Скачать презентацию ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОМЕНЕВА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ Скачать презентацию ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОМЕНЕВА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ

мет. ОГП укр.ppt

  • Количество слайдов: 70

ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОМЕНЕВА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ Національний медичний університет ім. О. ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОМЕНЕВА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ l РЕНТГЕНОЛОГІЧНИЙ l РАДІОНУКЛІДНИЙ l УЛЬТРАЗВУКОВИЙ l МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНИЙ ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ l РЕНТГЕНОЛОГІЧНИЙ l РАДІОНУКЛІДНИЙ l УЛЬТРАЗВУКОВИЙ l МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНИЙ

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ l 1. Безконтрастні: l А) рентгеноскопія; Б) рентгенографія; В) РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ l 1. Безконтрастні: l А) рентгеноскопія; Б) рентгенографія; В) флюорографія; Г) лінійна томографія; Д) комп’ютерна томографія (КТ). l 2. Контрастні: l l l А) бронхографія; Б) ангіопульмонографія; В) фістулографія. l 3. Рентгенофункціональні: l l l А) проба Вальсальви; Б) проба Мюллера; В) проба Соколова.

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ РЕНТГЕНОСКОПІЯ дослідження, при якому виявляється локалізація патологічного процесу, БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ РЕНТГЕНОСКОПІЯ дослідження, при якому виявляється локалізація патологічного процесу, оцінюється функціональний стан легенів, рухомість куполів діафрагми, наявність зміщення органів середостіння або рідини в плевральній порожнині

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ РЕНТГЕНОГРАФІЯ ОГЛЯДОВА Виконується для деталізації та об'єктивізації результатів БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ РЕНТГЕНОГРАФІЯ ОГЛЯДОВА Виконується для деталізації та об'єктивізації результатів дослідження у прямій передній (задній), правій та лівій бічних (скісних) проекціях під кутом 45– 60º частіше у вертикальному положенні пацієнта. Фокусна відстань 1, 5– 2 м дає відображення майже натуральних розмірів органів. Знімок робиться на висоті глибокого вдиху при центрації трубки на ділянці Th-6, відведених ліктях (з метою виведення лопаток на край грудної клітки, а у жінок – при відведених вгору чи вбік молочних залозах).

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ РЕНТГЕНОГРАФІЯ ПРИЦІЛЬНА Виконується в нетипових проекціях під час БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ РЕНТГЕНОГРАФІЯ ПРИЦІЛЬНА Виконується в нетипових проекціях під час рентгеноскопії при виявленні або підозрі на патологічні зміни в легенях. Прицільна рентгенограма верхівок легенів в прямій проекції. Множинні туберкульозні вогнища з відкладенням вапна в над- та підключичних зонах.

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ФЛЮОРОГРАФІЯ Буває профілактичною та діагностичною. Профілактична проводиться особам БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ФЛЮОРОГРАФІЯ Буває профілактичною та діагностичною. Профілактична проводиться особам з груп ризику (працівникам туберкульозних закладів або зі шкідливими умовами праці) та підліткам після 15 років один раз на рік. Діагностичну великокадрову (70 х70 мм чи 100 х100 мм) флюорографію використовують для заміни рентгенографії.

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ЛІНІЙНА ТОМОГРАФІЯ Проводиться з урахуванням патологічного процесу, локалізацію БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ЛІНІЙНА ТОМОГРАФІЯ Проводиться з урахуванням патологічного процесу, локалізацію якого уточнюють за даними рентгенограм в прямій та бічній проекціях. Одержується окремий шар легенів з чітким зображенням тих утворень, які знаходяться в ньому. Товщина досліджуваного шару залежить від амплітуди руху рентгенівської трубки: чим вона більше, тим тонше томографічний шар. Звичайний кут 20 -70º.

