Роль молоді у розвитку культури 21. 02. 2012
План лекції Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Молоді люди як реципієнти сучасних культурних пропозицій. Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Молодіжна мода в Україні.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Визначення поняття “культура”. Власне, нас цікавить соціологічне визначення культури, яке зосереджує увагу на факторах організації й формування життя певного суспільства. Як правило, йдеться про щось, що виступає в ролі “культуротворчої сили”, скеровує життя суспільства організованим, а не хаотичним шляхом розвитку. Причому ці “культуротворчі сили” створюються самим суспільством, але вони ж потім і визначають розвиток суспільства, існування якого поступово все більше залежить від створених ним самим цінностей.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Тобто, для соціологічного підходу характерне таке бачення культури: В. Бекет: “Культура – це стійкі вірування, цінності й норми поведінки, які організовують соціальні зв'язки і роблять можливою спільну інтепретацію життєвого досвіду”; Г. Зіммель: “Культура – це шлях від замкнутої єдності через розмаїтість до розвинутої єдності”; Б. Маліновський: “Культурою є успадковані винаходи, речі, технічні процеси, ідеї, звичаї та цінності”; К. Юнг: “Культура – це спільний і прийнятний спосіб мислення”. Під культурою вони розуміють специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріальної і духовної праці, в сукупності соціальних норм та інститутів, у духовних цінностях. Культура розглядається як система взаємозв´язків людини і природи, людини і суспільства, людини і людини.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Функції культури. Виходячи із викладеного можна визначити основні функції культури (тобто сукупність її ролей), які вона відіграє у функціонуванні та розвитку сучасного суспільства. Основними серед них є такі: 1) людинотворча, або гуманістична функція культури — полягає у розвитку творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності; 2) гносеологічна, або пізнавальна функція культури — полягає в тому, що культура є основним засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної спільноти, групи й окремої людини; 3) кумулятивна функція культури — спрямована на накопичення і збереження соціального досвіду, отриманого культурою в результаті взаємодії індивідів усередині культури і взаємодії з іншими культурами. Існування цієї функції дає змогу визначити культуру як особливий засіб передавання соціальної інформації; 4) інформаційна функція культури — полягає у трансляції соціального досвіду, що до того ж забезпечує зв´язок часів — минулого, теперішнього і майбутнього; 5) комунікативна функція культури — пов´язана із передаванням повідомлень під час спільної людської діяльності, яка також передбачає трансляцію соціального досвіду (в тому числі і між поколіннями); це функція соціального спілкування, завдяки якій забезпечується адекватність взаєморозуміння між людьми; 6) нормативно-регулююча або управлінська функція культури — полягає в тому, що культура є важливим інструментом соціального управління поведінкою людини в суспільстві. Адже суспільство за допомогою культури створює орієнтири для людських дій і систему контролю за цими діями; 7) ціннісно-орієнтаційна функція культури — задає певну систему координат або своєрідну "карту життєвих цінностей", в яких існує і на які орієнтується людина у процесі суспільної життєдіяльності; 8) інтегруюча функція культури — забезпечує цілісність самої культури, усвідомлення цієї цілісності індивідами, що належить до неї. Ця функція здійснюється за рахунок створення системи знань, цінностей і норм, що є гарантом стабільності функціонування соціальних систем.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Функції молоді. Молодь представляє собою відкриту соціальну систему, що включена в різноманітні взаємозв’язки та взаємодії, які існують в суспільстві. Найбільш характерні для неї функції: Соціалізаційна – означає, що молодь в своєму соціальному розвиткові проходить включення в суспільство, його соціальну структуру, тобто соціалізується. Відтворююча - постійне відтворення виробництва і споживання матеріальних благ, робочої сили і виробничих відносин. Трансляційна функція - засвоєння і передача, поширення знань, досягнень навичок, досвіду старшого покоління. Одночасно молоді люди перетворюють цей досвід, вносять в нього нові особливості, які не існували раніше, а які виникли у змінених соціально-економічних, політичних, соціокультурних умовах, тобто здійснюють інноваційну функцію.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Власне, молоді люди є одними із тих рушійних сил, що піддають зміні доволі статичній культурі. Особливо, молодіжні субкультури є яскравими виконавцями інноваційної функції культури . Субкультурні зразки, які вони творять стають у багатьох випадках загальноприйнятими (музика – рок-н-рол; стиль одягу, проведення вільного часу). Зазвичай, представники субкультур, є творцями матеріальної та нематеріальної культур – музики, одягу, художніх творів тощо.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Молодіжні театри: театр-студія «Міст» , Києво- Могилянський театральний центр «Пасіка» , Молодіжний театр «Відкритий погляд» , студентський театр «Крупний план» , Молодіжний театр-студія «Papasony» , театр «Тур де Форс» та ін. Молоді письменники – Софія Андрухович, Олена Козаченко, Мар’яна Савка, Анатолій Дністровий, Любко Дереш, Ірени Карпа, Таня Малярчук та ін. Молоді художники – Ольга Кучма, Володимир Рощина, Ілля Ісупов, Жанна Кадирова, Анна Сидоренко, Сергій Якунін, Андрій Блудов, Мирослав Вайда, Олександр Никитюк, Володимир Нойс, Наталіята Олег Кохан, Ганна Гідора, Ігор Швачунов та ін. Молоді музичні виконавці – «We are the smile» , «Mental Trap» , «Coala Pascal» та ін.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Перешкоди для творчої молоді. Фінансування культури в Україні за залишковим принципом – приблизно 2 -3% бюджетних коштів загалом на культурні програми; Якість поінформованості про «продукти діяльності» ; Культура споживання «продуктів діяльності» творчої молоді реципієнтами сучасних культурних пропозицій.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Підтримка творчої молоді. Pinchuk. Art. Centre. Центр сучасного мистецтва «Совіарт» . Конкурс Neuro Music. Kidney Music.
