Ресурси тваринного світу Сучасний стан використання та основні

Ресурси тваринного світу. Сучасний стан, використання та основні екологічні проблеми. Література: Червона книга України. Тваринний світ/ Під ред. Акімова І. А. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. – 600 с. Бондар О. І. , Кавецький В. М. , Риженко Н. О. Екологічний стан м. Києва, К. : « ТОВ «АМГ» , 2008. – 95 с. Екологічна безпека та охорона навколишнього середовища. ПідручникЗа ред. . Бондаря О. І. , Рудька Г. І. , К. : Видво «ПП Екмо» , 2004. – 423 с. Національна доповідь України про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2008, 2009 році (Сайт Мінприроди України: www. menr. gov. ua); Н. Ф. Реймерс, Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы. М. : Россия молодая, 1994, 363 с. Франсуа Рамад, Основы прикладной экологии. Воздействие человека на биосферу. Л. «Гидрометеоиздат» , 1981, 543 с. О. І. Бондар, І. В. Корінько, В. М. Ткач. О. І. Федоренко Основи екології, К. -Х: «ДЕІ Мінприроди» , 2005. - 234 с.

Класифікація ресурсів консументів (за Реймерсом) Класифікаційна одиниця Опис, коментар Генетико-видовий склад консументів Види тварин та рослин-консументів, що грають роль регуляторів в екосистемах. Біомаса консументів Вторинна біологічна продуктивність Господарська продуктивність консументів Системно-динамічні якості консументів Їх роль в екосистемах як управляючарегулююча підсистема Роль консументів (особливо тваринних) як санітарів, обпилювачів рослин, поглиначів хімічних речовин тощо Вона особливо зростає в ресурсному відношенні в зв'язку з посиленням впливу людини на природу. Консументні “забруднювачі” Аналогічні ботанічним “забруднювачам”. “Антиресурс”

Ресурси консументів Генетико-видовий склад тваринного світу – під загрозою знаходяться коло 1000 видів крупних тварин та невідоме число дрібних. Біомаса консументів – нерідко господарські небажані форми змінюють корисні, крупних тварин заміняють дрібні. *Консументи – організм, що живиться органічною речовиною (всі тварини) , те, що і гетеротроф.

Тип екосистем Біомаса консументів у світі Площа, в 106 кв. км Біомаса тварин, в 10 6 т Вологі тропічні ліси 17 330 Тропічні сезонно-зелені ліси 7, 5 90 Вічнозелені ліси помірного поясу 5 50 Листопадні ліси помірного поясу 7 110 Тайга 12 57 Лісо-кустарничкові спільноти 8, 5 40 Саванна 15 220 Лугостеп 9 60 Тундра та високогір'я 8 35 Постелі та напівпустелі 18 8 Сухі пустелі, скали, льодовики 24 0, 02 Культивовані землі 14 6 Болота 2 20 Озера та водотоки 2 10 Материкові системи в цілому 149 1005 Відкритий океан 332 800 Континентальний шельф 26, 6 160 Зарості водоростей та рифи 0, 6 12 Морські екосистеми в цілому 361 997 Загальна біомаса Землі 510 2002

Ресурси консументів Господарська продуктивність консументів – нижче бажаного для людей рівня (дефіцит білку). Тварини як санітари, поглиначі хімічних речовин, обпилювачі - місцями пригнічена, що призводить до зниження врожайності та як результат економічним збиткам.

Роль ресурсів консументів Господарська продуктивність Генетична інформація) Санітарнооздоровча роль Консумент и Вторинна продуктивність (білкове забезпечення) Середовище утворююча роль Біомаса Консументні забруднювач і

Рибне господарство 1. Морське господарство 2. Внутрішні водоймища 3. Риборозведення Господарські ресурси консументів Тваринництво Домашні (кімнатні) тварини Полювання 1 промислове 2 Рекреаційноспортивне 1 Птахівництво 2 Бджільництво 3 Велика рогата худоба

