Різноманітність рослинних клітин Основні рослинні тканини та їхні

Різноманітність рослинних клітин. Основні рослинні тканини та їхні функції

Рослинні організми можуть бути одноклітинними і багатоклітинними, а також колоніальними. Тіло одноклітинної рослини складається лише з однієї клітини, яка здійснює всі життєві функції і процеси організму.

• ТКАНИНА – це група клітин, подібних за будовою , котрі пов’язані між собою структурно і функціонально • Клітини однієї тканини сполучені між собою міжклітинною речовиною.

З тканин утворюються органи рослин. Наприклад, стебло складається з усіх названих тканин; листок має покривну тканину, основну фотосинтезуючу та провідну тканини.

У рослин зустрічаються такі тканини: - твірні; - покривні; - основні; - провідні; - механічні.

Покривні Основні Типи рослинних тканин Провідні Механічні Твірні

Твірні тканини (МЕРИСТЕМИ)

Твірна тканина (меристема) — це тканина, клітини якої здатні ділитися, завдяки чому ростуть органи, що дає початок всім іншим тканинам. Твірні тканини складаються з дрібних клітин, що густо заповнені цитоплазмою, всередині кожної клітини є велике ядро. Клітини твірних тканин міцно пов'язані між собою.

Твірні тканини розміщуються на верхівці стебла рослини або кореня. За рахунок поділу клітин верхівкової твірної тканини рослина росте у висоту та довжину. Всередині стебла і кореня також міститься твірна тканина (бічна). За її рахунок стебло і корінь ростуть у товщину. Твірні тканини можуть бути й в інших частинах рослини.

Твірна тканина Будова: Дрібні клітини , які здатні до поділу, з великими ядрами, вакуолей не мають. (Верхівкова меристема - ріст у довжину; бічна меристема ріст у товщину; вставна - у довжину ) Функції: Дають початок клітинам всіх інших типів , забезпечують ріст рослини.

Покривні тканини(ЕПІДЕРМІС)

Покривна тканина — це шар клітин, які вкривають орган. Покривна тканина захищає рослину від випаровування, висихання, несприятливих умов, забезпечує газообмін і водопостачання. Покривна тканина — це епідерма (епідерміс), корок та кірка.

Епідерма вкриває молоді частини рослини. Найчастіше має один шар живих, без хлоропластів, тісно притиснених одна до одної клітин. Стінки клітин звивисті і мають різну товщину.

Звернені до зовнішнього середовища стінки клітин епідерми товщі і часто вкриті товстим шаром кутикули (плівка з жироподібних речовин). Захисні властивості епідерми можуть підсилюватися різними виростами — волосками.

Корок — багатошарова мертва тканина. Оболонки клітин корка потовщені і просочені речовиною, за складом близькою до жирів, майже непроникною для води й повітря. Ці клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників немає) і виконують основні захисні функції. Клітини корка мертві, наповнені повітрям або смолистими чи дубильними речовинами.

Покривні тканини (КОРА, ПРОБКА)

Покривна тканина Будова: Живі і мертві клітини. Мають товсті і міцні оболонки, щільно сполучені між собою (Розрізняють два основні види покривних тканин: шкірку, вкриту кутикулою , та корок) Функції: Захист від несприятливих умов, ушкоджень.

Основні тканини (ПАРЕНХІМИ)

Основна тканина — тканина рослин, що складається з живих клітин різної форми, виконує різноманітні функції: асиміляційну, газообмінну, запасаючу, видільну тощо. Основну тканину зазвичай називають паренхімою, оскільки вона створює ніби основу органів і заповнює простір між частинами органів. Розрізняють три групи основних тканин: асиміляційну, запасливу і повітроносну (аеренхіму). епідерма паренхіма епідерма

Основна тканина Будова: 1. Фотосинтезуюча основна тканина-живі клітини, котрі містять хлоропласти (у листках) Функція: здійснює процеси фотосинтезу. 2. Запасаюча основна тканинабезбарвні клітини(клітини плодів і квітів забарвлені) Функції: утворення і запасання поживних речовин (крохмаль, жири тощо). 3. Водозапасаюча основна тканина -у рослин посушливих місцезростань.

