Робота учнів 9 -А та 9 -Б класів

Робота учнів 9 -А та 9 -Б класів гімназії № 290 на конкурс Web-квест до Дня української мови та писемності

Наша мета: дізнатися більше про становлення й розвиток української мови та писемності. Поділитися інформацією з іншими. Павлів Анастасія, 9 -Б. IT-фахівець Наші завдання: ü дослідити пам'ятки матеріальної й духовної культури українців; ü розказати про історію друкарства України; ü віднайти та класифікувати помилки сучасної української реклами; ü дослідити найпопулярніші українські книги 2012 року; ü дізнатись про читацькі вподобання учнів нашої гімназії. НАШІ РОЛІ: ІСТОРИК МОВОЗНАВЕЦЬ ЕКСКУРСОВОД ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ СОЦІОЛОГ ІТ-ФАХІВЕЦЬ

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ: Воронова Єлизавета, 9 -Б Екскурсовод Говорити про мову протоукраїнських племен можна лише гіпотетично. Адже писемних пам'яток, які дійшли до нас, ще не достатньо для повноцінного дослідження мови. Тому будь-які хронологічні віхи виникнення і первісного розвитку української, як і взагалі будь-якої іншої мови, встановити неможливо. Безперечно лише, що українська мова є однією з найдавніших індоєвропейських мов. Про це свідчить і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давність української мови доводили ряд вітчизняних та зарубіжних учених: Павел Йозеф Шафарик, Михайло Красуський, Олексій Шахматов, Агатангел Кримський та ін. Павел Йозеф Шафарик Олексій Шахматов Агатангел Кримський

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Про давність української мови свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні. Наприклад, український мовознавець Олександр Потебня стверджував, що веснянка «А ми просо сіяли» існувала в Україні вже у І тисячолітті до н. е. Невже вона співалась якоюсь іншою мовою? А колядки про створення світу птахами (тобто ще з дохристиянських часів) навряд чи перекладалися з якоїсь давнішої мови на українську, адже християни не мали в тому потреби. Багато наукових дискусій викликає також питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби. Чи це було фонетичне, чи ієрогліфічне письмо — певної відповіді дослідження поки що не дали. Клейма на амфорах: 1 — Херсонес; 2 — Синоп; 3, 4 — Хіос; 5 — Косс; 6, 7 — Гераклея

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Свою писемність мали племена трипільської, катакомбної культури бронзової доби, зарубинецької та черняхівської культур. Стародавні автори свідчать, що це було грецьке або руське письмо. Так іранський письменник Марваруді констатує, що у «хозар є також письмо, що походить від руського» , і що воно схоже на грецьке. Дослідженнями найдавніших систем письма в Україні займалися Микола Суслопаров, Валентин Даниленко та ін. Проте ще не встановлений зв'язок між трипільськими і скіфосарматськими та ранніми слов'янськими знаковими системами. Знаки на керамічних виробах трипільської культури, зібрані К. К. Черниш

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг НАЙДАВНІШІ РУКОПИСНІ КНИГИ: Писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розміру. Вони виконані й скомпоновані гармонійно, а їх обсяг відповідає формату. Це свідчить про високий рівень майстерності переписувача та художника, які робили книгу.

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг У рукописній книзі провідне значення має шрифт — устав та напівустав, скоропис використовувався дуже рідко. Устав та напівустав давали можливість зробити красиву, ритмічно насичену сторінку. Як правило, текст писали у два кольори: чорним і червоним. Червоним — перші рядки, звідси вираз "червоний рядок", а також окремі слова або речення, на які читач повинен був звернути особливу увагу. У рукописах великого формату текст компонувався у два стовпчики. У книжках малого розміру на кінцевих сторінках за наявності вільного місця текст закінчувався фігурним трикутником. Зразок уставу Зразок напівуставу Зразки «червоних рядків»

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Перед писанням сторінки розлініювали писалом з рогу, без барвника, при цьому визначали також поля. Лівий бік завжди ідеально рівний, а рядки праворуч під це правило не підпадали. Порожні місця заповнювали різними позначками: крапками, рисочками тощо; часто їх виконували кіновар'ю. Допоміжний апарат — колонтитули, колонцифри — також писали червоним кольором — це робило книгу ошатною і святковою. В оформленні староруської книги широко використовували декоративний елемент — в'язь. Це специфічний вид написання літер, коли назва або слово відігравали роль орнаменту, їх писали червоною фарбою, а в престижних виданнях — золотом. Зразки в’язі