Біомаса людства, с-г та диких тварин (сира вага, для рибопродуктів –річний вилов, в кг) Людина, 2*1011 Океан – загальна біомаса (суха вага) 3, 9*10 12 Криль – 1 -3*10 12 Біомаса промислових риб 2*1011 Виловлювана риба, 7*10 10 Суша – загальна біомаса (суха вага) 1837*1012 Комахи, 2, 4*1012 Велика рогата худоба, 1, 6*1012 Свині, 9*1010 Буйволи. 6*1011 Осли та мули, 6*1011

Основні фактори, що загрожують хребетним тваринам Випадкова здобич 2 Знищення для захисту с-г рослин, домашніх тварин, обєктів промислу Погіршення кормової бази 3 4 Вплив інтродукованих видів 19 Переексплуатація 37 Руйнація або деградація місця мешкання 67 0 10 20 30 40 50 60 % 70

Ресурси консументів Тваринний світ України нараховує близько 45 тис. видів, серед яких чимало рідкісних, реліктових або ендемічних видів. За період 2001 -2008 рр. в Україні зросла чисельність ведмедя бурого, рисі, борсука (якого виведено з 3 -го видання “Червоної книги”), видри, глухаря. Натомість спостерігається зниження чисельності зубра, який знаходиться в мисливських угіддях.

Фауна України має види з дуже вузьким розповсюдженням: вихухоль живе на зовсім невеликій ділянці гирла Сіверського Донця, хоча аналогічні умови зустрічаються і на інших річках України; глухар зустрічається в небагатьох ізольованих ділянках Полісся та Карпат, степовий журавель гніздиться в Україні окремими парами, рідко та непостійно.

Ресурси консументів України

Ресурси консументів України

Різниця у розповсюджені видів тварин в Україні залежить від зміни ландшафтно-географічних особливостей, які в свою чергу в більшості випадків залежать від господарської діяльності людини. Оскільки ступінь відмін може бути більшою чи меншою, зоогеографічне районування проводять шляхом виділення спів підрядних зоогеографічних одиниць. Значення диких тварин в Україні: продукти харчування, пушніна, інша сировина. Тварини також є природними ворогами та винищувачами шкідників с-г. Поряд із цим тварини є: деякі види хижаків неконтрольовано харчуються свійськими тваринами, шкідники с-г посівів та лісу, паразити людини та свійських тварин.

Зоогеографічне районування

Мисливсько-промислові тварини. Чисельність всіх копитних (лось, олені козулі, дика свиня) наразі збільшилась порівняно із їх кількістю на початку століття (коли вони були на межі зникнення). Бобер майже знищений до початку століття також був відновлений на теренах України. Чисельність Зайця та вихухолі значно менша, ніж можлива. Суттєве значення як ресурсів пушної сировини мають другорядні види пушнини, що одержується від водяної криси, кролика тощо. Козуля європейська

Окрім місцевих видів велике значення мають акліматизовані види: ондатра, єнотовидна собака.

Розведення цінних пушних тварин Тваринницькі ферми успішно можуть вирощувати: норку, нутрію, сріблясту лисицю.

Птахи На території України зустрічається біля 100 видів мисливських птахів: качки, вальдшнепи, дупель, бекаси, перепел, коростель, тетерев. Дикі голуби тощо. Найбільш в Україні здобувається качок: кряква, чірки, сіра качка, ниркові качки та інші. До акліматизованих відноситься фазан. Сезонні зміни умов існування примушують більшості птахів здійснювати перельоти: південно-західний напрям (Середземномор'я, Західна Європа), менша кількість на зимівку до Африки. Водоплаваючі та болотні птахи здійснюють переліт вздовж крупних річок та північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Основне господарче значення птахів: регулювання чисельності шкідливих комах та гризунів. Качка дика

Ведення рибного господарства Загальний фонд водойм України, які використовуються для ведення рибного господарства, становить близько 100 тис. га. Основою промислу в Чорному та Азовському морях є шпрот, тюлька, хамса, бички, пеленгас. Традиційно основними напрямами рибогосподарської діяльності в Україні є ставкове та індустріальне виробництво.

