Реабілітація в педіатрії
Реабілітація - сукупність медичних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на максимально швидке і повноцінне відновлення здоров'я хворого і його ефективне і раннє повернення до звичайних умов життя, праці і навчання.
Принципи реабілітації хворогї дитини: Реабілітація повинна здійснюватися в умовах закладу, який має в своєму розпорядженні усі види відновного лікування, висококваліфіковані кадри; Реабілітація хворої дитини повинна починатися на самих ранніх стадіях хвороби; Процес реабілітації повинен здійснюватися безперервно, поки не буде досягнуто в мінімально можливі терміни максимальне відновлення здоров'я і дієздатності дитини; Реабілітація на кожному своєму етапі повинна носити комплексний характер, , об'єднюючи діяльність медичних працівників, педагогів, психологів, соціологів та ін. ; Програма реабілітації повинна мати індивідуальний характер; Повернення хворої дитини до звичайних для нього умов життя, виховання, навчання, занять спортом, а при необоротних змінах - адаптації до нових умов життя.
Три етапи реабілітації хворої дитини I. Клінічний етап - забезпечення всебічного клінічного одужання і відновлення функції уражених систем, підготовка всього організму хворої дитини до наступного етапу реабілітації. Перший етап реабілітації закінчується при одужання дитини від основного захворювання, при відновленні функції або при достатній компенсації втрачених в результаті хвороби функцій.
II. Санаторний етап - відбувається нормалізація функцій ураженої системи, поряд з нормалізацією інших органів і систем. При завершенні етапу - відсутність клінічних, рентгенологічних та інших ознак патологічного процесу та його активності. III. Адаптаційний етап - досягається повне відновлення здоров'я дитини, вік дитини до звичайних для нього умов життя, занять фізкультурою і спортом.
Контингент хворих, яким необхідно відновне лікування: Діти з хворобами органів дихання; Діти з хворобами нервової системи; Діти із захворюваннями сечовивідної системи; Діти хворі на ревматизм; Діти із хронічною патологією носоглотки; Діти із захворюваннями опорно-рухового апарату і наслідками травм.
Реабілітація, відновне лікування дітей та підлітків з різною патологією і відхиленнями в поведінці проводяться в наступних установах: 1. Система охорони здоров'я: відділення відновного лікування дитячих поліклінік; центри реабілітації та відновного лікування (міські, міжрайонні); спеціалізовані центри реабілітації для дітей з ЛОР - патологією, патологією органів зору та ін 2. Система освіти: спеціалізовані дитячі установи; оздоровчі дитячі сади (групи); групи «Особлива дитина» дитячих садів;
міські (обласні) психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК); школа - центр спеціальної діагностики; спеціалізовані навчальні заклади; центри медико-педагогічної реабілітації для дітей із ЗПР; центр реабілітації і милосердя (спеціальна навчальновиробнича школа); дитячий профілакторій; експериментальна школа для аутичних дітей; спеціальна (корекційна) школа для неповнолітніх, що мають відхилення у розвитку і які вчинили суспільнонебезпечні діяння; класи для дітей з відхиленнями у розумовому розвитку (зі складним глибоким дефектом) у спеціальних (корекційних) освітніх школах.
3. Система соціального захисту: реабілітаційний центр для дітей та підлітків з обмеженими можливостями; соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх; соціальний притулок для дітей і підлітків; центр допомоги дітям, які залишилися без піклування батьків.
Метод ЛФК (природньо біологічний) - Неспецифічна терапія - Патогенетична терапія - Етіологічна терапія - Активна функціональна терапія - Підтримуюча терапія - Возстановча терапія
Мета ЛФК Лікувально – профілактитчна: відновлення здоров’я; відновлення працездатності; попередження ускладнень патологічного процесу. Лікувально – виховна: формування свідомої, активної участі хворого в лікувальному процесі; виховання правильного відношення до рухового режиму, закалюванню.
Вроджений вивих стегна це крайній ступінь дисплазії кульшового суглоба. Завдання ЛФК: профілактика та усунення контрактури м’язів, які приводять стегно; формування тазостегнових суглобів, відновлення їх форми, фіксація суглобів у положенні максимальної корекції (спільно з ортопедами); зміцнення м’язів, які зумовлюють рух у тазостегнових суглобах (згинання, розгинання, відведення, обертання всередину); розвиток у повному обсязі активних рухів у тазостегнових суглобах; корекція вальгусного положення колінних і надп’ятковогомілкових суглобів, яке виникає під час лікування із застосуванням шин. Засоби реабілітації, що їх використовують при вродженому вивиху стегна: лікування положенням, фізичні вправи і масаж, доповнені фізіотерапевтичними процедурами.
