Речення Речення це одне або кілька слів

Речення.

Речення –це одне або кілька слів, які виражають відносно закінчену думку.

Речення пов’язані за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів. Наприклад: А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.

Граматичну основу речення складають головні члени (підмет і присудок) або один головний член речення. Другорядні члени речення (означення, додаток, обставина) утворюють групу підмета і групу присудка. Наприклад: У сонливій ранковій імлі озветься відлуння тривожне.

Група присудка відлуння Група підмета озветься Яке? Де? тривожне у імлі Якій? сонливій, ранковій

Прямий порядок слів вважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів. У випадку непрямого порядку слів (інверсії) основний зміст речення зберігається, але з’являються додаткові змістові відтінки, підсилюється виразність слів.

Розташування членів речення при прямому порядку слів Підмет стоїть перед присудком Означення стоїть перед означувальним словом Додаток стоїть після слів, від яких залежить Обставина займає різні місця