Ризики, що впливають на психологічну безпеку в сучасному суспільстві Підготувала Студентка ФЕМП 6 курсу 22 групи Крива Наталія
Психологічна безпека § це такий стан суспільної свідомості, в якому суспільство в цілому і кожна людина зокрема сприймають існуючу якість життя як адекватну і надійну, оскільки вона створює реальні можливості для задоволення особистих і соціальних потреб громадян нині і дає їм підстави для впевненості в майбутньому.
Небезпечний виробничий чинник § виробничий чинник, вплив якого на працюючого приводить до травми.
§ Виробнича травма – травма, отримана працюючим на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці.
§ Виробнича небезпека – можливість впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
§ Безпека праці– стан умов праці, при якому відсутня виробнича небезпека. § Зниженню або усуненню травматизму сприяє автоматизація виробничих процесів і керування устаткуванням, що виключає необхідність участі людини в роботі окремих частин устаткування, машин, механізмів і установок, а отже, виключає причини нещасних випадків, зв’язаних з обслуговуванням верстатів, машин, механізмів і установок під час їхньої роботи. До роботи допускаються особи, що добре знають конструкцію устаткування, вимоги техніки безпеки і безпечні прийоми роботи, при експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонті устаткування.
Виробнича санітарія § Гігієна праці грунтується на вивченні виробничого середовища і його впливу на умови праці, здоров’я робітників із метою розробки комплексу організаційних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, необхідних для оздоровлення і підвищення продуктивності праці. Як наукова дисципліна
Гігієна праці § це база для практичної і законодавчої роботи в області санітарної охорони і гігієнічної раціоналізації праці. До технології й організації виробництва відносяться механізація технологічних процесів, впровадження напівавтоматичних і автоматичних способів виробництва, дистанційного керування устаткуванням і т. д.
§ Виробнича санітарія - це система організаційних і санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають вплив шкідливих виробничих чинників. § Шкідливий виробничий чинник (шкідливий чинник) — виробничий чинник, вплив якого на працюючого приводить до захворювання.
§ Професійне захворювання - захворювання, викликане впливом на працюючих шкідливих умов праці. § Промислово-санітарна робота в нашій країні базується на матеріалістичному розумінні взаємовідносин організму і середовищ. § Санітарними нормами проектування промислових підприємств установлені суворі вимоги до охорони здоров’я і життя працюючих. Наприклад, забруднене повітря (парами, газами, пилом), що видаляється з виробничих приміщень, перед викидом в атмосферу повинне бути очищене і знешкоджене. § Норми санітарних розривів поширюються на підприємства з дуже гучним виробництвом. Визначено санітарні розриви на установки ультрависокої і надвисокої частот. Для запобігання забруднення рік, озер і інших водойм виробничими стічними водами, що містять не тільки шкідливі, але і отруйні і небезпечні для флори, фауни водойм і людей речовини, санітарними нормами і правилами передбачені спеціальні вимоги по очищенню і знешкодженню забруднених вод перед спуском (скиданням) їх в каналізаційну систему. Встановлено визначені вимоги до споруд для очищення і знешкодження стічних вод. Очисні споруди і пристрої для скидання очищених і знешкоджених стічних вод повинні розташовуватися вниз за течією ріки з обов’язковим санітарним розривом між населеним пунктом і очисними спорудами.
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються по природі дії на організм людини на наступні групи: § § § фізичні, § хімічні, § біологічні, § психофізіологічні.
Небезпечні фізичні шкідливі виробничі чинники поділяються на : § - машини, що рухаються, і механізми; § - незахищені рухливі елементи виробничого устаткування; § - вироби, що пересуваються, матеріали; § - підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; § - підвищена або знижена температура поверхонь матеріалів, устаткування; § - підвищена або знижена температура повітря робочої зони; § - підвищений рівень шуму на робочому місці; § - підвищений рівень вібрації;
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА § У цій сфері необхідно вирішувати питання, пов’язані з визначенням природи різних видів інформаційних небезпек (загроз), механізмів їхнього впливу на об’єкти інформаційної безпеки, можливих наслідків цих впливів, шляхів і методів їх нейтралізації або зменшення. З цієї низки проблем найбільш вивченими є проблеми, пов’язані із захистом інформації. Що ж до питань захисту людини, людських спільнот, суспільства в цілому, то з погляду розробки методології, шляхів, форм і методів забезпечення інформаційної безпеки вони вивчені недостатньо. Є напрацювання щодо інформаційної боротьби, війни, психологічного впливу, але цього виявляється замало, коли справа торкнеться розгляду не конфліктних, а конкурентних взаємовідносин між людьми (спільнотами, країнами або їхніми коаліціями), особливо ж при розгляді сфери взаємодії людей з Природою.
§ Незважаючи на те, що в державі є безліч не менш нагальних проблем, які потрібно вирішувати вже сьогодні. Необхідно розробляти методологічні, теоретичні і практичні основи цієї безпеки. Адже майже усі взаємовідносини між суб’єктами інформаційного суспільства ґрунтуватимуться на споживанні й обміні інформацією. А в цьому випадку питання інформаційної безпеки стає превалюючим.
