Радянськонімецькі договори 1939 року Німецько-Радянський торговельний договір

Радянськонімецькі договори 1939 року

Німецько-Радянський торговельний договір (1939 р. ) Означення Німецько-Радянський торгівельний договір 19 серпня 1939 року (також кредитний, торгівельно-кредитний договір) — економічний договір між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною, підписаний 19 серпня 1939 року в Берліні. Договір було укладено за ініціативою німецької сторони, в якості першого кроку поліпшення радянсько-німецьких відносин.

Німецько-Радянський торговельний договір (1939 р. ) Причини підписання З приходом Адольфа Гітлера до влади в Німеччині відносини з СРСР дипломатично характеризувалися як «охолодження» - на тлі активних пропагандистських компаній у пресі обох країн антикомуністичної і антифашистської. Торговий оборот між СРСР і Німеччиною, став швидко знижуватися. Німеччина, протягом ряду років займала перше місце у зовнішній торгівлі СРСР, почала з 1935 року опускатися нижче США, Англії і навіть таких країн, як Бельгія і Голландія.

Німецько-Радянський торговельний договір (1939 р. ) Причини підписання Германськакий імпорт в мільйонах Рейх марок СРСР Польша Фінляндія Естонія Латвія Литва 1934 223, 0 78, 1 42, 3 8, 2 21, 1 15, 1 1935 201, 7 75, 5 41, 4 13, 0 31, 1 2, 0 1936 93, 2 74, 0 46, 1 13, 8 33, 2 9, 1 1937 63, 1 80, 7 70, 1 23, 7 45, 7 17, 2 1938 47, 4 109, 4 88, 6 24, 0 43, 5 27, 6 1939 52, 8 140, 8 88, 9 24, 3 43, 6 27, 8

Німецько-Радянський торговельний договір (1939 р. ) Підписання акту Офіційне повідомлення ТАСС з цього приводу виглядало так: «ТАСС. 19 -го августа после длительных переговоров, закончившихся успешно, в Берлине подписано Торгово-Кредитное Соглашение между СССР и Германией. Соглашение подписано со стороны СССР — Зам. Торгпреда Е. И. Бабариным, а с германской стороны — г. Шнурре. Торгово-Кредитное Соглашение предусматривает предоставление Германией СССР кредита в размере 200 миллионов германских марок, сроком на семь лет из 5 % для закупки германских товаров в течение двух лет со дня подписания Соглашения. Соглашение предусматривает также поставку товаров со стороны СССР Германии в тот же срок, то есть в течение двух лет на сумму в 180 миллионов германских марок. » — Газета «Правда» 21 серпня, 1939 р

Німецько-Радянський торговельний договір (1939 р. ) Зміст договору 1. 2. 3. Згідно з угодою Німеччина являла Радянському Союзу товарний кредит на суму 200 000 рейхсмарок. Фінансування здійснювалося німецьким «Голддісконтбанком» (Golddiskontbank). Позика на 100%, гарантувалася урядом Німеччини і мала на увазі процентну ставку в розмірі 5%, а секретний договір припускав зниження ставки до 4, 5% - 0, 5% йшло на спеціальний рахунок СРСР в Берліні. Кредит мав використовуватися для фінансування Радянських замовлень у Німеччині щодо постачання верстатів, устаткування, різних товарів, озброєння. Причому останнє повинно було поставлятися в менших обсягах ніж інші позиції поставок. Кредит погашався СРСР шляхом поставки сировини, кількість і обсяг якого повинні бути узгоджені за допомогою укладення додатково договору між двома Урядами. Річні відсотки за сумами за поставки радянських товарів повинні акумулюватися на спеціальному рахунку СРСР в Берліні. Терміни повного погашення за цим кредитом ставилися до початку 1946 року.

Німецько-Радянський торговельний договір (1939 р. ) Зміст договору Передбачуваний товарообіг між СРСР і Німеччиною Експорт в СРСР Імпорт з СРСР поставки по кредиту 200 млн р-м. , поставки сировини на суму 180 млн р-м, поставки за поточними контрактами на 120 млн р-м. , погашення кредиту 1935 року в 200 млн р-м. приблизно 100 млн р-м. відсотки від поточного і минулого кредитів Н млн. Р-м. незазначені очікувані поставки за поточними контрактами Н млн. Р-м. НЕ незазначені очікувані поставки радянських товарів згідно договором від 19 грудня 1938 року.

