Революції 1848 1949 рр у Європі Каракадько Станіслава

Революції 1848 1949 рр у Європі Каракадько Станіслава 9 -Б

1. Революція у Франції • У 1848— 1849 рр. Європу охопила революційна буря. Вона розпочалася у Франції та стрімко поширилася на Австрійську імперію, німецькі та італійські держави. Події «весни народів» , як називали ці революції сучасники, поєднували боротьбу представників різних соціальних верств із залишками «старого порядку» , виступи за демократизацію політичного устрою, протести робітників проти підприємців, об’єднавчі й визвольні національні рухи. • Революція у Франції У другій половині 40 -х рр. XIX ст. у Франції загострилася соціально-економічна ситуація. Кілька неврожайних років призвели до зростання цін на хліб. У 1847 р. Францію, як і інші країни Європи, охопила економічна криза, унаслідок чого стали закриватися банки, фабрики, заводи, ремісничі майстерні, почали зростати ціни. .

• Лютого 1848 р. повстанці оточили королівський палац Тю- їльрі й стали вимагати зречення короля. Луї Філіпп був змушений підписати акт зречення престолу й утекти. Повсталі парижани увірвалися до палацу та спалили трон — символ королівської влади. Після цього вони захопили залу засідань Палати депутатів і, погрожуючи застосувати силу, почали вимагати створення нового уряду з представників опозиції. Цю вимогу було виконано. • Лютого 1848 р. Тимчасовий уряд проголосив Другу республіку та затвердив її прапором червоно-біло-синій триколір. Із поваленням Липневої моннрхії революція 1848 р. у Франції завершилася.

2. Встановлення Другої республіки у Франції. • Тимчасовий уряд скасував дворянські титули, запровадив свободу друку, політичних зборів і призначив на основі загального виборчого права для чоловіків від 21 року вибори до Установчих зборів, які мали розробити нову конституцію. Унаслідок цього кількість виборців у Франції збільшилася до 9, 3 млн осіб. Для працевлаштування безробітних запровадили систему громадських робіт. Для цього створили так звані «національні майстерні» , де безробітних забезпечували роботою, сплачуючи за неї 1— 2 франки на день. Однак коли витрати на утримання «національних майстерень» досягли 14 млн франків, уряд їх закрив. Відповіддю на це стало повстання 23— 26 червня 1848 р. в

• 4 листопада 1848 р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої республіки, яка вперше в історії Франції запроваджувала посаду президента, що мав чималі повноваження для захисту порядку в країні. Законодавча влада надавалася Національним зборам, а виконавча — президенту республіки, який керував діяльністю міністрів. Конституція закріплювала загальне виборче право для чоловіків від 21 року. • 10 грудня 1848 р. відбулися перші вибори президента республіки. Перемогу на них здобув 40 -річний принц Луї Наполеон Бонапарт (1808— 1873), племінник Наполеоне І, отримавши три чверті всіх голосів виборців. Перемогою він був зобов’язаний тим, хто пам’ятав

3. Революція 1848 р. в Німеччині. Події Лютневої революції у Франції мали великий вплив на німецькі землі. 1— 5 березня 1848 р. в Бадені, Вюртемберзі, Баварії та інших німецьких державах відбулися маніфестації, де висувалися вимоги свободи друку, суду присяжних і скликання загальнонімець- кого парламенту для вирішення питання об’єднання країни. Під тиском опозиції реакційні уряди отримали відставку, а до складу нових увійшли ліберали. У Німеччині почалася революція. Бурхливого характеру набули події в столиці Пруссії Берліні. 18 березня 1848 р. поліція застосувала зброю щодо учасників демонстрації на підтримку реформ. Місто вкрилося

• 28 травня 1849 р. Франкфуртський парламент прийняв конституцію об’єднаної Німеччини, за якою вона ставала федерацією тогочасних німецьких держав у формі імперії. Імперську корону парламент запропонував прусському королю Фрідріху Вільгель- му IV. Однак той в ідмовився, заявивши, що прийняти її може лише від німецьких монархів, а не від парламенту, створеного революцією. Прусський король розумів, що оскільки проти загальнонімецької конституції вже висловилися уряди Австрії, Баварії та Саксонії, позитивна відповідь створить для нього складну ситуацію.

• Події Лютневої революції у Франції мали великий вплив на німецькі землі. 1— 5 березня 1848 р. в Бадені, Вюртемберзі, Баварії та інших німецьких державах відбулися маніфестації, де висувалися вимоги свободи друку, суду присяжних і скликання загальнонімець- кого парламенту для вирішення питання об’єднання країни. Під тиском опозиції реакційні уряди отримали відставку, а до складу нових увійшли ліберали. У Німеччині почалася революція. • Бурхливого характеру набули події в столиці Пруссії Берліні. 18 березня 1848 р. поліція застосувала зброю щодо учасників демонстрації на підтримку реформ. Місто

4. Революція в Угорщині. • Угорська революція розпочалася 15 березня 1848 р. виступами радикальної молоді, очолюваної поетом Шандором Петефі. Вони вимагали надання угорцям громадянських прав і свобод, створення власного самостійного уряду. 17 березня 1848 р. було сформовано перший національний угорський уряд. Одним із його перших заходів стала аграрна реформа, за якою скасовувалася панщина, а селяни ставали власниками третини оброблюваної землі. Здійснюючи ці та інші перетворення, новий уряд відмовився розглядати питання про національні права неугорських народів — закарпатських русинів, сербів, хорватів та ін. Це зумовило те, що вони залишалися прибічниками австрійської влади.

• 14 квітня 1849 р. угорський сейм проголосив незалежність Угорщини та позбавив династію Габсбурґів права керувати країною. Правителем-президентом Угорщини було обрано керівника національно-визвольної боротьби угорців Лайоша Кошута (1802— 1894). • 13 серпня 1849 р. капітулювала. Увесь вищий командний склад армії, захоплений у полон, повісили. Розпочалися жорстокі розправи з учасниками революції. У містах і селах діяли каральні експедиції, воєнні суди. Повсюди відбувалися страти. Революція в Угорщині завершилася поразкою. Після її придушення революційний рух в Австрійській імперії почав ущухати.