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ (КТ) Пошарове дослідження, засноване на комп’ютерній БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ (КТ) Пошарове дослідження, засноване на комп’ютерній реконструкції зображення, яке отримується завдяки кругового сканування органів грудної порожнини вузьким пучком рентгенівського випромінювання. Дослідження виконують у положенні пацієнта на спині або на животі без спеціальної підготовки. Проходячи крізь тканини, випромінювання послаблюється відповідно щільності та атомному складу цих тканин. По другий бік від пацієнта та трубки встановлена кругова система датчиків рентгенівського випромінювання, кожен з яких (а їх кількість може досягати 1000 і більше) перетворюють енергію випромінювання в електричні сигнали, які трансформуються в цифровий код, який зберігається в пам'яті комп'ютера.

БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ (КТ) Показання: 1) підозра по рентгенологічним БЕЗКОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ (КТ) Показання: 1) підозра по рентгенологічним даним на пухлину легенів, середостіння, плеври, грудної стінки; 2) виявлення ступеня поширення пухлини на сусідні структури та метастазування у лімфовузли середостіння або плевру; 3) спонтанні пневмоторакси неясної етіології; 4) диференційна діагностика дисемінованих захворювань легенів; 5) уточнення розповсюдженості, локалізації та характеру запальних змін в органах грудної порожнини при складних діагностичних випадках. Протипоказання та загальні обмеження: 1) стан пацієнта, який не дозволяє довго затримувати дихання; 2) вага пацієнта більше 150 кг - в залежності від типу томографу; 3) клаустрофобія чи неадекватна поведінка пацієнта; 4) наявність гіпсової пов'язки на грудній клітині; 5) вагітність.

КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ БРОНХОГРАФІЯ Дослідження морфологічного і функціонального стану трахеобронхіального дерева КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ БРОНХОГРАФІЯ Дослідження морфологічного і функціонального стану трахеобронхіального дерева з попереднім контрастуванням його олійними (йодліпол) або водними (пропилйодон, хітраст) контрастними речовинами. Показання: 1) Діагностика, уточнення об'єму ураження та контроль за проведеним лікуванням. 2) Диференційна діагностика захворювань органів дихання: А) аномалій розвитку трахеобронхіального дерева; Б) бронхоектатичної хвороби; В) хронічних пневмоній; Г) пухлинного ураження; Д) бронхіальних нориць; Е) стороннього тіла. Протипоказання та загальні обмеження: 1) декомпенсація при пороках серця та аневризми великих судин грудної порожнини; 2) виразна недостатність зовнішнього дихання; 3) тяжкий стан пацієнта; 4) гостре запалення верхніх дихальних шляхів; 5) легенева кровотеча; 6) тиреотоксикоз 3 -4 ступеня; 7) фебрільна температура або реакція на анестетики;

КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ БРОНХОГРАФІЯ Бронхографія буває ненаправленою (оглядовою) та направленою (селективною). КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ БРОНХОГРАФІЯ Бронхографія буває ненаправленою (оглядовою) та направленою (селективною). Направлена (селективна) бронхографія в прямій та бічній проекціях

КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АНГІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ Дослідження судин малого кола кровообігу після введення КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АНГІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ Дослідження судин малого кола кровообігу після введення рентгеноконтрастної речовини (70% кардіотраст або 70% діодон) в верхню порожнисту вену, правий шлуночок або безпосередньо в легеневу артерію з наступним виконанням серій рентгенограм через короткий інтервал часу за допомогою автоматичного пристрою. Ангіографи двопроекційні

КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АНГІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ Показання: 1) аномалії розвитку легеневих артерій і КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АНГІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ Показання: 1) аномалії розвитку легеневих артерій і вен; 2) тромбоемболії відгалужень легеневої артерії; 3) підозра на наявність природжених артеріо-венозних аневризм; 4) проведення диференційної діагностики пухлин та хронічних запальних процесів в легенях. Протипоказання та загальні обмеження такі ж самі, як і до бронхографії.

КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АНГІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ Розрізняють ангіопульмонографію загальну (при заповненні судин всієї КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ АНГІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ Розрізняють ангіопульмонографію загальну (при заповненні судин всієї легені) та селективну (заповнення судин окремих часток чи сегментів). Загальна Селективна

КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ФІСТУЛОГРАФІЯ застосовується при плевроторакальних та бронхоплевроторакальних норицях Контрастна КОНТРАСТНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ФІСТУЛОГРАФІЯ застосовується при плевроторакальних та бронхоплевроторакальних норицях Контрастна речовина (йодліпол), підігріта до температури тіла, вводиться за допомогою шприцу під контролем рентгенівського екрану в фістулу. Рентгенограми виконуються у двох взаємно перпендикулярних напрямах. Показання: 1) з’ясування взаємозв’язку з джерелом гнійного процесу; 2) розповсюдженість, напрямок, ширина додаткових розгалужень.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Проба Вальсальви (в умовах підвищення внутрішньпорожнинного тиску). Для ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Проба Вальсальви (в умовах підвищення внутрішньпорожнинного тиску). Для диференціювання артеріовенозних аневризм, фіброзних змін та свіжих інфільтративних змін сполучної тканини та легенів. Проба Мюллера (в умовах зниження внутрішньпорожнинного тиску). Показання такі ж самі, але ще для вивчення функції діафрагми. Проба Сококлова Для визначення функції зовнішнього дихання

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Є головними променевими методами дослідження функціонального стану легенів. Дозволяють РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Є головними променевими методами дослідження функціонального стану легенів. Дозволяють оцінити як якісно, так і кількісно регіональну вентиляцію, альвеолярно-капілярну дифузію та капілярний кровообіг (перфузію) системи легеневих артерій. ОФЕКТ заснована на оберті кола тіла пацієнта звичайної гама-камери.

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Показання: 1) оцінка альвеолярної вентиляції та перфузії при різній РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Показання: 1) оцінка альвеолярної вентиляції та перфузії при різній патології дихальної та серцево-судинної систем; 2) виявлення вогнищевих порушень вентиляції та кровообігу; 3) динамічне спостереження за перебігом патології в процесі консервативного або хірургічного лікування; 4) оцінка компенсаторних можливостей ділянок легенів, що не уражені патологічним процесом; 5) проведення трудової експертизи.

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Інгаляційна сцинтиграфія з 133 Xe (Т 1/2 біол. = РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Інгаляційна сцинтиграфія з 133 Xe (Т 1/2 біол. = 1 хв, Т 1/2 фіз. = 5, 27 діб, енергія γ-квантів 80 ке. В) Перфузійна сцинтиграфія з міченими 99 m. Тс (Т 1/2 біол. = 1 хв, Т 1/2 фіз. = 6 год, енергія γ-квантів 140 ке. В) часточками макроагрегатів альбуміну (МАА). Інгаляційна Перфузійна

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ПЕТ/КТ система Моно-ПЕТ сканер РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ПЕТ/КТ система Моно-ПЕТ сканер

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ПЕТ - базується на утворенні двох гамаквантових часток з РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ПЕТ - базується на утворенні двох гамаквантових часток з енергією 511 ке. В, які розлітаються в строго протилежних напрямах в результаті анігіляції позитрона та електрона.

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ПЕТ/КT дослідження: рецидив карциноїду (нейроендокринної пухлини). КТ та ПЕТ РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ПЕТ/КT дослідження: рецидив карциноїду (нейроендокринної пухлини). КТ та ПЕТ оцінювались роздільно та загально. У всіх хворих більше патологічних змін було знайдено в ПЕТ, який явився більш специфічним та чутливим ніж КТ.

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Показання визначають по даним рентгенографії: 1) виявлення рідини в УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Показання визначають по даним рентгенографії: 1) виявлення рідини в плевральній порожнині; 2) виявлення утворення в легенях, яке розташоване біля стінки грудної порожнини, середостіння або над діафрагмою; 3) необхідність уточнення стану лімфатичних вузлів по ходу великих судин середостіння, надключичних та підпахвинних.

