РЕГУЛЯРНИЙ ПРИЙОМПЛАНУВАННЯ: РАБАТКА, КЛУМБА, АРАБЕСКА, ПАРТЕР, БОРДЮР
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Боговая И. О. Ландшафтное искусство: Учебник для вузов/ Боговая И. О. , Фуpсова Л. М. – М. : Агpопpомиздат, 1988. – 223 с. 2. Боговая И. О. Озеленение населенных мест: Учеб. пособие для вузов/ Боговая И. О. , Теодоpонский В. С. – М. : Агpопpомиздат, 1990. – 239 с. 3. Бочкова И. Ю. Создаем кpасивый цветник. Пpинципы подбоpа pастений. Основы пpоектиpования: Учебное пособие / И. Ю. Бочкова – М. : ЗАО «Фитон+» , 2007. – 240 с. 4. Веpгунов А. П. Ландшафтный дизайн. Словаpь теpминов/ А. П. Веpгунов – Москва, Киев: МАPХИ, 2002. – 120 с. 5. Воpонова О. В. Сам себе ландшафтный дизайнеp/ О. В. Воpонова. – М. : Эксмо, 2008. – 184 с. 6. Ганичкина О. А. Декоpативные pастения вашего сада: деpевья, кустаpники, цветы/ О. А. Ганичкина. – М. : Эксмо, 2008. – 224 с. 7. Гоpбачев В. Н. Аpхитектуpно-художественные компоненты озеленения гоpодов: Учеб. пособие для худож. -пpом. Вузов и аpхит. фак. / В. Н. Гоpбачев– М. : Высш. шк. , 1983 – 207 с.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Гоpбачев В. Н. Аpхитектуpно-художественные компоненты озеленения гоpодов: Учеб. пособие для худож. -пpом. Вузов и аpхит. фак. / В. Н. Гоpбачев– М. : Высш. шк. , 1983 – 207 с. 2. Гостев В. Ф. Пpоектиpование садов и паpков: Учеб. для техникумов/ Гостев В. Ф. , Юскевич Н. Н. – М. : Стpойиздат, 1991. – 340 с. 3. Дизайн квітників: Навчальний посібник / За ред. проф. Є. А. Антоновича. – К. : Альтпрес, 2007. – 336 с. 4. Довідник квітникаря-любителя / Т. М. Черевченко, В. В. Капустян, Л. М. Яременко та ін. : За ред. Г. М. Черевченко. – К. : Урожай, 1994. – 368 с. 5. 6. 7. 8. Еpохина В. И. Озеленение населенных мест: Спpавочник/В. И. Еpохина, Г. П. Жеpебцова, Т. И. Вольфтpуб и дp. ; Под pед. В. И. Еpохиной. – М. : Стpойиздат, 1987. — 480 с. Жиpнов А. Д. Словник теpмінів з обpазотвоpчого мистецтва і ландшафтного дизайну/ Упоp. А. Д. Жиpнов, О. В. Зібцева. – К. : ДАКККіМ, 2004. – 52 с. Кpижанівська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну: Підpучник/ Н. Я. Кpижанівська – К. : «Ліpа-К» , 2009. — 218 с. Кpижановская Н. Я. Ландшафтный дизайн для начинающих: это пpосто/ Н. Я. Кpижановская– Pостов н/Д: Феникс, 2008. – 248 с.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Кучеpявий В. П. Озеленення населених місць: Підpуч. / В. П. Кучеpявий – Вид. 2 -ге. – Львів: Світ, 2008. – 456 с. 2. Кучеpявый В. А Зеленая зона гоpода/Кучеpявый В. А. – Киев: Наук. Думка, 1981. – 248 с. 3. Ожегов С. С. Истоpия ландшафтной аpхитектуpы: Кpаткий очеpк. / С. С. Ожегов. – М. : Стpойиздат, 1993. – 240 с. 4. Павленко Л. Г. Ландшафтное пpоектиpование. Дизайн сада / Стpоительство и дизайн/ Л. Г. Павленко. — Pостов н/Д: Феникс, 2005. — 192 с. 5. Пpиходько П. И. Ландшафтная композиция малого сада/ П. И. Пpиходько. – К. : «Будівельник» , 1976. – 84 с. 6. Pодичкина И. Д. Кpаткий спpавочник аpхитектоpа: Ландшафтная аpхитектуpа/ Под pед. И. Д. Pодичкина. – К. : Будивэльнык, 1990. – 336 с. 7. Скакова А. Г. Ландшафтное пpоектиpование сада/ А. Г. Скакова. - М. : ЗАО «Фитон+» , 2010. -144 с. 8. Сычева А. В. Ландшафтная аpхитектуpа: Учеб. пособие для вузов/А. В. Сычева. – 3 -е изд. , испp. – М. : Издательство Оникс, 2006. – 87 с. 9. Теодоpонский В. С. Садово-паpковое стpоительство: учебник/В. С. Теодоpонский, -- М. : ГОУ ВПО МГУЛ, 2003 – 336 с. 10. Шульгина Л. М. Дизайн вашего сада. Совpеменные идеи и пpофессиональные советы/ Л. М. Шульгина. – Хаpьков: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга» ; Белгоpод: ООО «Книжный клуб “Клуб семейного досуга”» , 2008. – 320 с.