Молоді люди як творці культурних зразків сучасності. Тест на визначення рівня креативності.
Молоді люди як реципієнти сучасних культурних пропозицій. Загальносвітова тенденція «суспільства споживачів» споживати, переважно, сурогати мистецтва (які не потребують «душевних» зусиль на їх «перетравлення» ) не полишила осторонь Україну. Спожива цтво (англ. consumerism, консюмери зм, суспільство споживання — англ. consumer society) — сукупність суспільних відносин, заснованих на принципі індивідуального споживання. Характеризується масовим споживанням матеріальних благ і формуванням відповідної системи цінностей і установок. Масове споживання, яке виходить далеко за межі потреб для існування (виживання) людини, є однією з рис сучасного суспільства. Споживацтво, коли люди купляють більше товарів, ніж їм потрібно для життєвих потреб.
Молоді люди як реципієнти сучасних культурних пропозицій. Риси суспільства споживання. У споживанні, яке виходить за межі боротьби за фізичне існування, в різній мірі бере участь переважна більшість населення. За останні 40 років особисті видатки на товари і послуги в світі зросли більш, ніж в чотири рази з 4, 8 млрд. доларів в 1960 році до 20 млрд. в 2000 році. у торгівлі та сфері обслуговування зменшується роль маленьких магазинів. З'являються великі торгові центри (супермаркети, гіпермаркети). Шопінг стає популярною формою дозвілля значної частини населення. Економіка тісно переплітається з культурою споживання. Реклама товарів та послуг формує бажання, моду, норми поведінки, інтереси, навіть, духовні цінності. Суттєво змінюється структура вартості товарів. Нерідко до неї входить надбавка за торгову марку (бренд) відомої фірми-виробника. При цьому товари відомих фірм можуть коштувати в декілька разів більше ніж їх аналоги менш відомих виробників, які не поступаються їм якістю. Мода на одяг та інші товари змінюється майже щосезону. У суспільстві споживання людина, що «відстала» від моди часто почуває себе нещасною, хоча має достаток та гарні речі. Революція у сфері комунікацій призводить до формування нового інформаційного простору. Доступ до цього інформаційного простору є платним. Комунікації між людьми здійснюються через провайдерів, з якими треба укласти договори та платити за комунікації гроші. Освіта, насамперед вища, все більше стає звичайною платною послугою.
Молоді люди як реципієнти сучасних культурних пропозицій. Риси суспільства споживання. Позитивні риси: У суспільстві споживання виробники товарів та послуг мають постійний стимул покращувати, модернізувати свої товари, пропонувати нові види послуг, підвищувати якість. Високі стандарти споживання стимулюють більше заробляти, тобто наполегливо працювати, підвищувати кваліфікації та майстерність. Активне споживання та гонка за модою згладжує національні та релігійні протиріччя. Негативні риси: У процесі надмірного споживання витрачаються природні ресурси нашої планети. У суспільстві споживання людина втрачає свою неповторну індивідуальність.
Молоді люди як реципієнти сучасних культурних пропозицій. Методологію вивчення споживчих практик сучасних культурних пропозицій була запропонована Річардом Патерсоном, вона складається з таких показників: Рівень загальної і спеціальної освіти; Наявність предметів довготермінового культурного використання (бібліотека, фонотека, телевізор, радіоприймач, магнітофон); Доля витрат на культурний розвиток особистості в загальному бюджеті споживання; Діапазон та частота відвідувань закладів культури; зміст обраних духовних цінностей; Місце культурної діяльності в бюджеті вільного часу; Інтенсивність і змістовний бік участі членів групи в духовному виробництві.