Кривошия у дитини За характером причин кривошия може бути м'язової, кісткової або неврогенной. Кривошея у новонароджених найчастіше має міогенний характер. Завдання ЛФК: Поліпшення трофіки уражених і здорових груднино-ключичнососкоподібних м’язів, урівноваження м’язового тонусу за рахунок усунення контрактури ураженого і зміцнення здорового м’язів; Нормалізація обсягу рухів у шийному відділі хребта; Профілактика вторинних змін (асиметрії обличчя, шиї, викривлень хребта); Профілактика або усунення відставання в психомоторному розвитку; Підвищення неспецифічної опірності організму. Використовують лікування положенням, масаж, фізичні вправи, вправи у воді.
Клишоногість у дітей - це скорочення м'язів стопи і гомілки, стійко обмежує нормальну рухливість суглобів дитини і виникає внаслідок вродженої вади розвитку. Методи лікування • курси лікувального масажу; • коригувальні вправи, спрямовані на зміцнення м'язів стопи і гомілки; • парафінові аплікації; • фіксація хворих стоп за допомогою шин, еластичних утримуючих пов'язок, гіпсових чобітків; • носіння фіксують положення стопи ортопедичних пристосувань (Тутор); • використання ортопедичного взуття.
Рахіт у немовлят Фактори, які провокують розвиток рахіту у дитини: Ø нестача ультрафіолетових променів; Ø захворювання матері в період вагітності; Ø ускладнені пологи; Ø штучне вигодовування дитини; Ø пізня підгодовування дитини; Ø недоношеність дитини; Ø недостатня рухова активність дитини і так далі. Рахіт - патологія, характерна для дітей раннього віку. Рахіт у дітей виникає при нестачі в організмі вітаміну D, який необхідний для підтримки балансу кальцію і фосфору. Характерні візуальні симптоми рахіту: «Квадратна голова» ; «Олімпійський лоб» ; «Ікс-подібні ноги» ; «Груди шевця» ; «Жаб'ячий живіт»
В якості основи лікування лежить введення в організм дитини необхідної кількості вітаміну D. Під час лікування дуже важливо скорегувати харчування дитини. Харчування має бути повноцінним і раціональним. На період лікування дитині як можна довше слід перебувати на свіжому повітрі. З процедур при рахіті призначають спеціальну гімнастику і лікувальний масаж. Також проводять ультрафіолетове опромінення, хвойні і сольові ванни. Обов'язково проводиться курс вітамінотерапії. Завдання ЛФК: нормалізувати обмін речовин; Запобігти запізненню і відставанню психомоторного розвитку дитини; Поліпшитим і нормалізувати функції уражених при рахіті органів та систем; Запобігти виникненню деформацій опорно-рухового апарату.
Дитячий церебральний параліч (ДЦП) Захворювання, пов’язане з ураженням головного мозку у період внутрішньоутробного розвитку, при пологах, у ранній постнатальний період. Виділяють 5 клінічних форм ДЦП: геміплегія, спастична диплегія, геміпаретична, гіперкінетична, атонічно-астатична форма. ДЦП не прогресує. Зі зростанням і розвитком дитини можливе зменшення клінічних симптомів захворювання.
Лікування дітей з ДЦП включає: медикаментозне, фізіотерапевтичне, ортопедичне, логопедичне лікування, гідрокінезотерапію, електростимуляцію м’язів у стані спокою і під час ходьби. Особливе значення у фізичній реабілітації таких дітей має ЛФК і масаж. Розслаблювальний масаж знижує м’язовий тонус, протидіє розвитку контрактур. Нормалізація м’язового тонусу є обов’язковим тлом для занять ЛФК. Для стимуляції розвитку рухів застосовують як загальний, так і точковий масаж за гальмівним методом.
Завдання ЛФК у період залишкових явищ: зниження гіпертонусу привідних м’язів і м’язівзгиначів, зміцнення ослаблених м’язів; поліпшення рухомості в суглобах, корекція порушень опорно-рухового апарату; поліпшення координації рухів і рівноваги; стабілізація правильного положення тіла, закріплення навичок самостійного стояння, ходьби; розширення загальної рухової активності дитини, тренування вікових рухових навичок; навчання разом з вихователями і батьками самообслуговуванню, засвоєнню основних видів побутової діяльності з урахуванням розумового розвитку дитини.