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Дослідження можна проводити в любому положенні пацієнта. Найбільш зручні УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Дослідження можна проводити в любому положенні пацієнта. Найбільш зручні передні та бокові поверхні грудної клітини сканувати в положенні пацієнта лежачи на спині з піднятими руками. Площу сканування датчика краще орієнтувати паралельно ребрам, переміщуючи його зверху донизу

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Інтраопераційне УЗД. При тотальному ателектазі легені виглядають як паренхіматозний УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Інтраопераційне УЗД. При тотальному ателектазі легені виглядають як паренхіматозний орган: 1 – гілки легеневої артерії, 2 – бронхи. 1 2

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Використовується для дослідження середостіння, коренів легенів, грудної стінки, верхніх відділів МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Використовується для дослідження середостіння, коренів легенів, грудної стінки, верхніх відділів грудної порожнини та паравертебральних заглибин. Переваги: 1) відсутність променевого навантаження на пацієнта; 2) можливість виділення шарів в різних площинах; 3) чітка диференціація судинних та тканинних структур; 4) можливість виявлення рідини, пухлини в процесі контрастного посилення (частіше сполуками гадолінію - Gd-DTPA); 5) визначення проростання пухлини в судини та суміжні органи. Показання: 1) підозра на судинний генез патологічних змін в легенях; 2) зміни в середостінні; 3) вогнищеві зміни, які мають рідину (кісти, плеврити, пухлини плеври). Загальні обмеження ті ж самі, що і до КТ, але ще додаються: 1) металева конструкція в ділянці дослідження (металеві кліпси після операції, водії серцевого ритму, електричні нейростимулятори); 2) вагітність до 3 -х місяців.

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ МРТ, зріз в площині правого шлуночка. Аномальний м'яз (стрілка). МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ МРТ, зріз в площині правого шлуночка. Аномальний м'яз (стрілка). Зона низькоінтенсивного МР- сигналу в легеневій артерії, який починається нижче клапана.

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ МРТ: трьохмірна реконструкція розташування пухлини в лівій легені. МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ МРТ: трьохмірна реконструкція розташування пухлини в лівій легені.

РЕНТГЕНІВСЬКА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ В прямій проекції органи грудної порожнини відображаються як сумарне РЕНТГЕНІВСЬКА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ В прямій проекції органи грудної порожнини відображаються як сумарне зображення всіх органів та тканин, які розташовані по ходу рентгенівського випромінювання: а) м’які тканини ; б) кістки грудної клітини; в) діафрагма; г) органи середостіння; д) корені легенів; є) легеневі поля

РЕНТГЕНІВСЬКА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ МЕРТВОНОВОНАРОДЖЕНИЙ ПЛІД – ЛЕГЕНЕВІ ПОЛЯ НЕ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ РЕНТГЕНІВСЬКА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ МЕРТВОНОВОНАРОДЖЕНИЙ ПЛІД – ЛЕГЕНЕВІ ПОЛЯ НЕ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ

Часткова будова легенів Часткова будова легенів

Сегментарна будова легенів Сегменти часток правої легені Верхньої Верхівковий -1 Задній -2 Середньої Передній Сегментарна будова легенів Сегменти часток правої легені Верхньої Верхівковий -1 Задній -2 Середньої Передній -3 Латеральний -4 Медіальний -5 Нижньої Верхівковий -6 Медіальний -7 Латеральний -8 Передній -9 Задній -10

Сегментарна будова легенів Сегменти часток лівої легені Верхньої Верхівковозадній -1, 2 Передній -3 Верхній Сегментарна будова легенів Сегменти часток лівої легені Верхньої Верхівковозадній -1, 2 Передній -3 Верхній язичковий -4 Нижньої Верхівковий -6 Передній -8 Латеральний -9 Задній -10 Нижній язичковий -5

КТ АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ Зовнішньо від легеневої тканини послідовно розташовуються: плевра, шар екстраплеврального КТ АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ Зовнішньо від легеневої тканини послідовно розташовуються: плевра, шар екстраплеврального жиру, внутрішньогрудна фасція, ребра, внутрішні міжреберні м язи, міжм язові жирові шари та судини, зовнішні міжреберні м'язи, поверхневі м язи грудної клітки, підшкірна жирова клітковина та шкіра. Ребра фрагментарні із-за невідповідності їх розташування площині сканування, груднина в поперечному розтині. Лопатки розташовуються в задній верхній частині грудної клітки. М'язи відокремлюються один від одного жировими просторами, в яких візуалізуються кровоносні судини та лімфатичні вузли округлої форми (діаметр в нормі до 0, 5 см). Діафрагма виглядає як дві дугоподібні лінійні структури попереду від поперекових хребців. Зображення судин середостіння залежить від їх розташування по відношенню до площини сканування. Аорта є найбільшою судиною, її висхідна частина діаметром 3 см розташовується праворуч від середньої лінії. Легені виглядають двома ділянками низької щільності від -650 HU до -850 HU (92% повітря та 18% м’яких тканин). Щільність рівномірно збільшуються від вище до нижче розташованих ділянок легенів (20 HU через кожні 10 см). Корінь правої легені розташований нижче кореня лівої. Діаметр правої легеневої артерії складає 20 мм, а лівої 25 мм.