Молоді люди як реципієнти сучасних культурних пропозицій. Молоді завжди притаманне бунтарство, якість яка заперечуючи старе породжує нове розуміння мистецтва та інший рівень його виявлення (відповідно до інноваційної функції молоді). Наразі найбільш популярними серед української молоді залишаються як традиційні види мистецтв (музика, кіно, театр) так і сучасні, притаманні, переважно, Сопіетрогагу аії, тобто сучасному образотворчому мистецтву (різні інсталяції, від скульптурних до медіа). Серед музичних - фестивалі «Країна мрій» та «Нівроку» (останній надає реальні можливості для самовиявлення молодіжних колективів). В царині кіномистецтва - міжнародний кінофестиваль «Молодість» . В галузі образотворчого мистецтва - фестиваль «Гоголь. FESТ» або_ «КОК SТОР МЕDІА» - всеукраїнський конкурс художніх проектів, прийняти участь в якому може будь-який талановитий художник віком від 16 до ЗО років. Інші явища, що відіграють суттєву роль у мистецькому житті сучасної молоді, це відкритість інформаційного простору у всесвітній мережі та прозорість кордонів у сучасному світі. Сьогодні молодь має можливість приєднатись до міжнародних мистецьких подій, взяти участь у численних волонтерських програмах відкриваючи для себе іншу культуру зсередини. Відвідати спеціальні арт-кемпи, що надають нагоду як спробувати себе в різних видах мистецтв, так і стати «глядачем» .
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. На задоволення культурних потреб молоді, проведення дозвілля значно впливають соціально-економічні фактори: соціальний статус молодих людей та їх батьків, середньодушовий прибуток у родині, майно (власність), наявність вільного часу. При цьому матеріальне становище двояко відбивається на задоволенні культурних потреб - у безпосередній актуальній формі, коли певні соціальні групи молоді вже володіють предметами та способами опанування культури, і в опосередкованій потенційній, коли вони лише володіють реальною можливістю придбати ці предмети й засоби. Якщо проаналізувати систему пріоритетів цінностей дозвілля молоді, то виявляється, що інтелектуальні форми дозвілля посідають лише третє місце, а перше - пасивні форми. Лише 5, 6% від загальної кількості опитаних серед занять, якими найчастіше молодь заповнює своє дозвілля назвали "відвідування музею", 10, 9% - "сходити в театр, на балет, в оперу". Це може бути зумовлено тим, що дуже великі ціни на квитки до театрів зробили їх недоступними для значної більшості молодих людей. І зараз практично єдиним каналом, який забезпечує широкий доступ абсолютної більшості молоді до художніх цінностей вітчизняної та світової культури, стало телебачення та інтернет. Вагому цінність для молоді представляють можливості спілкування з друзями. Причому протягом останніх років такі цінності, як спілкування, контакти, взаємопорозуміння з людьми залишаються незмінними за рангом. Ця група тісно коригується віком молоді: чим менший вік, тим більше можливостей для спілкування. На спілкування з друзями впливає й матеріальний рівень та сімейний стан: неодружені, з високим рівнем прибутку молоді люди можуть собі дозволити проводити вільний час у колі друзів, у кафе чи барі. Як і раніше, цінності навчання, духовного споживання, освіти і творчості займають провідне місце у свідомості лише незначної частки молоді. Постійне підвищення рівня освіти, творчий самовираз - реалізація таких і подібних їм цінностей потребує не тільки певних нахилів, але й багато часу, відмови від інших можливостей.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. В загальному бюджеті часу молоді, час, призначений для культурного, інтелектуального, фізичного розвитку і відпочинку, становить помітно більшу частку порівняно з іншими віковими групами. Це обумовлено насамперед меншою тривалістю робочого часу та меншими витратами часу на ведення домашнього господарства. Необтяженість більшості молодих людей проблемами пошуку джерел існування, сім’єю тощо вивільняє для них час, який набуває статусу “вільного”. Характер використання цього часу може допомогти уявити собі особливості життєвого стилю сучасної української молоді. Фондом “Демократичні Ініціативи” (2003) для виявлення розбіжностей між уявним ( «ідеальним» ) та реальним заняттями, запропоновано було молодим респондентам не просто вказати звичайні види проведення вільного часу, а й назвати ті з них, які вони реально здійснювали за останній тиждень перед опитуванням.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Види занять Роблю зазвичай Робив за останній тиждень Дивлюся телевізор 75. 7 76. 1 Ходжу в гості або сам(а) приймаю гостей 46. 2 48. 9 Слухаю радіо 41. 2 47. 4 Читаю газети 40. 9 58. 5 Читаю книжки (художню літературу) 38. 9 25. 9 Слухаю платівки, магнітофонні записи 33. 0 42. 7 Буваю в клубах, барах, на дискотеках 31. 2 12. 3 В’яжу, шию, займаюсь рукоділлям 16. 4 5. 9 Займаюсь спортом 15. 2 5. 9 Займаюся підвищенням своєї кваліфікації 14. 6 16. 6 Ходжу в кіно 10. 8 4. 6 Ходжу в театр, на концерт 10. 2 2. 9 Ходжу дивитись спортивні змагання 9. 4 2. 0 Граю в комп’ютерні ігри 9. 3 10. 1 Займаюсь аматорським фото/відео 5. 0 3. 5
