Рівень залучення підлітків до віртуального життя як фактор

Рівень залучення підлітків до віртуального життя як фактор формування статусної та рольової структури класу Автор: Мирошниченко Тетяна Сергіївна, учениця 10 -А класу Машівської спеціалізованої школи I-III ступенів. Науковий керівник – Мирошниченко Наталія Вікторівна, методист, що відповідає за психологічну службу Машівського райметодкабінету відділу освіти Машівської РДА, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Мета: дослідити залежність статусної та рольової структури класу від ступеня залучення учнів до віртуального життя. Об’єкт дослідження: статусна (соціометрична) й рольова структура класу. Предмет дослідження: вплив ступеня залучення учнів до віртуального життя на їх соціометричний і рольовий статус у класі. Гіпотеза дослідження: ступінь залучення учнів до віртуального життя впливає на їх соціометричний і рольовий статус у класі.

Завдання дослідження дослідити стан вивчення в психологічній літературі проблем статусної та рольової структури колективу та впливу залучення людей до віртуально життя на якість їх реального життя. розкрити сутність понять «статус» , «роль» , «соціометрична та рольова структура групи» . дослідити соціометричну й рольову структуру класів та виявити рівень залучення їх членів до віртуального життя. показати вплив ступеня залучення учнів до віртуального життя на їх соціометричний та рольовий статус у класі.

Методи дослідження Теоретичні: аналіз, порівняння та узагальнення інформації щодо проблеми дослідження на основі вивчення педагогічної, психологічної та навчально-методичної літератури. Емпіричні: вивчення досвіду проведення підлітками вільного часу за комп’ютером, узагальнення перспективного психологічного досвіду; соціологічні методи (інтерв’ювання, анкетування); діагностичне тестування; метод математичної статистики; констатуючий експеримент.

Мала група — це соціальна група, де індивіди перебувають у безпосередній взаємодії і кожен член групи має досвід спілкування з усіма іншими. Групові ролі – це типові способи поведінки, які пропонують, очікують і реалізують учасники групового процесу.

Позиція – офіційне становище людини у тій чи іншій підсистемі відносин, що визначається зв'язками даної людини з рештою членів групи. Соціометричний статус – це реальна соціальнопсихологічна характеристика положення індивіда у системі внутрішньогрупових відносин, ступінь дійсної авторитетності для інших учасників.

Форми Інтернет-спілкування: телеконференції, електронна пошта, чати, форуми, різні види "мессенджерів", сайти знайомств, соціальні мережі.

Експериментальну частину ми побудували так: Вивчили статусно-рольову структуру класів за допомогою методики соціометричних досліджень та інтерв’ювання. Дослідили самооцінку та рівень домагань підлітків за допомогою методики Дембо. Рубінштейн та проби Шварцландера. Дослідили рівень залучення учнів до віртуального життя методом анкетування. Та показали залежність статусно-рольової структуру класу від ступеня залучення учнів до віртуального життя.

Характеристика вибірки Ш Ш У дослідженні взяли участь 92 підлітки 14 -17 років: 25 учнів 8 класу, 23 учні 9 -Б класу, 19 учнів 10 -А класу 25 учнів 10 -Б класу.

8 клас 9 -Б клас 10 -А клас 10 -Б клас

Рівень самооцінки за окремими шкалами Здоров’я Успішність Товарис ь-кість Упевненість в собі Роль комп’ютера Авторитет у однолітків Щастя Заг. рівень самооці нки 7, 7 7, 1 8, 7 7, 9 7, 5 7, 3 7, 9 7, 73 6, 8 7, 0 8, 2 7, 5 7, 8 6, 0 8, 3 7, 37 10 -А 7, 6 7, 4 8, 3 8, 1 8, 3 7, 4 8, 0 7, 87 10 -Б 7, 2 6, 6 8, 3 6, 6 8, 1 6, 7 8, 7 7, 46 Сер. рів 7, 33 7, 03 8, 38 7, 53 7, 93 6, 85 8, 23 7, 61 8 кл. 9 -Б Рівень самооцінки за всіма шкалами по класах: 9 -Б клас – 7, 37 (при максимальній оцінці – 10); 10 -Б клас – 7, 46; 8 клас – 7, 73; 10 -А клас – 7, 87.

Результати вивчення рівня домагань: Високий реалістичний рівень домагань мають 19% опитаних учнів. Високий нереалістичний – 2%. Помірний рівень – 59%. Низький рівень – 20%.

Дані констатуючого експерименту

Висновки: Ми з’ясували, що коли підлітки не можуть задовольнити потребу в спілкуванні й моральній підтримці в реальному житті, то задовольняють їх у Інтернет-мережі, щоб "втекти" від проблем і труднощів в процесі соціалізації. У ході проведення констатуючого експерименту, ми виявили, що на статус учня в класі впливає не стільки кількість соцмереж, в яких він зареєстрований та види робіт, які він виконує в Інтернеті, скільки час перебування у віртуальному просторі. Але при високій загальній активності учня в реальному житті, навіть 3 -4 год. за комп’ютером не знижують його статус у класі. І навпаки, якщо учень має низьку загальну активність, то і його статус є низьким, навіть якщо він зовсім не проводить часу у віртуальному просторі. У попередній роботі ми з’ясували, що вільний час може бути використаний особистістю з метою відпочинку та розвитку. Очевидно, що орієнтація на розвиток робить людину не лише психологічно благополучною, а й соціально реалізованою в тих малих соціальних групах, до яких вона входить.

Дякую за увагу!