Основна асиміляційна тканина розміщена в усіх зелених частинах рослин. Її клітини містять хлоропласти, в яких здійснюється процес фотосинтезу. Основна запаслива тканина заповнює м'які частини листків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкладаються на запас поживні речовини. Основна повітроносна тканина багата, як правило, на міжклітинні проміжки, заповнені повітрям. Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.

Механічні тканини (КОЛЕНХІМА)

Механічна тканина Будова: живі чи мертві клітини з потовщеними , здерев’янілими стінками. Часто мають вигляд волокон(деревини та лубу). Забезпечують пружність і міцність різних частин рослини.

Механічні тканини надають рослині міцності, завдяки якій вона витримує значну масу, протистоїть вітру, дощу, снігу. Механічні тканини складаються з товстостінних клітин з надзвичайно міцною і пружною оболонкою. Клітина паренхіми пори Клітина механічної тканини

Коленхіма — жива механічна тканина у рослин, яка розташовуєтьсябезпосередньо під епідермісом. Клітини коленхіми характеризуються нерівномірним потовщенням стінок, за рахунок чого вони можуть виконувати опорну функцію.

Склеренхіма – рослинна тканина, що складається переважно з мертвих клітин з дуже потовщеними стінками; розрізняють два типи клітин склеренхіми: волокна і склереїди, або кам'янисті клітини; виконує механічні функції (надає жорсткості органам рослини, утворює зовнішні

Склереїди — клітини рослин з дуже потовщеними здерев'янілими оболонками, часто просякнутими солями кальцію або кремнеземом. В оболонках кам'янистих клітин помітні радіальні канали — пори. З кам'янистих клітин побудовані тверді оболонки плодів і насіння (кісточки вишень, слив, абрикосів).

Провідні тканини (КСИЛЕМА, ФЛОЕМА)

Провідна тканина Ситовидні трубки Судини Будова: 1. Ксилема: представлена судинами - послідовно з’єднані відмерлі клітини в яких зникають поперечні стінки. Забезпечують висхідний рух речовин. 2. Флоема: представлена ситоподібними трубками живі видовжені клітини, послідовно розташовані одна над одною(поперечні стінки мають вигляд сита). Забезпечують низхідний рух речовин.

Провідні тканини пристосовані для руху води та розчинених у ній речовин як у напрямку від кореня до пагона, так і в зворотному напрямі — від листків до коренів. До складу провідних тканин входять судини (трахеї), трахеїди і ситоподібні трубки.

Судини (трахеї) трахеїди Судини (трахеї) — це довгі трубки, що формуються з багатьох розміщених одна над одною клітин, поперечні стінки яких руйнуються. Поздовжні стінки судин нерівномірно потовщені (здерев'янілі), цитоплазма відмирає. Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і трахеї, це мертві клітини з нерівномірно

По судинам і трахеїдам вода і розчинені в ній мінеральні солі рухаються від коренів до надземних частин рослини. Судини і трахеїди, крім провідної, забезпечують ще й опорну функцію. клітини клітинна паренхіми стінка судини прилипання судини повітряні проміжки зв’язок клітина продиху Клітина судини продих молекула води

Ситоподібні трубки — видовжені, живі клітини, що сполучаються між собою за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю пор і нагадують сито (ситоподібна пластинка). Поздовжні стінки ситоподібних трубок потовщуються, але не дерев'яніють. Цитоплазма клітин зберігається, а ядро руйнується на самому початку формування трубок. Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клітини — клітини-супутники.

II. Особливості будови і функції рослинних танин Тип тканини Будова Функції Твірна тканина Дрібні клітини , які здатні до поділу, з великими ядрами, вакуолей не мають Дають початок клітинам всіх інших типів. Забезпечують ріст рослини. Покривна тканина Живі і мертві клітини. Мають товсті і міцні оболонки Щільно сполучені між собою (Розрізняють два основні види покривних тканин: шкірку , вкриту кутикулою та корок) Захист від несприятливих умов, ушкоджень. Зв язок , через продихи , із зовнішнім середовищем Основна тканина Живі клітини в яких містяться хлоропласти і запасаючі речовини Утворення і накопичення поживних речовин Провідна тканина Клітини живі та мертві які нагадують судини і ситоподібні трубки Рух речовин Механічна тканина Живі чи мертві клітини з потовщеними , здерев’янілими стінками. Часто мають вигляд волокон Міцність і пружність Зовнішній вигляд