Реферат на тему Пам ять та її види Виконала

Реферат на тему: “Пам’ять та її види”. Виконала студентка 105 групи Полюга Альона.

Пам’ять – процеси запам’ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом свого досвіду. Це характеристика пізнавальної функції психіки, складова пізнавальної діяльності індивіда.

Види пам’яті: Зорова Короткочасна Довготривала Оперативна Слухова Генетична Словеснологічна Рухова Емоційна Тактильна, ню хова, смакова

Короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.

Оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.

Довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.

Генетична пам’ять- це пам’ять в якій інформація зберігається в генотипі, передається і відтворюється по спадкуванню.

Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях. Думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.

Зорова пам’ять зв’язана з зберіганням і відтворенням зорових образів.

Слухова – це добре запам’ятовування і точне відтворювання різноманітних звуків, наприклад музикальних.

Рухова пам’ять представляє собою запам’ятовування і зберігання, а при необхідності і відтворення з достатньою точність різних рухів.

Емоційна пам’ять- це пам’ять на переживання. Вона бере участь в роботі всіх видів пам’яті, але особливо проявляється в людських взаємовідносинах.

Тактильна, нюхова, смакова і інші види пам’яті особливої ролі в житті людини не відіграють, и їх можливості порівняно з зоровою, слуховою, руховою і емоційною пам’яттю обмежені. Їх роль в основному зводиться до задоволення біолегічних потреб або потреб, зв’язаних з самозбереженням організму.

ВАРТО ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ВТРАТА ПАМ’ЯТІ ПРИЗВОДИТЬ ДО ВТРАТИ РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ, НАКОПИЧЕНИХ ЗНАНЬ, НАБУТИХ УМІНЬ І НАВИЧОК, ДО ПОВНОЇ ДЕЗОРГАНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ. « ЕЗ ПАМ’ЯТІ — ЗАЗНАЧАВ Б С. Л. РУБІНШТЕЙН, — МИ БУЛИ Б ІСТОТАМИ МИТТЄВОСТІ. НАШЕ МИНУЛЕ БУЛО Б МЕРТВИМ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО. ТЕПЕРІШНЄ, У МІРУ ЙОГО ПЕРЕБІГУ, БЕЗПОВОРОТНО ЗНИКАЛО Б У МИНУЛОМУ» .

ІСТОРІЯ ЗНАЄ БАГАТО ВІДОМИХ ІМЕН, ЯКІ БУЛИ НАДІЛЕНІ ФЕНОМЕНАЛЬНОЮ ПАМ’ЯТТЮ. ТАК, ВІДОМО, ЩО ПЕРСЬКИЙ ЦАР КІР, ОЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ ТА ЮЛІЙ ЦЕЗАР ЗНАЛИ В ОБЛИЧЧЯ ТА ЗА ІМ’ЯМ СВОЇХ СОЛДАТ, КІЛЬКІСТЬ ЯКИХ У КОЖНОГО ПОЛКОВОДЦЯ ПЕРЕВИЩУВАЛА 30 ТИСЯЧ. АКИМИ Ж Т ЗДІБНОСТЯМИ БУВ НАДІЛЕНИЙ АФІНСЬКИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ ФЕМІСТОКЛ, ЯКИЙ ЗНАВ ІМ’Я КОЖНОГО З 20 ТИСЯЧ ЖИТЕЛІВ ГРЕЦЬКОЇ СТОЛИЦІ.

ЗНАМЕНИТИЙ ГРЕК СЕНЕКА МІГ ЗАПАМ’ЯТАТИ БЛИЗЬКО 2000 НЕ ЗВ’ЯЗАНИХ МІЖ СОБОЮ СЛІВ, ЯКІ ВІН ЧУВ ЛИШЕ ОДИН РАЗ. КАДЕМІК А. ЙОФФЕ А ПАМ’ЯТАВ УСЮ ТАБЛИЦЮ ЛОГАРИФМІВ, ЯКОЮ КОРИСТУЮТЬСЯ У ШКОЛІ (ТАБЛИЦЮ БРАДІСА). ГЕНІАЛЬНИЙ МАТЕМАТИК Л. ЕЙЛЕР МІГ ТОЧНО ЗГАДАТИ ШІСТЬ ПЕРШИХ СТУПЕНІВ УСІХ ЧИСЕЛ ДО СТА. БЕТХОВЕН ПІСЛЯ Л. ВТРАТИ СЛУХУ ПРОДОВЖУВАВ ТВОРИТИ ПРЕКРАСНУ МУЗИКУ, ПОКЛАДАЮЧИСЬ НА СВОЮ ПАМ’ЯТЬ. В. МОЦАРТ І С. РАХМАНІНОВ МОГЛИ ВІДТВОРИТИ СКЛАДНІ МУЗИЧНІ ТВОРИ, ПОЧУТІ НИМИ ЛИШЕ ОДИН РАЗ. СІ ЦІ ПРИКЛАДИ У ДЕМОНСТРУЮТЬ ВЕЛИКІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ПАМ’ЯТІ.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!