Ведення рибного господарства Традиційно в ставках України вирощують риби в умовах полікультури: короп разом із рослинноїдними рибами (амур, товсолобик) та хижими видами риб (щука, судак, сом). Індустріальне рибництво – рибне господарство, яке працює на підігрітій воді електростанцій. Тут вирощують такі риби, як: веслоніс, чорний амур, тілапія тощо.

Морська риба

Прісноводні Основними об'єктами прісноводного господарства є риби лящ, щука, судак, сом, линь, а також малоцінні види риб: окунь, плотва, синець тощо. Всі малі річки Україні не входять до числа промислових водойм та використовуються для любительського та спортивного риболовства. Основне рибогосподарське значення мають: - Дніпро (з його притоків – Прип’ять і Десна); нижній Дунай; Дністер; Південний Буг; Сіверський Донець.

Види риб у річках Дніпро – 66 видів (лящ, судак, короп, лин, щука, сом, окунь); Нижній Дунай – 71 вид (білуга, осетер, севрюга, стерлядь, сом, лин, короп); Південний Буг – 70 видів (короп, лящ, плітка, червоноперка, карась); Лящ Краснопірка Короп

Види риб у річках Дністер – 57 видів: верхів’я – марена, підуст, головець; нижня частина – плітка, окунь, бичок, чехоня); Марена Плітка Чехоня Сіверський Донець – 44 види ( лящ, підуст, в’язь, щука). Підуст звичайний В’язь

Ведення рибного господарства Одним з найпотужніших резервів збільшення обсягів прісноводної риби є підвищення ефективності рибогосподарського освоєння водосховищ. Для цього проводять інтродукцію далекосхідних видів риби: білий амур та товстолобик, а також впроваджують аборигенні види: сом, лин, судак, щука, лящ. Білий амур

Озерне господарство Полісся і заплава нижньої течії Дунаю 268 озер загальною площею 16 тис га 32 види риб – лящ, плітка, краснопірка, щука, окунь, лин, карась, йорж, канальний сом Промислова продуктивність окремих озер – 7, 5 -40 кг/га

Ставкове господарство Найінтенсивніша форма рибного господарства Ставковий фонд України - 22 тис ставків 170 тис га водної площі, з них зариблено 75 тис. га Щорічний вилов риби – 30 тис. т Головні риби: тепловодне – короп; холодноводне - форель Форель Короп

Рибні господарства в Україні: Форелеві рибоводні ставки: 8 - у Карпатах, 1 – у Криму; Форелеві ферми: 2 – у Волинські та Тернопільській областях; Товарне господарство “Свалява” у Карпатах; Осетровий завод на нижньому Дніпрі Нерестово-вирощувальні господарства на Каховському і Кременчуцькому водосховищах

Ліміти і квоти на вилови риб Ліміт - дозволений обсяг вилучення водних біоресурсів з природного середовища та штучно створених рибогосподарських водойм Квота - частина ліміту, встановлена конкретному користувачеві 1. Наукові організації розробляють рекомендації 2. Міністерство екології та природних ресурсів України затверджує ліміти і… 3. Направляє їх на квотування до Міністерства аграрної політики і продовольства України. Як встановлюють ліміти?

Ліміти на 2012 рік Основні чорноморські промислові види: • Хамса азовська – 100 тис. т • Хамса чорноморська – 7 тис. т • Шпрот – 70 тис. т • Мерланг – 8, 9 тис. т • Атерина – 1, 5 тис. т • Піленгас – 600 т • Калкан чорноморський – 430 т • Ставрида – 376 т • Барабуля – 108 т

Розповсюдження представників Родини Осетрові в Україні Осетер атлантичний Стерлядь Шип Білуга

На сьогодні все більшого розповсюдження в світі та Україні набуває аквакультура Аквакультура (рибництво) – діяльність з штучного відтворення, утримання та вирощування гідробіонтів (риб, молюсків, ракоподібних, безхребетних, водоростей, інших водних організмів) у повністю або частково контрольованих умовах з метою виробництва корисної біологічної сільськогосподарської продукції, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції та акліматизації, цілеспрямованого поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття та надання рекреаційних послуг.

