ПВНЗ Медичний коледж Тема Стан економіки та сільського

ПВНЗ “Медичний коледж” Тема: “Стан економіки та сільського господарства України наприкінці 1950 -х – у першій половині 1960 -х р. Реформи Микити Хрущова” Розробила Чикита М. В.

Мета лекції: Дослідити економічні реформи М. С. Хрущована початку 50 -х – середина 60 -х років та їх наслідки.

Актуальність теми: В результаті економічних реформ М. С. Хрущова економіка СРСР розвивалася неоднозначно. На початку реформ економіка характеризувалась підйомом промисловості та сільського господарства, проте вже в 60 -х роках реформи показали свої негативні наслідки. Вивчення причин цих наслідків є дуже актуальним, тому що в наш час треба користуватися досвідом минулих реформ, знаходити позитивні риси та не допускати промахів, які були допущені М. С. Хрущовим та радянським керівництвом.

Початок реформування на селі було покладено на вересневому (1953 р. ) Пленумі ЦК КПРС, який намітив заходи, спрямовані на піднесення сільського господарства.

1. 2. 3. 4. 5. Так, передбачалося: Укріплення матеріально-технічної бази господарств. Матеріальне заохочення мешканців села. Підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію. Зменшення податків на присадибне господарство. Списування заборгованості колгоспів, поліпшення якісного складу керівників сільськогосподарських підприємств тощо.

Першорядним заходом у розв'язанні цієї проблеми стало освоєння цілинних та перелогових земель Казастану, Сибіру, Поволжя.

Тільки з України за комсомольськими путівками до Казахстану в 1954 -1956 pp. відправлено майже 80 тис. юнаків і дівчат, що заснували там 54 радгоспи. (відео)

Найбільший урожай цілинні землі дали в 1956 році, з них одержано половину зданого державі зерна. Проте «цілинний хліб» за своєю собівартістю виявився на 20% дорожчим, ніж у середньому по країні.

Іншим вагомим важелем піднесення сільського господарства М. Хрущов уважав збільшення виробництва кукурудзи, за надмірну «любов» до якої в народі він отримав прізвисько «Микита-кукурудзяник» .

Однак спроба привчити українських селян до запозиченої з Америки «королеви полів» увінчалася лише помірним успіхом. (відео)

У 1961 році одержано непоганий урожай. Але 1963 рік через посуху виявився надзвичайно неврожайним. Цього року Радянський Союз уперше закупив зерно за кордоном. = 9. 4 млн. тон = 372. 2 тон

Третя надпрограма полягала в різкому збільшенні виробництва м'яса та іншої продукції тваринництва

Із цією метою розпочалося будівництво гігантських відгодівельних комплексів. Їх будівництво створило проблему забезпечення кормами і ветеринарного обслуговування худоби.

Зміцнюючи колгоспи й радгоспи, М. Хрущов водночас розпочав рішучий наступ на індивідуальні селянські господарства. У 1955 році він віддав розпорядження про зменшення вдвічі розміру присадибних ділянок, а в 1959 році — про заборону утримання худоби в містах і селищах. Також заборонялося годувати худобу хлібом, зерном, крупами, купленими в магазинах, тощо.

У 1958 р. було ліквідовано МТС. Сільгосптехніку, що їм належала, мали викупити колгоспи за завищеними цінами упродовж 1, 5 року. Це був ще один удар по сільському господарству. Зросли борги колгоспів державі.

Невдале реформування сільського господарства стало причиною серйозного розладу в стосунках між українським керівництвом і М. Хрущовим.

У 50 -х роках Україна мала значний економічний потенціал. Але промисловість України, як і всього СРСР, була технічно відсталою. Повільно впроваджувались новітні досягнення науки і техніки.

В цих умовах з ініціативи першого секретаря ЦК КПРС М. Хрущова почалося здійснення рефом.

Цілі реформ: 1. Вивести промисловість і сільське господарство з кризи. 2. Дещо розширити права республік і місцевих органів влади в економічних питаннях. 3. Прискорити науково-технічний прогрес. 4. Скоротити розрив в економічному розвитку від західних країн світу.