КВІТНИКИ Квітник - це спеціально відведена ділянка для оформлення садово-паркових і містобудівельних об’єктів різного призначення. Маючи велику силу емоційного впливу, квітники створюють головні акценти в колоритному оформленні об’єктів ландшафтної архітектури. Розташування квітників має підпорядковуватися єдиному композиційному і художньому задумові озеленюваної території й ув’язуватися з розташуванням, формою, стилем і призначенням будівель, споруд, деревно-чагарникових груп, доріжок тощо. Квітники створюють з одно-, дво- і багаторічних, зимуючих і не зимуючих у грунті рослин та оранжерейних культур. Більш прості види квітників (клумби, рабатки, бордюри, групи, солітери, угрупування тощо) – це елементарні композиції з квітів, а значно вище за рангом (партер, моносад, сад неперервного цвітіння, модульний сад, квіткові галявини тощо) – це комплексні садовопаркові композиції, що можуть включати до свого складу одну чи більше вищезазначених елементарних композицій.
Класифікувати квітники можна наступним чином: • За тривалістю існування в часі: одно сезонні, багато сезонні, змінні (на одному й тому ж квітнику кілька різних композицій, які змінюються за один вегетаційний сезон). • За часом цвітіння: весняні, літні й осінні. У весняних квітниках переважно висаджують цибульні (гіацинти, нарциси, тюльпани тощо) й дворічники (фіалка Вітрокка, стокротки, незабудка), у літніх – однорічники (агератум, бегонія вічноквітуча, вербена, лобелія, петунія, чорнобривці, шавлія), в осінніх – айстру, жоржини, калістефус, хризантеми тощо. • За формою та розташуванням: бордюри, класичні клумби, припідняті клумби, клумби-рокарії (рокарії), рабатки, переносні квітники, підвісні квітники, угрупування, солітери, міксбортери, групи тощо. • За розташуванням рослин у вертикальній площині: однорівневі, багаторівневі. • За типом комбінування рослин: арабески, килимові, пейзажні.
У квітниковому оформленні слід керуватися такими основними правилами: • квітникове оформлення об’єктів має бути комплексним, підпорядковуватися єдиному художньому задуму і відповідати функціональному призначенню; • створюючи квітники з різних видів квітниково-декоративних рослин, виділяти головну композиційну групу, якій підпорядковуються другорядні деталі квітника. Деталей повинно бути небагато, бо при їх щільності (великій кількості) розосереджується увага і загальне сприйняття квітника; • прагнути до чіткості, виразності малюнка та до простоти квітникового вирішення; • квітники створювати із чистосортного садивного матеріалу; • для досягнення оптимальної декоративності квітників протягом всього вегетаційного періоду (весна, літо, осінь) правильно поєднувати насадження багаторічників, дворічників й однорічників; • важливого значення в композиції квітників надавати продуманим квітковим поєднанням з рослин (поєднання кольорів з фіолетовим, жовтого з оранжевим тощо, дисгармонійні сприймаються погано); • не створювати квітників з килимових рослин в пейзажних частинах парків (дотримання стилю); • на малих площах квітників не висаджувати велику кількість видів рослин; • добирати рослини з однаковими вимогами до ґрунту, світла, вологи й тепла (не слід висаджувати поруч посухостійкі та вологолюбні рослини, наприклад, шавлію блискучу і функію); • квітники створювати там, де є умови для належного догляду за ними.
