РЕЖИМИ І СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС
1. n n План лекції Режими зберігання зернових зберігання зерна у сухому стані; зберігання зерна в охолодженому стані; зберігання зерна без доступу кисню; хімічне консервування. 2. Способи зберігання зернових мас: n n n характеристика основних типів зерносховищ; підготовка сховищ до приймання зерна; показники, які контролюють при зберіганні.
Зберігання зерна і насіння в сухому стані (принцип ксероанабіозу) Сухим вважають зерно і насіння, в яких немає вільної вологи, а є тільки зв'язана волога. Оптимальна норма вологості для тривалого зберігання виробничих партій насіння має бути на 1 - 2 % нижчою за критичну. У сучасних насіннєсховищах сухе насіння завантажують на максимальну їх висоту, яка допустима згідно з технічними умовами експлуатації.
Зберігання зернових мас в охолодженому стані (принцип психроанабіозу) Ступені охолодження зерна: 1. Температура у всіх шарах зернової маси становить +100 С і нижче. 2. Температура у всіх шарах зернової маси становить нижче 00 С. Найсприятливіша для зберігання насіння температура 0 - +5 °С. Партії насіння з підвищеною вологістю не рекомендується охолоджувати до мінусової температури - спостерігається зниження схожості.
Способи охолодження зернових мас атмосферним повітрям: 1. Пасивні: зернову масу не перемішують і не нагнітають у неї повітря, а провітрюють зерносховища та обладнують у них припливно-витяжну вентиляцію. 2. Активні: перелопачування зернових мас, пропускання їх через зерноочисні машини, конвеєри і норії, обробка на стаціонарних або пересувних установках для активного вентилювання. Основний спосіб охолодження зернових насипів – активне вентилювання атмосферним повітрям.
Зберігання сирого зерна без доступу повітря (принцип аноксианабіозу) За такого режиму втрачається життєздатність сирого зерна, його використовують переважно як фуражне. Зберігати партії насіння без доступу повітря можна тільки при вологості, значно нижчій за критичну, інакше можлива часткова або повна втрата схожості. Обов'язковою умовою надійного консервування зерна є забезпечення достатньо повної герметизації сховищ. Якщо в повітрі міжзернових проміжків вміст кисню перевищує 0, 5 %, можливі розвиток плісеневих грибів та псування зерна.
Способи створення анаеробних умов: природне нагромадження вуглекислого газу і втрата кисню під час дихання живих компонентів – самоконсервування; 2) введення у зернову масу газів, які витісняють повітря з міжзернового простору – створення регульованого газового середовища; 3) відкачування повітря – створення у зерновій масі вакууму. 1)
Для успішного силосування потрібно: - мати капітальні, герметичні сховища; -силосувати подрібнене зерно (краще ущільнюється); n- насипати зерно вище стінок сховища; n- добре утрамбовувати і вкривати щільно зверху плівкою; - при використанні пам’ятати, що при доступі кисню зерно швидко псується.
Хімічне консервування зернових мас Відбувається під впливом різних хімічних речовин, що приводять зерно до стану анабіозу або абіозу. Види хімічного захисту зерна і насіння: . 1) завчасне протруювання (дає змогу захистити насіння від розвитку фітопатогенної мікрофлори). 2) консервування фуражного зерна з підвищеною вологістю призначеного на фуражні цілі - в якості консервантів використовують органічні кислоти (оцтову, мурашину та пропіонову), а також суміші цих кислот, піросульфіт натрію та вуглеамонійні солі).
– Пропіонова кислота – норма витрат 0, 6 — 2, 0 %. Чим вища вологість зернової маси, тим більше потрібно кислоти. Термін зберігання зерна після обробки пропіоновою кислотою – 6 - 12 міс. . – Піросульфіт натрію (Na 2 S 2 O 5) – норма витрат 1 — 1, 5 % від маси зерна ячменю та пшениці з вологістю від 19 до 52 %. Термін зберігання зерна після обробки – 40 - 80 діб. Захищає зерно від пліснявіння, проростання та самозігрівання. Поступово розкладається, утворюючи нешкідливі для тварин продукти, з яких основним є глауберова сіль.
