Робота На тему Глобальні проблеми людства

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Робота. На тему: “ Глобальні проблеми людства “ учениці 10 класу СЗШ№ 6 м. Марганця Калашник Катерини

Глобальні проблеми людства це проблеми, які зачіпають життєві інтереси всього населення планети і вимагають для свого рішення спільних зусиль усіх держав світу.

До глобальні проблеми людства належить такі проблеми: 1. Тероризм ; 2. Проблема бідності народу; 3. Екологія; 4. Демографічна проблема; 5. Відсталість країн що розвиваються; 6. Світові та локальні війни; 7. Бюрократизм; 8. Криза культури; 9. Проблеми молоді; 10. Поширення хвороб; 11. Дефіцит демократії ; 12. Енергетична проблема;

Тероризм— суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не повинних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Терористичні акти — вбивства, поранення, викрадення, погрози та деякі інші акти насильства, які готуються організаціями й здійснюються окремими особами стосовно державних або громадських діячів, супроводжують розвиток сучасного суспільства. Усі зазначені акти тероризму, незалежно від мотивів їхнього здійснення, були внутрішньодержавними злочинами і були підсудні відповідно до законодавства тієї країни, в межах якої вони відбулися. На сьогодні значно зріс та розширив свої межі тероризм міжнародного характеру, тобто такий, що зачіпає інтереси двох або більше держав, порушує міжнародний правопорядок.

Проблема бідності: Неможливість забезпечувати найпростіші й доступні для більшості людей в даній країні умови життя. Розрізняють такі види рівнів бідності: Національний під національною межею бідності розуміється дохід нижче прожиткового мінімуму; Міжнародний дохід, що забезпечує споживання менш ніж на 2 дол в день.

Систематичне дослідження проблеми бідності провів уперше Бенджамін Сібом Роунтрі йому ж і належить перше формальне означення бідності, для чого він ввів концепцію кошика базових продуктів. Кожен хто не міг дозволити собі придбати цей кошик продуктів вважався бідним. Кошик запропонований Роунтрі був ідентичним раціону що його давали бідним у робітних будинках, та продукти включені до нього важко назвати делікатесами.

Екологічна проблема — це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

Забруднення атмосфери До середини XXI ст. очікується подвоєння концентрації газу, Що мала Місце перед качаном НТР. У результаті «тепличного ефект» до 30 х рр. . XXI ст. Може стати підвищення середньої температури приземного шару Повітря на 3 ± 1, 5 о. С, причому максимальне потепління стане в приполярних зонах, мінімальне Біля ЕКВАТОР. Очікується збільшення швидкості Танення льодовиків и підняття рівня океану з темпом перш 0, 5 см / рік. . Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Охорона озонового шару необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту і ін. До середини XXI ст. це може привести, за оцінками вчених, до зниження вмісту стратосферного озону на 15%.

Забруднення та виснаження водних ресурсів Проблема виснаження водних ресурсів викликана зростанням споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствам, з одного боку, і забрудненням водних джерел — з іншого. Щорічно людством використовується в середньому до 6000 км 3 води, з них у сільському господарстві близько 3400, промисловості 2200, на комунально побутові потреби 400 км 3. Забруднення багатьох водних об'єктів суші (особливо в країнах Західної Європи і Північної Америки) і вод Світового океану досягло небезпечного рівня. Щорічно в океан потрапляє (млн т): 0, 2 — 0, 5 отрутохімікатів; 0, 1 — хлорорганічних пестицидів; 5 — 11 — нафти і інших вуглеводнів; 10 — хімічних добрив; 6 — фосфорних сполук; 0, 004 — ртуті; 0, 2 — свинцю; 0, 0005 — кадмію; 0, 38 — міді; 0, 44 — марганцю; 0, 37 — цинку; 1000 — твердих відходів; 6, 5 — 50 — твердого сміття; 6, 4 — пластмас. У Північній Атлантиці нафтова плівка займає 2 — 3% площі. Найбільш забруднені нафтою Північне і Карибське моря, Персидська затока, а також прилеглі до Африки і Америки ділянки, де здійснюється її перевезення танкерним флотом.