Для вирішення поставлених завдань використовують такі групи вправ: на розслаблення, ритмічне пасивне струшування кінцівок, махи, динамічні вправи; пасивно-активні та активні вправи з полегшених вихідних положень (сидячи, лежачи), вправи з м’ячем великого діаметра; вправи з предметами під музику, перемикання на нові види діяльності, розвиток виразності рухів; вправи з різних видів ходьби; висико, низько, «слизько» , «жорстко» , з підштовхуванням; вправи для голови у вихідному положенні сидячи, стоячи; формування правильної постави біля опори із зоровим контролем; вправи у різних вихідних положеннях перед дзеркалом; вправи для розвитку і тренування основних вікових рухових навичок: повзання, лазання (по лавці), біг, стрибки (спочатку на міні-батуті), метання; вправи в русі із частою зміною початкового положення; ігрові вправи: «як я одягаюся» , «як я причісуюся» та ін.
У період залишковия явищ розширюють комплекс засобів ЛФК. У програму фізичної реабілітації включають масаж, прикладні види фізичних вправ, праце-, гідрокінезо-, фізіотерапію (теплолікування, електрофорез, УВЧ-терапію), іпотерапію, ортопедію (ходьба в лонгетах, ортопедичних черевиках, космічному костюмі ‘’Аделі’’).
Гіпотрофія. Розвивається в результаті тривалого голодування (кількісногоі якісного), перенесених захворювань, поганих побутових умов (сирість, погана освітленість). Завдання: підвищити загальний тонус організму, покращити кращу асиміляцію їжі, апетит, сон і настрій хворого, стимулювати секреторну і моторну функцію ШКТ. УФО по сповільненій схемі. Через день (поєднують з солмоксом, застосовують при виключенні туберкульозу) Хвойні вани (t=36 -370 С) тривалість процедури 10 хв, з наступним обливанням водою t=350 С (чергують з УФО) Гімнастика дозована через години після їжі. Кожний день, 2 -3 рази в день (в поєднанні з масажем) Масаж загальний (поглажування)2 -3 хв (поєднують з загальним УФО, застосовують при відсутності вираженої форми рахіту).
Реабілітація при захворюваннях серцево-судинної системи у дітей Основні завдання фізичної реабілітації: організація рухового режиму дітей; полегшення роботи серця шляхом активізації периферичного кровообігу і функції дихання; виховання правильного дихання діафрагмального типу; активація обмінних процесів у міокарді; поступове тренування серцево-судинної системи; відновлення фізичної працездатності. Основні засоби ЛФК: загально розвивальні вправи у поєднанні з дихальними; вправи на розслаблення; вправи для розвитку основних рухівю
Реабілітація дітей із захворюваннями органів дихання Завдання ЛФК: нормалізація крово- і лімфо обігу бронхолегеневої системи; поліпшення дренажної функції бронхів; запобігання розвитку бронхоспазму; усунення відставання у психомоторному розвитку; профілактика порушень постави. Засоби ЛФК: фізичні вправи, масаж, загартування. У комплекс ЛФК включають вправи для м’язів грудної клітки і верхнього плечового поясу (ліквідація запального процесу), спеціальні дренажні вправи (евакуація вмісту бронхів), вправи на розслаблення (профілактика бронхоспазмів) і загально розвивальні вправи (підвищення опірності організму, зниження вірогідності простудних захворювань). Масаж спини і грудної клітки виконують у дренажних вихідних положеннях, поєднуючи з дихальними вправами.
Неправильна постава у дитини Неправильна постава виявляється по порушенню симетричного розташування анатомічних елементів тіла людини, коли він приймає розслаблену позу. Діагноз «порушення постави» виставляється при виявленні таких особливостей: • Підняті плечі з однією з сторін; • Вісь хребта деформована і зміщена; • Лопатки підняті й розташовані нерівномірно; • Тазостегнові, колінні і гомілковостопні суглоби розташовуються на різних рівнях в горизонтальній площині; • Спостерігається викривлення нижніх кінцівок у дитини.
