
dcf0441b94e360656a9028e60ca1585a.ppt
- Количество слайдов: 17
Робота На тему: “Журналістика та її роль у житті. “ «Журналістика-це мистецтво пояснити іншим те, чого сам не розумієш» А. Нортклиф Виконали Учениці 10 класу Солоницівської гімназії № 3 Сич Валерія та Сітченко Анастасія
Означення ØЖурналі стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів Журналі стика — це соціальний інститут, створений з метою суспільного життя про соціальну дійсність, що забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів необхідне для оптимального функціонування всіх суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для інших соціальних інститутів і суспільства в цілому оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і як саморегульованої системи. суспільства в цілому як саморегульованої системи.
Витоки журналістської справи ØПолітичну інформацію в Середні століття доставляли глашатаї, герольди, кур'єри і вісники, які зачитували укази, реляції і рескрипти, іноді з авторськими коментарями. ØАле насправді зароджувалася журналістика ще раніше-в часи розвитку Єгипетської цивілізації. ØЄгипетська цивілізація періоду появи папірусу в якості матеріалу для письма це вже цивілізація з розвиненою книжкової культурою, коли писемність і читання стали надбанням не тільки одних жерців і служителів храмів. Культ письмового слова в Єгипті був досить високий. В одному з єгипетських текстів можна зустріти заповідь "поставити своє серце за книги і возлюбити їх, як матір свою, бо немає нічого вище книг"
ØВажливе місце в становленні публіцистичної ораторської мови займає школа Ісократа. Творча спадщина Ісократа в значній мірі наближене до європейської публіцистиці нового часу, так як в його риторскій школи акцент робився не на імпровізацію, а на ретельну обробку письмового тексту виступу. Ісократ не виступав публічно з причини слабкого голосу і невміння говорити перед численною аудиторією. Він звернув увагу на відмінність між усним і письмовим словом, де, як писав Аристотель, "один склад для мови письмової, інший для мови в суперечці, один для мови в зборах, іншої для мови в суді. Треба володіти обома"
Журналістика включає: ØСистему творів, підготовлених у Журналістика включає: певних жанрах і формах для у певних жанрах і формах для • Систему творів, підготовлених розміщення уузасобах масової інформації; розміщення засобах масової інформації; • Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається із ØКомунікаційний інститут мережі профільних установ; суспільства, творчих професій, необхідних для збирання, відбору, • Сукупність який організаційно складається із мережі профільних опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації установ; аудиторії. масовій ØСукупність носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, • Спеціальні творчих професій, необхідних для збирання, відбору, радіо, Інтернет). опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії. ØСпеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет).
Категорії журналістики: ØКонвергентна журналістика ØМультимедійна журналістика ØКомп'ютерна журналістика Види журналістики: Øпресова (газетно-журнальна) (газети, журнали, бюлетені, альманахи) Øтелевізійна (канали, програми, передачі, фільми, інше) Øрадійна (канали, програми, передачі, інше) Øінтернетна (інтернет-видання, інтернет-версія видання, сайтвидання, інше) Øагентська (для інформаційних агентств) Øфотографічна (таблоїди тощо) Øкінематографічна (кіноканал, кінохроніка, кіножурнал, кінопрограма тощо)
Тематичні спеціалізації журналістики: Øсоціальна журналістика; Øполітична журналістика; Øділова журналістика; Øкомерційна; Øнекомерційна; Øміжнародна журналістика; Øаграрна журналістика; Øспортивна журналістика; Øнаукова журналістика; Øправнича журналістика; Øмедична журналістика; Øрелігійна; Øінша галузева журналістика
Аудиторні спеціалізації журналістики: Ø Жіноча Ø Чоловіча Ø Молодіжна Ø Дитяча Ø Пенсіонерська Журналістику можна поділити на: Øпрофесійну (яку виконують журналісти) і непрофесійну; Øпресову (для газет і журналів), агентську (для інформаційних агенцій), фото, радіо, телевізійну та Інтернет журналістику; Øкомерційну (спрямовану на отримання прибутків власниками медій) і некомерційну (для громадських, державних і релігійних організацій); Øмісцеву, загальнонаціональну і міжнародну; Øполітичну, економічну, спортивну, культурну й іншу соціальну.
