РОСЛИННІ ТКАНИНИ
* * *
ПОКРИВНІ ТКАНИНИ
Будова епідерми однодольних та дводольних рослин
Будова перидерми стебла бузини чорної (Sambucus nigra) 1 – клітини виповнювальної тканини сочевички 2 – залишки епідерми 3 – фелема 4 – фелоген 5 - фелодерма
Корковий дуб - Quercus suber
Заготівля корка
Третинна покривна тканина – кірка (ритидом) СХЕМА БУДОВИ КІРКИ ДУБА (Quercus robur)
СТРИПТИЗ У ДЕРЕВ Суничник дрібноплодий, або безсоромниця (Arbutus andrachne) Платан Евкаліпт (Eucalyptus regnans)
Механічні тканини
Типи механічних тканин коленхіма склеренхіма
Типи коленхіми: а – пластинчаста в корі дуба (Quercus robur); б – пластинчаста (1) і кутова (2) в стеблі баклажана; в – кутова в черешку листка бегонії (Begonia); г – пухка в черешку листка
СКЛЕРЕНХІМА
Розташування механічних тканин у стеблі гарбуза (Cucurbita pepo) коленхіма склеренхіма
Склеренхіма волокна склереїди брахісклереїди луб’яні деревинні (лібриформ) остеосклереїди астросклереїди
Склереїди – кам’янисті клітини Брахісклереїди Астросклереїди
Опорні клітини в мезофілі листка
Клітинна стінка
ПРОВІДНІ ТКАНИНИ ксилема Судини Трахеїди Пори флоема Ситоподібні трубки Клітини супутники
Спільні ознаки ксилеми та флоеми: • утворюють у тілі рослини безперервну розгалужену систему, яка об’єднує всі органи рослини; • комплексні тканини, які мають провідні, механічні та паренхімні елементи; • провідні елементи прозенхімної форми; • стінки провідних елементів мають пори або перфораціі, що полегшує проходження речовин.
Провідні елементи ксилеми Трахеїди Трахеї, або судини
Провідні елементи ксилеми трахеїди трахеї, або судини
ТИЛИ, які заповнюють судини деревини А Б В А – поздовжній зріз, Б – поперечний зріз, В – схема тилоутворення
Провідний елемент флоеми 1 2 3 4 1 – перфорації 2 – ситоподібна пластинка 3 – ситоподібна трубка 4 – клітина-супутник
Чому трубки ситоподібні Поздовжній зріз Поперечний зріз
Схема утворення ситоподібної трубки з клітиною-супутником
Порівняння провідних елементів ксилеми та флоеми
ТИПИ ПРОВІДНИХ ПУЧКІВ колатеральний відкритий біколатеральний закритий Фл – флоема; к – камбій; Кс – ксилема концентричний амфівазальний амфікрибральний
АНАТОМІЧНА БУДОВА СТЕБЛА
Функції стебла: 1. Провідна. 2. Стебло зв’язує дві площі живлення – корінь і листки 3. 2. Запасаюча. 4. Накопичує в тканинах поживні речовини. 5. 3. Опорна. 6. Виносить листки до світла й орієнтує їх у просторі 7. у певному положенні. 8. 4. Орган вегетативного розмноження. 9. 5. Функція фотосинтезу. 10. Молоді зелені стебла.
АПІКАЛЬНА МЕРИСТЕМА СТЕБЛА
Апікальна меристема
Первинна будова стебла переліски (Mercurialis annua): І – первинна кора; ІІ – центральний циліндр; 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – хлоренхіма; 4 – ендодерма; 5 – перицикл; 6 – первинна флоема; 7 – камбій, що формується; 8 – первинна ксилема; 9 – паренхіма серцевини
Аеренхіма в стеблі рдесника блискучого (Potamogeton lucens): 1 – кутикула, 2 – епідерма, 3 – клітини аеренхіми; 4 – повітряні порожнини, 5 – ендодерма
Первинна будова стебла проліски: І – первинна кора; ІІ – центральний циліндр; 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – хлоренхіма; 4 – ендодерма; 5 – перицикл; 6 – первинна флоема; 7 – камбій, що формується; 8 – первинна ксилема; 9 – паренхіма серцевини
Будова стебла соняшника (пучковий тип)
Безпучковий тип будови стебла
Будова соломини жита (Secale cereale) 1 2 3 4 5 1 – епідерма; 2 – хлоренхіма; 3 – склеренхіма; 4 – паренхіма; 5 – провідний пучок
Поперечний зріз соломини
Схема анатомічної будови молодого стебла: А – однодольної рослини, Б – дводольної рослини: 1 – епідерма, 2 – первинна кора, 3 – ендодерма, 4 – перицикл, 5 – флоема, 6 – камбій, 7 – ксилема, 8 – серцевинні промені, 9 – серцевина, 10 – склеренхіма
Будова трирічної гілки липи серцелистої (Tilia cordata)
Поперечний розріз трирічної гілки липи (Tilia): 1 – залишки епідерми; 2 – перидерма; 3 – первинна кора; 4 – луб; 5 – камбій; 6 – річні шари деревини; 7 – межа річних шарів; 8 – великі судини; 9 – первинна деревина; 10 – серцевина; 11 – вторинні серцевинні промені; 12 – первинні серцевинні промені; 13 – друзи.
