Проміжний мозок Півкулі великого мозку 1 2 3

Проміжний мозок. Півкулі великого мозку. 1. 2. 3. 4. План Будова та функції проміжного мозку. Будова півкуль великого мозку. Анатомічна та мікроскопічна будова кори ПВМ. Лабораторна робота: “Будова головного мозку людини”

Проміжний мозок Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок. Внизу третій шлуночок переходить у водопровід Сільвія, а зверху через парні отвори сполучається з бічними шлуночками великих півкуль. Розміщений вище від середнього мозку під мозолистим тілом. Зверху і з боків прикритий і зростається з півкулями кінцевого мозку. До складу проміжного мозку входять: зорові горби (таламус) надгорбова ділянка (епіталамус) загорбова ділянка (метаталамус) підгорбова ділянка (гіпоталамус)

Зорові горби Отже, від зорових горбів чутливі шляхи продовжуються до підкіркових ядер великих півкуль (бліда куля), частково-безпосередньо до кори. Подушки зорових горбів є підкірковими зоровими центрами. утворення проміжного мозку яйцеподібної форми, що прилягають до великих півкуль. Задні розширені частини їх називають подушками. Медіальні поверхні зорових горбів (правого і лівого), звернені одна до одної, утворюють бічні стінки ІІІ шлуночка. Зорові горби переважно складаються із сірої речовини, що прошарками білої речовини поділені на ядра, які є підкірковими центрами чутливості всього тіла людини Зорові горби нервовими волокнами з'єднані з різними відділами кори головного мозку. Вся інформація (крім нюхової), яка йде до кори головного мозку, обов'язково проходить через зорові горби.

Надгорбова ділянка 1 – мозолисте тіло; 2 – таламус; 3 – гіпоталамус; 4 – середній мозок; 5 – мозочок; 6 – зорова хіазма; 7 – гіпофіз; 8 – міст; 9 – спиний мозок; 10 - епіфіз мозкові (медулярні) смужки повідці трикутники повідців шишкоподібна залоза (епіфіз) Мозкові смужки прилягають до верхньої частини зорових горбів. Задні частини їх розширюються, з'єднуючись між собою та з шишкоподібною залозою. Мозкові смужки є підкірковим нюховим центром, а шишкоподібна залоза за своєю будовою і функціями належить до залоз внутрішньої секреції.

Загорбова ділянка (metathalamus) складається із парних утворень — внутрішніх і зовнішніх колінчастих тіл, що розміщені ззаду від подушок зорових горбів. Внутрішні колінчасті тіла (медіальні) є поряд з нижніми горбиками чотиригорбикового тіла середнього мозку підкірковими слуховими центрами. Зовнішні (латеральні) колінчасті тіла разом з верхніми горбиками чотиригорбикового тіла та подушками зорових горбів є підкірковими зоровими центрами.

Підгорбова ділянка розміщена безпосередньо під зоровими горбами, утворюючи нижню стінку ІІІ шлуночка. До підгорбової ділянки входять: сірий горб лійка гіпофіз соскоподібні тіла Соскоподібні тіла розміщені на основі мозку між його ніжками у вигляді двох округлих утворень. Всередині міститься сіра речовина (ядра) і за своїми функціями вони є підкірковими нюховими центрами. Спереду від соскоподібних тіл розміщений сірий горб з порожниною всередині, що є виступом дна третього шлуночка. Сірий горб складається з нервових клітин, які утворюють ядра. Тут розміщені вищі підкіркові вегетативні центри. Верхівка його витягнута у вузеньку трубку і називається лійкою. Кінець лійки з'єднаний з гіпофізом.

Великі півкулі мозку До них належать частки півкуль, кора великого мозку (плащ), базальні ганглії, нюховий мозок бічні шлуночки. Півкулі мозку розділені поздовжньою щілиною, в заглибині якої міститься мозолисте тіло, що їх з'єднує.

На кожній півкулі розрізняють такі поверхні: 1) верхньобічну, опуклу, обернену до внутрішньої поверхні склепіння черепа; 2) нижню поверхню, розміщену на внутрішній поверхні основи черепа; 3) медіальну поверхню, якою півкулі з'єднуються між собою.

В кожній півкулі є частини, що найбільше виступають: спереду, — лобовий полюс, ззаду — потиличний полюс, збоку — скроневий полюс. Окрім того, кожна півкуля великого мозку розділяється на чотири великі долі: лобову, тім'яну, потиличну та скроневу.

Потилична частка відділяється від тім'яної лише з боку медіальної поверхні півкуль — тім'янопотиличною борозною. Півкуля поділена на частки борознами. Найглибша з них — бічна, або латеральна, ще вона називається Сільвієвою борозною. Бічна борозна відділяє скроневу частку від лобової та тім'яної. Від верхнього краю півкуль опускається вниз центральна борозна, або борозна Роланда. Вона відділяє лобову частку мозку від тім'яної.

Кора півкуль великого мозку Поверхня кори значно збільшується за рахунок борозен і звивин. Півкулі великого мозку ззовні покриті сірою речовиною, що утворює кору великого мозку, або плащ. У корі налічується 15 млрд. клітин, а якщо взяти до уваги, що кожна з них має від 7 до 10 тис. зв'язків із сусідніми клітинами, то можна зробити висновок про гнучкість, стійкість і надійність функцій кори.

Перший шар кори — молекулярна пластинка. До її складу входить мало клітин, але багато дендритів пірамідальних нейроцитів, які розміщені паралельно і належать до глибше розташованих клітин. Другий шар — зовнішня зерниста пластинка, складається з малих зернистих нейроцитів нервових клітин і невеликої кількості клітин інших форм. Третій шар — пірамідальна пластинка, складається з пірамідальних нейроцитів, розміри яких поступово збільшуються в напрямку згори донизу. Четвертий шар — внутрішня зерниста пластинка, складається з малих зернистих та зірчастих нейроцитів. П'ятий шар — гангліонарна пластинка, складається з гігантопірамідальних нейроцитів (клітини Беца). Їхні аксони утворюють пірамідну систему. Шостий шар — поліморфна пластинка, до складу якої входять багатоформні, трикутні та веретеноподібні нейроцити. Сьомий шар — перехідний шар, він безпосередньо контактує з білою речовиною великих півкуль мозку.