Деградація ґрунтів Одна з головних екологічних проблем пов'язана з погіршенням стану земельних ресурсів. За історичний час внаслідок прискореної ерозії, дефляції і інших негативних процесів людство втратило майже 2 млрд га продуктивних земель. До утворення пустель схильна площа в 4, 5 млрд га, на якій проживає близько 850 млн чол. Пустелі швидко розвиваються (до 5 — 7 млн га на рік) у тропічних районах Африки, Азії і Америки, а також в субтропіках Мексики. Швидкість зникнення лісів складає 6 — 20 млн га на рік.

Геолого геоморфологічні екологічні проблеми Важлива для людства проблема — охорона геологічного середовища верхньої частини літосфери, яка розглядається як багатокомпонентна динамічна система, що перебуває під впливом інженерно господарської діяльності людини і, в свою чергу, певною мірою визначає цю діяльність. Найголовніший компонент геологічного середовища — гірські породи, що містять поряд з твердими мінеральними і органічними компонентами гази, підземні води. Особливо великий негативний вплив на довкілля здійснюють техногенні катастрофи, найбільша з яких у ХХ ст. — на Чорнобильській атомній електростанції — сталася в Україні.

Демографічна проблема Населення нашої планети перебуває в постійному русі, тобто, відтворюється за допомогою поколінь, що переміняються, змінюється якісно і кількісно, в тому числі, за рахунок міграцій — територіальних переміщень. Таким чином, формується демографічна ситуація на землі. Демографічна проблема, поряд з екологічної, продовольчої, енергетичної, сировинної, а також питанням збереження миру та роззброєння, вимагають для свого вирішення спільних зусиль світової спільноти.

Швидкі темпи зростання населення в світі, значна частина якого (до ¾) припадає на країни, що розвиваються, з нерозвиненою соціальною сферою та відсталою економікою, країни, створюють глобальну демографічну проблему, значимість і важливість якої визнали всі держави, які усвідомили, що гонка озброєнь і зростання збройних конфліктів , особливо в цих, слаборозвинених країнах, ведуть до величезних матеріальних затрат, погіршуючи можливості економічного зростання та соціального розвитку. Демографічна проблема в таких країнах пов’язана з проблемами забезпечення продовольством, екології, надання освіти, дефіцитом природних ресурсів, якості життя та зайнятості населення. Високий відсоток молоді цих країн (до 40% жителів молодше 15 років) дозволять зберегтися тут тенденції високих темпів приросту населення. Неконтрольована міграція, а також урбанізація перетворюються з позитивних явищ в негативні.

Відсталість країн що розвиваються Причинами відсталості цих країн стали : нерівномірне становище у світовому поділі праці, обтяжливість етнічних, релігійних, соціальних конфліктів, невідповідність культурно історичних характеристик великих масивів населення імперативам модернізації і повноцінної участі в глобальних процесах сучасності. Всі ці негативні фактори особливо рельєфно виступили на фоні науково технічної трансформації світової економіки та інтернаціоналізації суспільного життя, перетворили бідність, , відсталість і нестабільність відсталих країн у дійсно глобальну проблему.

Швидке зростання для багатьох країн є серйозною проблемою. Особливо там, де висока репродуктивність поряд з бідністю загрожує не тільки добробуту, а й навіть життю людей, особливо дітей. Через недоїдання та хвороби бідність призводить до збільшена смертності новонароджених або малолітніх, що в свою чергу змушує сім'ї народжувати більше дітей, щоб гарантувати виживання хоч декількох із них. Висока ж народжуваність супроводжується материнською та дитячою смертністю. Від недоїдання та недостатнього споживання речовин і мікроелементів страждає понад 1 млрд. людей, котрі живуть в бідності у країнах, що розвиваються. У новонароджених і дітей молодшого віку дефіцит споживних речовин та мікроелементів веде до затримки росту, до розумової відсталості. У дорослих це підвищує захворюваність і знижує працездатність. У країнах, що розвиваються, кількість населення в розрахунку на одного лікаря в 12, 5 рази більша, ніж у розвинутих країнах.

Світові та локальні війни Війна — складне суспільно політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.

