Проективна методика “Плями Г. Роршаха” Література 1. Бурлачук Л. Ф. Методика Плями Роршаха: методич. посібник. – К. : OS Україна, 2010. – 125 с. 2. Таблиці методики Плями Роршаха. – К. : OS Україна, 2010. - 10 с. 3. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. - М. : МГУ, 1980. – 326 с. 4. Галян І. М. Психодіагностика: навчаль. -методич. посібник. – К. : Альмаматер, 2009. – 348 с.
Герман Роршах (1884 -1922 рр. ) - автор психологічного тесту, який вже більш як півстоліття викликає суперечки серед фахівців.
Про автора Творець тесту Герман Роршах народився у 1884 році в Цюриху (Швейцарія). Ще студентом медичного факультету він зблизився з російським земляцтвом в Цюриху, вивчив російську мову і познайомився зі своєю майбутньою дружиною - російською лікаркою. Отримавши лікарський диплом, став психіатром і через три роки захистив докторську дисертацію. Тричі він приїжджав до Росії: двічі проводив там канікули у друзів, втретє протягом семи місяців працював в приватному санаторії в Крюкові під Москвою. Свої досліди по сприйняттю чорнильних плям Роршах почав у 1911 році і через 8 років виклав їх в рукописі "Психодіагностика". Спочатку книга дістала відмову в шести чи семи видавців, але врешті-решт у 1921 році її вдалося надрукувати, правда, прикладені до неї таблиці із зображенням плям з технічних причин зазнали значних змін. Розміри їх були зменшені, первинні кольори спотворені, замість запропонованих 15 таблиць були віддруковані лише 10. І саме ці десять змінених таблиць стали канонічними і в тисячах копій розійшлися по світу. Головними виявилися не конкретні характеристики плям, а сама ідея тесту: судити про особу за особливостями її сприйняття.
Доля цієї монографії спочатку була сумною. З 1200 екземплярів першого видання продали всього декілька книг. Відгуки були нечисленні і негативні. У 1922 році Роршах помер у віці 37 років від пізно діагностованого апендициту, не підозрюючи про той надзвичайний успіх, який завоює згодом його праця. За відгуками сучасників, Г. Роршах був різнобічно обдарованою людиною. Окрім рідної німецької, він вільно говорив на французькій і російській мовах, чудово малював, цікавився мистецтвом. У своїх спогадах дружина описує його як гармонійну, скромну, абсолютно невибагливу в звичайному житті людину, "вічного студента". Він був дуже працездатний, працював з дивною легкістю, ніби граючись. Любив Толстого і Достоєвського, хотів написати роботу про останнього. Передав свої заощадження на відкриття їдальні для голодуючих дітей на Уралі. Свою "Психодіагностику" вважав ключем до пізнання людини і її можливостей і розглядав її лише як початок великої майбутньої роботи. Після смерті Роршаха відомий швейцарський психіатр Е. Блейлер написав його дружині: "Ваш чоловік був геніальним".
Роршах зумів формалізувати асоціації на плями, ввів кількісні критерії. Він зазначив, що певні категорії відповідей поєднуються з деякими властивостями особи, а ткож, що за характером інтерпретацій можна приблизно оцінити міру інтелекту досліджуваних. Він показав чим відрізняються відповіді здорових людей від інтерпретацій психічно хворих і описав синдроми, характерні для окремих психічних захворювань. Майже за дев’яносто років, які минули після смерті автора, тест у своїй основі не змінився, у ньому були зроблені лише незначні уточнення.
Техніка дослідження методом Роршаха Техніка дослідження складається з трьох етапів: тестування, обробки протоколу і інтерпретації результатів дослідження. Стимульний матеріал тесту Роршаха включає 10 стандартних зображень, що нагадують симетричні чорнильні плями. З них п'ять зображень – однобарвні і п'ять зображень – багатоколірні. Всі стимульні карти пронумеровані римськими цифрами від I до X. Даний стимульний матеріал виробляється швейцарською фірмою "Verlag Hans Huber", що є офіційним видавцем стимульних плям Роршаха. На даний час лише одне українське видання купило права друквати таблиці тесту.