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Основою мови Київської Русі була жива давньоруська мова. Найдавнішими рукописними пам’ятками є Остромирове Євангеліє, Початковий літопис, «Повість временних літ» , «Київський літопис» , «Поученіє Володимира Мономаха» , «Слово о законе и благодати» Іларіона, а також «Слово о полку Ігоревім» . Остромирове Євангеліє — одна з найвидатніших пам'яток старослов'янського письменства Найдавніші рукописні книги з’явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам’ятки: Остромирове Євангеліє (1056 -1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076).

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Ізборники Святослава 1073 та 1076 рр. — пам'ятки давньоукраїнського перекладного письменства Ізборники Святослава 1073 та 1076 рр. створені для чернігівського князя Святослава Ярославича. Містять твори релігійного змісту. Ізборник 1076 року - це список зі слов’яно-болгарського протографа, перекладеного з грецького оригіналу (до нашого часу не зберігся) для болгарського царя Симеона (893 — 927). Є підстави вважати, що Ізборник 1073 р. був переписаний не для князя Святослава, а для його брата Ізяслава, який під час написання книги ще посідав київський престол. Кодекс Гертруди У другій половині ХІ ст. , за посередництва доньки польського короля Мешко ІІ, дружини київського князя Ізяслава Володимировича — принцеси Гертруди-Олісави — з католицького Заходу до Києва прийшов і культ св. Петра Апостола. До наших днів зберігся оригінал її Молитовника. Він є складовою частиною латинського Кодексу, який у науці одержав назву Кодексу Гертруди. Прикрашений чудовими мініатюрами із зображенням самої Гертруди, а також її сина Ярополка з дружиною Іриною, Кодекс являє собою пергаменний зшиток, що містить у собі також старонімецький Псалтир кінця Х ст. та інші релігійні тексти.

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Слід згадати Нестора Літописця, видатного давньоруського письменника, який об’єднав усі попередні літописи, відредагував і доповнив новими матеріалами про початок Русі, показав її місце в історії світу: «Се повести временних лет, откуда есть пошла Русская земля, кто в Киев нача первые княжити и откуда Русская земля стала есть» . Особливо докладно Нестор розповідає про східнослов’янські племена, їхні закони і звичаї, розкриває загальноруський патріотизм у класовій боротьбі. Важливо те, що дізнаємося з «Повісті временних літ» про початок слов’янської писемності (основоположники Кирило і Мефодій), про піклування Ярослава Мудрого освітою, культурою, будівельною справою… Отже, ця пам’ятка розкриває перед нами тривалий період історії Давньої Русі. Київський літопис був продовженням традицій «Повісті временних літ» . За хронологією були об’єднані у повні цикли повісті та оповідання про життя, злочини і смерті князів. Мабуть, головне те, що народ виступає тут могутньою патріотичною силою, визначає суспільне і політичне життя держави.

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг "Слово о полку Ігоревім". Його автор палко любить свій край і співвітчизників, досконало володіє літературною формою, вміло поєднує епос із лірикою. Скрізь у тексті відчувається його присутність і вболівання за події, про які йдеться. Такий твір міг бути написаний лише в суспільстві, яке мало значні культурні, зокрема літературні традиції. Основна тема твору — єднання в ім'я утвердження державності, збереження культурних набутків, гуртування кращих сил для того, щоб уникнути уже зроблених помилок. «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» — пам'ятка давньоруської літератури і поліправової думки, вміщена в Лаврентіївському літописі. Це, по суті, заповіт великого Київ, князя Володимира II Мономаха (1113— 25) спадкоємцям. Найбільш імовірною датою написання твору вважається 1117, хоча деякі дослідники називають 1096. У «Повчанні» Володимир Мономах засудив княжі міжусобиці. Він рішуче виступив проти беззаконня і тих «лукавих» государів, які чинять зло, викликаючи своїм правлінням «шумовиння крові» й народні повстання. На його думку, княжу владу слід обмежити радою дружини або радою з бояр, найвищого духівництва і міської знаті. Суд має здійснюватися князем особисто, бути скорим і правим, рівним для сильних і для слабких.