Реформування економіки Серед економічних реформ М. Хрущова, найбільш відомою і суперечливою була радикальна децентралізація управління промисловістю.

У лютому 1957 року ліквідовано: -10 загальносоюзних, -15 союзно-республіканських міністерств. Замість них створено 103 територіальні ради народного господарства (раднаргоспи) в трьох найбільших республіках — Росії, Україні та Казахстані.

Зокрема, в Україні створено 11 економічно-адміністративних районів, де почали діяти раднаргоспи. Для централізованого управління ними у 1960 р. було створено Українську раду нородного господарства.

Раднаргоспи об'єднували 2, 8 тис. підприємств України, що виробляли переважну більшість промислової продукції республіки

У 1962 р. проведено реорганізацію народного господарства України і створено 7 економічних районів, якими управляли 7 раднаргоспів:

1. 2. Донецький (Донецька і Луганська обл. ) ; Київський (Київська, Житомирська, Черкаська, Чернігівська обл. ), ; 3. 4. 5. 6. 7. Львівський (Львівська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська обл. ) ; Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька ); Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька й Кіровоградська); Харківський (Харківська, Полтавська, Сумська) ; Чорноморський (Одеська, І Миколаївська, Херсонська, Кримська обл. ).

Позитивні наслідки запровадження системи раднаргоспів: 1. Скоротився адміністративно-управлінський апарат; 2. Система управління стала більш раціональною у використанні матеріальних і трудових ресурсів; 3. Підприємства почали працювати в інтересах тих територій, де були розташовані, між ними налагоджувалися взаємовигідні зв'язки, скоротились безглузді перевезення; 4. Збільшилося виробництво товарів народного споживання; 5. Розширилися господарчі права республік і органів місцевого управління.

Негативні наслідки запровадження системи раднаргоспів: 1. Збої у виконанні шостої п'ятирічки; 2. Кожен раднаргосп намагався налагодити випуск повної номенклатури продукції, що іноді було нераціонально; 3. Поява місництва.

Зміни в економіці:

Кременчуцька гідроелектростанція Каховська Дніпродзержинська

Дніпровський Освоєно нові вугільні басейни: Львівсько. Волинський

Газові родовища на Полтавщині На Харківщині

У 1955 році збудованний Південний гірничозбагачувальни й комбінат.

У 1956 -1963 рр. в Україні побудовано 35 нових заводів. І понад 250 великих хімічних виробництв.

Чотири гіганти “великої хімії”: Черкаський та Чернігівський заводи хімічних волокон, Роздольський гірничо-хімічний комбінат,

Дніпропетровський шинний завод

Заново було створене вітчизняне автомобілебудування

Налагоджено виробництво сучасних машин для гірничорудної промисловості.

З 1956 року у Ворошиловграді й Харкові розпочали виготовляти тепловози та електровози.

Харківський авіазавод випустив турбореактивний літак ТУ-104

Київський – турбогвинтовий лайнер АН-24

Певні позитивні зрушення окреслилися й у традиційно занедбаних сферах економіки — харчовій та легкій

На підприємствах важкої індустрії вперше за радянські часи в спеціально створених цехах стали виробляти товари широкого вжитку, що сприяло зростанню народного добробуту.

У багатьох сім'ях з'явилися товари, про які не можна було навіть мріяти у сталінську добу: телевізори, магнітофони, холодильники, пральні машини.

Символом науково-технічного прогресу СРСР став штурм космосу.

У жовтні 1957 р. був запущений перший штучний супутник Землі. Потім космічні ракети понесли в космос тварин, облетіли Місяць. А в квітні 1961 р. в космос ступила перша людина планети, Ю. А. Гагарін. (відео)

Рівень життя населення. Стан продовольчого і товарного забезпечення Для того, щоб мати підтримку трудящих у боротьбі проти своїх політичних опонентів, М. Хрущов намагався «проштовхнути» , насамперед, найбільш популярні і конче потрібні для простих людей заходи.

Було скорочено тривалість робочого дня для підлітків і в передсвяткові та передвихідні дні. Збільшено відпустки для вагітних жінок. Відмінено плату за навчання. Скасовано жорсткий закон, що фактично закріплював робітників за підприємствами, не даючи змоги залишити їх і перейти на інші.