Світова війна — глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу. Перша світова війна. Причина 28 червня 1914 року, сербський студент Гаврило Принцип убив ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро угорського престолу, в Сараєві. Студент був членом організації «Млада Босна» , метою якої було об'єднання усіх південних слов'ян та їхня незалежність від Австро Угорщини. Вбивство в Сараєві привело в рух ряд стрімких подій, які переросли в повномасштабну війну. 23 липня Австро Угорщина висловила звинувачення, що за вбивством стоять сербські діячі і висунула ультиматум до Сербії, щоб та покарала причетних до скоєного та допустила австрійську поліцію на свою територію. В той же день Сербія оголошує мобілізацію і оголосила, що погоджувалась лише на часткові умови ультиматиму. 26 липня Австро Угорщина оголошує мобілізацію та підводить війська до кордону із Сербією. 28 липня Австро Угорщина, у зв'язку з невиконанням умов ультиматиму, оголосила Сербії війну.

Наслідки Першої світової війни Негативні · Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти). · Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих). · Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 % порівняно з 1913 p. ; зростання залежності промисловості від іноземного капіталу. · Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва). Позитивні · Зростання національної свідомості населення. · Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду. · Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.

Друга світова війна — наймасштабніша світова війна в історії людства. Причини Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Але більшість дослідників виділяють такі основні причини: Версальсько Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин; фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції і США; підготовка СРСР до світової революції; неефективність Ліги націй; загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу; політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція, сподіваючись задовольнити їхні апетити.

Наслідки Другої світової війни Масштаби Війна завдала народам світу величезних людських і матеріальних утрат. Кількість жертв досі точно не встановлено. За приблизними підрахунками, у війні загинуло понад 60 млн осіб, 90 млн стали інвалідами. Найбільших людських жертв зазнали СРСР (до 27 млн. ), Китай (до 10 млн. ), Польща (6 млн. ), Югославія (1, 7 млн. ). Втрати держав агресорів становили: Німеччини — до 9 млн, Японії — 2, 5 млн, Італії — 500 тис. осіб. Зокрема серед українців загинуло щонайменше 14 млн осіб. Матеріальні втрати Військові витрати та збитки склали 4 трильйони доларів США. Матеріальні витрати досягли 60 70 % національного доходу учасників війни. Лише промисловість Великої Британії та Німеччини виготовила 652, 7 тис. літаків (бойових і транспортних), 286, 7 тис. танків, самохідних знарядь і бронемашин, понад 1 млн артилерійських знарядь, понад 4, 8 млн кулеметів (без Німеччини), 53 млн рушниць, карабінів і автоматів і величезну кількість іншого озброєння та спорядження. Війна спричинила колосальні руйнування, знищення десятків тисяч міст і сіл, незліченні біди десятків мільйонів людей.

Локальна війна— обмежений територіальний воєнний конфлікт пов'язаний з релігійними, територіальними суперечками, міжплемінними протиріччями. Як правило, війна між двома і більш державами, обмежена за своїми політичними цілями, в якій військові дії вестимуться, як правило, у межах протиборчих держав і стосуються переважно інтересів лише цих держав (територіальні, економічні, політичні та інші). Локальна війна може вестися угрупуваннями військ (сил), розгорнутими в районі конфлікту, з їх можливим посиленням за рахунок перекидання додаткових сил і засобів з інших напрямів і проведення часткового стратегічного розгортання збройних сил. За певних умов локальні війни можуть перерости в регіональну або великомасштабну війну. Локальні війни: 1. Війна в Афганістані 2. Ірано іракська війна 3. Росі йсько грузинська війна 4. Рифська війна

Війна в Афганістані повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу проти суверенної держави Демократична Республіка Афганістан. Розпочалась у грудні 1979 році нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року. В результаті цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СРСР) близько 1, 5 млн. або 10% з числа тодішнього населення країни. Радянські втрати, за офіціними радянськими даними, становили близько 15 тисяч військовиків.

Ірано - іракська війна — військовий конфлікт між Іраком і Іраном, що тривав з 1980 по 1988. У Ірані часто вживається назва «Священна оборона» , іноді — «Нав'язана війна» а в Іранці поширене неофіційне найменування конфлікту як «Кадісія Саддама» на честь перемоги, здобутої арабами в битві при Кадіссії під час завоювання Персії. Війна почалася 22 вересня 1980 р. вторгненням іракської армії в іранську провінцію Хузестан. Первинне успішне просування іракської армії, проте, незабаром натрапило на наполегливий опір і було зупинене. До літа 1982 р. Іран повернув окуповані Іраком території, після чого сторони почали війну на виснаження. Перемир'я, що закінчило війну, було підписане 20 серпня 1988 року і відновило довоєнну ситуацію. За тривалістю, задіяними ресурсами і людськими жертвами ірано іракська війна є найбільшим військовим конфліктом між суверенними державами «третього світу» після 1945 року. В ході війни Іраком застосовувалося хімічна зброя.