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг КНИЖКОВІ РЕКОРДИ: Коваль Костов з болгарського міста Враца виготовив першу у світі «металеву книгу» , 22 сторінки якої зроблені із заліза, важить вона близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри. З виданням “Історії Південної півкулі”, що було видрукувано у США, можливо знайомитися лише за допомогою спеціального двигуна, адже важить вона 225 кілограмів, в розгорнутому вигляді її ширина дорівнює 2 метри 70 сантиметрів, а висота – 2 метри. Одним з найтовщих романів, напевно, слід вважати “Кларису” – роман англійського письменника Семюела Річардсона. Він містить 984 870 слів. На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні “сторінки” її сягають сорока метрів завширшки.

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм х 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея. Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Заснована вона у 1714 році. Найперший у світі буквар з’явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою.

Книга є альфа і омега всякого знання, начало начал кожної науки С. Цвейг Найбільша книга в Україні — «Українська абетка» — має 36 сторінки, її розмір становить 3 на 4 метри. Щоб її гортати, потрібно чотири особи, яких треба озброїти спеціальним пристроєм. Вага книжки-рекордсменки близько 250 кг, а коштує вона понад 20 тис. гривень! Надрукувало "Українську абетку" видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Художник-графік Ігор Степанов створив найменший примірник Конституції України з літерами, розмірами в один міліметр. Міні примірник – налічує 160 сторінок, а розмір книги 2 на 3 сантиметри. Вага художнього твору становить 15 грамів. Почитати наймініатюрнішу конституцію України можна і без окулярів, а от для її написання автор використовував збільшувальне скло. Олександр Прогнимак має найбільшу в Україні колекцію старовинних книг, яка становить 4465 томів, виданих до 1917 року. У найбільшій в Україні приватній колекції раритетних книг особливий інтерес представляють першодруковані книги (епоха Івана Федорова і його сподвижників).

Не знати історію – означає завжди бути дитиною. Цицерон ІСТОРІЯ ДРУКАРСТВА У ТЕЗАХ: Книгодрукування було започатковано в європейській країні - Німеччині. Шевчук Владислава, 9 -Б Історик Основоположником книгодрукування у Великому князівстві Литовському був Франциск Скорина – перший білоруський просвітник , визначний діяч всього словянського книгодрукування Перший друкар українських книжок був Швайпольт Фіоль, родом німець. Швайпольт Фіоль (1460— 16. 05. 1526) Слов’янський першодрукар, уродженець міста Нойштадт у Франконії (Німеччина); у 1479 р. прибув до Кракова і на кошти багатого міщанина Яна Тужона (Яна Турзо) заснував друкарню

Не знати історію – означає завжди бути дитиною. Цицерон Одним з перших друкарів і засновником друкарства в Україні і Росії був Іван Федоров тривалий час працював у Львові. У лютому 1574 р. Федоров надрукував львівське видання «Апостола» . Князь Костянтин, великий землевласник і видатний культурний діяч, засновник академії, запропонував Федорову надрукувати «Біблію» в місті Острозі. Іван Федоров (1510 – 15. 12. 1583) Діяч східнослов'янської культури, один із перших східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник Апостол. 1574 Острозька Біблія. 1581

Не знати історію – означає завжди бути дитиною. Цицерон У 1615 р. при Києво-Печерській лаврі Єлисей Плетенецький створив друкарню, 20 грудня 1616 року вийшла перша книга – «Часослов» . Відомий письменник і освітній діяч Кирило Транквіліон Ставровецький 1618 р. видав власним коштом у Почаєві свою працю «Зерцало богословії» . «Анфологіон» — збірка вибраних служб на всі 12 місяців року, видана друкарнею Києво-Печерського монастиря в 1619 році. Над перекладом «Анфологіона» з грецької мови працювали визначні письменники Захарія Копистенський та Іван Борецький. Єлисей Плетенецький (1554 — 29. 10. 1624) Український і річпосполитський православний церковний, культурний і громадський діяч, просвітитель, письменник. «Зеркало богословії» . 1618 «Анфологіон» . 1619

