РОБОТУ ВИКОНАЛА: студентка 5 курсу філологічного факультету ЧЕРНИШОВА ЯНА ВІКТОРІВНА
Я, Чернишова Яна Вікторівна, народилася 28 травня 1990 року у Запоріжжі. Закінчила школу № 100 з золотою медаллю. Вступила у 2007 році на філологічний факультет. Зараз навчаюся на 5 курсі, спеціаліст.
За 4 роки навчання активної участі у житті університету не брала, хоча дуже горда з того, що навчаюся саме у цьому ВНЗ. До навчання ставлюся не завжди сумлінно, люблю все пускати на самотік. Це погана риса. Багато викладачів за ці роки питали, чому у мене таке ставлення. У мене немає відповіді на це питання. В усякому разі, такої, яка б сподобалася їм. Мені немає чим себе виправдати. А я й не намагаюся. Те, що цікаво, те, що чіпляє, те й хочеться вивчати. Багато також залежить від викладача. Є такі викладачі, які викликають бажання знати.
Якщо це доречно, я б дуже хотіла вибачитися перед усім викладацьким складом філологічного факультету за моє, часто, неповажне ставлення до предмету. Дякую Вам, що Ви терпіли мене ці 4 роки і терпите ще й 5 рік. Дякую, що допомагали і часто, навіть, тягли мене за вуха.
Як людина, я цілком нормальна, дарма, що у когось може скластися протилежне враження. Певно, на перший погляд так воно є. Щодо темпераменту, я, певно, сангвінічний меланхолік. Скажу, що я добра людина, але сумна. НЕ вірю людям. Це важко. Також я інтроверт, хоча раніше думала, що екстра. Я безвідповідальна багато у чому, легковажна, вітряна, багато забуваю. Не люблю обов'язки.
Я дуже люблю спілкування. Проте, у мене не так багато друзів, бо, я вважаю, що друг – це той, кому довіряєш, і хто з тобою. Моя найкраща подруга – Катя Дейнега. Я люблю зміни, все нове, активність по життю, радість і сміх. Коли цього немає, мені дуже погано душевно, можу випасти з життя на якийсь час і дуже зі скрипом повертаюся.
Щодо моїх хобі, то я люблю волейбол, катаюся на велосипеді, плету з бісеру, з ниток. Це дуже заспокоює. Люблю психологію, філософію, останнім часом захоплююся теологічними вченнями різних культур. Також люблю сучасну зарубіжну літературу. Пробую свої сили в написанні прози. Вірші писати не вмію: важко вкласти думку у певний розмір. Але ті спроби дуже скромні і не заслуговують на увагу аудиторії. Люблю пізнавати людей.
Щодо моїх планів на майбутнє, то я перебуваю на роздоріжжі. Вчителем у школі я працювати не зможу через профнепригодність. Та й не маю бажання працювати в школі. Філологічний факультет, проте, дав мені дуже багато в плані духовному, це варто визнати. Тут мене навчили людяності, доброті, багатьом моральним принципам справжньої людини. Навчили думати, аналізувати, а також просто бути людиною. На факультеті приділяють багато уваги саме гуманістичному вихованню особистості. Можна сказати з певністю, факультет мене розкрив для мене самої. Надалі моє завдання – робота над собою для відкриття себе ближньому. А це не так просто.
Скачать презентацию РОБОТУ ВИКОНАЛА студентка 5 курсу філологічного факультету ЧЕРНИШОВА
про мене.ppt