Ostrovska_conf_09.ppt
- Количество слайдов: 21
Психологічні та педагогічні методи роботи з дітьми із спектром аутизму К. О. Островська Кафедра психології Львівський національний університет ім. І. Франка Благодійний фонд Львівський центр підтримки осіб із загальними розладами розвитку “Відкрите серце”
Етапи психологічного аналізу особливостей розвитку дитини I. Систематизація даних про особливості розвитку дитини на момент дослідження (абсолютно необхідними тут є знання про особливості вікового та функціонального розвитку дітей із загальними розладами розвитку); II. Вивчення особливостей найближчого оточення дитини та його ролі стосовно цілісного процесу її психічного розвитку.
І етап систематизації даних про особливості розвитку дитини: 1) кваліфікація загальної невідповідності рівня психічного розвитку віку дитини; 2) аналіз первинних та вторинних розладів; 3) виявлення особливостей компенсаторних утворень і захисних форм поведінки; 4) кваліфікований аналіз особливостей онтогенезу дитини, її окремих складових – пізнавальної сфери, емоційноособистісного розвитку до проявів захворювання у дитини та після того, як вони з’явились.
ІІ етап Вивчення особливостей найближчого оточення дитини • вивчення емоційно-мотиваційних особливостей батьківства (опікунів); • оцінка компетентності батьків щодо хвороби та різних станів дитини; • оцінка здатності батьків до рефлексії власної стратегії виховання, до емпатійного, безоцінкового прийняття дитини і т. д.
Роль батьків у психотерапевтичній взаємодії • • • Досвідчені батьки можуть виявитись найактивнішими прибічниками розширення сфери реабілітаційних та навчальних заходів. Батьки дітей із загальними розладами розвитку значно довше несуть відповідальність за свою дитину, ніж батьки здорових дітей. Залучення батьків в якості асистентів спеціалістів – це дієвий спосіб реалізації концепції індивідуалізованого навчання та виховання. Батьки знають своїх дітей краще, ніж будь-хто інший, тому вони здатні критично оцінити розроблені спеціалістами програми реабілітації та навчання, призначені для їх дітей. Батьки можуть надати неоціненні послуги в розробці конкретного змісту будь-якої програми.
Основні засади праці із сім’ями з аутичними дітьми – всі методи психологічної моделі допомоги сім’ям дітей із загальними розладами розвитку (зокрема діагностичні), повинні спиратись на емпіричні та клінічні дані про те, що загальні розлади розвитку не є наслідком патології сім’ї (середовища); – спеціалісти повинні усвідомлювати наслідки негативного сприймання суспільством батьків дітей із загальними розладами розвитку і намагатись послаблювати цей вплив своїм ставленням до них; – велике значення має повне інформування батьків про характерні особливості та можливості розвитку дитини із загальними розладами розвитку; – ні в якому випадку батьки дитини з аутизмом не повинні почути від спеціаліста, що “ тут нічого неможливо зробити”; – співпраця з сім’єю повинна бути так організована, щоб виходячи з потреб дитини, вона враховувала ширші потреби цілої сім’ї.
Сфери комплексної допомоги дитині з аутизмом Біологічні Середовище Медичні Модифікація середовища Редукція стресу Організація і структуризація Чинники Стимуляційні Комунікація Психологічні Сенсорні Функціональний аналіз Структуризація Тренінг соціальних вмінь Самооцінка, самореалізація Стимуляція Робота з сім’єю Комунікація
Методи психотерапевтичної взаємодії з аутистичними дітьми 1) Терапія сенсорних розладів – – сенсорна інтеграція секвенції (вироблення у дитини толерантності на зовнішні подразники) Стосується, в першу чергу, тих сфер, в яких в конкретної дитини існують стереотипи 2) Кінезотерапія – – метод Домана; метод Войта тощо 3) Фізична реабілітація – – – метод “Доброго старту”; метод В. Шерборн; рухові ігри
Методи психотерапевтичної взаємодії з аутистичними дітьми 4) Методи розвитку мовлення – – 5) логопедична терапія; альтернативні методи комунікації Педагогічна терапія – - 6) формування готовності до школи (напр. , метод Шоплера) покращення рівня успішності Психотерапія – – біхевіоральна; системна
Методи психотерапевтичної взаємодії з аутистичними дітьми 7) Недирективні форми терапії – Ігротерапія, арт-терапія, музикотерапія тощо 8) TEACCH (Treatment and Education of Autistic and Related Communication Handicapped Children) – – творення взаємозв’язку батьки-діти, батьки-терапевти першочерговим завданням програми є виправлення тих порушень поведінки, які загрожують життю і здоров’ю дитини наступним кроком є покращення функціонування дитини в сім’ї спеціальне навчання, метою якої є вироблення в дитини вміння дати собі раду в ситуаціях повсякденного життя
Три кроки допомоги аутистичній дитині за Б. Кауфманом • Батькам необхідно переглянути своє ставлення до дитини-аутиста. • Створити мотивацію у дитини, показати їй вартості нашого світу так, щоб дитина захотіла в ньому жити. • Розробити відповідно до потреб і можливостей дитини програму реабілітації.