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Молодь регулярно дивиться телевізор, спілкується з друзями, слухає радіо. Причому інколи реально той чи той спосіб використання вільного часу виявляється навіть більш розповсюдженим порівняно з суб’єктивною оцінкою респондентами своїх занять у вільний час. Бачимо, наприклад, що з-поміж занять у вільний час за останній тиждень 58% молоді назвали читання газет, водночас серед звичайних способів використання вільного часу цей вид занять відзначило лише 41% респондентів. Мабуть, це пов’язано насамперед з тим, що не завжди певні види занять співвідносяться саме з вільним часом. Ми можемо мимохідь слухати радіо, переглядати пресу в транспорті, поєднуючи різні види діяльності, і не сприймаючи цей час як дозвілля. З іншого боку, порівняння свідчить про те, що існують види дозвілля, які мають ознаку спорадичності. Зрозуміло, що не кожного тижня ми ходимо до театру, в кіно або буваємо в клубах чи на дискотеках. Сама специфіка активного відпочинку передбачає не потижневу періодичність. Окремо варто зупинитися на розходженні, яке фіксується в оцінках такого виду занять, як читання художньої літератури. Тут маємо помітну розбіжність між реальним і уявним. Зпоміж постійних занять його назвали 39% опитаних, а реально читали художню літературу за останній тиждень лише 26%. Дослідники стверджують, що стійка звичка до читання формується лише у третини підлітків і частка такого заняття, як читання, в структурі вільного часу молоді зменшується. Проте навіть у тих молодих людей, для яких читання стало потребою, постають проблеми з її задоволенням. Хоча читання і тяжіє більш до пасивних форм відпочинку, молоді заважають обмежені можливості літературного середовища — власні бібліотеки є у меншості, а суспільні не завжди доступні і не відповідають вимогам потенційного молодого читача.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Аналізуючи способи проведення дозвілля, можна наочно побачити, як з віком змінюється їхня структура і як пасивні види проведення вільного часу заступають активні. Якщо порівняти пріоритети дозвілля тих, кому до 20–років, і тих, кому вже виповнилося 30, вимальовується, по суті, різна картина проведення вільного часу. Молодша вікова група тяжіє до безпосереднього спілкування, проводить час з друзями, ходить на дискотеки, слухає радіо та платівки, магнітофонні записи, активніше відвідує кіно. Цей “музично-розважальний” період, коли дозвілля заповнене активними заняттями, поступово змінюється періодом “пасивно -корисним”, коли в сфері занять значно зростає частка часу, який респонденти витрачають на працю в саду чи на городі, на ремонт та облаштування. Зустрічі з друзями в клубах та на дискотеках поступаються відпочинку з друзями вдома (прийом гостей і відвідування гостей), збільшується інтерес до перегляду телепрограм та читання художньої літератури.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Порівнюючи структуру занять у вільний час, бачимо також певну різницю між хлопцями та дівчатами. Жінки набагато більше читають, особливо це стосується художньої літератури (47% жінок та 31% чоловіків) та журналів (46% жінок та 25% чоловіків). Вони також і більше працюють у свій вільний час. Так у саду, на городі працює 42% жінок і 29% чоловіків. Дівчата також надають перевагу спілкуванню з ближчим оточенням, набагато частіше ходять в гості та приймають гостей (56% проти 37% у чоловіків). Натомість хлопці частіше бувають у барах та на дискотеках (36% проти 26% дівчат), більше займаються ремонтом та облаштуванням помешкання (30% проти 23% дівчат) і більше приділяють уваги спорту (21% проти 10%). Взагалі дозвілля жінок різноманітніше і змістовніше, вони цікавляться різними речами і їхній вільний час насиченіший. Зазначимо, що структура вільного часу молоді насичена і зміст дозвілля навіть розширився порівняно з тим, що було 10 років тому. Звичними для молодших вікових груп стають відвідування молодіжних розважальних закладів, поступово зростає час, проведений молоддю за комп’ютером, в інтернеті. Проте певні традиційні види занять, особливо читання, втрачають свою привабливість і фактично заповнюють дозвілля лише чверті молодих людей. Молодь, яка, зазвичай, розглядається як цілісна вікова група, насправді не є гомогенною і представляє складне утворення, диференційоване не лише за професійними або освітніми показниками, а й за віковими характеристиками. Тобто, нині молоді люди проводить своє дозвілля позаінституційно.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. На основі Європейського соціального дослідження, дозвіллєві практики молоді умовно можна поділити на 13 груп: 1. "Пасивні розваги" (88, 3%): дивитися телевізор; слухати радіо, аудіокасети, платівки, СО; дивитися кінофільми вдома; дивитися спортивні змагання; грати у відеоігри; балакати по телефону. 