Аквакультура є самим швидко зростаючим в світі сектором харчової промисловості, щорічне зростання становить майже 7%. У багатьох районах спостерігається нестача скоординованого менеджменту і передових практик управління морськими риболовними промислами. Сертифікація рибної продукції та доступ до ринку є серйозними проблемами для багатьох країн, які не входять в ЄС.

Світові та європейські об’єми аквакультурного виробництва. Тенденція аквакультурного виробництва у світі 1950 – 2010 рр.

Типи господарств аквакультури: Ставкове розведення в штучних ставках Індустріальне розведення у водоймах-охолоджувачах індустріальнихпідприємств Озерне розведення в природних озерах; розведення природних популя цій (одержання ікри і випуск в море вирощеної мол одіна життєстійких стадіях); Морське повносистемне господарство в відгороджених ділянках моря ; вирощування в басейнах і ставках з морською водою.

Аквакультура: форма, системи та типи господарств. Системи господарств: Форма господарств: а) повносистемні - а) екстенсивна - вирощування об'єкта розведен включають в себе всі етапи життєвого циклу: від і ня тільки на нкубації ікри до товарного ви природних кормових ду; ресурсах акваторії; б) напівінтенсивних - б) неполносистемні - вирощування об'єкта розведен включають в себе ня з частковою підгодівлею; тільки частину в) інтенсивна - вирощування із процесу розведення(вирощув застосуванням сучасних метод ання посадкового матеріалу ах інтенсифікації або (годування, добриво та вирощування товарного прод інші заходи на основі укту з сучасної біотехніки). посадкового матеріалу).

Шкідники с-г культур Серед ссавців фауни України найбільш суттєве значення як шкідники с-г, лісового та комунального господарства мають ховрашки, щури, миші. Головна біологічна риса гризунів – масова плодючість при благоприємних харчових умовах. В цей період їх чисельність може сягати до 1000 та більше особин на га рілля.

Шкідники польових с-г та лісових культур 100 видів комах та кліщів є шкідниками с-г рілля та лісу. Найбільш небезпечними є: озима совка. Шведська та гессенська мухи, клоп-шкідлива черепашка, колорадський жук, хрущ, хлібна жужелиця, буряковий довгоносик, мініруюча міль, яблунева плодожорка, дубова листовертка, усачі, жук-короїд тощо.

Фауна України включає різноманітних представників паразитів кровососучих членистоногих (кліщів та комах): кліщи, комари, мошки, ґедзі та інші. Крім безпосередньої шкоди, що приноситься людям та тваринам, вони переносять небезпечні хвороби.

У Поліссі небезпеку викликає двокрилі кровососучі гнус: протягом 5 хвилин на людину може напасти до 3000 екз. В результаті нападу гнусу надій корів може зменшуватись на 15 %. Дані паразити переносять хвороби: бруцульоз, кліщивий енцифаліт, піроплазмози, туляримія та інші.

Хвороби диких тварин, заходи профілактики та боротьби з ними Найбільш розповсюджені хвороби тварин, які є небезпечними для людини: 1. Сказ, основним переносником якого є дика лисиця; 2. Зоонози (інфекційні хвороби, спільні для тварин і людей): трихінельоз, опісторохоз, токсокароз, анізакідоз. Рівень захворюваності на ці хвороби у населення України не має тенденції зниження. Джерелом є безпритульні собаки, вовки, лисиці. Анізакіди завозяться в Україну з морською рибою.

Основні заходи профілактики з хворобами тварин: щеплення тварин; оснащення лабораторій контролю відповідними технічними засобами; наявність висококваліфікованих спеціалістів іхтіопатологів, хіміків ветеринарів як у Державному департаменті ветмедицині, так і у виробничих лабораторіях ; дотримання норм Законодавства щодо карантину та ввезення тваринницької продукції з-за кордону.