Cтворення комплексної індивідуальної програми 1) Покращення можливості прийняття і перетворення інформації ззовні (терапія сенсорної інтеграції, рухливі заняття, музично-ритмічні заняття). Розвиток особистості: 2) – – – 3) формування навичок самообслуговування (тренінги харчування, користування туалетом, самостійного одягання та роздягання; особиста гігієна, покупки, поїздки в громадському транспорті, прибирання тощо. ); формування суспільно прийнятної поведінки, розвиток суспільних контактів (спільні зацікавлення, налагодження приязні, спільні прогулянки); розвиток творчості, ігри (заохочення до використання різних матеріалів, експериментування, екскурсії). Вдосконалення моторики (рухливі ігри, вправи з використанням спортивного та реабілітаційного обладнання, маніпулювання предметами тощо. ). Формування навичок спілкування з оточенням: 4) – – 5) розвиток мовлення – артикуляція звуків; формування розуміння мови, а також комунікативних навичок (вербальні або візуальні способи за допомогою конкретних понять або образних символів; за допомогою жестів або письма; використання допоміжної комунікації (ДК). Розвиток пізнавальних процесів: – – спонукання до зацікавлення довкіллям; освоєння технік читання, писання, лічби.
Правила створення стимуляційної програми: • • • Програму потрібно складати виходячи з того, що дитині подобається найбільше. Вправи повинні бути короткі та необтяжливі. Забезпечити комфорт проведення стимуляційної програми (місце проведення не повинне змінюватись; всі матеріли необхідні для виконання вправ потрібно приготувати заздалегідь; виконувати програму бажано в один і той самий час; не відволікатися на дзвінки, розмови). Заохочувати дитину до співпраці (можна використовувати матеріальні та соціальні нагороди). Вправи повинні змінюватись (статична-динамічна). Загальна тривалість стимуляційної програми не повинна перевищувати 1 години.
Результати дослідження психомоторного розвитку аутичних дітей в процесі терапевтичних занять в реабілітаційному центрі “Відкрите серце” Методики: • оцінка рівня дитячого аутизму CARS (Childhood Autism Rating Scale); • методики Шоплера та PEP-R (Psychoeducational Profile Revised) для визначення психоосвітнього профілю. • Кількість респондентів: 40 (32 хлопці та 8 дівчат) співвідношення 4: 1 • Лонгетюдне дослідження, що включало 3 етапи: зріз, терапія протягом року, повторний зріз.
Вплив терапії на рівень аутизму Рівень аутизму (CARS) після терапії Рівень аутизму (CARS) до терапії
Середнє число виконаних завдань за методикою PEP-R дітей з високим та поміркованим рівнем аутизму
Зміна показників психомоторного розвитку в процесі терапевтичної взаємодії
Максимальний терапевтичний ефект за шкалами: – наслідування; – адаптація до змін; – розрізнення запахів, смакових, тактильних відчуттів; – зменшення страху і тривоги
Схема розвитку соціальні контакти Вербальна комунікація невербальна комунікація Наслідування зменшення рівня тривоги краша адаптація до змін більш адекватні емоційні реакції Зменшення аутостимуляцій
Висновки • 1) існує взаємозв’язок між рівнем аутизму та профілем психомоторного розвитку; • 2) діти з високим рівнем аутизму володіють меншими показниками за всіма шкалами психомоторного розвитку, ніж діти з поміркованим рівнем; • 3) здійснення терапевтического впливу, спрявмоване на підвищення психомоторного розвитку, привело до зменшення рівня аутизму і розвитку адаптивних здатностей до змін в аутичних дітей.
Дякуємо за увагу
Ostrovska_conf_09.ppt