Російсько грузинська війна Війна розпочалася навколо збройного протистояння в Південній Осетії у серпні 2008 року. У військових діях проти Грузії, крім регулярних збройних сил Південної Осетії і Росії, брали участь ополченці з Росії і Абхазії. Сторони звинувачували одна одну у провокуванні бойових дій. У ніч на 8 серпня після обстрілів грузинських сіл, збройні сили Грузії заявили про намір «відновити конституційний лад» на території невизнаної республіки і в результаті боїв зайняли більшу частину Цхінвалі. Того ж дня Росія втрутилась у конфлікт на стороні південно осетинських сепаратистів та ввела війська, в тому числі танкові бригади, на територію Грузії, піддала бомбардуванню грузинські міста, порти та військові об'єкти. Військові дії поширилися далеко за межі Південної Осетії на інші міста Грузії та Абхазію, де з'єднання абхазьких загонів та російських «добровольців» атакували позиції грузинських військ та захопили Кодорську ущелину. Після окупації частини Грузії російськими військами та етнічних чисток грузинських сіл навколо Південної Осетії за участі міжнародних посередників було досягнуто припинення вогню. Згідно з досягнутими домовленостями, вивід російських військ з грузинської території мав закінчитись до 1 жовтня 2008 року. [

Іспано франко марокканська війна Іспано-франко-марокка нська війна, Рифська війна (1921— 1926 рр. ) — колоніальна війна Іспанії і (з травня 1924 р. ) Франції проти Рифської республіки, створеної в результаті повстання в Північному Марокко. Завершилася ліквідацією Рифської республіки. 1 червня 1921 р. войовничі рифські племена повели настання на іспанський гарнізон в Дар абар, в Північному Марокко і взяли ряд перемог. 19 вересня 12 племен об'єднались в Республіку Риф, яку очолив Абд аль керім. Його армія (до 60 тясяч чоловік) була непогано озброєна і відрізнялася високою маневреністю. У 1924 році рифи витіснили іспанців до середземноморського побережжя, міст Тетуан і Мелілья. 13 квітня 1925 р. вони повели настання проти французів, що окупували в травні 1924 р. південь республіки. Іспанія і Франція були вимушені різко збільшити чисельність своїх військ в Марокко. 9 вересня 1925 р. було почато сумісний наступ іспанських і французьких військ по напрямах, що сходилися. Розчленовані на частини рифські війська 27 травня 1926 року капітулювали.

Бюрократизм це суспільне відношення, притаманне сфері управління і складається між управлінськими структурами і масами населення. Бюрократизм найчастіше наявна в державних установах і особливо характерний для країн, де панує бюрократія система управління, в якій реальна влада належить чиновництву. Бюрократизм також іноді може спостерігатися у великих корпораціях, партіях, релігійних та наукових установах. В результаті бюрократизму клієнт витрачає час на ходіння по інстанціях для оформлення довідок, на стояння в чергах, на очікування рішення. До причин бюрократизму відносять як незалежні від самого бюрократа (ускладненість процедур), так і суб'єктивні (бажання перестрахуватися, приховане здирництво хабара). В якості заходів боротьби з бюрократизмом пропонувалися виборність чиновників, встановлення максимального часу розгляду заявок, заміна дозвільних процедур на надішле.

Криза культури Нового часу. Кінець XIX та початок XX ст. позначені глибокою кризою західноєвропейської цивілізації і культури, що охопила всі сторони суспільного життя: економіку, державний лад, філософію, мораль, мистецтво. В культорологічній літературі немає єдиного розуміння поняття кризи культури в Новий час: одні пов’язують її з руйнуванням основ раціоналістичного світогляду і появою ірраціоналізму як певної філософії та ідеологічної системи, інші – з кризою тільки «буржуазної» культури, ще інші – з процесом дегуманізації суті і змісту суспільства і культури. Третя точка зору найбільше відповідає нашій позиції, оскільки культура не може функціонувати, втрачаючи гуманні цінності, високий пафос творчої діяльності.