Журналістська етика Журналістські матеріали можуть подаватися з погляду окремої особи, та і з погляду людства. Журналіст повинен віддавати перевагу загальнозначущим гуманістичним цінностям як вищим. Журналіст постійно робить вибір між добром і злом, як і кожна людина. Головні етичні принципи роботи ЗМК: • Ми дбаємо про моральність наших повідомлень. • Ми не втручаємося в чуже приватне життя. • Лише вирок суду дає нам право назвати людину винною. • Ми не завдаємо додаткових страждань жертвам злочину. • Ми до кінця захищаємо наші джерела інформації. • Ми збираємо інформацію лише в законний спосіб. • Ми збираємо відкриту і доступну інформацію. • Ми не крадемо чужих думок. • Ми не сортуємо людей за будь-якою ознакою. • Ми не беремо хабарів. • Ми особливо обережні з правами дітей. • Ми поважаємо чужу довіру.
Жанри журналістики ØІнформаційні хроніка, інформація, розширена інформація, замітка, інтерв'ю, звіт, репортаж, спеціальний репортаж, прес-опитування та ін. ØАналітична кореспонденція, коментар, стаття, лист, рецензія, бесіда, експеримент, рейтинг, огляд, мемуари та ін. ØХудожньо-публіцистичні замальовка, есе, нарис, пасквіль, фейлетон, памфлет, історія, некролог і ін. ØШоу-жанр гри, конкурси, реаліті-шоу і ін.
Дослідження ØМи займаємось у шкільному гуртку “Юні музеїзнавці”. Нас дуже зацікавіла історія нашого селища, тож ми вирішили провести власне розслідування-дослідження Солоницівки. ØНа території поблизу селища знаходяться сліди поселень скіфського часу (V-III століття до н. Е. ), А також Черняхівської (II-IV століття до н. Е. ) І Салтівської (VIII-X століття) культур. Селище розташоване в козацькому краї - Слобожанщині. У давньоруських літописах і документах XVI-XVII століть цю місцевість називали “Диким полем”, “південною околицею степових земель”. Активне заселення цих територій припадає на добу Богдана Хмельницького. У XVII столітті виник хутір Сіноліцевка. Тоді тут жило кілька сімей переселенців з Правобережжя. А пізніше серед мешканців слободи з'являються козаки.
ØУ 1650 році з слободи Сіноліцевка сотенного містечка Пересічного харківського повіту утворюється село Сіноліцевка (потім - Солоницівка). У селі курили вино (виготовляли самогон), ліцевалі сіно перед продажем в Харкові. У 2 -й половині XVIII століття в Солоницівці (тоді - слободі Сіноліцевка Харківського повіту) парафіяни збудували дерев'яну Миколаївську церкву.
Ø На той момент в Сіноліцевке (Солоницівці) було 78 козацьких дворів, 229 чоловіків і 266 жінок. У першій половині XIX століття в селі з'являються перші підприємства (цегельний завод, гуральня, млин). Ø На початку XX на території селища працювала пивоварня (залізнична станція Куряж, Харківське товариство завод «Малоросія» , марки пива «Імперіал» , «Столове» , «Чеське» ). У трудовій колонії ім. М. Горького (з 1926 - на території селища Солоницівка в Куряжі в приміщенні колишнього Курязького монастиря) Антон Семенович Макаренко здійснив безприкладний в педагогічній практиці досвід масового перевиховання дітей-правопорушників вони жили та працювали в дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського (1927 -35, в передмісті Харкова). Ø 9 травня 1926 Антон Семенович виїхав до Куряжу. 15 травня 1926 колектив колонії імені Горького прибув до Куряж у повному складі. 26 березня 1927 в Куряжі, де за 10 місяців сформувався новий, дружний колектив, святкували річницю народження М. Горького. Спочатку в Куряжі розташовувалася дитяча колонія, в якій було чотириста хлопців та десять дівчат.
«Пролетев километров шесть от города по песчаной скучной дороге, взобрались мы на пригорок и въехали в облезшие ворота монастыря. Посреди круглого двора бесформенная громада древнего, тем не менее безобразного храма, за ним что-то трехэтажное, а по окружности длинные приземистые флигеля, подпертые полусгнившими крылечками. Немного в стороне по краю обрыва деревянная двухэтажная гостиница в период перестройки. По углам и закоулкам попрятались черт его знает из чего слепленные домики, сарайчики, кухоньки, всякая дрянь, скопившаяся за триста молитвенных лет. . . » Антон Семенович Макаренко «Педагогічна поема»
ØЦе дослідження було для нас дуже цікавим тим, що збагатився наш кругозір, ми відчули себе справжніми детективами, зрозуміли, що журналістика – це захоплююча професія. Фантастично цікаво здобувати інформацію про свій рідний край, про місце, де живеш ти і твоя родина.
Отже, завдяки журналістиці ви навчитесь: ØПисати захоплюючі тексти, дізнаватися першими про різні сенсаційні новини; Підготовлена вами інформація буде: Øцікавою Øсвоєчасною Øкоректною
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
dcf0441b94e360656a9028e60ca1585a.ppt