Гельмінти птахів

Ведення мисливського господарства Площа наданих у користування мисливських угідь України становить приблизно 47 млн. га. З них 74 % надано у користування організаціям Українського товариства мисливців і рибалок, 13. 3% підприємствам Держлісгоспу.

Зміна площ мисливських угідь в Україні, 1979 -2002

Ведення мисливського господарства Дикі тварини , що здобуваються у мисливських угіддях: копитні (зубр, лось, олень благородний, козуля, кабан), хутрові (заєцьрусак, дикий кролик, білка, ондатра, бобер, лисиця, вовк, норка, куниця), пернаті (фазан, куріпка, перепілка, глухар, качки, лебеді, кулики ) тощо.

Мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання. Вони є природним ресурсом загальнодержав ного значення і становлять державний мисливський фонд.

Мисливські тварини Птахи: гагари, норці, лебеді, гуси, качки, курині, лиска, курочка водяна, пастушок, деркач, дрофа, стрепет, кулики, голуби; Звірі: заєць – біляк, заєцьрусак, білка, бабак, бобер, нутрія, ондатра, лисиця, вовк, ведмідь, куниця лісова, куниця кам'яна, горностай, норка європейська, тхір лісовий, тхір степовий, борсук, видра, кіт лісовий, рись, кабан, лань, олень благородний, олень плямистий, козуля, лось, муфлон, зубр.

Мисливські угіддя Мисливськими угіддями є всі ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для мисливського господарства або добування (відлову, відстрілу) цих тварин. При полюванні можливо використання технічних засобів таких як автомобілі, вертольоти і літаки. Якщо вони є засобами пересування і доставки мисливців до точок полювання. Вистежування, переслідування і видобуток тварин (стрілянина на ходу, наїзд) спричиняє кримінальну відповідальність.

Підстава виникнення права на полювання Правом на полювання користуються всі громадяни, що: Досягли 18 років; Здали іспити, по правилах полювання і техніку безпеки на полюванні; Здали іспити по правилах користування мисливською і вогнепальною зброєю; Сплатили державний збір.

Документами на право полювання є: посвідчення мисливця контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо) дозвіл на користування вогнепальною мисливською зброєю, арбалетом, луком паспорт на собак мисливських порід, ловчих звірів і птахів з допуском до полювання у разі їх використання під час полювання.

Терміни полювання Для кожного виду різний, залежить від кількості особин в популяції, періоду розмноження. Наприклад: на куріпку сіру, фазана, тетерука, рябчика у жовтні - грудні; на перепілку - у серпні – жовтні; на самця козулі - з 1 травня по січень включно на кроля дикого і зайця-русака - з 15 жовтня по січень включно

Незаконне полювання Під незаконним полюванням розуміється полювання з порушенням будь-яких правових норм у сфері регулювання полювання. Незаконне полювання спричиняє за собою не тільки непоправну шкоду екологічним ресурсам, незаконне полювання може бути також небезпечним для життя самої людини.

Ведення мисливського господарства Проблемою мисливського господарства є браконьєрство – порушення правил полювання: полювання та риболовство в заборонений час, без дозволу, у забороненому місці чи забороненим способом, перевищення норм відстрілу чи улову, відстріл тварин, здобич яких повністю заборонено, збір яєць, пуху, розорення гнізд тощо.

Заборонено полювати в таких випадках: немає посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини без відповідного дозволу (ліцензії, відстрільної картки тощо); полювання на мисливських тварин у заборонені терміни; полювання у недозволених місцях, а також в угіддях, не зазначених у дозволі; полювання на тварин, заборонених для добування або не зазначених у дозволі; добування мисливських тварин понад встановлену дозволом норму; полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям; полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання; полювання на тварин, які перебувають у скрутному становищі або зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); відловлення та утримання в неволі диких звірів і птахів без спеціального на це дозволу (крім випадків рятування тварин, які зазнають лиха, про що негайно має бути повідомлено органи мисливського чи лісового господарства або охорони навколишнього природного середовища); полювання з мисливською зброєю на користування якою немає відповідного дозволу або з мисливською зброєю, яка належить іншій фізичній особі без її присутності; полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей;

Браконьєрством в Україні займається 15 млн людей кожен рік Щорічно затримують 11 тис. браконьєрівмисливців З кожним роком кількість браконьєрів тільки збільшується Дуже мало таких людей отримують покарання: з 9600 затриманих в 2006 р. браконьєрів-мисливців тільки 3 особи були притягнуті до кримінальної відповідальності, а сума штрафів у середньому на кожного браконьєра становила 28 грн.