Зміни, до яких призводить деформація спини: збільшення частоти серцевих скорочень за рахунок обмеження рухливості грудної клітки внаслідок повороту плечового поясу і лопаток; задишка при зміщенні органів черевної порожнини. Вони починають тиснути на діафрагму, розташовану між грудної порожниною і кишечником; деформація вигинів хребетного стовпа приводить до больового синдрому в різних ділянках тіла (залежно від рівня утиску нерва); «U» або «O» - подібне викривлення нижніх кінцівок; юнацький сколіоз (хвороба Шейермана - Мау) у школярів; підвищення артеріального тиску; труднощі дихання; нудота і блювання в кишечнику при обмеженні спинномозкових нервів у поперековому відділі через порушення виділення жовчі, підвищеною перистальтики в кишечнику; зниження амортизаційних здібностей хребта в шийному відділі супроводжується частими головними болями і перевтомою.
ЗАХОДИ ЩОДО ВИПРАВЛЕННЯ І ПОЛІПШЕННЯ ПОСТАВИ: сон на жорсткому ліжку, бажано не на боці; правильна і точна корекція взуття, яке: усуває укорочення однієї з ніг (різної довжини ноги - широко поширене явище), що призводить до вирівнювання порушень постави в області тазу (вирівнювання рівня клубових кісток); компенсує дефекти стопи - плоскостопість і клишоногість (якщо такі є ); постійна рухова активність, що включає ходьбу на роботу, прогулянки, заняття фізичними вправами і т. д. ; відмова від таких шкідливих звичок, як стояння на одній нозі, неправильне положення тіла під час сидіння (за партою і робочим столом, вдома і в бібліотеці); контроль за правильною, рівномірним навантаженням на хребет при носінні сумок, портфелів і іншої поклажі; індивідуальний підхід до порушень постави (вимагає підбору відповідних фізичних вправ, наприклад, при корекції плоскої спини необхідні вправи на розвиток більшої рухливості хребта при згинанні його вперед і назад (особливо в грудному відділі), на зміцнення м'яза спини, грудної клітки і плечового пояса; одночасно треба стежити за тим, щоб не виникло бічне викривлення хребта, і уникати вправ, які могли б викликати лордоз).
Сколіоз - це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі, що веде до функціональних порушень у роботі органів грудної клітки, а також до косметичних дефектів. Лікування. спеціалізована антисколіозна гімнастика (гімнастика за методою Катаріни Шрот (Katharina Schroth) або аналогічні їй «дихальні» гімнастики (Krystyna Dobosiewicz); витягування хребта; інтегративна кінезітерапія, корсетотерапія різноманітними корсетами за принципом Еббота. Шено або операція, що фіксує хребет за допомогою металевих конструкцій й аутотрансплантатів, т. з. спонділодез.
Функціональні особливості дитячого організму: підвищена чутливість ЦНС – результат лікування виникає раніше, при меньших дозах впливання і меньшій тривалості курсу лікування; в період статевого визрівання змінюється діяльність ендокринної системи, дозування фізичних чинників повинно бути обережним; фізичні чинники діють не тільки місцево, по нервовим волокнам роздратування розповсюджується на сусідні сегменти спинного мозоку швидше і ширше, ніж у дорослих; процеси обміну речовин у дітей характеризуються більшою напруженістю і лабільністю, тому біологічно активні речовини утворюються раніше і в більшої кількості, ніж у дорослих; реакція на один і той же чинник хворої дитини і здорової різна, необхідно змінювати дозування в процесі лікування у міру одужання дитини; поверхня шкіри у дітей відносно більша, ніж у дорослих, цимпояснюється значна чутливість дитини до дії фізичних чинників тактильні, температурні, хімічні та больові дратування у дітей раннього віку викликають не тільки місцеві, але і загальні рефлекторні реакції; потові залози шкіри у дітей повністю не розвинені, потовідділення до 4 місяців слабке, , тому можливе порушення терморегуляції організму (перегрів).