Регулярний прийом увібрав у себе декілька метрично-сформованих типів (стилів): французький – на плоскому рельєфі, італійський – на вираженому рельєфі, голландський – квітковий партер, які базуються на геометричному, регулярному прийомі планування. Можна відмітити наступні характерні риси регулярного прийому планування території: • рельєф плоский або оформлений у вигляді терас із підпірними стінками різної висоти; • водойми - круглої, квадратної, прямокутної або багатокутної форми, з невеликими каскадами й фонтанами; • велику роль відіграють газони і квіткові партери; • квітники - клумби, рабатки, арабески, партери із квітниками складного малюнку; • насадження представлені живоплотами, зеленими кабінетами-боскетами, алеями або висадженими у ряд уздовж доріжок рослинами; • у дерев і кущів крони зазвичай сформовані штучно (топіарне мистецтво); • стежки й доріжки прокладені по прямих лініях або розходяться променями від входу, ґанку або майданчику-патіо; • на перетинанні доріжок влаштовують майданчики, малі архітектурні форми, скульптури, квітники; • широко використовуються відсипки з неорганічних матеріалів і низькі бордюри із чагарників; • домінантою зазвичай є головна будівля.
Регулярні ландшафти створюються штучно і базуються на принципах правильних регулярних геометричних побудов. Правильне розпланування дорожньо-стежкової мережі також передбачає створення лінійних посадок: алейних посадок, живих огорож та стін, бордюрів, боскетів, а також використання вертикального озеленення.
Регулярному прийому відповідають такі види квітникового оформлення: бордюри, клумби, партери, рабатки, декоративні і квітникові вази, квітники з килимових рослин, модульні квітники, арабески, пристінне озеленення тощо. Види регулярного квітникового оформлення залежать від архітектурно-планувального вирішення вулиць, бульварів, площ, скверів, парадних місць перед громадськими будинками, територій перед спортивними спорудами тощо.
РАБАТКА Рабатка – квітник у вигляді вузької смуги вздовж алеї, доріжки. Створюється багаторядною посадкою одного або декількох видів однорічних рослин. Ширина їх зазвичай не перевищує 1— 1, 5 м і лише у рідкісних випадках (при великій довжині) досягає двох і навіть трьох метрів. Довжина рабатки повинна бути не менше трьох величин ширини. Рабатки розміщують на якому-небудь фоні або, частіше за все, вздовж доріжок – як з однієї, так і з двох сторін. Рабатки можуть бути одно високими, коли рослини мають однакову висоту, односторонніми, коли високі рослини розташовують на задньому плані, а низькі – на передньому, або двосторонніми, що розраховані на огляд з обох сторін. У цьому випадку високі рослини розташовуються у центрі, а низькі – по краях [5, 28]. Рабатки – квітники у вигляді вузької смуги шириною 0, 6 -3 м, які влаштовують вздовж доріжок і фасадів будинків, навколо басейнів, пам’ятників і партерів. Рабатки можуть бути одно- та багатоярусними, одно- та двобічними, одно- та багатоколірними з чергуванням однакових кольорів через певні інтервали. Довжина рабаток може бути від 3 -5 до кількох десятків метрів. Створювати дуже довгі рабатки недоцільно. Якщо рабатка дуже довга, то через кожні 15 -20, 20 -30 м у ній влаштовують розриви для вільного проходу.
ОДНОВИСОКІ РАБАТКИ
ОДНОСТОРОННІ РАБАТКИ
ДВОСТОРОННІ РАБАТКИ
При доборі рослин для влаштування рабаток необхідно дотримуватись принципів: • для влаштування рабаток використовують одно-, дво- та багаторічники; • найдекоративнішими є рабатки з однакових за висотою рослин, не більше 2 -3 кольорів; • у залежності від забарвлення у двосторонніх рабатках рослини висаджуються у наступних сполученнях: білі з червоним, сині з жовтим, сині з оранжевим, фіолетові з жовтим [19]. • найвищі рослини не повинні переважати по висоті ширину односторонніх рабаток та 2/3 ширини двосторонніх. Середня ж висота рослин повинна складати приблизно від 1/4 до 1/2 ширини рабатки [5]. • при великих довжинах через певний інтервал вводяться низькорослі кущі, скульптури, декоративні вази і т. п. • від меж мощення рабатки відокремлюються полосою газону шириною не менше 0, 5 м. • для рабаток поряд з дорогами використовують більш ніжні види квітів (з дрібнішими квітами). • для рабаток, призначених для огляду із значної відстані, висаджують пишно квітучі багаторічники, з пишними квітами, при чому рослини висаджують густо. • поверхня рабатки завжди рівна. Дуже ефектними є мозаїчні рабатки. Для влаштування рабаток можуть бути використані різні мотиви декоративноужиткового мистецтва, наприклад, чергування яскравих поперечних смуг, орнамент національної вишивки.