Проблеми молоді Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства, а проблема формування її свідомості — однією з провідних у соціології. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з'ясувати її труднощі та проблеми. Серед них є традиційні — кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім'ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя. Сучасні суспільні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молоді, тому поняття, що характеризували молодь колишнього суспільства.

Постійно скорочується питома вага молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі. Молоде покоління здебільшого виявилося без надійних соціальних орієнтирів. Руйнація традиційних форм соціалізації, заснованої на соціальній обумовленості життєвого шляху, з одного боку, підвищило особисту відповідальність молодих людей за свою долю, поставивши їх перед необхідністю вибору, з іншого боку виявило неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибір життєвого шляху став визначатися не здібностями й інтересами молодої людини, а конкретними обставинами.

Поширення хвороб Чудові успіхи у боротьбі з інфекційними хворобами нерідко схиляють багатьох людей до думки, що нібито з інфекціями уже покінчено і що вони не становлять загро зи для людей. Іноді висловлюється зовсім неправильний погляд, що в сучасну епоху на зміну бактеріальним ін фекціям прийшли вірусні. Подібна орієнтація населення є шкідливою, бо вона, з одного боку, не відповідає дійс ності, а з другого — притупляє пильність до такого важливого питання, як профілактика інфекційних хвороб. Кишкові інфекції дуже поширені. Більшість з них реєструються тепер у всіх країнах світу і лише деякі внаслідок ряду особливостей (зокрема щодо їхнього по шпреппя) зустрічаються лише па окремих територіях, що дістали назву ендемічних осередків. Рівень захворюваності на кишкові інфекції в різних країнах далеко не однако вий. Це передусім залежить від заходів боротьби з ними і санітарного впорядкування, що є могутнім регулятором механізму передавання.

Дизентерія В основному зустрічаються поодинокі випадки захво рювання на дизентерію. Проте бувають і групові у зв'язку із споживанням зараженої їжі, зокрема молока. Холера Єдиним джерелом холери є хворий на цю інфек цію, а також здоровий носій холерного вібріона. При холері носійство ніколи не буває хронічним — носії збуд ника холери, як правило, швидко звільняються від нього. Грип Типова інфекція дихальних шляхів. Надзви чайна легкість механізму передавання в поєднанні з ви сокою сприйнятливістю людей до вірусу грипу зумовлю ють широке охоплення цією хворобою значних мас насе лення за невеликий проміжок часу. Швидкість розвитку грипозних епідемій пояснюється тим, що групові власти вий короткий інкубаційний період (до 2 днів), і той, хто заразився, дуже швидко стає джерелом інфекції.

Дефіцит демократії 2010 увійшов у світову історію як рік дефіциту демократії. Не тільки в Україні. . . Більшість моніторингових центрів зафіксувало згортання демократичних свобод, зниження рівня участі громадян у прийнятті політичних рішень, підвищення політичних ризиків для бізнесу від авторитаризму, посилення корупції та неефективності держуправління, поглиблення гендерної нерівності та поширення ксенофобії. Світ став небезпечний. . .

Енергетична проблема Світова паливно енергетична система Паливно енергетична система складний міжгалузевий комплекс видобутку й виробництва палива та енергії, їхнього транспортування, розподілу й використання. До складу цієї системи входять паливна промисловість (нафтова, газова, вугільна, сланцева, торфова) та електроенергетика, які тісно пов'язані з усіма галузями господарства. Значення палива для економіки будь якої держави величезне: без нього неможливий виробничий процес, робота промисловості, сільського господарства і транспорту. Основні первинні джерела енергії в сучасному світі нафта, вугілля, природний газ, гідроенергія; широко зростає значення атомної енергії. Частка решти джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітру, геотермальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків.

Висновок по темі: 1. Глобальні проблеми створюють загрозу існуванню людства. 2. Їх можна вирішити спільними зусиллями всіх людей. 3. Вирішувати проблеми треба починати з себе.

Скачать презентацию Робота На тему Глобальні проблеми людства

Катя с тебя 33 поцелуя.pptx

Количество слайдов: 36