Оптимальний вік початку застосування фізіотерапії у дітей Фізичний мето лікування Вік дитини Період між повторними курсами лікування Гальванізація місцева і електрофорез 4– 6 тижнів Електросон-терапія 2 -3 роки 2 -3 місяці Діадінамотерапія (діадінамофорез) 2 -3 роки 10 днів Електростимуляція 6 місяців 1 місяць Лазеротерапія 1, 5 -2 роки 2 -3 місяці Дарсонвалізація місцева 2 роки 1 місяць Індуктотермія 5 років 2 -3 місяці УВЧ-терапія Перші дні життя 2 -3 місяці Магнітотерапія 1 -1, 5 роки 1 -2 місяця Франклінізація загальна 14 -15 років 5 місяців Інгаляційна терапія Перші дні життя 1 місяць
Оптимальний вік початку застосування фізіотерапії у дітей Фізичний мето лікування Вік дитини Період між повторними курсами лікування Інфрачервоне опромінювання Перші міс. життя 1 місяць Ультрафіолетове опромінювання загальне Перші міс. життя 2 -3 місяці Ультразвукова терапія 2 -3 роки 2 -3 місяця Масаж Перші дні життя 1 місяць Гідрокінезотерапія Перші дні життя 1 місяць Лікарські і мінеральні ванни 1 -2 місяця Парафінолікування Перші дні життя 1 -2 місяця Озокеритолікування 6 місяців 1 -2 місяця Грязелікування місцеве 2 -3 роки 2 -3 місяця Таласотерапія 2 -3 роки 1 місяць Лікувальна фізкультура Перші дні життя 1 місяць
Масаж в педіапрії Масаж є дуже важливим елементом в системі заходів реабілітації хворої дитини. Він завжди може використовуватись з метою профілактики захворювань у дітей, а також має важливе значення в лікуванні деяких хвороб. Користь масажу для немовля полягає в тому, що: масаж допомагає дитині позбавитись від коліків; прискорює обмінні процеси в організмі дитини, стимулює ріст м’язової маси; укріплює суглоби і м’язи дитини; доповнює загартовування; дозволяє метері налагодити емоційний контакт з дитиною.
Санаторно-курортне лікування Дитячий санаторій «Малятко» , с. Оноківці На території Закарпатської області єдиним на даний час спеціалізованим лікувально-оздоровчим закладом, який забезпечує комплексне проведення реабілітаційних заходів дітям дошкільного віку (2– 6 років) та молодшого шкільного віку в літній період з неспецифічною бронхо-легеневою патологією, є обласний спеціалізований пульмонологічний санаторій “Малятко”
Обласний дитячий кістково-туберкульозний санаторій, г. Маріуполь Профіль санаторія Лікування захворювань: тубеокульоз кісток та суглобів, порушення постави, сколіотична хвороба І, ІІ. ІІІ ступенів, остеохондропатії різних локалізацій, юнацький кіфоз, лікування дітей, часто хворіючих гострими респіраторними захворюваннями, респіраторні алергози, бронхіальна астма, алергічні риніти, сінусити, хронічна пневмонія і бронхіт.
Спеціализований дитячий санаторій Бердянський. м. Бердянськ. Запоріжзька обл. Для дітей з патологією органів дихання, шлунково – кишкового тракту, щитовидної залози. Основні лікувальні фактори: мякий приморський клімат, лікувальні грязи, рапа солоних озер, морські купання, мінеральна вода Куяльницького водного горизонту, озокеритолікування, фізіолікування.
Санаторій «Стара Жадова» . Чернівецька обл. Гастроентерологічний профіль. Санаторій «Садгора» . м. Чернівці Пульмонологічний профіь. Санаторій «Золотий колос» . Чернівецька обл. с. Панка Для дітей з патологією опорно-рухового апарату. «Санаторій ім. Щорса» . Чернігівська обл. пгт Сосниця Для дітей з функціональними розладами нервової системи. Санаторій «Пролісок» . Нежинський р-н. с. Лісне Пульмонологічні, серцево-судинні захворювання, захворювання нервової системи.
Дитячі санаторії Дніпропетровської області Дитячий для хворих з хронічними захворюваннями легенів. м. Марганець Дитячий кардіо – ревматологічний санаторій. М. Кривий ріг Дитячий пуольмонологічний санаторій. М. Кривий Ріг Санаторій “В’язивок”. Для дітей хворих на туберкульз. Павлоградський р-н, с. В’язивок Дитячий туберкульозний санаторій. м. Дніпродзержинськ Дніпропетровський дитячий протитуберкульозний санаторій № 7. Дитячий санаторій № 2 (гастроентерологічний). м. Дніпропетровськ Школа-інтернат № 3 для дітей хворих на сколіоз. м. Дніпропетровськ
Дякуємо за увагу
Скачать презентацию Реабілітація в педіатрії Реабілітація — сукупність медичних
реабилитация в педиатрии.pptx