ПСИХІЧНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ПАМ ЯТЬ ПЛАН Поняття

ПСИХІЧНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ПАМ’ЯТЬ

ПЛАН: § Поняття про пам’ять § Сторони пам’яті § Види пам’яті § Процеси пам’яті § Індивідуальні відмінності пам’яті людини

ПАМ’ЯТЬ – це психофізіологічний процес, при якому людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний момент раніше закладену інформацію, минулий досвід (дії, переживання тощо).

Пам’ять тісно пов’язана з: § Відчуттями § Сприйманням § Мисленням § Уявою § Практичною діяльністю

Значення пам’яті в житті людини: Пам’ять є основою психічного життя людини Без пам’яті неможливе функціонування ні особистості, ні суспільства Пам’ять лежить в основі наших знань, вмінь, навичок Пам’ять забезпечує єдність і цілісність особистості Пам’ять виконує важливі функції в житті і діяльності людини

Сторони пам’яті § Зміст (те, що потрібно запам’ятовувати) § Операційна (як треба запам’ятовувати) § Мотиваційна (для чого запам’ятовувати)

Теорії (природа) памяті Асоціативна теорія – на основі певних положень, асоціацій “з’єднання”, встановлюються зв’язки між окремими частинами матеріалу, який запам’ятовується або відтворюється. Ця ідея була започаткована Арістотелем 324 -325 р. до н. е. Цей напрямок здобув бурхливого розвитку у Німеччині та Англії в XVII-XVIII ст. , вчені: Еббінгауз, Мюллер, Пільцекер.

В кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. в Німеччині виникає Гештальт теорія. Вчені: Келлер, Кофка, Вертгеймер. Гештальтисти вважають, що ми сприймаємо і запам’ятовуємо не по елементам, а цілу структуру (гештальт), що залишає знак в корі головного мозку. Біхевіоризм виникає в США. Вчені: Уотсон, Скінер, Павлов, Бєхтєрєв. В основі лежить використання вправ, які необхідні для закріплення матеріалу. Когнітивна теорія – в ХХ ст. 70 р. у США. Вчені: Ліндсей, Норман, Найссер. Ця теорія вказує на процеси переробки інформації, спочатку увага, повторення, об’єднання, доповнення, зміна.

ВИДИ ПАМ’ЯТІ: 1. За характером психічної діяльності: § ОБРАЗНА – це зорова, слухова, нюхова, дотикова, смакова § СЛОВЕСНО-ЛОГІЧНА – винятково людський вид пам’яті § ЕМОЦІЙНА – пам’ять на почуття

2. За характером мети діяльності: § МИМОВІЛЬНА – збереження в пам’яті подій в результаті їхнього багаторазового повторення § ДОВІЛЬНА – пов’язана з необхідністю зберегти знання, навички, необхідні для життєдіяльності людини

3. Розподіл пам’яті за часом збереження матеріалу: § МИТТЄВА – формується пасивно, з її допомогою організм на дуже короткий час утримує досить точну і повну картину світу, сприйняту органами чуття § КОРОТКОЧАСНА – характеризується коротким збереженням після одноразового, нетривалого сприйняття і негайним відтворенням

§ ДОВГОТРИВАЛА – забезпечує тривале збереження знань, умінь і навичок, та містить величезний обсяг інформації, яка може знадобитися людині протягом її життя

ПРОЦЕСИ ПАМ’ЯТІ: 1. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ це психічна діяльність, спрямована на закріплення інформації, шляхом зв'язування її з набутими раніше знаннями. Фізіологічною основою є здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв’язки. – ВИДИ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ: § § § Довільне Мимовільне Короткочасне Довготривале Логічне Механічне

2. ЗБЕРЕЖЕННЯ – характеризується довготривалим сприйманням інформації в прихованому стані. Воно залежить від організації мнемічних засобів, а також заходів, які попереджають забування. ВИДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ : § Активне § Пасивне

3. ЗАБУВАННЯ – характеризується поступовим зменшенням можливості пригадування і відтворення заученого матеріалу. Фізіологічною основою є гальмування тимчасових нервових зв’язків. ТЕМП ЗАБУВАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: § Об’єму матеріалу § Змісту матеріалу § Міри усвідомлення матеріалу

4. ВІДТВОРЕННЯ – в діяльності і спілкуванні збереженого в пам'яті матеріалу. Фізіологічною основою є актуалізація пожвавлення раніше утворених у мозку зв’язків. РІВНІ ВІДТВОРЕННЯ: § Впізнання – відтворення певного об’єкта в умовах певного їх повторного сприйняття § Згадування – відтворення відбувається без повторного сприйняття § Пригадування – згадування, яке вимагає від людини активних розумових зусиль зв'язаних з переборенням труднощів

ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПАМЯТІ ТИПИ ПАМЯТІ: § Зорова § Слухова § Рухова § Комбінована § За рівнем організації: - колективна - сам на сам

§ Людина з наочно - образним типом пам’яті добре запам'ятовує наочні образи, звуки, обличчя. § При словесно-логічному типі пам'яті краще запам'ятовується словесний матеріал, абстрактний (поняття, формули). § При емоційному типі пам'яті краще

ФЕНОМЕНАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ характеризується сильною образністю. Людина може бачити любий предмет в дрібних деталях, але цього предмету перед нею немає.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!