Прості та складні білки ПРОСТІ БІЛКИ

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

РЕГИСТРАЦИЯ

Прості та складні білки

ПРОСТІ БІЛКИ

1. АЛЬБУМІНИ І ГЛОБУЛІНИ містяться в плазмі крові, у клітинах і біологічних рідинах організму. Є глобулярними білками Альбуміни ► Невелика Мм (15 -70 тис) ► Негативний заряд і кислі властивості (багато глутамінової кислоти) ► Висока адсорбційна здатність → транспортна роль (переносять іони металів, ліки, жирні кислоти, пігменти) Глобуліни – Мм більше 100 000 ► Нерозчинні у воді ► Слабокислі або нейтральні ► Осаджуються в менш концентрованих розчинах сульфата амонію, ніж альбуміни ► Транспортують мінеральні речовини, гормони. Жирні кислоти, вітаміни, бкруть участь у згортанні крові, виконують захисну функцію (антитіла)

2. Гістони (від грецьк. Histos - тканина) - тканинні білки багатоклітинних організмів, зв”язані з ДНК хроматину. ►Невелика Мм (11000 -24000) ► Різко виражені основні ознаки (ІЕТ – 9, 5 -12, 0) ► Мають тільки третинну структуру 5 типів гістонів: H 1, Н 2 А, Н 2 В, Н 3 і Н 4 ► В природних умовах міцно зв”язані з ДНК і виділяються у складі нуклеопротеїда. Зв”язок гістон - ДНК електростатичний ► Основні функції – структурна (приймають участь у стабілізації просторової структури ДНК, а отже хроматину і хромосом), регуляторна (здатні блокувати передачу генетичної інформації від ДНК до РНК)

3. ПРОТАМІНИ – ►Володіють найменшою Мм (4000 -12000) ► Різко виражені основні властивості ► Є полікатіонними білками, зв”язуються з ДНК в хроматині сперміїв Представники: сальмін (протамін з молоки лосося), клупеїн (з ікри оселедця), скумбрин (з молоки скумбрії) Основна функція – структурна (сприяють компактній формі ДНК сперматозоїдів) 4. ПРОЛАМІНИ – рослинні білки, містяться у клейковині насіння злакових Характерна особливість – нерозчинність у воді, сольових розчинах, кислотах, лугах (за рахунок наявності неполярних АК і проліна) Представники: зеїн (виділений з кукурудзи), оризеїн (з рису) 5. ГЛЮТЕЛІНИ – рослинні білки, нерозчинні у воді, розчинах солей, етанолі. Розчинні у слабких розчинах лугів, що пов”язано з переважанням аргініну і проліну.

6. ПРОТЕНОЇДИ АБО СКЛЕРОПРОТЕЇНИ ►Входять до складу опорних та покривних тканин – кісток, хрящів, зв”язок, волосся, нігтів, шкіри тощо. ► Стійкі до дії фізичних і хімічних чинників ► Погано засвоюються організмом ► Є фібрилярними білками, утворюють багатомолекулярні ниткоподібні комплекси – фібрили Представники: Колаген – найпоширеніший білок у тваринному світі, в тілі людини його вміст – 30% від усіх білків Є основним білком сполучної тканини Еластин – входить до складу сполучної тканини, частково перетравлюється, міститься у тканинах, які перводично розтягують і скорочуються (кровоносні судини, легені) Кератини – фібрилярні білки епідермісу, шкіри, волосся, нігтів Містять багато сірковмісних АК. ППЛ кератинів утворюють α-спіраль, об”єднання 3 -х таких ланцюгів утворюють протофібрилу, спіральний джгут із декількох протофібрил утворює мікрофібрилу, а з декількох мікрофібрил – макрофібрилу. Кожна волосинка містить сотні макрофібрил

Молекула колагену – правозакручена спіраль з 3 -х -ланцюгів. Таке утворення називається тропоколаген. ♦ Один виток спіралі містить 3 АЗ. ♦ Мм 300 к. ДА, довжина 300 нм. ♦ Високий вміст гліцина, низький сірковмісних АК, відсутній триптофан ♦ 21% нестандартних АК: 3 -гідроксипролін, 5 - гідроксилізин, 4 -гідроксипролін ♦ Кожний з ланцюгів складається з тріади АК: 1 -ша – гліцин 2 -га – пролін або лізин 3 -тя – будь яка, крім перерахованих

СКЛАДНІ БІЛКИ

ХРОМОПРОТЕЇНИ – простий білок + окрашений небілковий компонент Розрізняють: гемопротеїни (у якості простетичної групи залізо), магнійпорфірини і флавопротеїни (містять похідні ізоалоксазину) Біологічні функції: участь у процесах фотосинтезу, дихання клітин і усього організму, транспорт кисню і діоксиду вуглецю, окисно-відновних реакціях, світло- та кольоросприйняття Гемопротеїни (гемоглобін та його похідні, міоглобін, хлорофілвмісні білки та ферменти). Містять у якості небілкового компоненту структурно подібні залізо- (або магній)порфірини, але різні білки Гемоглобін – глобін + гем