Не знати історію – означає завжди бути дитиною. Цицерон Ключ вікторини: Філософія навчає пізнавати світ В перекладі з давньогрецької "філософія" – то є любов до мудрості. Мудрості навчити не можна. Вона або є, або її немає. Але можна навчитися філософії, котра, якщо вдало співпадає з життєвим досвідом, може перетворитися навіть на щось більше, ніж тільки стремління до мудрості. Філософія - це знання про всезагальне. Українські філософи: Юрій Дрогобич Григорій Сковорода Микола Костомаров Михайло Драгоманов Володимир Вернадський

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький ВІД РЕКЛАМНОГО ДО СМІШНОГО – ОДИН КРОК! МОВНІ ПОМИЛКИ У ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ПРОГРАМАХ Мурашко Майя, 9 -Б Мовознавець Мовна ситуація в Україні — чи не найболючіше питання не лише для тих, хто стоїть в обороні рідного слова, а й для кожного з нас. На жаль, суспільство, збурене на якийсь час можливими змінами у правописі, виявилось абсолютно байдужим до низької мовної культури, нав'язаної телебаченням. Лексичний запас телевізійників насичений відвертими русизмами: добиватися успіхів(досягати), добиватися розгляду(домагатись), поступати(діяти, чинити), крупний(великий), ущемлює права(порушує), очікуються опади(передбачають, що можливі опади), рахуємо(вважаємо). Складається враження, що жодний телеканал не має кваліфікованого редактора, який би відстежував стилістичні невправності значеннєвого характеру. Наприклад, програма на 1+1 називається «Монологи» , а в її основі -діалог ведучого і гостя передачі. Та навіть своєрідний рефрен «Ти не один» - це калька з російської, а правильно сказати — «Ти не сам» .

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький Реклама на телеканалах також не бездоганна: Ми більше не користуємось зубною пастою. Тепер ми користуємось новою «Аквафреш» - єдина зубна паста для всього рота! (Логічна суперечність між твердженнями. Спочатку- «не користуємось зубною пастою» , а потім виявляється, що користуються, оскільки «Аквафреш» — зубна паста. Правильно було б сказати, що паста призначена для всієї ротової порожнини, а не для «всього рота» ). Світоч — знатні солодощі! (В українській мові немає слова «знатний» ). «Нізорал» спиняє залежність… (Цікаво, від якої залежності рятує шампунь? )

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький Помилки в рекламах/оголошеннях/брошурах: У багатьох рекламах, газетах, оголошень найчастіше зустрічається використання російських слів. Ось наприклад: Правильно написати «ковбаска в тісті» , адже українською, тесть - це батько дружини. Правильно написати «по піці» , адже українською, пика - це потворне, бридке обличчя, а не популярна італійська страва Правильно написати «кухар»

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький Помилки в рекламах/оголошеннях/брошурах: правильно написати не «крепкий» а «міцна» , це не просто помилка з використанням російського слова, а ще й неузгодженість роду, адже в українській мові слово «кава» – жіночого роду Як бачимо, в оголошенні допущена помилка, адже «ярмарка» – слово російське, українською – «ярмарок» . Крім того, в слові «ринкових» допущена помилка. Замість російської букви «ы» потрібно поставити українську букву «и» . Крім того, в оголошенні слід замінити «одежу зі шкіри» на «одяг зі шкіри» .

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький Іноді люди через неуважність допускають безліч помилок. Маємо такі фотофакти: У громадському транспорті Полтави розклеїли афіші проведення садового ярмарку. В оголошенні замість слова «торгового» надрукували «торговогой» . В оголошенні замість «Карибського» написали «Каририбського» .

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький Замість «Єгипет» надрукували «Їгипет» . Пропущена бука «А» , потрібно не «Гартія» а «Гарантія» . У Національному ботанічному саду ім. Гришка, люди, що складали правила поведінки, забули, що в українській мові існує лише постфікс «-ться» .