ЕКОЛОГІЯ ТА ПРИРОДОВИКОРИСТАННЯ § Україна отримала важку екологічну спадщину, наслідки якої негативно позначаються і на економіці — до 10% втрат валового внутрішнього продукту у вигляді зменшення продуктивності і передчасної втрати основних фондів, природних і людських ресурсів. Ресурсомісткість національного продукту у 2, 5— 3 рази перевищує світовий рівень.
§ У цих умовах Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України вже понад чотири роки формує і практично реалізує нову еколого-економічну політику. Виходячи з причин, що викликали екологічну (і значною мірою економічну) кризу, пріоритетне значення приділено формуванню економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності.
§ Запроваджено і постійно супроводжується механізм плати за забруднення. За рахунок цих платежів створені позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища — місцеві і загальнодержавний. У 2002 р. до них надійшло близько 25 млн. грн. , в тому числі до загальнодержавного — 2, 5 млн. грн.
Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. § Доведено, що приблизно 50 % здоров’я людини визначає спосіб життя. Спосіб життя людини – це сукупність матеріальних умов, суспільних соціальних установок (культура, освіта, традиції тощо), умов поведінки (включаючи соціальнопсихологічну та фізіологічну реактивність) особистості і зворотний її вплив на ці умови. Активна участь людини в процесі формування умов життя – обов’язковий елемент поняття “спосіб життя”, так як спосіб життя людини – адекватна реакція на навколишне її середовище в цілому.
§ Негативними його чинниками є шкідливі звички, незбалансоване, неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, малорухомий спосіб життя, погані матеріальні умови, незгода в сім’ї, самотність, низький освітній та культурний рівень тощо. Суттєвий вплив на стан здоров’я населення справляють чинники соціального середовища: демографічна та медична ситуації, духовний та культурний рівень, матеріальний стан, соціальні відносини, засоби масової інформації, урбанізація, конфлікти тощо.
Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. § Ефективність діяльності (працездатності) людини грунтується на рівні психічного напруження (стресу). Ще на початку нашого сторіччя Р. Ієркс та Дж. Додсон вказали на залежність продуктивності (працездатності) дій людини від ступеня емоційної активації. Психічне напруження справляє позитивний вплив на результати праці до певної межі. Перевищення критичного рівня активації веде до зниження результатів праці аж до повної втрати працездатності. Надмірні форми психічного напруження позначаються як позамежні. Нормальне навантаження (емоційна стимуляція) людини не повинна перевищувати 40 -60 % від максимального навантаження, тобто навантаження до межі, за якою настає зниження працездатності.
Серед особливих психологічних станів, що мають значення для психічної надійності працюючого, необхідно виділити § пароксизмальні розлади свідомості, це психогенні зміни настрою, стану, пов’язані із прийомом психічно активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв). Практичний досвідчить, що прийом легких стимуляторів (чай, кофе) може сприяти підвищенню працездатності на короткий період. Однак прийом активних стимуляторів (первітин, фенамін) здатний викликати негативний ефект погіршується самопочуття, зменшується рухомість та швидкість реакцій. Із позицій безпеки праці особливе значення має посталкогольна астенія (похмілля). Розвиваючись у дні після вживання алкоголю, вона не тільки зменшує працездатність людини, але й веде до гальмування та зниження почуття обережності. Крім того зменшується опір організму дії різних хімічних речовин та електричного струму, що підвищує небезпеку отруєння або ураження його електричним струмом.
Психічна саморегуляція § це дія людини, спрямована на саму себе за допомогою слів і відповідних їм уявних образів. Отже, слова, мова, уявні образи умовно, рефлекторним шляхом, впливають на функціональний стан різних органів і систем позитивно чи негативно.
Аутогенне тренування § побудоване на вченні йоги, самонавіюванні і фракційному гіпнозі. Цей поділ штучний, тому що прийоми взаємно переплітаються. Від йоги Й. Шульц запозичив упевненість у всесиллі людської волі і здатність підпорядковувати певній меті свої психічні та фізичні функції. За допомогою вчення про самонавіювання Й. Шульц зміг реалізувати постулати йоги. Використовуючи вчення про фракційний гіпноз, лікар може досягти посилення здатності людини до самонавіювання: За Допомогою аутогенного тренування ми свідомо розкриваємо в собі резерви, які переважно не використовуються.
§ Аутогенне тренування, за Й. Шульцом, складається з двох ступенів: нижчого і вищого. На нижчому ступені засвоюють формули, за допомогою яких можна навчитися управляти своїми внутрішніми органами, судинами, окремими функціями печінки, серця тощо. Після цього переходять до Другого ступеня, в результаті чого можна навчитися управляти своїми почуттями, думками, викликаючи в собі ті чи інші відчуття.
§ Аутогенне психом'язове тренування має на меті навчити людину свідомо коректувати деякі автоматичні процеси в організмі. Його можна застосовувати з метою відновлення сил перед робочим днем, в перервах, а також після робочого дня. Для зняття почуття тривоги, страху є певні формули, тести. Для більш швидкого відновлення сил після втоми рекомендується використовувати само навіюваний сон, тобто навчитися вводити себе на певний час в сон і самостійно виходити з нього бадьорим. Тривалість навіюваного сну 20 -40 хв. Психогігієна включає мистецтво взаємовідносин між людьми, духовну гармонію Людини і Природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Ризики, що впливають на психологічну безпеку в сучасному
ризики Крива.ppt