Рембрандт Гарменсон ван Рейн Рембрандт Гарменсон ван

Рембрандт Гарменсон ван Рейн

Рембрандт Гарменсон ван Рейн - нідерландський художник, офортис т доби бароко.

Рембрандт Гарменсзон ван Рейн народився 15 липня 1606 року в Лейдені. У Лейдені Рембрандт відвідував латинську школу при університеті, але найбільший інтерес проявляв до живопису. У 13 років його віддали вчитися образотворчому мистецтву до лейденського історичного живописця Якоба ван Сваненбюрха.

В 1623 році Рембрандт продовжив художнє навчання в Амстердамі у Пітера Ластмана. В 1627 році Рембрандт покинув Ластмана і повернувся у Лейден, де разом з товаришем Яном Лівенсом відкрив власну майстерню і почав набирати учнів. За декілька років він здобув значну популярність. Таким зобразив себе Рембрандт у віці 23 років.

Молодий Рембрантд (1628), у віці 22 років.

У 1631 р. Рембрандт покинув майстерню у Лейдені і виїхав до Амстердаму. Через рік майстерню закрив і Лівенс. Шляхи друзів розійшлися. В Амстердамі Рембрандт створив багато портретів. Не забуває й про релігійні сюжети. «Пророк Ієремія» 1630 , Ріксмузей

Груповий портрет гільдії амстердамських хірургів «Урок анатомії доктора Тюльпа» (1632) приніс художнику успіх.

Рембрандт у 1632, коли він мав великий успіх як модний портретист в цьому стилі.

На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх (1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. «Бюст молодої жінки» (1634) «Флора» (1641)

Саскія ван Ейленбюрх зображена на значній кількості картин і малюнків чоловіка. «Саскія в образі Флори» (1634) «Саскія, що сміється» (1633)

Тепер Рембрандт не пише портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв (гравюри, картини іноземних майстрів, зброю, музичні інструменти, рідкісний одяг та екзотичні заморські речі). У цей період з'явилося і декілька його шедеврів ( «Автопортрет з Саскією на своїх колінах» 1636).

Дім-музей Рембрандта в рік 400 -ліття художника.

«Автопортрет з Саскією на своїх колінах» 1636

1640, в костюмі в стилі більше століття тому, Національна галерея, Лондон.

У 1640 році померла мати Рембрандта Корнелія. В дитячому віці померло троє дітей подружжя. У 1641 році народився син Тітус. А через рік померла дружина Саскія. Через деякий час після смерті дружини багато галасу створив роман Рембрандта з коханкою Гертьє Діркс, адже взяти новий шлюб художнику заважав заповіт першої дружини, яка забороняла чоловіку користуватися своїм майном після другого шлюбу. Це стало перешкодою і для шлюбу з 20 -літньою служницею Хендрікьє Стоффельс.

Під час роману художник створив багато портретів коханки, які стали вершиною творів митця ( «Хендрікьє» 1654, Лувр, Париж, «Хендрік'є входить у воду» , 1654, Лондон, Нац. галерея, «Купання Вірсавії» 1654, Лувр). В рівень з кращими портретами світу ставлять «Портрет Хендрік'є біля вікна» (Берлін). Хендрікьє біля дверей 1656 р.

«Жінка, що купається» (1654)

« Хендрікьє Стоффельс в оксамитовому береті » (1655), Лувр «Флора» (1654)

Власний дім в Амстердамі Рембрандт купує з правом сплати грошей , проте багато заборгував та не зміг сплатити гроші. Майно художника описують судові пристави і продають на публічному аукціоні. В ньому перелік від "брудного спіднього, що треба прати" до картин митців Італії, Німеччини, Фландрії, книжок, гравюр та великий шолом. Дім-музей Рембрандта Після цього Рембрандт переїхав до бідної оселі на околиці. Аби менше платити за місце на цвинтарі, переніс ближче до дому й могилу покійної Саскії. Лише на твори мистецтва та на їжу він не жалкує грошей.

Відмінна риса рембрандтівскої творчості 1650 -х — ясність і монументальність крупнофігурних композицій. Якщо на полотнах 1650 -х років число фігур ніколи не перевищує трьох, то в останнє десятиліття свого життя Рембрандт повертається до створення багатофігурних композицій. У двох випадках це були великі й престижні замовлення. Монументальна героїчна картина «Змова Юлія Цивіліса" (1661) та груповий портрет "Синдіки" (1662).

Змова Юлія Цивіліса (1661/1662)

Останні два десятиліття життя Рембрандта стали вершиною його майстерності як портретиста. Моделями виступають не тільки товариші, але й невідомі солдати та старі люди. Внутрішню еволюцію художника передає низка автопортретів, що розкриває глядачеві світ його таємних переживань.

Автопортрет в образі Зевксіса, бл. 1662. Один з двох автопортретів, на яких Рембрандт розгорнутий ліворуч.

1663 року померла Хендрік'є. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14 -літня дочка від Хендрік'є, Корнелія, яку назвали на честь матері Рембрандта. Тітус в червоному береті (1658) Гертьє Діркс (1644)

Смерть прийшла до нього 4 жовтня 1669 року. Поховали на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу. Амстердам. Західна церква

Автопортрет. Датований 1669, роком смерті, хоча художник виглядає старшим на інших портертах. Національна галерея, Лондон.

Рембрандту належить авторство близько 600 картин, 300 офортів і 2 тис. малюнків. Творчий успіх, який прийшов до Рембрандта на початку 1630 -х рр, скоро змінився відвертим неприйняттям його творчості. Мистецтво Рембрандта було міцно забуто сучасниками, інтерес до нього відновився лише в кінці XIX ст. Творчість Рембрандта знаменує собою вершину розвитку голландського мистецтва XVII в.