Пакт Молотова — Ріббентропа Угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt; рос. Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом) — розрахована на 10 років міждержавна угода, підписана в перші години 24 серпня 1939 року (у документі зазначена дата 23 серпня) у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим у присутності посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга та члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна.

Пакт Молотова — Ріббентропа Причини підписання Навесні та влітку 1939 року Радянський Союз вів перемовини із Великою Британією та Францією щодо угоди про взаємодопомогу. Перемовини закінчилися невдачею. Різні дослідники покладають відповідальність за це на керівництво обох сторін. А. Гітлер 23 серпня так оцінив ситуацію: « Я був переконаний, що Сталін ніколи не прийме пропозиції англійців. Тільки безоглядні оптимісти могли думати, що Сталін настільки дурний, що не може розпізнавати їх справжньої мети. Росія не зацікавлена у збереженні Польщі… Відставка Литвинова стала вирішальним фактором. Після цього я миттєво зрозумів, що в Москві ставлення до західних держав змінилося. <…> Зрештою від росіян надійшла пропозиція підписати пакт про ненапад.

ПАКТ І ТАЄМНИЙ ПРОТОКОЛ ЗМІСТ ПАКТУ 22 серпня, через день після того, як переговори з Францією та Англією зайшли в глухий кут, Москва поширила повідомлення про заплановану на наступний день зустріч Ріббентропа зі Сталіним. В той же час тривали переговори, на яких представники західних держав не погоджувались на вимоги Радянської сторони, і Сталін вирішив укласти таємний союз з Німеччиною. 24 серпня був підписаний договір про ненапад (датований 23 серпня), яким сторони брали на себе зобов'язання: погоджувати спільні дії; нейтральність у випадку війни однієї зі сторін проти сторонніх держав; не приєднуватись до союзів, які прямо чи непрямо скеровані проти однієї зі сторін. Курйозність ситуації полягала в факті підписання терміном на 10 років стандартного договору про «ненапад» між двома державами, які на момент підписання не мали спільного кордону

Що важливіше, до договору додавався таємний протокол, який став відомим лише після поразки Німеччини в 1945 році. Цим протоколом визначались радянські та німецькі «сфери впливу» в Північній та Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів:

ПАКТ МОЛОТОВА — РІББЕНТРОПА 1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку. 2. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.

ПАКТ МОЛОТОВА — РІББЕНТРОПА 1. У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами. 2. Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

НАСЛІДКИ ПАКТУ Переконавшись, що угода між Німеччиною і Радянським Союзом про ненапад у прийнятній для нього формі буде через кілька годин підписана, А. Гітлер увечері 23 серпня 1939 року призначив дату й час нападу на Польщу: субота, 26 серпня, 4 год. 30 хв. ранку. Але через утворення військового альянсу Бритаії з Польщею перенесла його на 1 серпня. 1 вересня, мало не через тиждень після підписання пакту, розпочався поділ Польщі з агресії з боку Німеччини. В перші дні після нападу Німеччина розпочала масові вбивства польського та єврейського населення та військовополонених. Радянський Союз надавав технічну допомогу німецьким військово-повітряним силам. 17 вересня, порушивши Договір про ненапад між Польщею та Радянським Союзом (1932), Червона Армія розпочала збройну агресію та окупувала територію Польщі, узгоджену в таємному протоколі до пакту Молотова-Ріббентропа.

НАСЛІДКИ ПАКТУ 21 вересня радянські та німецькі представники підписали формальний договір про координацію військових дій в Польщі, включно з «винищенням» саботажників. Спільні паради пройшли у Львові та Бересті, а в Бересті відбулась зустріч між військовими командирами з обох сторін. В серпні Сталін вирішив ліквідувати Польську державу, і на німецько-радянській зустрічі у вересні також було піднято питання про структуру «Польського регіону» . Радянська влада одразу ж почала кампаніюсовєтизації на нових територіях.

«Зараз Польща опинилася у становищі, у якому я її хотів бачити… Започатковане знищення гегемонії Англії. Зараз, коли я здійснив необхідні дипломатичні приготування, шлях солдатам відкритий. » Райхсканцлер Німеччини А. Гітлер. Під час переговорів із німецькою торгівельною делегацією наприкінці 1939 року Й. Сталін нагадав німецьким представникам, що Радянський Союз «надав Німеччині виключно велику послугу, надбав собі ворогів через надання цієї допомоги» . «Уклавши угоду з Гітлером, Сталін дав сигнал до початку війни, якій напевно належало перерости у конфлікт світового масштабу. Це він, поза сумнівом, знав. Як виявилося, це було найбільшою помилкою за його життя. » Вільям Шірер