2. "Спілкування" (81, 8%); як проводити час з друзями; ходити на вечірки; сидіти в кафе або розважатися вдома з друзями. 3. "Інтелектуальні заняття" (73, 6%): читати книжки; газети, журнали; вчитися; ходити в драматичний театр, на балет, в оперу; відвідати музей; займатися колекціонуванням; писати вірші, прозу. 4. "Активні розваги" (68, 2%): їздити на автомобілі; відвідувати кінотеатр; ходити в бар, парк з атракціонами; грати у настільні ігри; гуляти по місту; бувати на дискотеці; відвідувати зал ігрових автоматів. 5. "Спілкування з природою" (59, 6%): відпочивати на природі; ловити рибу, полювати; брати участь у поході; доглядати тварин. 6. "Облаштування побуту" (48, 8%): ходити по магазинах; готувати їжу; майструвати, ремонтувати; займатися благоустроєм житла. 7. "Секс. Кохання" (46, 8%): займатися сексом; ходити на побачення. 8. "Заняття спортом" (46, 7%): займатися спортом; ходити в басейн. 9. "Дозвілля у сімейному колі" (40, 3%): проводити час у сімейному колі; бачитись з родичами. 10. "Шкідливі звички" (32, 8%) пити алкоголь; палити. 11. "Байдикування" (29, 1%): піти куди-небудь поїсти; ходити по вулицях, гуляти у дворі. 12. "Заняття творчістю" (22, 9%): грати на музичному інструменті; займатися творчістю, живописом; фотографувати. 13. "Захоплення технікою" (14, 2%): працювати, грати на комп'ютері.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. За наведеними статистичними даними спробуємо здиференціювати всі заняття сучасної молоді у вільний час на три основні типи в міру реалізації змісту вільного часу, або, інакше, за характером впливу основних видів діяльності на формування різносторонньо і гармонійно розвинутої особистості: 1. культурно-творчий тип вільного часу характеризується одним загальним принципом - створення та відтворення матеріальних і духовних цінностей і передбачає заняття художньою та науково-технічною творчістю, суспільно-корисною діяльністю, включає різні форми самоосвіти; 2. культурно-споживацький тип вільного часу передбачає споживання духовних цінностей - читання книг, газет, перегляд телепередач, відвідування кінотеатрів і театрів, концертів, музеїв, виставок; 3. рекреативний тип вільного часу об'єднує різні види відпочинку і розваг - туризм, спорт, відпочинок в компаніях, відвідування танцювальних, вечорів, кафе, ресторанів.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Дозвілля студентства м. Львова. Як бачимо, у вільний час студенти найчастіше зустрічаються з друзями, слухають музику і переглядають фільми.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Австрія. До найважливіших сфер життєдіяльності сучасних молодих людей належить, поруч із друзями та родиною, проблема проведення вільного часу. Не дивно, бо ж вони є дітьми суспільства розваг. Цікаво, що в розумінні як дівчат, так і хлопців, вільний час не конче має бути пов’язаний із активністю. Навпаки, саме у молодому віці дівчата й хлопці мають особливу потребу у спокої, відпочинку, релаксації. Добре проведений час – це для молодих людей хороше поєднання принадних пропозицій для розваг, насолоди нічого-не-роблення і солодкої ліні. На загал молодь сприймає вільний час як компенсацію за стрес навчальних буднів (легенда про те, що праця/навчання поступово зливатимуться в одне ціле з вільним часом, що розкриватиме більше шансів для самореалізації, на думку більшості молоді, не відповідає дійсності). Здебільшого дозвілля молоді в Австрії не дуже відрізняється від дозвілля молоді в Україні: музика, ЗМІ, друзі, молодіжні культури та молодіжно-культурні стилі – це найважливіші складові міксу дозвілля молоді.
Способи проведення вільного часу молодими людьми в сучасному суспільстві. Великобританія. Огляд Євро. Статистичне управління ЄС (2006), виявило, що молодь в Великобританії витрачає близько 45% свого вільного часу, дивлячись телевізор, 24% - на спілкування, 22 -23% - на спорт і хобі, і 10% на інші види діяльності. Інші популярні види дозвілля: слухання радіо, читання, походи в кіно. Телебачення - найбільш поширеним дозвіллям у Великобританії є перегляд телебачення. Середній час перегляду становить 25 годин на людину в тиждень. Радіо - у Великобританії слухають в середньому 15 годин і 50 хвилин радіо щотижня. Розваги - друга за популярністю діяльність у Великобританії – це відвідини друзів або родичів. Кіно – молоді британці відвідали 123 000 раз в кіно в 1998 році, що робить це одним із найпопулярніших доззвілєвих практик. Спорт - спорт та фізичний відпочинок завжди були популярні. Органи місцевого самоврядування забезпечують дешеві об'єкти спорту і відпочинку, такі як плавальні басейни, тенісні корти, парки і поля для гольфу тощо. Паб – один із традиційних місць проведення вільного часу поза домом.