Тестування Перед початком тестування досліджуваному пояснюється суть майбутнього дослідження, яка полягає у тому, що йому послідовно пред'являтимуться зображення на стимульних картах, а він повинен говорити, що бачить на кожній карті. Далі досліджуваний прослухує інструкцію до тесту, яка полягає в одній фразі: «Що це може бути? » або «Що тут зображено? » . Одночасно з інструкцією він отримує Таблицю I. Після того, як досліджуваний дасть всі відповіді на першу карту, він самостійно бере наступну по рахунку і так далі, аж до останньої. Всі відповіді, коментарі і питання досліджуваного в ході тестування дослівно записуються психологом.
Коли досліджуваний дасть останню відповідь на карту X, проводиться процедура опитування. В ході опитування уточнюються: локалізація кожної відповіді, її зміст і ті особливості плями, які стали підставою для формування відповіді. Записи відповідей досліджуваного у процесі тестування складають Протокол дослідження. Основна увага при проведенні дослідження звертається на здобуття валідного протоколу. Валідний протокол – це протокол, що налічує не менше 14 відповідей та повноцінний і коректно зібраний матеріал опитування, який використовуватиметься на етапі обробки.
Обробка протоколу тестування включає процедуру кодування відповідей і розрахунки показників. Процедура кодування є позначенням кожної відповіді формулою, що складається з декількох категорій символів. Ці категорії відображають характеристики відповіді досліджуваного, пов'язані із структурними особливостями плями, на яку була зроблена дана відповідь. Кожна категорія має свій набір символів для кодування.
Після того, як всі відповіді будуть закодовані відповідними символами, формули відповідей переносяться у спеціальний бланк Протоколу. Після формування Протоколу проводяться розрахунки. У ході цієї процедури спочатку підсумовуються всі символи за кожною категорією. Потім ці сумарні дані за спеціальними формулами перераховуються в значення шкал, які безпосередньо інтерпретуються.
Інтерпретація результатів дослідження Інтерпретація результатів обстеження складається з декількох послідовних етапів. Перш за все, зважаючи на особливу важливість, оцінюється значення шкали "Суїцидальна констелляція", яка показує імовірність здійснення суїциду досліджуваним. Потім визначається, в якій послідовності інтерпретуватимуться кластери, що містять шкали тесту. Послідовність інтерпретації кластерів визначається для того, щоб виявити найбільш значимі з них та впорядкувати процес інтерпретації. У значимих кластерах зосереджена базова інформація про поведінку досліджуваного, яка складе основу для побудови цілісної картини психічної діяльності суб'єкта. Перші три кластери в даній конкретній послідовності є найбільш значимими.
Після формування кластерної послідовності починається послідовна інтерпретація шкал, що входять до складу кластерів. Кожна шкала у складі даного кластера відображає певну психологічну характеристику. У результаті цих досліджень для кожної шкали були виділені діапазони значень, що відображають певний рівень вираженості відповідної психологічної межі. Кожна шкала включає діапазон нормальних значень, складений на основі нормативних даних, і діапазони, що відображають патопсихологічні зміни. Діапазони нормальних значень складені на основі даних дослідження 700 здорових дорослих людей і 1400 дітей та підлітків. Патопсихологічні діапазони виведені на основі аналізу даних дослідження 1200 хворих на різні психічні розлади.
Сфера стильової поведінки Стильові особливості поведінки досліджуваного визначаються як той або інший стиль вирішення проблем. За допомогою тесту Роршаха можна виявити наступні стилі: 1. Інтроверсивний (мисленнєвий); 2. Екстратенсивний (емоційний); 3. Амбітентний (недиференційований); 4. Уникаючий.
Кластер "Структуризація" Даний кластер містить шкали, які характеризують процеси структуризації інформації при взаємодії з проблемною ситуацією. Структуризація має на увазі впорядковування нової інформації, встановлення зв'язків між різними аспектами ситуації. У цьому кластері оцінюються наступні характеристики даної діяльності: • • • - стратегія розподілу уваги; - рівень організаційної активності, - мотиваційні аспекти, - адекватність організаційної діяльності, - параметри аналітико-синтетичної діяльності, можливі прояви когнітивної дисфункції, а також вплив особових і стильових особливостей на процеси структуризації (обсессивних меж, надмірної вігільності (настороженості), схильності до уникнення проблем).