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ САДИВНОГО ТА ДОДАТКОВИХ МАТЕРІАЛІВ Для розрахунку необхідної кількості садивного матеріалу необхідно: 1. Визначити площу, яку займає кожен окремий вид рослин на квітнику (площу по виду). Для цього на міліметрівці рахуємо скільки клітинок 0, 5 Х 0, 5 см займає вид. Потім робимо перерахунок на площу по масштабу. Наприклад, при масштабі 1: 20 площа клітинки 0, 5 Х 0, 5 см буде 0, 01 м 2. Тоді, якщо рослина займає, допустимо, 250 зазначених клітинок, площа її на квітнику складатиме 250 Х 0, 01=2, 5 м 2. Аналогічно, при масштабі 1: 25 клітинка матиме площу 0, 016 м 2; М 1: 50 – 0, 063 м 2; М 1: 100 – 0, 25 м 2. 2. Розраховуємо площу живлення однієї рослини. Наприклад, схема посадки агератума мексиканського 15 Х 15 см, тоді площа живлення однієї рослини 0, 15 м Х 0, 15 м=0, 0225 м 2. 3. Розраховуємо необхідну кількість садивного матеріалу: для цього загальну площу по виду на квітнику ділимо на площу живлення однієї рослини (або множимо на нормативну кількість рослин на 1 м 2, яка для агератума при схемі посадки 15 Х 15 буде 45 рослин на 1 м 2): 2, 5 м 2 / 0, 0225 м 2=111, 11 ≈ 112 шт. або 2, 5 м 2 Х 45 шт. = 112 шт.
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ САДИВНОГО ТА ДОДАТКОВИХ МАТЕРІАЛІВ Витрати крихти або гальки на 1 м 2 площі при рекомендованому шарі насипання Галька, крихта, відсипка Фракція, мм Насипна вага, Рекомендован кг/м 3 ий шар, см Об’єм м 3 Витрата на 1 м 2, кг 4 -8 Галька онікс, мармур Щебінь 2, 5 0, 03 37, 5 6 -9 8 -12 9 -12 1 500 2, 5 3, 0 0, 03 33, 75 45, 00 4 -8 Крихта, будьяка відсипка 1 500 17 50 2, 5 0, 03 43, 75 10 -20 15 -30 7 -15 12 -16 15 -25 40 -60 17 50 1650 1 500 3, 5 5, 0 3, 5 4, 5 9, 0 0, 04 0, 05 0, 03 0, 04 0, 05 0, 09 61, 25 82, 5 45, 00 52, 50 67, 50 135, 0 4 -8 1 350 2, 5 0, 03 33, 75
Приклади рабаток 4 1 2 3 4 1 І: 1 – колеус червоний; 2 – чорнобривці розлогі (жовті); 3 – хлорофітум чубатий; 4 – газон. ІІ: 1 – бегонія вічноквітуча (червона); 2 – бегонія вічноквітуча (біла); 3 – бегонія вічноквітуча (рожева); 4 – газон.
21 1 2 3 4 2 4 І: 1 – бегонія вічноквітуча (біла); 2 – бегонія вічноквітуча (рожева); 3 – бегонія вічноквітуча (червона); 4 – газон. ІІ: 1 – лобулярія морська; 2 – гацанія блискуча (жовта); 3 – портулак велико-квітковий; 4 – очиток їдкий.
2 1 1 – очиток блакитний; 2 – ахірантес (кармінно -червоний); 3 – альтернантера (червона); 4 – альтенантера (темно-фіалкова); 5 – альтернантера. 1 2 3 4 5 3 5 І: 1 – шавлія блискуча; 2 – ірезіне. 4 ІІ: 1 – пеларгонія зональна “Метеор”; 2 – сеткреазія пурпурова. 3 3
Весна: 1 – фіалка Вітрокка (біла); 2 – фіалка Вітрокка (жовта); 3 – фіалка Вітрокка (фіалкова); 4 – газон. 1 2 Літо: 1 – цинерарія приморська, 2 – бегонія вічноквітуча (червона); 3 – колеус темно-пурпуровий; 4 – газон. 3 1 – цинерарія приморська; 2 – агератум мексиканський (блакитний); 3 – шавлія блискуча; 4 – чорнобривців розлогі (жовті) 2 4
TO BE CONTINUED…
Скачать презентацию РЕГУЛЯРНИЙ ПРИЙОМПЛАНУВАННЯ РАБАТКА КЛУМБА АРАБЕСКА ПАРТЕР БОРДЮР
РАБАТКА.pptx