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Результати загальноукраїнського моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України, проведеного 2003 року, у якому брали участь 392 особи віком до 30 років (загальна вибірка становила 1800 осіб) свідчать, що щодня 80, 4 % респондентів дивляться телевізор, 46, 9 % – слухають радіо і 17, 6 % – читають пресу [7]. Орієнтації молоді у сфері телебачення такі: найбільшою популярністю користуються телеканали Інтер, 1+1, Новий канал (відповідно 68, 5 %, 68, 2 % та 37, 5 % відповідей). Динамічні соціально-політичні трансформації, яких зазнало українське суспільство на межі 2004 – 2005 років, найактивніше висвітлювалися 5 -им каналом, популярність якого значно зросла в цей період. Особливістю структури інформаційних уподобань молоді є її розважальна орієнтація. Глядачі найохочіше дивляться художні фільми (72, 2 %), розважальні та гумористичні програми (59, 2 %), музичні телепередачі (58, 7 %). Найменшою популярністю користуються передачі (цикли передач) з літератури, мистецтва, театру (6, 5 %). В рейтингу художніх фільмів перше місце посідають комедії, друге – детективи, бойовики, гостросюжетні фільми; третє і четверте місця з відривом в 0, 2 % – історичні фільми та фільми про кохання, мелодрами. Що стосується радіоуподобань, то найчастіше слухають FM-станції (72, 0 %), найменше – міжнародні радіостанції іноземними мовами (0, 9 %). Відповідно, найбільше довіряють інформації FM-станцій (так відповіли 60, 7 % респондентів). У порівнянні з телебаченням та радіо, преса є менш значущим видом ЗМІ для молоді. 11, 5 % опитаних її практично не читають. Значна частина респондентів (25, 1 %) читає газети та журнали два дні на тиждень. Найбільшою популярністю користуються газети „Аргументы и факты” (22, 2 %), „Бульвар” (11, 7 %), „Факты и комментарии” (11, 2 %), а найменшою – „Демократична Україна”, „Киевский телеграф”, „Известия – Украина” (0, 3 %). Серед всіх газет найбільше довіряють газеті „Аргументы и факты” (18, 1 %), а найменше – газетам „День”, „Столичные новости” (по 0, 3 %).
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Результати опитування “Основні проблеми студентства м. Львова” (квітень 2009 р. ) «До яких ЗМІ Ви найчастіше звертаєтеся? » Найбільшою популярністю серед студентів користується телебачення як засіб масової інформації. Майже на одному рівні знаходяться газети та інформаційні сайти (18%).
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Результати опитування “Основні проблеми студентства м. Львова” (квітень 2009 р. ) «Які газети Ви найчастіше читаєте? » Найпопулярнішими газетами студенти вважають «Експрес» і «Високий замок» .
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Результати опитування “Основні проблеми студентства м. Львова” (квітень 2009 р. ) «Які радіостанції Ви найчастіше слухаєте? » Серед студентства користуються популярністю 3 радіостанції, які отримали понад 20% кожна: MFM – 26, 1%, Радіо Люкс – 23, 6%, Львівська хвиля – 21, 1%.
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Результати опитування “Основні проблеми студентства м. Львова” (квітень 2009 р. ) «Які телеканали Ви найчастіше переглядаєте? » Популярними телеканалами студенти вважають «Новий канал» (21, 8%) і « 1+1» (21, 4%).
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. За даними Інституту соціології НАН, молодь до 25 років, лідирує серед українських користувачів, складаючи майже 62% аудиторії. Проте постійно зростає кількість користувачів Інтернету серед 30 -річних, які нині складають 42% аудиторії.
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Соціологічне дослідження було проведено Київським міжнародним інститутом соціології в період 4 -15 листопада 2011 року. Методом особистого інтерв'ю було опитано 2037 респондентів у всіх областях України та АР Крим. Теоретична помилка вибірки для без врахування дизайн-ефекту становить 2, 2%. Користуються інтернетом для того, щоб надсилати і отримувати електронну пошту 29, 6% респондентів, відвідують сайти соціальних мереж — 31, 7%, відвідують і коментують блоги 15%, спілкуються на форумах, чатах 21, 6%, слухають/дивляться аудіо, відео, фото чи малюнки на обмінних ресурсах 33, 6%. На думку керівника напрямку маркетингових досліджень КМІС Олександра Красновського: «Зараз молодь не розділяє реальне життя і кіберпростір — все, що є в житті, вона переводить в он-лайн. Молодь постійно знаходиться «на зв'язку» та інтернет для них — це ще одна платформа для спілкування. Зараз блоги конкурують з друкованими виданнями» .