Боротьба за чистоту, за смислову точність, за гостроту мови є боротьбою за культуру. Максим Горький Іноді люди не замислюються над тим, що деякі вислови є недоречними, а сама інформація, яку вони намагаються донести, стає спотвореною:

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван Франко Миколюк Іван, 9 -Б Літературознавець Що читають сучасні українці? Як виявилось – сучасну українську літературу. В Україні час від часу робляться спроби порахувати, хто є успішним письменником. Зробити це вкрай важко. Річ у тім, що видавці не розкривають цифри продажів, накладів і гонорарів. Фінансовий аспект українського книговидання переважно покритий темрявою. Книгарні могли би допомогти, але не допомагають. Комерційна таємниця вкриває всі запитання про порядок продажів книжок українських книжок. Книгарні «Є» та «Читайка» склали списки з десяти письменників та книг, що найкраще продавалися протягом року. В свою чергу, ми порівняли обидва рейтинги та склали свій власний. До нього входить лише п’ять авторів, імена яких наявні і в рейтинзі книгарні «Є» , і в рейтинзі «Читайки» .

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван Франко Люко Дашвар Книги: «Мати все» , трилогія «Биті Є…» Люко Дашвар (Ірина Іванівна Чернова) — українська письменниця, сценарист, журналіст. Її перший роман “Село не люди”, став лауреатом премії конкурсу “Коронація слова-2007”. Наступний роман “Молоко з кров’ю” став дипломантом премії “Коронація слова-2008” та переможцем конкурсу “Книжка року БІ-БІСІ-2008”, а у 2009 вийшов роман «Рай. Центр» . У 2010 році конкурс «Коронація слова» надав письменниці офіційний статус «Золотого автора» за більш як 100 тисяч проданих примірників її романів. Трилогія «Биті Є…» , за задумкою Люко Дашвар, розповідає про подальше життя хлопців з роману «Рай. центр» . Сюжет трилогії розвивається в трьох книжках, кожна з яких присвячена життєвому шляху хлопців Макара, Макса і Гоцика. Це ніби три сезони одного серіалу, де є спільні персонажі, що переходять із роману в роман.

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван Франко Василь Шкляр. Книги: «Залишинець» , «Ключ» Василь Шкляр — український письменник, «батько українського бестселера» . «Ключ» — роман, виданий ще в 1999 році, що зібрав чимало нагород: премію «Золотий Бабай» , премію журналів «Сучасність» та «Олігарх» , міжнародну премію конвенту фантастів «Спіраль століть» . Роман «Залишенець» - історичний, вийшов наприкінці 2009 року. Роман відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920 -х роках. В основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ. Робота над романом тривала майже 13 років. Цей твір отримав кілька літературних премій: переможець конкурсу «Книга року 2009» Всеукраїнського рейтингу Костянтина Родика, переможець премії «Айстра» . У лютому 2011 р. Комітет з Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за роман «Залишинець» визначив Василя Шкляра лауреатом 2011 року в галузі літератури, премію автор отримав у квітні 2011.

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван Франко Любко Дереш Книга «Голова Якова» Любко Дереш – сучасний український письменник. У 16 років Любко Дереш написав свій перший роман, який відразу спричинив неабияку хвилю пристрасних дебатів у молодіжних кав’ярнях і модних редакціях, потім був перекладений кількома європейськими мовами, а самого автора перетворив на зірку міжнародних книжкових ярмарків. На сьогодні Любко Дереш став автором кількох національних бестселерів ( «Культ» , «Поклоніння ящірці» , «Архе» , «Намір!» , «Трохи пітьми. Права на видання його книжок купували провідні видавництва Європи. «Голова Якова» – книга, над якою автор працював 5 років. Сюжет роману розгортається навколо геніального композитора Якова. Він отримує від свого брата незвичну пропозицію – створити гімн-симфонію до відкриття Євро 2012. Темні отці, які стоять за цим замовленням, впевнені, що лише йому під силу створити музику, що буде прологом до мелодії Апокаліпсису. Як написав у передмові до роману Юрко Іздрик, у книзі є багато свідчень того, що тема пошуків свого «я» — гостро актуальна як для автора, так і для його персонажів.

