ПШЕНИЦЯ Ботанічна характеристика Рід пшениці Triticum L

ПШЕНИЦЯ

Ботанічна характеристика Рід пшениці Triticum L. Існує 28 видів: 1 — диплоїдні (2 n-14) включають: дикорослі види: - дика однооста однозернянка (Triticum boeoticum) - дика двооста однозернянка (T. thaoudar) - пшениця Урарту (T. urartu) - однозернянка дика (T. aegilopoides Lin. ) культурні види: - однозернянка культурна плівкова, або ейнкорн чи напівполба (T. monococcum L. ) - голозерна однозернянка або пшениця Сінської (T. sinskajae)

2 — тетраплоїдні (2 n-28): дикорослі види: • дика полба (дика двозернянка) (T. diccoides) • пшениця Араратська (T. araraticum) культурні види з плівковим зерном: • пшениця Тимофєєва або Зандурі (T. timopheevi Zhuk. ) • пшениця Карамишева або давньоколхідська (T. karamyschevii, T. palaeo-colchicum, T. georgicum) • полба або еммер чи двозернянка (T. dicoccum Shueb. ) • ісфаханська пшениця (T. ispahanicum) культурні голозерні види: • пшениця тверда (T. durum Dest. ) • тургідум, або англійська (T. turgidum L. ) • перська, або карталінська чи дика (T. cartalicum Nevski, T. persicum Vav. ) • туранська (T. turanicum) • ефіопська (T. aethiopicum) • польська (T. polonicum)

3 — гексаплоїдні (2 n-42): культурні плівкові види: • • пшениця Маха (T. macha et. men. Deky) оркіш, або спельта (T. spelta L. ) пшениця Вавилова, або ванська (T. vavilovi) пшениця Жуковського (T. zhukovskyi) культурні голозерні види: • пшениця м'яка, або звичайна (T. aestivum L. , T. vulgare), • щільноколоса, або карликова (T. compactum Host. ) • круглозерна (T. sphaerococcum Pers. ) • пшениця Петропавловського (T. petropavlovskyi) 4 — октаплоїдні (2 n-56): • синтетичні види, створені в лабораторних умовах: • пшениця грибобійна (T. fungicidum Zhuk. ) • радянська (Tr. soveticum) • пшениця Ціцина (T. cziczinii, T. agropyrotritium)

Залежно від остистості колосу, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике (Еритроспермум, Лютесценс, Мільтурум, Ферругінеум, Грекум, Альбідум, Велютинум, Мелянопус, Гордейформе, тощо. )

Органогенез В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: • • • проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування зернівки, налив зернівки, молочна стиглість, тістоподібна стиглість, воскова стиглість, повна стиглість.

• Перші два етапи і частково третій відбуваються восени, останні — весною та влітку наступного року. • Період вегетації восени — 40 -50 днів, весною і влітку — 90 -110 днів. • На 7 — 9 день після сівби (за сприятливих умов) з'являються сходи. • Фаза кущіння (підземного пагоноутворення) настає через 13 — 15 днів, коли на рослині утвориться 3 -4 листки і на глибині 2 -3 см сформується вузол кущення. За достатньої кількості днів осінньої вегетації (40 — 50 днів), до зими рослина формує 2 -4 пагони. Коренева система за цей час заглиблюється на 50 — 70 см. • Навесні, коли середньодобові температури сягають 4 — 5 °C пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25 -30 днів. • Після цього починається вихід у трубку (стеблування), яке триває 25 -30 днів. • Воно змінюється фазою колосіння, а ще через 4 -5 днів настає цвітіння і припинення росту стебла.

Запилення • Пшениця — самозапильна культура. • Після запліднення формується зернівка. Через 12 — 17 днів вона досягає кінцевої довжини і вступає спочатку у фазу молочної (7 — 14 днів), а потім тістоподібної, воскової (7 — 9 днів) і повної стиглості.

Схема будови колоска (ліворуч) і квітки (праворуч) пшениці

Рис. 2. Квітка пшениці: 1 — перисті приймочки маточки; 2 — зав’язь маточки; 3 — околоквіткова плівка (лодикула); 4 — пиляк