Щорічно в Україні добувається до 400 тис. мисливських тварин Через таку інтенсивність чисельність оленів, косуль, гусей і качок знизилась на 30 -70 % Страждають навіть види, які занесені до Червоної книги: за 10 років популяція ведмедя знизилась у 2 рази, а зубрів – у 3 рази. За 15 років браконьєри вбили приблизно 1 тис зубрів, але до кримінальної відповідальності було притягнуто всього 3 особи

Штрафи за лісове браконьєрство 1. За незаконне добування або знищення (грн. ): Звірі: Лось – 20000 Олень благородний – 15000 Олень плямистий – 10000 Лань – 10000 Кабан – 10000 Муфлон – 8000 Козуля – 8000 Бобер – 2600 Бабак – 1500 Куниця лісова і кам'яна – 1500 Норка американська – 1500 Ондатра – 1000 Нутрія вільна – 1000 Заєць-русак – 500 Тхір лісовий – 500 Дикий кролик – 500

Білка – 100 Птахи Лебідь шипун і кликун – 1000 Галагаз – 500 Гуси – 500 Фазан – 500 Сіра куріпка – 500 Кеклик – 500 Качки – 250 Лиска – 250 Голуби – 250 Кулики – 250 Перепілка – 250 Інші мисливські птахи – 250 Знищення (розорення) гнізда, нори, інших жител тварин, бобрової загати – за таксоюна відповідний вид тварин, збільшений у два рази. Знищення ембріонів мисливських звірів – 50% від такси на відповідний вид звіра (за кожен ембріон). Вилучення яєць із гнізда – 20% від такси на відповідний вид птаха (за кожне яйце). Знищення або пошкодження біотехнічних споруд (штучних гніздівель, солонців, годівниць…) – за фактичною вартістю Штрафи за лісове браконьєрство

Акції по рибоохороні в період масового нересту Нерест — процес відкладання ікри (яєць) самицями з подальшим заплідненням їх сім'ям (молочками) самців у риб і земноводних. Зазвичай відбувається в певних місцях (на нерестовищах). У багатьох риб під час нересту з'являється шлюбне забарвлення. Деякі риби (прохідні) для нересту йдуть з моря в річки (лососеві, осетрові) або з річок у моря (річковий вугор).

Нерест лосося

Весняна нерестова заборона на ловлю рибуна 2012 р. Київ і Київская область на Київському та Канівському водосховищах - з 1 квітня по 9 червня; на озерах і водосховищах - з 1 квітня по 9 червня; на незарегульованих річках - з 1 квітня по 20 травня; у новостворених водних об’єктах - з 1 квітня по 20 травня. Вінницка область у річках та їх притоках з 1 квітня до 21 травня; у водосховищах, озерах, ставках з 1 квітня до 10 червня; у р. Дністер з усіма притоками з 1 квітня до 10 червня; у Дністровському водосховищі з 1 квітня до 30 червня; вилов раків у всіх рибогосподарських з 20 квітня до 30 червня.

Ведення мисливського господарства Основні закони України у сфері охорони тваринного світу: -“Про захист тварин від жорстокого поводження ” , -Лісовий кодекс України , -“Про мисливське господарство та полювання”, -“Про тваринний світ”.

Основні чинники негативного впливу на тваринний світ: фізичне знищення та трансформація природних екосистем; надмірне комерційне використання тваринного світу; браконьєрство; хімічні та біологічні забруднення , які акумулюються в біомасі консументів.