Пірольне кільце

Протопорфірин ІХ (1, 3, 5, 8 тетраметил-2, 4 -дивініл-6, 7 дипропіоновокислий порфін) Основою структури простетичної групи є порфіринове кільце, яке є похідним тетрапіррольної сполуки – порфірину. Порфірин складається з 4 -х заміщених пірролів Піроли з”єднані метиновими містками (- СН=) Незаміщений порфірин – порфін (в молекулі гема порфін представлений у вигляді протопорфірину ІХ, який містить: ♦ 4 метильні групи -СН 3 ♦ 2 вінільні грукпи – СН= СН 2 ♦ 2 залишки пропіонової кислоти) Протопорфірин приєднує залізо і перетворюється на гем Гем

Протопорфірин ІХ (1, 3, 5, 8 тетраметил-2, 4 -дивініл-6, 7 дипропіоновокислий порфін) Гем

Залізо 4 -ма зв”язками утворює комплекс з порфірином 5 - м з”єднується з імідазольною групою гістидину білкової молекули 6 -м - з киснем, СО, цінідами тощо Похідні гемоглобіна: Оксигемоглобін – Hb. О 2 Карбоксигемоглобін – Hb. СО Метгемоглобін - Met. Hb

Дж. Кендрю і М. Перутц розшифрували конформацію гемоглобіна і міоглобіна (Нобелівська премія 1962 р) В 1 -му еритроциті – 340 млн. молекул гемоглобіна Hb. А - позначення гемоглобіна дорослої людини – 4 ППЛ (2 α - містять по 141 АЗ, та 2 β - містять по 146 АЗ)

Хвороби гемоглобінів – гемоглобінози Приклад – серповинно-клітинна анемія Причина: заміна глутамінової кислоти в 6 -му положенні з N-кінця на валін в β- ланцюгах гемоглобіна Hb. S

ФЛАВОПРОТЕЇНИ – простетичні групи представлені ізоаллоксазиновими похідними – окисненими флавінмононуклеотидом (ФМН) і флавінаденіннуклеотидом (ФАД) ►Входять до складу оксидоредуктаз – ферментів, які каталізують окиснювально-відновлювальні реакції у клітині. ► Деякі містять іони металів. ► Деякі ферменти містять негемове залізо : ксантиноксидаза, альдегідоксидаза тощо ► Залізо зв”язане з атомом сірки залишку цистеїну. ► Приймають участь у транспорті електронів

НУКЛЕОПРОТЕЇНИ – білок + нуклеїнова кислота Містяться в усіх клітинах тваринних і рослинних організмів, мікробах і вірусах Поділяють на дезоксирибонуклеопротеїни (ДНП) та рибонуклеопротеїни (РНП) Білкова частина головно представлена гістонами протамінами Н 1, Н 2 А, Н 2 В, Н 3, Н 4 ДНП – складова частина ядер клітин РНП входить головно до складу рибосом Біологічна роль пов”язана з нуклеїновою кислотою у процесах біосинтезу білка, передачі спадковості Зв”язкок між білковою та небілковою частинами – електростатичний

Спіраль ДНК Субодиниці білка Модель віруса частинки мозаїчної хвороби тютюна

ЛІПОПРОТЕЇНИ – простетична група представлена ліпідом (нейтральні жири, вільні ЖК, фосфоліпіди, холестероли) ♦Входять до складу мембран, у вільному стані є у плазмі крові ♦ Тромбопластичний білок тканини легень ♦ Ліповітелін жовтка ♦ Фосфоліпіди молока Поділяють: ♦ Ліпопротеїни високої щільності ♦ Ліпопротеїни низької щільності ♦ Хіломікрони В утворенні ліпопротеїнів беруть участь нековалентні сили, що визначається наявністю або відсутністю у ліпідній частині іонізованих груп атомів Якщо небілкова частина – фосфоліпід, то виникає іонний тип зв”язку

Іонний тип зв» язку між білками та фосфоліпідами

Фосфопротеїни – фосфорна кислота зв”язана складноефірним зв”язком з білковою молекулою через гідроксильні групи - оксиамінокислот, головно серину і треоніну Представники: казеїноген молока, вітелін, фосвітин з жовтка курячих яєць, овальбумін з білка курячого яйця, іхтулін з ікри риб

Металопротеїни – білок + іони одного або декількох металів 1. Білки, які містять негемове залізо А) Феритин Б) Трансферин В) Гемосидерин 2. Білки, які координаційно зв”язані з атомами металів у складі складних білків-ферментів А) алкогольдегідрогеназа – містить цинк Б) Пероксидаза – містить Fе 2+, Fе 3+ В) АТФази – містять Mg 2+, Ca 2+, Na+, K+

Глікопротеїни – простетична група представлена вуглеводами та їхніми похідними. Зв”язок між вуглеводним компонентом і білковою частиною здійснюється через одну з 3 -х АК: аспарагін, серин, треонін Представники: Інтерферони Усі білки плазми крові (за виключенням альбумінів) Деякі гормони Глікопротеїни у складі слини (муцин), у складі яєчного білка (овомукоїд), у складі кісткової та хрящової тканини тощо

Скачать презентацию Прості та складні білки ПРОСТІ БІЛКИ

prosti_i_skladni_bilki.ppt

Количество слайдов: 23