Реформи М Хрущова в сільському господарстві Свої

Реформи М. Хрущова в сільському господарстві

Свої реформи Хрущев почав з сільського господарства, що перебувало в стані, близькому до повного краху. На вересневому Пленумі ЦК в 1953 році Хрущев добився для колгоспів: üпідвищення в 2 --5 разів закупівельних цін на м'ясо, молоко, масло, зерно; üсписання боргів; üзменшення об'єму обов'язкових поставок державі сільської продукції; üзниження податків. Ці послаблення дещо пожвавили вмираюче сільське господарство, підвищили доходи колгоспників, але ударили по міському населенню.

Через рік Хрущев запропонував програму освоєння цілинних земель Північного Казахстану, Сибіру, Алтая і Південного Уралу. Програма була реалізована з великою пропагандистською помпою. Молодь з ентузіазмом відправилася на цілинні землі. Першим секретарем ЦК КП Казахстану з лютого 1954 р. був вибраний П. До. Пономаренко, другим -- Брежнев Л. И.

До весни 1954 р. на казахстанській цілині була організовано понад 120 радгоспів. Першоцілинникам доводилось жити у важких умовах і працювати майже цілодобово. Перші результати освоєння цілини були оптимістичними. У 1954 р. цілина дала понад 40% валового збору зерна. Збільшилось виробництво м'яса, молока. Все це дало змогу дещо поліпшити продовольче постачання населення. Проте успіхи були лише у перші роки. Відсутність наукового підходу до освоєння цілини призвела до швидкого виснаження грунтів. Урожайність була низькою. На освоєння цілини було використані значні матеріальні і людські ресурси, які з більшим ефектом можна було використати для розвитку традиційних районів землеробства.

-Як називається зачіска Хрущова? -- Урожай 1963 року.

Коли на запрошення Д. Эйзенхауэра -- президента США -- відбувся візит Хрущева до Америки, перший секретар добився, щоб в програмі відвідин був уділений спеціальний час для його ознайомлення з сільським господарством. Хрущев зажеврів відвідати штат Айова -- «кукурудзяну перлину» Америки. Його звозили туди. Приїхавши в господарство крупного фермера Р. Гарста, Хрущев з великим інтересом знайомився з виробництвом кукурудзи. Як писав А. А. Громико, Хрущев «оглядав поля, задавав господарю багато питань, прагнучи зрозуміти, як і на чому той робить великі гроші на землі, яка не так вже і відрізняється по родючості від ряду районів нашої країни» .

Побувавши в США, Хрущев, проте, увірував в те, що, зробивши упор на кукурудзу, можна різко підняти продуктивність тваринництва. Його боротьба за упровадження кукурудзи в країні у ряді випадків носила анекдотичний характер. Відповідно до партійних директив її часто сіяли там, де не могло бути ніякого позитивного результату.

Вжитими заходів Хрущеву вдалося, проте, добитися збільшення об'ємів зерна, що заготовляється, але. . . зразу ж різко зросло і споживання. Хліба хронічно не вистачало. Різко скоротилися запаси в держрезерві. Нарешті Хрущев зважився закупляти в крупних розмірах зерно за межею. Цей вимушений захід, як свідоцтво повного банкрутства радянського сільського господарства, стала довгою традицією і існує вже більше тридцяти років

Син запитує батька: -Тато, що таке кукурудза? -- Це страшна штука, синку: її не посадиш - тебе посадять, її не прибереш - тебе приберуть.

Волюнтаристським методом вирішував М. Хрущов проблему забезпечення людей продуктами харчування. Категорично виступав проти індивідуальних присадибних господарств селян, які планував у близькій перспективі ліквідувати взагалі і орієнтуватися лише на колективні господарства.

«Кукурудзяна кампанія» , силовими методами насаджувана там, де вона і не могла давати урожай, не виручила Хрущева. Адже на це пішло дещо, літ! Але невгомонний реформатор знаходить інше рішення проблеми підйому тваринництва. Він провів рішення, згідно якому у колгоспників скуповували практично всю особисту велику рогату худобу.

Хрущев сподівався, що якщо він знаходитиметься в суспільному господарстві, в крупних тваринницьких комплексах, то це дасть різкий приріст продукції. Худобу скуповували, але прийшла зима, і з'ясувалося: немає кормів, немає приміщень, почався масовий відмінок худоби. Хтось підказав радянському лідеру: декілька мільйонів коней пожирають такі дефіцитні корми. Винищили велику частину коней. . . Стали по дурницях ганяти могутні трактори. . .

Так само звалилася затія з агрогородами. Пустіли села. Стали укрупнювати колгоспи у величезні господарства, але зразу ж загубилася в цих сільських конурбациях людина, стало ще більше знеособлених господарств.

Великої шкоди господарству України було завдано створенням «рукотворних морів» — Канівського і Київського водосховищ, які «похоронили» сотні тисяч гектарів родючих земель, зіпсували водний басейн Дніпра.

Нескінченні ухвали, рішення, наради, перетрушування кадрів не дали помітних позитивних результатів. Тоді ще не могли зрозуміти, що сама ленінська соціально-економічна система має дуже обмежений резерв свого реформування.

Взагалі-то треба відзначити, що Хрущев вважав себе дуже великим фахівцем по сільському господарству. І після того, як восени 1953 року він став Першим Секретарем ЦК КПРС, саме він визначав політику в сільському господарстві. Вона мала і свої позитивні, і свої негативні сторони. Колгоспники при Хрущеве сталі жити дещо краще, але з другого боку, колгоспами як і раніше командували всі, хто стояв хоч на сходинку вище за голову колгоспу. Як і раніше колгоспники не одержували гарантованої грошової оплати, і молодь прагнула виїхати за кращою часткою в міста.

За ініціативою Хрущева в другій половині 50 -х років МТС були перетворені в ремонтно-технічні станції (РТС), а техніка продана колгоспам. Цей захід укріпив технічну базу колгоспного виробництва, але у багатьох господарств не було засобів для покупки техніки, тому вони знову опинилися у боргу біля держави, і борг цей наростав.

Висновок: Незважаючи на величезну турботу й увагу до сільського господарства, М. Хрущов за роки свого керівництва так і не зумів вивести цю галузь з кризового стану. Якщо з 1950 по 1958 pp. обсяг виробництва сільськогосподарської продукції зріс в Україні на 65%, то в 1958 -1964 pp. лише на 3%

Перевірка засвоєних знань

1). В якому році було утворено Вищу Раду Народного господарства СРСР? А). 1960 Відповідь: Б). 1963 В). 1954 2). Коли радянське керівництво на чолі з М. Хрущовим проголосило курс на реформування сільського господарства? А). Середина 1950 -х років Б). Початок 1960 -х років В). Середина 1960 -х років Відповідь: А).

3) Коли було проголошено курс на реформування аграрного сектору ? А). На ХХ з`їзді КПРС у лютому 1956 р Б). На вересневому пленумі ЦК КПРС у 1956 р В). Лютнево-березневий пленум ЦК КПРС 1954 р Відповідь: Б). 4). У якому році М. Хрущов висунув утопічне завдання: «Найближчими роками наздогнати США по виробництву м`яса, молока й масла на душу населення. » ? А). 1954 р Б). 1959 р. В). 1957 р Відповідь: В).

5). Коли розпочалася перша семирічка? А). 1957 Б). 1959 В). 1953 Відповідь: Б). 6). Що передбачав план першої семирічки? А). Збільшення посівних площ за допомогую освоєння цілинних земель Б). Збільшення виготовлення м`ясомолочної продукції. В). Приріст обсягу валової сільськогосподарської продукції. Відповідь: В).