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Результати спільного дослідження New Research Center та com. Score свідчать про те, що з листопада 2009 по листопад 2010 року кількість унікальних відвідувачів веб-сайтів, що надають послуги електронної пошти, зменшилась на 6%. Час, проведений на таких ресурсах, зменшився на 9%, кількість переглядів сторінок – на 15%. Найшвидше відмовляються від електронної пошти користувачі віком від 12 до 17 років – на 53% (неважко здогадатись, що підліткам не потрібен імейл, адже вони не вилізають із соціальних мереж та месенджерів, де так само можна обмінюватись повідомленнями і файлами). Поряд з цим, все популярнішими стають соціальні мережі. Найпопулярнішими з яких на сьогодні є ВКонтакте, Однокласники і Facebook. Більш активними користувачами майже всіх соціальних мереж є жінки, у віковій сегментації — молоді люди 16 -25 років. Найпопулярнішою соціальною мережею в Україні є ВКонтакте: її регулярно відвідують 67% Інтернеткористувачів України. Друге місце зайняла мережа Однокласники з 58%. Facebook регулярно відвідують 43% Інтернет-користувачів, причому ця соціальна мережа поряд з Twitter має порівняно низькі показники частоти відвідування: четверта частина зареєстрованих зовсім не користуються своїми акаунтами в цих мережах. Найактивнішими є користувачі мереж ВКонтакте і Google Plus: відповідно 65% і 47% зареєстрованих в цих мережах перевіряють поновлення один або кілька разів на день. В цілому 34% Інтернет-користувачів відзначили, що використовують мобільний телефон або смартфон для перевірки оновлень в соціальних мережах. Серед них переважають молоді люди: 64% групи 16 -25 років користуються мобільним доступом проти 25% у групі 26 -35 років і 17% серед користувачів, старше 36 років. «Наймолодшою» , судячи за середнім віком прихильників, є соціальна мережа Вконтакте, де зареєстровано 95% Інтернет-користувачів у віці від 16 до 25 років проти 66% всіх вікових груп у цілому. Респонденти групи 26 -35, а також старше 36 років віддають перевагу мережі Одноклассники (75% і 59% відповідно). Користування Facebook з віком знижується незначно. Серед інших мереж — Twitter і Google Plus популярні насамперед серед молоді, Мой мир, Livejournal і Linked. In — серед вікових груп 26 -35 років і старше.
Місце засобів масової інформації у сфері відпочинку. Інтернет у молодіжному середовищі. Світ. Це дослідження на замовлення Cisco провела незалежна аналітична компанія Insight. Express. Її фахівці організували опитування 2 800 студентів коледжів і фахівців не старше 30 років в Австралії, Бразилії, Великобританії, Німеччини, Індії, Іспанії, Італії, Канаді, Китаї, Мексиці, Росії, США, Франції і Японії (по 200 респондентів у кожній з 14 країн). Більше половини респондентів (55 % студентів коледжів і 62 % співробітників) не мислять собі життя без Інтернету, бо той став "невід'ємною частиною" їх життя. Якби студентам коледжів довелося робити вибір між автомобілем та Інтернетом, то дві третини (64 в%) воліли б Інтернет. Останнє опитування чітко вказує на тенденцію падіння популярності телебачення серед студентів коледжів і молодих співробітників, все більше віддають перевагу мобільні пристрої - ноутбуки і смартфони. Лише 6 % студентів коледжів і 8 відсотків молодих співробітників вважають телевізор найважливішим технологічним пристроєм у своєму повсякденному житті. Оскільки ж телепрограми і фільми стають доступні на мобільних пристроях, подальше падіння популярності телебачення, судячи з усього, продовжиться. Лише 4 % опитаних студентів коледжів і молодих співробітників вважають газети головним джерелом інформації. За останні два роки кожен п'ятий студент (21%) не купив жодної книги, за винятком необхідних для занять підручників. А є й такі, хто взагалі ніколи книг не набував. 91 % опитаних студентів коледжів і 88 % молодих співробітників мають обліковий запис в "Фейсбуці". З них 81 відсоток студентів коледжів і 73 % співробітників перевіряють свою сторінку в "Фейсбуці" не рідше одного разу на день, причому кожен третій (33%) робить це як мінімум п'ять разів на день.