Вуглеамонійні солі – консервуючий ефект залежить від вихідної вологості зерна і норми консерванту. При розкладанні виділяється 50% вуглекислого газу і 20% аміаку. Термін зберігання зерна пшениці після обробки – від 15 до 180 діб, а кукурудзи — з 30 до 180 діб. Консервант обмеженого строку дії. За допомогою хлорпікрину ліквідують процес самозігрівання. Хімічне консервування зерна застосовують у роки з несприятливими умовами збирання, коли традиційні способи його не забезпечують своєчасної післязбиральної обробки врожаю. Ефективне тільки за рівномірної обробки зерна хімікатом, необхідний ефективний антикорозійний захист металевих конструкцій.
Доведене до вимог стандартів зерно використовується на такі цілі: Господарства Для реалізації Технічної переробки (заводи) насіннєве продовольче фуражне На хлібоприймальні пункти (продовольче, технічне)
Мета зберігання – зберегти придатність Мета зберігання зерна на певні цілі. Терміни зберігання: Терміни - короткостроковий (від кількох діб до одного-трьох місяців); довготривалий (від кількох місяців до кількох років). Типи зерносховищ: n n Тимчасові (навіси, криті токи, сапетки). Для тривалого зберігання – капітальні будівлі (наземні, напівзаглиблені, заглиблені)
СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС Зберігання зернових мас насипом в тарі засікове у бунтах у засіках малої ємності під навісом підлогове купами і суцільним насипом у бунтах в одноповерх складах у бункерних сховищах і елеваторах у засіках великої ємності в одноповерхових складах
В тарі – зберігання в мішках. В мішках зберігають насіння еліти, насіння першої репродукції, насіння овочевих, ефіроолійних, технічних культур, все дрібнонасінне зерно, а також насіння кукурудзи після обробки на насіннєвих заводах.
Основні вимоги до конструкцій зерносховищ: -Технічні – (захищеність від впливу атмосферних опадів, шкідників, гризунів); -Конструкційні – (міцні, мати засоби механізації та автоматизації. Механізми: норії, стрічкові Механізми транспортери, стаціонарні, пересувні транспортери тощо. Для насінного зерна використовують лише стрічкові транспортери); -Технологічні – (мати доступ для проведення контролю за зерном яке зберігається); -Економічні - економічність зерносховищ значно зростає із збільшенням їх місткості (найбільш економічно вигідні сховища – елеватори).
n Об'ємно - планувальні вимоги – відстань між воротами не більше 18 м, відстань від стін засіків – 0, 7 м, вузькі вікна з решітками. n Санітарно – захисні норми (до житла не менше 200 м, звалищ – 1000 м). Протипожежні заходи (відремонтовані дороги, водозабезпечення, резервуар 12 х12 м) n
Класифікація зерносховищ За ступенем механізації: -механізовані; -частково механізовані (із стаціонарними засобами для виконання однієї операції); -немеханізовані (для полегшення робіт застосовують тільки пересувні засоби механізації).
За конструкційними особливостями: приміщення з горизонтальними або похилими підлогами (засікові чи наземні); зерносховища бункерного типу; елеватори.
Способи тимчасового зберігання: - зберігання зерна на токах або відкритих майданчиках ХПП — у бунтах різної форми. Бунт — це партії зерна, які складені з урахуванням певних правил за межами сховищ, під відкритим небом, в насипі або тарі. - зберігання зерна у траншеях – зберігають фуражне зерно або зерно з вологістю на 4 -6% нижче критичної. Крім того, зернова маса має бути охолоджена до 8 °С і нижче.
Зерносховища є різної (50 -500 т) місткості. В Україні загальна місткість стаціонарних сховищ складає 50 млн. т. ü ü ü Типові проекти зерносховищ для: Продовольчого зерна Насіннєвого Універсальні ТП 08106, 500 т, 21 засіка, підлога асфальт (бетон). ТП 08106, 500 т, Завантаження Т-80 А і вивантаження механізовані. ТП НДІпросільбуд 511 на 2000 т - підлоговий спосіб 511 на 2000 т зберігання, пересувне обладнання для завантаження і розвантаження зерна. Фундамент залізобетонний, стіни цегляні, покрівля дерев'яна. Особливості зберігання протравленого зерна (тара з Особливості зберігання протравленого зерна щільних тканин). Відділення для протравлення має автономну вентиляцію, агрегати для дрібнодисперсного розпилювання; умивальник, гардероб, душ
Приміщення з горизонтальними або похилими підлогами. Для збільшення вмісту та проведення роздільного зберігання партій зерна різного цільового призначення та різної якості ці сховища розділяють на засіки.
