ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ СУТНІСТЬ І НАСЛІДКИ Підготувала Студентка 17

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ: СУТНІСТЬ І НАСЛІДКИ Підготувала Студентка 17 групи ФЕМП 1 курс Пилипчук Тетяна Перевірила Ніколаєць Катерина Миколаївна

Промисловий переворот – це перехід від мануфактури з її ручною працею до великого машинного фабричнозаводського виробництва, який забезпечував впровадження у промислове виробництво і транспорт системи робочих машин, парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Матеріальною основою глибинних соціально-економічних змін стала технічна революція.

Епоха промислових переворотів останньої третини ХУШ — ХІХ ст. зумовила остаточне утвердження капіталістичної системи господарювання, забезпечивши панування капіталізму вільної конкуренції. Матеріальною основою глибинних соціальноекономічних змін стала технічна революція

Парова машина, що працювала на вугіллі, була важливим чинником промислової революцїі в Британії і всьому світі.

Перша парова машина Томаса Севері

Єдиний збережений зразок фіфцвхуюююй прядильної машини збудованої винахідником Семюелем Кромптоном

Схема паровоі машини Ньюкомена

Модель "прядильної ослиці» в музеїВупперталя, Німеччина. Прядильна машина була однією з інновацій з яких почалася революція.

Тунель під Темзою, відкритий у 1843 р. При будові використано цемент.

Кришталевий палац — місце проведення першої Всесвітньої виставки у 1851 році

Промислові перевороти охопили безпосередньо економіку та інші сфери життя суспільства. Вони привели до таких наслідків: • остаточне формування капіталістичного ладу, підвищення його ефективності на новій технічній основі та започаткування індустріалізації; • циклічний розвиток капіталістичної економіки (з 1825 р. ); • поглиблення соціальної диференціації та поляризації суспільства, формування двополюсної моделі ранньокапіталістичного ладу, що складалася з функціонуючих капіталістів і найманих працівників; • посилення класових суперечностей, виникнення робітничого та профспілкового руху, які стали реакцією на погіршення соціальноекономічного становища працівників, умов праці тощо; • загострення основної суперечності ранньокапіталістичної системи — між суспільним характером виробництва, що утвердився разом з перемогою фабричної організації над мануфактурою, та приватнокапіталістичн ою формою привласнення.

Важливу роль відігравало географічне розташування Великобританії, яка знаходилась у центрі світових торгових шляхів. . Зростало використання сировинних ресурсів ( вовни, кам’яного вугілля, залізної руди ). Володіючи найкращим торговим флотом, Англія імпортувала товари з усіх країн світу. Велику роль зіграла конкуренція у прискоренні промислового перевороту. Металургія країни залежала від імпорту заліза з Росії і Швеції. Дешевий індійський ситець загрожував бавовняній промисловості, для якої технічна база була також потрібна, щоб завоювати й витіснити з ринків вироби з сукна.

Головною особливістю промислового перевороту у Франції був його затяжний характер. Почався він пізніше, ніж у Великобританії (1805 -1810 рр. ), а завершився у кінці 60 -х років ХІХ ст. Уряд активно підтримував французьку промисловість і торгівлю. Найбільш значущим був післяреволюційний етап -18481849 рр. Фабричне виробництво охопило майже всі галузі промисловості: текстильну, металургійну, хімічну, гірничого машинобудування. У легкій промисловості понад половини прядильних веретен приводили в рух автоматичні машини або парові двигуни. Важка промисловість Франції відставала від англійської, німецької, американської.

Промисловий переворот у Німеччині почався з великим запізненням – у 30 -х роках ХІХ ст. Це пояснюється політичною роздробленістю німецьких земель, пануванням феодальної системи землеволодіння, що стримувало формування вільної робочої сили, збереженням цехової системи. Створення Митного союзу (1833 р. ), уніфікація монетного обігу і вагових систем прискорили формування і розширення національного ринку. На початковому етапі - 30 -50 -ті роки ХІХ ст. , істотні зміни відбулися в легкій промисловості. Значних успіхів досягла гірнича промисловість. Середина ХІХ ст. характеризується такими досягненнями німецької техніки: установка для швидкого книгодрукування (1814 р. ), кам’яноточильна машина (1835 р. ), циліндрично-точильний (1803 р. ), горизонтальний ( 1807 р. ), набивний ( 1836

Американська промислова революція почалася після англо-американської війни 1812 -1815 рр. Промисловий переворот почався в умовах не сформованості системи мануфактурного виробництва, значного розвитку ремесла та домашньої промисловості. Механізація і будівництво фабрик почалися в текстильній галузі. Перші сталеплавильні й прокатні заводи були побудовані в 1816 р. поблизу Пітсбурга. Особливо велике значення для розвитку американської індустрії мав промисловий переворот на транспорті. Почали будувати шосейні дороги. Велике господарське значення мало спорудження каналів. Машинобудування розвивалось повільно. Інтенсивна механізація, нестача і дорожнеча робочої сили стимулювали швидке впровадження винаходів. У 50 -х роках ХІХ ст. у промисловості північносхідної частини США запанувала фабрична система.

В 60 -80 -х роках завершився промисловий переворот у США. З’явилися нові галузі: електротехнічна, гумова, нафтодобувна, нафтопереробна. Значних успіхів досягло машинобудування, зокрема у виробництві сільськогосподарської техніки, локомотивів. Значну роль у прискоренні промислового розвитку США відіграв імпорт капіталів із Європи. Важливе значення мали територіальна експансія США і швидке зростання населення країни.

Промисловий переворот був одним з найважливіших явищ в історії людства, що дозволили ряду країн вступити в розвитку продуктивних сил і назавжди покінчити з економічною відсталістю. Промисловий переворот був сукупністю економічних, соціальних і політичних змін, що ознаменували перетворення машин в основі засіб виробництва.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!