НАЙБІЛЬШ ІНФОРМАТИВНІ КТ ЗРІЗИ ЛЕГЕНІВ 1. Верхівковий (0). 2. Груднинно-ключичних зчленувань (20 мм). 3. НАЙБІЛЬШ ІНФОРМАТИВНІ КТ ЗРІЗИ ЛЕГЕНІВ 1. Верхівковий (0). 2. Груднинно-ключичних зчленувань (20 мм). 3. Дуги аорти (60 мм). 4. Біфуркації трахеї (70 мм). 5. Легеневої артерії (100 мм). 6. Основи серця (140 мм). 7. Діафрагмальний (160 мм).

УЛЬТРАЗВУКОВА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ При скануванні датчиком 7, 5 МГц: гіпоехогенний шар підшкірної жирової УЛЬТРАЗВУКОВА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ При скануванні датчиком 7, 5 МГц: гіпоехогенний шар підшкірної жирової клітковини, тонка ехогенна риска зовнішнього листка власної фасції грудного м'язу, гіпоехогенні міжреберні м'язи, м'язи плечового поясу та черевної стінки, ехогенна риска внутрішньо грудної фасції, тонкий гіпоехогенний шар рихлої клітковини. Зовнішній контур плеври рівний, внутрішній не такий чіткий.

РАДІОНУКЛІДНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ Сцинтиграмма легенів в передній проекції по формі і розмірам РАДІОНУКЛІДНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ Сцинтиграмма легенів в передній проекції по формі і розмірам схожа з рентгенограмою. Легені чітко відокремлені одна від одної середостінням. В передній проекції відмічається вгнутість лівої легені із-за суперпозиції серця. В задній проекції легені виглядають практично однаково, але розмір їх більше, ніж в передній проекції, за рахунок візуалізації легеневої тканини, яка знаходиться в задньому діафрагмальному синусі. Ширина зображень верхніх відділів легенів менша, ніж нижніх, що пояснюється неоднаковою масою органу в різних поясах. В передній проекції більш повно визначаються верхні частки легенів, а в задній – нижні

ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ l РЕНТГЕНОЛОГІЧНИЙ l УЛЬТРАЗВУКОВИЙ l РАДІОНУКЛІДНИЙ l МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНИЙ ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ l РЕНТГЕНОЛОГІЧНИЙ l УЛЬТРАЗВУКОВИЙ l РАДІОНУКЛІДНИЙ l МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНИЙ

ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Поділяються на неінвазивні та інвазивні. Неінвазивні можуть бути виконані ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Поділяються на неінвазивні та інвазивні. Неінвазивні можуть бути виконані у любого кардіоваскулярного хворого (рентгеноскопія і рентгенографія, КТ, МРТ, УЗД, допплероехокардіографія, радіовентрикулографія, динамічна радіокардіографія, перфузійна міокардіосцинтиграфія, одно- і двофотонна емісійна томографія). Інвазивні виконуються в спеціалізованих кардіохірургічних клініках (ангіокардіографія, вентрикулографія, аортографія, коронарографія, кеваграфія, дігітальна субтракційна ангіографія) відносяться до контрастних ін’єкційних променевих досліджень і нерідко є першими етапами ендоваскулярного лікування виявленої патології (стентування, лазерної тонелізації атеросклерозних бляшок та ін. )

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ (схема та рентгенограма органів грудної порожнини в прямій проекції) РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ (схема та рентгенограма органів грудної порожнини в прямій проекції)

РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДИКИ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЯ ТА СУДИН Метод рентгенологічного дослідження Рентгенографія серця та судин ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДИКИ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЯ ТА СУДИН Метод рентгенологічного дослідження Рентгенографія серця та судин Флюорографія Томографія Без штучного контрастування З штучним контрастуванням стравоходу З штучним контрастуванням серця або судини Рентгенокімографія Ангіокардіографія Коронарографія Аортографія Артеріографія Венографія Лімфографія

ВАРІАНТИ ПОЛОЖЕННЯ СЕРЦЯ ВАРІАНТИ ПОЛОЖЕННЯ СЕРЦЯ

НОРМАЛЬНА ФОРМА СЕРЦЯ В ПРЯМІЙ ПРОЕКЦІЇ ПО ПРАВОМУ КОНТУРУ: 1 1 ПО ЛІВОМУ КОНТУРУ: НОРМАЛЬНА ФОРМА СЕРЦЯ В ПРЯМІЙ ПРОЕКЦІЇ ПО ПРАВОМУ КОНТУРУ: 1 1 ПО ЛІВОМУ КОНТУРУ: 1. Висхідна дуга аорти. 2. Правий атріо- 2 1. Дуга аорти та початок її низхідної частини. 2 вентрикулярний куг. 3 3. Праве передсердя. 4 3 2. Легенева артерія. 3. Лівий атріовентрикулярний куг. 5 4. Вушко лівого передсердя. 5. Лівий шлуночок. Розміри серця: довжина - 13 -15 см; поперечний розмір - 11 -13 см; скісний розмір - 9 -11 см.

РІЗНІ ФОРМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ТІНІ РІЗНІ ФОРМИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ ТІНІ

НОРМАЛЬНА ФОРМА СЕРЦЯ В СКІСНИХ ПРОЕКЦІЯХ Рентгенограма серця в 1 -ій (правій) скісній проекції. НОРМАЛЬНА ФОРМА СЕРЦЯ В СКІСНИХ ПРОЕКЦІЯХ Рентгенограма серця в 1 -ій (правій) скісній проекції. Серце має вид овалу з верхівкою, яка направлена до груднини. Тіні висхідної та низхідної аорти співпадають. Праворуч визначається частина лівої легені, тінь серця, ретрокардіальний простір, хребет та частина правої легені. Рентгенограма серця в 2 -ій (лівій) скісній проекції. Серце має вид вертикально розташованого овалу, судинний пучок розгорнутий, тому видні висхідна, низхідна та дуга аорти. Ліворуч визначається частина правої легені, тінь серця та ретрокардіальний простір, хребет та частина лівої легені.

КОРОНАРОГРАФІЯ Рентгенконтрастний метод дослідження, який є найбільш точним та достовірним засобом діагностики ІХС і КОРОНАРОГРАФІЯ Рентгенконтрастний метод дослідження, який є найбільш точним та достовірним засобом діагностики ІХС і дозволяє точно визначити характер, місто та ступінь звуження коронарної артерії.

КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ КТ: судинний протез (стрілка) в вигляді кільцеподібної структури. Спіральна КТ з контрастним КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ КТ: судинний протез (стрілка) в вигляді кільцеподібної структури. Спіральна КТ з контрастним посиленням. Розширенні плече-головні (1), внутрішньо грудні (4) та міжреберні (5) артерії. Збільшена в діаметрі дуга аорти (2), частина низхідного відділу аорти (3).

КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ КТ хворого з атрезією аорти в типовому місті. 3 D реконструкція аорти. КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ КТ хворого з атрезією аорти в типовому місті. 3 D реконструкція аорти. Стрілка неконтрастована ділянка аорти

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ СЕРЦЯ МРТ, зріз в площині правого шлуночка. Аномальний м'яз (стрілка). Зона низькоінтенсивного МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ СЕРЦЯ МРТ, зріз в площині правого шлуночка. Аномальний м'яз (стрілка). Зона низькоінтенсивного МР- сигналу в легеневій артерії, який починається нижче клапана.

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ МРТ аксіальна площина. Вада серця: двокамерний правий шлуночок та дефект міжшлуночково ї МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ МРТ аксіальна площина. Вада серця: двокамерний правий шлуночок та дефект міжшлуночково ї перегородки (стрілка).