Кластер "Розпізнавання" В цьому кластері містяться шкали, що описують процеси розпізнавання різних аспектів проблемної ситуації. Розпізнавання має на увазі процес узгодження нового образу з еталоном, що зберігається в довготривалій пам'яті. Правильне розпізнавання та ідентифікація образу є основою адекватного віддзеркалення дійсності. У даному кластері оцінюються наступні характеристики процесів розпізнавання: • • • - рівень адекватності розпізнавання, - схильність до ігнорування стимульного поля, - рівень перцептивних спотворень, - рівень розпізнавання соціальних умовностей, - відповідність сприйняття загальноприйнятих канонів (конвенційність), - рівень нонконформізму при розпізнаванні дійсності.
Кластер "Концептуалізація" Концептуалізація (смислоутворення) має на увазі утворення значень і сенсів при сприйнятті реальності з подальшою організацією їх в значимий для суб'єкта контекст. Смислоутворення складає основу розуміння реальності і є основним компонентом віддзеркалення (проекції) дійсності. Процеси концептуалізації включають різні розумові процеси, пов'язані (головним чином) з розумовою діяльністю і механізмами ухвалення рішення. Шкали даного кластера оцінюють наступні психологічні характеристики: • • • - концептуальна гнучкість, - рівень мимовільної розумової діяльності і мотиваційної напруги, - схильність до фантазування при вирішенні проблем, - вплив негативних особових особливостей (песимізму, надмірної вігільності настороженості, тривожності), обсессивності), - рівень ясності мислення при ухваленні рішення (когерентність, релевантність і логічність), - адекватність смислоутворення.
Кластер "Емоційна сфера" Даний кластер містить шкали, що характеризують емоційну активність суб'єкта при взаємодії з проблемною ситуацією. Шкали цього кластера оцінюють наступні психологічні характеристики: • - схильність до депресії, • - характер негативних переживань (відчуття безпорадності, провини, незадоволення, самотності; дисфорія), • - наявність емоційного дистрессу, • - схильність до інтерналізації негативного афекту, • - рівень реактивності по відношенню до емоційних реакцій, • - схильність до надмірної інтелектуалізації, • - схильність до заперечення негативних емоцій і заміни їх позитивними, • - рівень контролю над емоційною експресією, • - рівень складності і комплексності переживань, • - схильність до пароксизмального зростання складності переживань, • - наявність амбівалентності переживань (одночасна наявність як позитивних, так і негативних емоцій).
Кластер "Самосприйняття" В даному кластері описуються особливості самосприйняття дослідження, які проявляють себе у процесі взаємодії з проблемною ситуацією. Шкали кластера оцінюють наступні характеристики: • - вплив вігільних і обсессивних особливостей особистості, • - рівень і характер самофокусування, • - схильність до негативного самосприйняття, • - заклопотаність станом соматичного здоров'я, • - рівень і характер саморефлексії і інтроспективності, • - характер особистої ідентичності.
Кластер "Соціальна сфера" Даний кластер характеризує соціальна поведінка досліджуваного у процесі взаємодії з проблемною ситуацією. Шкали кластера оцінюють наступні соціальні характеристики досліджуваного: • • • - дефіцит соціальної зрілості, - вплив надмірної вігільності, - здібність до встановлення емоційно близьких стосунків, - схильність до оральної залежності, - рівень соціального інтересу, - характер соціальної перцепції, - наявність труднощів прояву емпатії, - здібності до співпраці і ассертивності, - схильність до соціальної пасивності і уникнення відповідальності, - схильність до авторитарного захисту, - ситуаційна адекватність соціальної поведінки, - схильність до соціальної ізоляції.
Кластер "Контроль і толерантність до стресу" Контроль над поведінкою має на увазі свідому здатність суб'єкта організовувати свою поведінку вирішення проблеми відповідно до ситуаційних вимог. Від рівня поведінкового контролю безпосередньо залежить міра толерантності до стресу. Контроль над поведінкою є інтеграційною психологічною характеристикою суб'єкта. На його рівень впливають наступні чинники: • • • - рівень розвитку ресурсів, - рівень і характер фруструючих переживань, - дефіцит соціальної зрілості, - дія ситуаційного стресу, - стильові особливості поведінки при вирішенні проблем.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Проективна методика Плями Г Роршаха Література 1 Бурлачук
Плями Роршаха.ppt