ВИЗНАЧЕННЯ ВІКУ ЖИВОГО ДЕРЕВА Заміряють окружність стебла на висоті 1, 3… 1, 7 м. p=π d= 2π r Якщо периметр більше 8 м, то вік дерева 1000 і більше років.
Будова стебла сосни звичайної (Pinus sylvestris)
Поперечний зріз стебла сосни ельдарської (Pinus eldarica): А – кора; Б – центральний циліндр: 1 – залишки епідерми, 2 – перидерма, 3 – паренхіма кори, 4 – первинна флоема, 5 – вторинна флоема, 6 – камбій, 7 – кільце ксилеми другого року, 8 – кільце ксилеми першого року, 9 – серцевинний промінь, 10 – смоляний канал, 11 – серцевина
Гілки і пагони спрямовані донизу, однак і вгору дерево росте Декоративна шовковиця з пониклими гілками Верба вавілонська з пониклою формою крони
Береза карельська (Betula pendula f. carelica) А В Б А – загальний вигляд берези карельської Б-В – деревина берези карельської
Вироби з деревини берези карельської
Кролевецька яблуня-колонія
АНАТОМІЧНА БУДОВА КОРЕНЯ
ФУНКЦІЇ КОРЕНЯ: - вбирання і транспорт води та мінеральних речовин; - закріплення рослини в ґрунті; - підтримання надземних органів; - синтез фітогормонів, амінокислот; - виділення СО , органічних кислот, слизів, амінокислот; - запасання органічних речовин, води; - опора (додаткові корені, корені-причіпки); - дихання (пневматофори); - вегетативне розмноження. 2
ПЕРВИННА БУДОВА КОРЕНЯ
ЕНДОДЕРМА КОРЕНЯ
Центральний циліндр кореня
Функції перициклу кореня: - формування зачатків бічних коренів; - дає початок камбію на ділянках центрального циліндра, розташованих напроти ксилеми; - є місцем закладання фелогену; - виконує функцію фізіологічного бар’єру, крізь який транспортуються речовини із кори до ксилеми та із флоеми до кори.
Закладання бічного кореня
. Закладання бічних коренів: А – закладання бічного кореня у звіробою (Hypericum): а, б, в – послідовні етапи розвитку кореня: 1 – перицикл, 2 – ендодерма, 3 – корова паренхіма; Б – закладання бічного кореня у соняшника (Helianthus annuus): 1 – центральний циліндр головного кореня, 2 – перицикл, 3 – ендодерма, 4 – корова паренхіма, 5 – епіблема
КОРЕНЕВА ШИЙКА
АНАТОМІЧНА БУДОВА ЛИСТКА
ФУНКЦІЇ ЛИСТКА Фотосинтез і газообмін Соматична гібридизація - Нестатеве розмноження вівіпарія
Рослини-хижаки Росичка середня (Drosera intermedia) Венерина мухоловка (Dionaea muscipula) Непентес (Nepenthes)
Формування листкового примордію
Схема будови листка
Газообмін у листку
Будова листка фікуса каучуконосного (Ficus elastica): 1 – верхня епідерма, 2 – гіподерма верхньої епідерми, 3 – цистоліт, 4 – нижня епідерма, 5 – гіподерма, 6 – продих, 7 –стовпчастий мезофіл, 8 – губчастий мезофіл, 9 – ксилема, 10 – флоема, 11 – склеренхіма
Епідерма листка однодольної рослини
Частина поперечного зрізу листка злакової рослини
Внутрішня будова листка кукурудзи (кранц-анатомія)
С 3 листок С 4 листок палісадний мезофіл губчастий мезофіл клітини обкладки мезофіл
Поперечний зріз хвоїнки сосни (Pinus silvestris) епідерма гіподерма мезофіл смоляний хід ендодерма провідний пучок склеренхіма трансфузійна тканина
ГІПОДЕРМА CКЛАДЧАСТИЙ МЕЗОФІЛ
Поперечний зріз хвоїнки сосни (Pinus silvestris) епідерма гіподерма мезофіл смоляний хід ендодерма провідний пучок склеренхіма трансфузійна тканина
ВПЛИВ РІВНЯ ОСВІТЛЕННЯ НА РОЗМІР ЛИСТКІВ ТІНЬ СВІТЛО
Листок дуба (Quercus robur) в поперечному розрізі: А- освітлений, Б – тіньовий: 1 – верхня епідерма, 2 – нижня епідерма, 3 – продих, 4 – стовпчастий мезофіл, 5 – губчастий мезофіл, 6 – провідний пучок
Листок латаття білого (Nymphaea alba) 1 – верхня епідерма, вкрита кутикулою; 2 – продих; 3 – підпродихова повітряна порожнина; 4 – багатошарова палісадна паренхіма; 5 – опорні клітини з кутинізованими стінками; 6 – клітини губчастої паренхіми; 7 – повітряні порожнини в губчастій паренхімі; 8 – нижня епідерма; 9 – коркові „ґудзики”; 10 – провідний пучок; 11 –обкладка провідного пучка
Анатомічна будова листка водяної рослини
Будова листка сукулентної рослини 1 – кутикула 2 – продих 3 – мезофіл 4 – провідні пучки 5 – водоносна паренхіма