Була здійснена справжня «пенсійна революція» , яка водночас знизила межу пенсійного віку і підвищила розміри пенсій. Середня заробітна плата за 19531965 рр. у робітників і службовців зросла на третину, а мінімальна – з 27 до 45 крб.

У 1957 р. ліквідовані регулярні державні позики, що існували у вигляді розповсюдження облігацій. Вони фактично забирали 10% зарплати трудівників і служили засобом непрямого оподаткування трудящих. Виплата державного боргу населенню за придбані облігації відкладалася на 20 років.

В 1958 р. колгоспники нарешті отримали паспорти. Підвищилися заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, що одразу дало поштовх до зростання продуктивності праці в сільському господарстві.

Восени 1953 р. з колективних господарств було списано всю заборгованість минулих років щодо поставок продукції тваринництва. Замість традиційної оплати праці за так званим залишковим принципом (по закінченню господарського року), поступово запроваджувалося грошове і натуральне авансування.

У відповідності з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» (липень 1957 р. ) ставилося завдання забезпечити кожну радянську сім'ю окремою квартирою.

Для цього в кожному великому місті створювалися високопродуктивні домобудівні комбінати. Їх силами в містах і селищах України за 10 років було споруджено понад 3 млн. квартир.

В магазинах помітно побільшало продуктів, почались закупки деяких товарів за кордоном. Раціон середньої радянської сім'ї, розширився до більш-менш регулярного споживання овочів і м'яса. В магазинах з'явилися навіть такі екзотичні для тих часів делікатеси, як цитрусові. (Відео етикеток)

Появилися ткани яскравого забарвлення. Урізноманітнились фасони одягу і взуття. Вони стали не тільки зручними але й красивими. На початку 1960 рр. появилась мода в СРСР. Відео про показ мод

В 1963 р. , коли з'явилися серйозні перебої з хлібобулочними та м'ясомолочними виробами і різко зросли ціни на основні продукти харчування. Ці негативні явища викликали відверте невдоволення трудящих керівництвом країни, внаслідок чого М. Хрущов швидко втратив завойовані раніше авторитет і підтримку народу.

Оцінюючи економічну політику М. Хрущова, слід зазначити, що поруч із позитивними зрушеннями, які вдалося досягти, проведені ним економічні і соціальні перетворення часто відзначалися поспішністю, непродуманістю і непослідовністю. Його «ми за два-три роки вирішимо будь-яку проблему» , стало крилатою фразою, яка увійшла майже в кожну його доповідь чи виступ.

Хрущовське десятиліття було періодом постійних пропагандистських обіцянок, більшість з яких, на жаль, так і залишилися на папері. Усе це згодом стало серйозною підставою для звинувачення М. Хрущова в «суб'єктивізмі і волюнтаризмі» .

Використана література Кульчицький С. В. , Лебедєва Ю. Г. Загострення кризи радянського ладу. // Історія України. – 2000. – № 8. – С. 3– 5. Кульчицький С. В. Спроби реформ (1956– 1964). // Український історичний журнал. – 1998. – № 2. – С. 102– 114. Народное хозяйство СССР за 70 лет. / Госкомстат СССР. – М. , 1980. – 720 с. Пыжиков А. И. Советское послевоенное общество и предпосылки буржуазных реформ. // Новая и новейшая истории. – 2002. – № 2. – С. 38– 43. Пыжиков А. И. Н. С. Хрущев: политик и реформатор. – Новая и новейшая история. – 2000. – № 6. – С. 72– 79. Русинов И. В. Аграрная политика КПСС в 50 -е – первой половине 60 -х гг. : опыт и уроки. // Вопросы истории. – 1998. – № 9. – С. 35– 50. Середницька Г. В. Новітня історія України. – К. , 2005. – 336 с. Соколов А. К. , Тяжельникова В. С. Курс советской истории 1941– 1991 гг. – М. , 1999. – 384 с. Юхименко М. К. Економічна історія. – К. , 2004. – 34

Дякую за увагу!