РОДИНА АЛЧЕВСЬКИХ Значний слід у культурі України

РОДИНА АЛЧЕВСЬКИХ

Значний слід у культурі України залишила родина Алчевських Христина Данилівна дочка Христина Родина А лчевс ьких Родин а Алчевських Іван Гр игор ій Г риг орій Оле ксій Олек сій Алчевсь кий Алчевський

Олексій Кирилович Алчевський Пам'ятник О. Алчевський зробив великий Алчевському у український промисловець, внесок у 7 травня 1901 банкір, громадський розвиток економіки південного Харкові діяч, меценат. Купець сходу України. року Олексій Харківської 1 -ї гільдії. Серед іншого, був засновником Власник Харківського « Олексіївського торговельного банку, гірничопромислового засновник гірничих і товариства» і «Донецькометалургійних підприємств Юр'ївського металургійного на Луганщині. Засновник товариства » , а також міста Алчевськ. металургійних заводів у Маріуполі. Кирилович загинув.

Алчевська Христина Данилівна Народилась 16 березня 1841 року у Бозні. Освіту здобула самотужки. В 1862 році заснувала Харківську жіночу Христина Данилівна Померла 27 жовтня 1920 року недільну школу. удостоєна багатьох В 1896 році збудувала для школи будинок у Харкові. Похована на вартістю 50 тисяч рублів. найвищих нагород — У 1899 році встановила перший у світі міському кладовищі. золотих та срібних пам'ятник Тарасу (скульптор В. медалей, почесних дипломів Беклемішева). Згуртувала й очолила авторський колектив тощо, обрана віцез укладання 3 -томного критикопрезидентом Міжнародної бібліографічного покажчика «Что читать ліги освіти. народу? » (1884— 1906).

Алчевська Христина Олексіївна Творча дільність Збірки поезій: v «Туга за сонцем» (1907), Закінчила Харківську жіночу v «Сонце з-за хмар» (1910), гімназію, Вищі педагогічні курси в v «Пісня життя» (1910), Парижі (1902), Харківську художню v «Моєму краю» (1914), школу. Учителювала в Харкові. v «Пробудження» (1917) та ін. За радянського часу займалася За радянської влади друкувалась в «Комунарці педагогічною діяльністю. України» , «Червоному шляху» , «Всесвіті» , «Зорі» . Померла в Харкові. Написала драм. , поему «Луїза Мішель» (вид. 1930) та ін. Перекладала Беранже, Вольтера, Гюго, Жуля Верна, Л. Толстого.

український співак, громадський діяч; організатор, голова українського літературномистецького товариства «Кобзар» . Народився у Харкові. Закінчив Харківський університет в 1901. Співу навчав ся у старшого брата Григорія, потім у Парижі. Помер під час гастролів на Кавказі, у Баку, похований у Харкові.

Твори: симфонічна картина «Альоша Попович» (1907); низка романсів на слова українських Композитор, піаніст, педагог. поетів, зокрема Тараса Шевченка — «Чого У 1887 р. закінчив математичний факультет мені тяжко» , І. Франка — «Безмежнеє Харківського університету. Музичну освіту поле» , Лесі Українки — «Не дивися на місяць здобув у Московській консерваторії. весною» , «Cтояла я і слухала весну» , Х. Алчевської — «Гей, на бій» , «Конвалія» ; обробки українських і російських народних пісень. Праці з музичної педагогіки — «Вокальна техніка в щоденних вправах» , «Таблиці дихання для співаків та їхнє застосування до розвитку основних якостей голосу» (обидві — 1907, 1908).

список використаної літератури: Ø http: //maysterni. com Ø http: //poradnik. org. ua Ø http: //ru. wikipedia. org