Романський стиль архітектурний романський стиль 950 -1250 рр

Романський стиль, архітектурний романський стиль(950 -1250 рр. )

Рома нський стиль (від лат. romanus — римський) — художній стиль, що панував у Європі (переважно західній) в X—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст. ), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Найповніше виявив себе в архітектурі. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон, який встановив зв’язок архітектури XI—XII ст. із давньоримською.

Характеристика стилю В орнаменті перепліталися традиції античності, Візантійської імперії, Ірану й Далекого Сходу. Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад

Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду й Апокаліпсиса, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії й зовнішньої потворності. Фігурні композиції мали різні масштаби; їхні розміри залежали від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Фігури перебували у співвідношенні з архітектурними формами. Зображення всередині — більші, ніж ті, що вміщувались у кутках. На фризах фігури мали присадкуваті форми, на опорних частинах — подовжені.

Головні споруди романського стилю: *Монастирфортеця *Храмфортеця *Замокфортеця

Основа романського храму Романський храмвитягнутий в плані у вигляді латинського хреста, уособлював модель світу і відображав католицьку ідею «хресного шляху» страждання і спокути гріхів. За основу романського храму була взята римська базиліка. Базиліки в Стародавньому Римі були цивільними громадськими будівлями.

Надалі церкви будувалися за цим зразком. Купольні Так виникли в християнському світі два типи церков: купольні і базилікальні.

Романський стиль в Німеччині У Німеччині в цьому стилі побудовані собори в містах, розташованих на Рейні. Але найбільша кількість пам'ятників XI—XII ст. — у Франції. У храмах Бургундії зроблено перші зміни конструкції склепінних перекриттів у типі базилікального храму. П'ятииефна монастирська церква в Клюні — найбільший храм того часу. Французькі архітектори розробляли конструкції, що збільшують обсяг внутрішніх приміщень, але при цьому забезпечують надійність склепінь. Жертвуючи верхнім світлом, у центральному нефі будівельники зводили так звані зальні церкви однакової або майже однакової висоти. Бічні нефи робили навіть двох'ярусними. Щоб полегшити склепіння центрального нефа, йому надавали стрілчастого перетину, вводили підпірні арки, що приймали основне навантаження, і верхнє склепіння прорізали вікнами.

Романський стиль в Італії В Італії ранній розвиток міст наклало відбиток на характер зодчества XI-XII ст. Поряд зі звичайними для всієї Європи замками, фортецями, монастирськими комплексами тут розвивалася і власне міська архітектура. Виник тип багатоповерхового багатого житлового будинку, будувалися будівлі цехів і торгових гільдій. Шедевр середньовічної італійської архітектури соборний ансамбль в Пізі, в Тоскані. Будівництво його було розпочато закладкою собору в 1063 р. на околиці міста на зеленому лузі. Очолив підприємство майстер з греческіміменем Бускет. Рукава трансепта пятинефной собору представляють собою, по суті, дві маленькі трехнефниє базиліки з апсидами - композиція, висхідна ще до ідей східнохристиянської архітектури V в. Після 1118 будівництво Пізанського собору продовжив майстер Райнальдо.

Романський стиль в Україні Романський вплив міг прийти в Україну з Польщі, Угорщини й Чехії. Він найбільше втілений у спорудах Чернігова і Галича, у якому збереглася церква св. Пантелеймона (1194), де романські форми значно переважають візантійскі. Портал із колонками, внутрішні різьблені фризи з аканту і плетінки близькі до подібних пам'яток Заходу. У будівлях Чернігова спостерігається романський вплив (Успенський собор Єлецьхого монастиря), хоча у своїй основі вони мають типові риси староукраїнської візантики. Такі романські риси мали й інші споруди України; : у Галичі (княжий собор Богородиці в Крилосі), у ВолодимиріВолинському та кілька церков-ротонд у Галичині, на Волині й Закарпатті. Цього не можна сказати про іконографію. Тільки в збережених мініатюрах Трірського Псалтиря з другої половини ХІ ст. помітні деякі романські риси, що й спонукало дослідників мистецтва вважати їх творами західно-українських майстрів.

§ Підготувала: Галуга Ярина (7 -Б клас)