності n n Теорема Вейєрштрасса. Якщо послідовність монотонна й обмежена, то Основні властивості границі послідовності n n Теорема Вейєрштрасса. Якщо послідовність монотонна й обмежена, то вона має границю. Якщо послідовність збіжна, то вона має тільки одну границю. Якщо послідовність збіжна, то вона обмежена. Якщо послідовності збіжні, то , , , якщо .

3. Границя функції Означення 6. Нехай функція визначена на проміжку. Число А називається границею 3. Границя функції Означення 6. Нехай функція визначена на проміжку. Число А називається границею функції при , якщо для будь-якого малого існує таке додатнє число , що для всіх х таких, що , виконується нерівність. Позначають.

Геометричний зміст означення границі функції при. При достатньо великих за модулем значеннях х значення Геометричний зміст означення границі функції при. При достатньо великих за модулем значеннях х значення функції мало (менше ніж на ) відрізняються від числа А (рис. 2), тобто відповідні точки графіка функції лежать у смузі обмеженій прямими.

y y=f(x) A+ A A- –M M х y y=f(x) A+ A A- –M M х

Означення 7. Число А називається границею функції в точці , якщо для будь-якого малого Означення 7. Число А називається границею функції в точці , якщо для будь-якого малого числа існує число таке, що при всіх х, що задовольняють нерівність , виконується нерівність. Позначають . Зауваження. Означення границі не вимагає існування функції в точці , тобто , але.

Геометричний зміст означення границі функції в точці . За заданим – околом числа А Геометричний зміст означення границі функції в точці . За заданим – околом числа А існує –окіл числа такий, що для всіх відповідні значення функції , тобто лежать у смузі шириною (рис. 3).

Рис. 3 y y=f(x) A+ A A- х Рис. 3. Рис. 3 y y=f(x) A+ A A- х Рис. 3.

Означення 8. Якщо функція має границею число при , то число називають границею функції Означення 8. Якщо функція має границею число при , то число називають границею функції зліва (лівосторонньою границею) і позначають. Означення 9. Якщо число є границею функції при , то число називають границею функції справа (правосторонньою границею) і позначають. Для існування границі А функції в точці необхідно і достатньо, щоб існували в цій точці границі функції зліва та справа і щоб вони були рівні, тобто.

4. Нескінченно малі та нескінченно великі функції. Означення 10. Функція нескінченно малою при ( 4. Нескінченно малі та нескінченно великі функції. Означення 10. Функція нескінченно малою при ( ). називається , якщо

Властивості нескінченно малих функцій. n. Алгебраїчна сума скінченого числа нескінченно малих функцій є нескінченно Властивості нескінченно малих функцій. n. Алгебраїчна сума скінченого числа нескінченно малих функцій є нескінченно мала функція. n. Добуток нескінченно малої функції на сталу величину, або на обмежену функцію, чи на іншу нескінченно малу функцію є нескінченно мала функція. n. Частка від ділення нескінченно малої функції на функцію, границя якої не дорівнює нулю, є нескінченно мала функція. Означення 11. Функція називається нескінченно великою при , якщо , тобто для існує таке, що для всіх х таких, що виконується нерівність.

Властивості нескінченно великих функцій. n. Сума скінченого числа нескінченно великих функцій є нескінченно велика Властивості нескінченно великих функцій. n. Сума скінченого числа нескінченно великих функцій є нескінченно велика функція. n. Добуток нескінченно великої функції на функцію, границя якої не дорівнює нулю (стала, обмежена, інша нескінченно велика функція) є нескінченно велика функція. n. Частка від ділення нескінченно великої функції на функцію, що має границю в точці , є нескінченно велика функція.

5. Зв’язок між нескінченно малими та нескінченно великими функціями. Теорема 1. Якщо – нескінченно 5. Зв’язок між нескінченно малими та нескінченно великими функціями. Теорема 1. Якщо – нескінченно мала функція в точці , то - нескінченно велика в точці , і навпаки, якщо - нескінченно велика функція в точці , то – нескінченно мала в точці.

Приклад 1. Функція є нескінченно мала при , бо , тому функція при є Приклад 1. Функція є нескінченно мала при , бо , тому функція при є нескінченно великою і. 2. Функція , бо є нескінченно велика при , тому функція при є нескінченно малою і . ,

6. Зв’язок між нескінченно малою функцією та границею функції. Теорема 2. Функція має границю 6. Зв’язок між нескінченно малою функцією та границею функції. Теорема 2. Функція має границю А в точці тоді і тільки тоді, коли її можна подати у вигляді суми числа А і нескінченно малої функції при , тобто.

7. Порівняння нескінченно малих функцій. Означення 12. Якщо нескінченно малі функції в точці і 7. Порівняння нескінченно малих функцій. Означення 12. Якщо нескінченно малі функції в точці і , то функції і називаються еквівалентними нескінченно малими функціями і позначають при. і

Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих функцій. Якщо , де Якщо , то Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих функцій. Якщо , де Якщо , то

Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих функцій застосовується при обчисленні границь функцій, про що свідчить наступна Ланцюжок еквівалентних нескінченно малих функцій застосовується при обчисленні границь функцій, про що свідчить наступна теорема, яку ми наводимо без доведення. Теорема 3. Якщо при і при , то.