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван Франко Оксана Забужко Книга «Музей покинутих секретів» Оксана Забужко - українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист. В Україні Забужко від 1996 (від часу першої публікації роману «Польові дослідження з українського сексу» ) залишається найпопулярнішим україномовним автором – загальний наклад проданих її книжок станом на становить понад 65 тис. примірників. Крім того вона є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та зарубіжній періодиці. «Музей покинутих секретів» – роман, виданий у 2009 році, над яким письменниця працювала багато років, критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це – сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940 -х років до весни 2004 -го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою. Роман «Музей покинутих секретів» О. Забужко було названо найкращою українською книжкою 2010 року за версією журналу «Кореспондент» .

Книги – морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван Франко Ліна Костенко Книга «Записки українського самашедшого» Ліна Василівна Костенко — українська письменницяшістдесятниця, поетеса. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), Премії Петрарки (1994). «Записки українського самашедшого» — перший прозовий роман Ліни Костенко, виданий 2010 року. Роман практично одразу став українським бестселером. Роман написано від імені 35 -річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної дезінформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.

Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран Соцопитування на тему «Література і її роль у розвитку сучасного підлітка» Мета: вивчити рівень читацьких зацікавлень старшокласників та учнів середньої школи. Опитування проведене серед 5 -9 класів з метою порівняння показників. Данні опитування 2012 року. Жарова Ольга, 9 -А. Соціолог

Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран Чи любиш ти читати, мій друже? Учні 5 -6 класів Полюбляють Учні 7 -9 класів Полюбляють Надають перевагу чомусь іншому Говорячи про кожний графік окремо, можемо сказати що рівень зацікавлених у читанні дітей значно вищий, ніж рівень байдужих. І це звісно ж добре, адже більшість дітей прагнуть отримувати знання не тільки у школі від учителів, а й вдома самостійно. Що в свою чергу, може бути гарним показником майбутнього України. Порівнюючи обидва графіки, можемо бачити що рівень зацікавлених у читанні серед 7 -9 класів трохи вище, ніж серед 5 -6. Це може бути зумовлене дорослішанням молоді і пробудженням самосвідомості, що спонукає учнів самостійно отримувати знання, цікавитися літературою поза межами школи.

Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран Також з опитування ми дізналися чи читають учні літературу за програмою : Учні 5 -6 класів Учні 7 -9 класів Так Ні Видно, що молодша школа більш старанно підходить до навчання і все ж таки надає перевагу прочитанню літератури за шкільною програмою, в той час, як старше школа, на щастя, у меншості, вирішує не готуватися до занять і не читати літературу за програмою. Радує, що все ж таки показник свідомих учнів перевищую ледарів. Це дає надію, що ледарі все ж таки отямляться, візьмуть приклад з інших і будуть ретельніше готувати домашнє завдання з літератур – читати твори за програмою.

Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран 5 -6 класи 7 -9 класи Не читаюсь поза школою Читають поза школою Не читають поза школою Читають поза школою 70 % учнів середньої школи читають літературу лише за шкільною програмою, а 80% учнів старших класів до літератури за програмою з задоволенням читають ще й твори за своїми смаками.

Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран Наявність бібліотек у родинах Мають Не мають Батьки, що читають Люблять читати Не люблять читати Виховання дитини починається з родини. І так зване «літературне» виховання також починається з родини. Батьки маючи вдома хоча б невеличку бібліотеку і читаючи книжки, дають приклад підростаючому поколінню. Опитування показало, що більшість сімей мають бібліотеки і батьки подають гарні приклади своїм дітям

Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе. Еміль Сьоран Цікава статистика: В Америці кожен учень отримує 50 доларів на купівлю книжок, а вчитель – 100. Голосуючи за подібне нововведення, думки наших школярів розділилися на нерівні частини: Роблячи висновок про рівень читацької За/проти зацікавленості гімназистів, можу з впевненістю нововведень сказати, що рівень зацікавлених учнів рівно на 2. 5% більший за рівень байдужих учнів. І це гарний показник! Бажаю нашій гімназії так само успішно виховувати підростаюче покоління, адже, як казав В. Бєлінський: «Виховання — велика справа: За воно вирішує долю людини. » Проти

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!