Рекомендовані норми зберігання сухого насіння Пора року Культура холодна тепла кількість висота рядів мішків насипу, м у штабелі Пшениця, жито, овес, ячмінь, гречка 8 2, 5 8 - Горох, сочевиця, квасоля інші бобові 8 2, 5 6 2 Рис, просо 6 2 4 1, 5 Соняшник, сафлор 8 2 4 1, 6 Льон 8 - 6 - Соя, рицина, арахіс, гірчиця, рапс, рижій, перилла, кунжут 6 - 4 - Кукурудза в зерні 8 2, 5 6 2, 0
Зерно- і насіннєсховища бункерного типу Можна повністю механізувати процеси завантаження і розвантаження зерна, займають мало місця, є можливість складувати зерно і насіння максимально високим насипом та запобігати змішуванню матеріалу.
Місткість бункерів - 35 – 50 т при висоті стін від 4 до 9, 5 м.
Бункерні сховища обладнані: - а) приладами, які здійснюють автоматичний контроль за: температурою; відносною вологістю повітря б) можливостями переміщення зерна з бункера в бункер. А. Поширене бункерне сховище, яке складається з бункерів фірми “Петкус” на 1600 т; має 24 силоси. Розміщені в 2 ряди (норії, розподільчий транспортер, вивантажувальні транспортери, перепускний механізм опори). Силоси циліндричні з конічним дном. Б. Насіннєсховище бункерне на 1500 т на 2 відділення; вітчизняний проект: 1) 22 бункери в 4 ряди; 2) є приміщення для зберігання в тарі; 3) є приміщення та засоби для протравлення, затарювання насіння. 4) є над- та підбункерні транспортери.
Сховища силосного типу – елеватори Елеватор — повністю механізоване зерносховище, призначене для приймання, обробки та зберігання зерна. Місткість – 27150 тис. тонн. Складається з двох основних частин: - робочої башти висотою 50 -65 м, де зерно доводять до кондицій і формують однорідні партії; - силосних корпусів заввишки 30 м і більше, де безпосередньо зберігають зерно. Силоси споруджують з монолітного або збірного залізобетону. Вони бувають циліндричними або прямокутними.
Види елеваторів: заготівельні, промислові, портові, базові (резервні)
Підготовка зерносховищ до приймання зерна Проводять комплекс робіт пов'язаних із: 1) очисткою сховища та звільнення від минулорічних залишків зерна та зернопродуктів; 2) ремонтом сховища, технологічного обладнання, розміщеного в ньому та інвентарю; 3) просушуванням сховища; 4) проведення дезинфекції сховищ та обладнання. Особливості приймання зерна 1. Складають план розміщення зерна. 2. Складають план потреби в матеріалах (щити, мішки, етикетки, бланки сортувальних документів для насінного зерна). 3. Особливості підготовки до зберігання насіння. 5)
Заходи захисту зерна від шкідників поділяють на: карантинні, nзапобіжні nвинищувальні n
Карантинні - спрямовані на охорону території країни від проникнення із-за кордону карантинних шкідників, збудників хвороб рослин, насіння бур'янів. Запобіжні - спрямовані на запобігання зараженню шкідниками хлібних запасів на ХПП та зернопереробних підприємствах. Винищувальні заходи поділяють на дві групи — дезинсекції (знищення комах і кліщів) і дератизації (знищення гризунів). Бувають хімічними та фізико-нехімічними.
Біологічні методи - використання природних ворогів шкідників хлібних запасів. Мікробіологічний метод – використання мікроорганізмів для масового захворювання і загибелі комах і кліщів. Вважається перспективним. Термічна дезінсекція — вплив на шкідників згубних підвищених або понижених температур. Найбільша ефективність забезпечується у рециркуляційних зерносушарках.
Хімічні способи – використання хімічних препаратів. Основний спосіб застосування інсектицидів— фумігація (обробка продукції газами або твердими речовинами, які утворюють гази). Дезінсекцію сховищ проводять за 7 днів до завантаження у них насіння й зерна. Перед проведенням дезінсекції насіннєсховище ретельно очищають, заносять у нього інвентар, мішки, брезенти тощо. Ефективність знезаражування насіннєсховищ перевіряють через 3 -7 діб.
Показники, які контролюють при зберіганні: температура зернової маси та в сховищі; n вологість зерна та в сховищі; n стан за зараженістю шкідниками; n показники свіжості (колір і запах). Додатково у партіях насінного зерна перевіряють: n схожість; n енергію проростання; n життєздатність. n