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

КОЛЬОРОВЕ КАРТУВАННЯ КОЛЬОРОВЕ КАРТУВАННЯ

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Два напрями регургітації мітрального клапану: в ліве та праве УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ Два напрями регургітації мітрального клапану: в ліве та праве передсердя та щілиноподібний дефект міжшлуночкової перегородки в основі передньої стулки мітрального клапану.

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЯ МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЯ методика візуалізації міокарду лівого шлуночка серця сцинтиграфічним методом на РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЯ МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЯ методика візуалізації міокарду лівого шлуночка серця сцинтиграфічним методом на гамма-камері з використанням метаболічних радіофармпрепаратів Міокардіосцинтиграфія відображає функціональний стан миокарду

ПОКАЗАННЯ ДО МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЇ 1. Виявлення локалізації, розповсюдженості та тяжкості ішемії міокарду або рубцевих уражень. ПОКАЗАННЯ ДО МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЇ 1. Виявлення локалізації, розповсюдженості та тяжкості ішемії міокарду або рубцевих уражень. 2. Визначення функціонального значення анатомічного ураження, яке було виявлене при коронарографії. 3. Оцінка життєздатності міокарду.

INFINIA HAWKEYE TM Дводетекторна гамма-камера з інтегрованою комп'ютерною томографією Hawkeye, яка має спеціальний кардіологічний INFINIA HAWKEYE TM Дводетекторна гамма-камера з інтегрованою комп'ютерною томографією Hawkeye, яка має спеціальний кардіологічний пакет для гамма-камер, ПЕТ та МРТ.

РАДІОФАРМПРЕПАРАТИ ДЛЯ МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЇ 1. 201 Tl. Cl 2. 99 m. Tc-MIBI 3. 99 m. РАДІОФАРМПРЕПАРАТИ ДЛЯ МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЇ 1. 201 Tl. Cl 2. 99 m. Tc-MIBI 3. 99 m. Tc- tetrafosmin 4. 18 F-deoxyglucose 5. 82 Rb

МЕХАНІЗМ ФІКСАЦІЇ 99 m. Тс-МІВІ НАБОР MIBI з позитивним зарядом проникає в клітину і МЕХАНІЗМ ФІКСАЦІЇ 99 m. Тс-МІВІ НАБОР MIBI з позитивним зарядом проникає в клітину і локалізується на мембрані мітохондрії, котра заряджена негативно

МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЯ АКТИВНІСТЬ РФП НА ДОСЛІДЖЕННЯ 99 m. Tc-MIBI – 740 -1110 МБк 1. ПЛАНАРНИЙ МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЯ АКТИВНІСТЬ РФП НА ДОСЛІДЖЕННЯ 99 m. Tc-MIBI – 740 -1110 МБк 1. ПЛАНАРНИЙ РЕЖИМ – отримують 3 основних сцинтиграфічних зображення: l l l Передня пряма проекція; Ліва передня скісна проекція (під кутом 300 -400 о) Ліва скісна проекція (під кутом 700 о) 2. ПЕТ 3. ОФЕКТ/КТ, ПЕТ/КТ

МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЯ ОФЕКТ серця детектори гаммакамери рухаються над пацієнтом дугою в 180º: обстеження починається з МІОКАРДІОСЦИНТИГРАФІЯ ОФЕКТ серця детектори гаммакамери рухаються над пацієнтом дугою в 180º: обстеження починається з правої передньої скісної проекції (45º) та закінчується задньою лівою скісною проекцією (135º)

ОФЕКТ/КТ серця - співпадіння зображень ОФЕКТ/КТ серця - співпадіння зображень

ДИЛЯТАЦІЙНА КАРДІОМІОПАТІЯ ДИЛЯТАЦІЙНА КАРДІОМІОПАТІЯ

КІЛЬКІСТЬ ЖИТТЄЗДАТНОГО МІОКАРДУ КІЛЬКІСТЬ ЖИТТЄЗДАТНОГО МІОКАРДУ

МІОКАРДІО СЦИНТИГРАФІЯ – приклад дослідження пацієнта з інфарктом міокарда в Київському центрі серця МІОКАРДІО СЦИНТИГРАФІЯ – приклад дослідження пацієнта з інфарктом міокарда в Київському центрі серця

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!