Рослинні угруповання Підготувала студентка 11 шкільної групи Громик

Рослинні угруповання Підготувала студентка 11 шкільної групи Громик Катерина

Фітоцено з (від грец. phyton— рослина і koinos — загальний, спільний) — рослинне угруповання — закономірне поєднання рослин на тій чи іншій території з певними взаємостосунками між ними і з властивими їм умовами . місцезростання

Типи рослинних угруповань: ліс, степ лука, болота, тощо. Кожне рослинне угруповання характеризується певним видовим складом та просторовим розміщенням рослин (ярусністю). Ярусність як вертикально розчленована структура може бути надземною та підземною.

Степова зо на Украї ни — степова природна зона в Україні, розташована на південь від лісостепової й простягається на південь до Азово-Чорноморського узбережжя та Кримських гір майже на 500 км. Степ збігається приблизно з Південною Україною (крім Кримських гір) та їх продовженням на південний схід — Передкавказзям. Степ займає майже 300 000 км² (40%) української суцільної етнічної території і 460 тисяч км² (48%) всіх українських земель. На території сучасної України степ займає 240 тисяч км², або 40% від усієї території країни, є найбільшим зональним природним комплексом.

Для степової зони характерна трав'яна степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпа ни, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, кореневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки цим речовинам рослини виростуть і розквітнуть наступної весни.

Улітку в степу з'являються полин, типчак, ковила. Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду, в інших — жорсткі або вузькі опушені листки, через які випаровується мало води. У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу (рослини-перекотиполе), витрушуючи дозріле насіння.

У балках та ярах трапляються байрачні ліси, у заплавах річок заплавні. Вододільні простори позбавлені природної деревної рослинності, але в багатьох районах степової зони є штучно створені лісові масиви: Великоанадольсь кий масив у Донецькій області, Великомихайлівс ький, Грушуватський у Д ніпропетровській області. Середня лісистість зони становить 3%.

Охорона степу На сьогодні степовий тип рослинності виявився найбільш трансформованим в Україні. Українські степи нині майже суцільно розорані. Лише невеличкі їх острівки залишилися в оточенні полів на непридатних для оранки стрімких схилах долин і балок, на курганах та городищах

Справжній степ нині можна побачити лише на декількох природно-заповідних територіях у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, відділеннях Українського степового заповідника, Луганського природного заповідника, природних заповідниках «Михайлівська цілина» та «Єланецький степ» . Очевидно, немає потреби зупинятися на созологічній цінності степової рослинності, варто лише зауважити, що саме у степах росте третина (33, 4 %) видів, занесених до Червоної книги України, та майже половина (44, 4%) видів флори України, включених до Додатку І Бернської конвенції.