Молодіжна мода в Україні. Мода, в тому числі, молодіжна, залежить не тільки від тенденцій у культурному житті, але у соціальному, політичному тощо. Ми хочемо виділити, дві надзвичайно популярні течії у молодіжній моді, що переноситься не лише на зовнішній вигляд, але й спосіб життя: 1. Хіпстери як субкультура з'явилися наприкінці 40 -х років у США і проіснували до 60 -х. Щодо назви, то окрім штанів існує версія про те, що вона походить від виразу «to be hip» , що можна перекласти приблизно як «бути в темі» . В ті давні часи хіпстери намагалися забути жахіття тільки-но закінченої війни і прагнули знайти себе в цьому світі. Вони не думали про майбутнє і жили лише сьогоднішнім днем. Вони мали схильність до наркотиків та інших способів «розширення свідомості» . Хіпстери в значній мірі були тими бітніками повоєнного періоду, що спершу захоплювалися усілякими новими видами джазу, а потім перейшли на рок музику. Саме з середовища тодішніх хіпстерів вийшли перші хіпі. Однак субкультура тих хіпстерів закінчилася у 60 -ті роки.
Молодіжна мода в Україні. Вдруге поняття «хіпстери» почали використовувати вже в останні роки ХХ століття. Окрім назви нові хіпстери зі старими нічого спільного не мають. Сучасна субкультура набула популярності у першу декаду ХХІ століття В умовному ідеалі це прогресивна позитивна молодь, що знається на усіх новинках, не знаходиться під впливом масової культури, незалежно мислить і робить свій вибір на основі власного смаку, а не нав'язаних суспільством стереотипів. Однак насправді належність чи неналежність до хіпстерів повністю визначається зовнішньою атрибутикою, а нонконформізм дуже умовний, оскільки фактично хіпстери це цілком собі молодіжний авангард споживацької культури. Хоча хіпстери негативно ставляться до багатьох відомих брендів, напрямків сучасної музики тощо, але одночасно вони знають ці бренди та музику і постійно слідкують за тим, що зараз модно, а що ні. Що саме вважається в світі моди і в середовищі хіпстерів крутим, а що ні. етиші хіпстерів як то фотоапарати, яблучну техніку (різноманітні пристрої виробництва компанії Apple) чи вінтажні речі усе це потрібне виключно для модності, для того щоби «бути в темі» , засвідчити свою приналежність до спільноти та підтвердити свій статус у ній. Тобто хіпстери є повністю соціальною субкультурою.
Молодіжна мода в Україні. Хіпстери люблять вінтаж. Вузькі джинси, так звані «скіні» що обтягують ноги. Найпопулярнішим взуттям серед хіпстерів є кеди, переважно марки Convers і яскравого кольору. Носять також вінтажні туфлі, часто на босу ногу, нерідко замшеві й затерті, або черевики типу Dr. Marten's. Хіпстери носять два види окулярів це або темні сонцезахисні, що давно вже стали деталлю «крутого» образу, або що незвично звичайні у товстій оправі. Культова марка — Rayban. Ломограф, себто фотоапарат LOMO, втім зійде і «Зенит» чи ще якийсь вінтажний фотоапарат. Moleskine — записник в дермантиновій обкладинці на резинці. Айпод чи айфон чи макбук, бо хіпстери фанати яблучних товарів. Блоги займають у житті хіпстера дуже важливе, часом навіть чільне місце.
Молодіжна мода в Україні.
Молодіжна мода в Україні. Бохо - активні борці за права тварин, активісти руху проти одягу з хутра та шкіри тварин, вегетаріацни і навіть вегани. Бохо (походить від слова – «богема» ) – походить від назви регіону Центральної Європи – Богемії, яка була заселена вільними кочуючими народами – циганами. Богемцям були чужі умовності та правила. Пізніше ця назва перекинулося на людей культури, які як і цигани, прагнули жити безтурботним життям, заперечуючи загальноприйняті цінності. Маючи вільне ставлення до грошей, богема і одягалася відповідно. На різних стадіях формування стилю, це були вільний багатошаровий одяг, часто непрасовані, циганські спідниці, хіпові сорочки, потерті брудні джинси. З'явилися течії хіпі-шик і бохо-шик, з останнім асоціюється ім'я однієї з найвідоміших моделей - Кейт Мосс. З нею з'явився і новий термін boho-girl (на противагу гламурним it-girl, типу Періс Хілтон). На перший погляд здається, щоб бути богемним, досить надягти вільну туніку, а на неї ще одну, а поверх ще шарфик і масивні прикраси, додати до цього замшеві коричневі чоботи. Насправді цього зовсім недостатньо для богемності. Бохо - це спосіб життя. І якщо в 20 -му столітті бохо означало безпечність і хіповість, то в 21 - бохо - це навпаки активна громадянська позиція по відношенню до навколишнього світу. Бохо зараз більше стає синонімом “еко”. Бохо-girl піклуватися про те, як те, що вона споживає, відбивається, на стан навколишнього середовища.
Молодіжна мода в Україні.
Дякую за увагу!