Роботу виконали: Студентки ||курсу 202 групи Онищенко Кристина, Махлай Катерина, Коток Марія ОСВІТА, НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ПРЕДСТАВНИКІВ ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА.
Нерівномірність культурного та економічного розвитку провідних європейських країн зумовила появу нових рис в освіті та шкільництві, покликаних потребами нового, економічно могутнього класу — буржуазії.
За проектом Ш. Талейрана (1791) система державних шкіл повинна була забезпечити загальність і безплатність початкового навчання. Це був компромісний проект, який залишав елементарну освіту в руках духівництва, передбачав упровадження чотирьох ступенів освіти: первинні (безплатні) школи, окружні (середні, платні) школи, школи третього ступеня (поглиблена спеціальна та професійна освіта), національний інститут (керуючий науководослідницький заклад).
Проект Ж. Кондорсє (1793) був радикальнішим і передбачав: ü обов'язковість і безплатність навчання; ü рівну державну освіту для молоді обох статей; ü відміну релігії як навчальної дисципліни; ü наступність системи народної освіти.
Проект Л. Лепелетьє (1793) — утопічний план національного республіканського виховання, який передбачав: v створення суспільних виховних закладів інтернатного типу з повним самообслуговуванням, де діти були б ізольовані від небажаного впливу середовища; v проголошував обов'язковість виховання і державного утримання дітей від 5 до 12 років.
Джон Локк (1632 -1704)- англійський філософ, психолог, педагогічні погляди якого були виразом цього компромісу, відповідали вимогам буржуазії і водночас відображали традиційні погляди англійського дворянства.
Висловив нові ідеї у галузі виховання й освіти в працях “Думки про виховання” (1693) та “Розумність християнства” (1695).
Найповніше його педагогічна теорія представлена у праці “Думки про виховання”, де ставиться завдання підготувати нову породу людей, здатних індустріалізувати суспільство. На відміну від середньовіччя, коли мета виховання визначалась підготовкою людини до потойбічного життя, Локк визначив її як формування джентльмена, який уміє розумно і прибутково вести свої справи, не заважаючи іншим, має здоровий дух у здоровому тілі і вміє поводитись у товаристві.
Однією з найважливіших ідей Локка є чітке розмежування виховання та освіти. Освіта — засіб інтелектуального виховання. Головна мета виховання — утворення характеру. “Доброчесність, саме доброчесність — складна і цінна мета виховання. . . Всі інші міркування, всі інші якості повинні дати дорогу доброчесності”.
Найповніше його педагогічна теорія представлена у праці “Думки про виховання”, де ставиться завдання підготувати нову породу людей, здатних індустріалізувати суспільство. На відміну від середньовіччя, коли мета виховання визначалась підготовкою людини до потойбічного життя, Локк визначив її як формування джентльмена, який уміє розумно і прибутково вести свої справи, не заважаючи іншим, має здоровий дух у здоровому тілі і вміє поводитись у товаристві.
На його думку, джентльмен — особлива порода людей-буржуа, доброчесних, мудрих, вмілих у справах, з прищепленою “світськістю”, фізично сильних і загартованих.
Перед вихованням Локк ставив три завдання: виховання тіла; § характеру; § ірозуму. §
Клод-Андріан Гельвецій (1715— 1771) — філософ, мислитель, у вченні якого найглибше розроблено ідеї французького Просвітництва XVIII ст. — критика феодального ладу, церковного абсолютизму та релігійного фанатизму, догматизму, схоластики й формалізму в галузі науки та освіти.
Вбачав причину нерівності розумових даних не в соціальному походженні, расовій чи національній належності, а в суспільних факторах, наполягав на перевагах суспільного виховання
Дені Дідро (1713— 1784) — енциклопедист, прихильник державної системи безстанової народної освіти, який обґрунтував необхідність створення реальної школи, тісно пов'язаної з потребами життя та виробництва.
У 1773 році на запрошення Катерини II Д. Дідро побував у Росії, у Петербурзі (осінь 1773 весна 1774 р. ) і намагався переконати імператрицю в необхідності здійснення прогресивних реформ.
Під час перебування склав проект реформування народної освіти під назвою “План університету в Росії. . . ” (поняття “університет” Д. Дідро розумів у широкому сенсі як сукупність різних типів і видів навчальних закладів).
Д. Дідро прагнув побудувати навчальний план середньої школи відповідно до системи наукового знання і з урахуванням взаємозв’язку та взаємозалежності наук. Виділяючи в кожному році навчання основний предмет, вчений розташував предмети основного циклу середньої школи таким чином: 1 -й клас - математика; 2 -й клас - механіка; 3 -й клас - астрономія; 4 -й клас - природознавство, експериментальна фізика; 5 -й клас - хімія і астрономія; 6 -й клас - логіка, критика, граматика; 7 -й клас - рідна мова; 8 -й клас стародавні мови, антична література.
Жан-Жак Руссо (1712— 1778) — найвидатніша постать періоду французької буржуазної революції, філософ-просвітитель, письменник, педагог.
Написав педагогічний напівроман-напівтрактат “Еміль, або Про виховання” (1762).
Природне виховання Еміля поєднується із вільним вихованням. Свобода - це перше із природних прав людини. Схоластична школа якраз і посягає на це право. Особистість же дитини треба поважати, рахуватися з її інтересами і запитами. Вихователь повинен спрямовувати виховання дитини, керувати її інтересами, але так, щоб сама дитина цього не помічала. Наставник налаштовує навколишнє середовище дитини так, щоб воно саме підказувало певні рішення. Присилування як метод виховання рішуче відкидається.
Головна в педагогічній системі Руссо — теорія природного виховання, наслідком якої є “вільне виховання”. Воно повинно бути природовідповідним, готувати людину для активної суспільної діяльності, боротьби. Виховання діти отримують з трьох джерел: від природи, від людей, що їх оточують, від навколишніх речей.
Основою педагогічної системи Руссо є принципи: гуманізму (конкретизується у вигляді глибокої любові до дитини, безмежної поваги до її природи);
Дякуемо за увагу=)
Скачать презентацию Роботу виконали Студентки курсу 202 групи Онищенко Кристина
6.1 Онищенко 202.pptx