Прислівник незмінна самостійна частина мови що виражає ознаку

Прислівник незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії (співати тихо, виразно читати, разом працювати); іншої ознаки (надзвичайно голосно, дуже високо, трохи сором'язливий); предмета (кава по-закарпатськи, Київ завтра, дорога навпростець) або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище (зустрілися опівночі).

Деякі прислівники можуть означати стан людини (радісно, боляче, соромно), природи (вітряно, спекотно, темно) або ставлення людини до висловлюваного (можна, варто, потрібно). В односкладних реченнях (реченнях з одним головним членом) такі прислівники виступають присудками: Мені самотньо на душі (Г. Чубач). І радісно й сумно мені (М. Луків). Тихо навкруги й затишно (Григір Тютюнник). Дуже часто прислівники вживають із допоміжним дієсловом було (стало): Мені стало радісно. Навколо було тихо.

Розряди прислівників за значенням ОЗНАЧАЛЬНІ РОЗРЯД НА ЯКІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЮТЬ ПРИКЛАДИ Якісно-означальні Як? Удало, гарно, грізно Кількісно-означальні Скільки? Наскільки? Якою мірою? Дуже, занадто, ледве Способу дії Як? Яким способом? Босоніж, верхи, жартома ОБСТАВИННІ РОЗРЯД НА ЯКІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЮТЬ ПРИКЛАДИ Місця дії Де? Куди? Звідки? Удома, ліворуч, згори Часу дії Коли? З якого часу? (відколи? ) до якого часу? (допоки? ) Завтра, зучора, навіки Причини дії Чому? Через що? З якої причини? Спересердя, зопалу, спросоння Мети дії З якою метою? Для чого? Навіщо? Наперекір, напоказ

Ступені порівняння прислівників на –о, -е Прислівники на –о, -е, як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. ВИЩИЙ СТУПІНЬ Писати грамот но Писати грамотніше НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ Писати найграмотніш е (грамотніше за всіх )

Творення ступенів порівняння прислівників СТУПІНЬ ПОРІВНЯНН Я ФОРМИ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯНН Я ЯК ТВОРЯТЬСЯ ПРИКЛАДИ Найвищий Проста За допомогою суфіксі –ш-, -іш- Складена Вищий Швидко – швидше Тепло – тепліше Додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш Більш (менш) докладно Проста За допомогою префікса най- (для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-) Найшвидше (якнайшвидше, щонайшвидше), найтепліше (якнайтепліше) Складена Додаванням до прислівників слів найбільш, найменш Найбільш (найменш) докладно

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: p [г], [к], [з] при сполученні з суфіксом – ш- змінюється на [жч]: дорого – дорожче, важко – важче, низько – нижче. p [с] змінюється на [шч] (на письмі щ) висо[к]о - ви[шч]е (на письмі - вище). Деякі прислівники вищого і найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре – краще – найкраще.

Способи творення прислівників СПОСІБ ТВОРЕННЯ ПРИКЛАДИ Префіксальний Високо – > невисоко, багато – > забагато Суфіксальний Добрий – > добре, гарно – > гарнісінько Префіксально-суфіксальний Український – > по-українськи, один – > поодинці Злиття основ Ліворуч, босоніж Складання однакових або близьких за значенням слів Ледь-ледь, тишком-нишком, часто-густо Перехід інших частин мови в прислівники Зимою, жаль, гаряче

Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні з ними іменники з прийменниками, від яких їх утворено. Порівняйте: Мій брат на горі крем'яній стоїть. І. Малкович Нагорі сніг гарний, а нанизу мокрий. Народна творчість Того любить доля. Хто закоханий у волю. Народна творчість Надивляймося вволю на траву! Г. Паламарчук p Найчастіше переходять у прислівники іменники у непрямих відмінках та прикметники. Ці слова втрачають здатність змінюватися за відмінками й числами. Потрібно запам'ятати: якщо іменники та прикметники з прийменниками пишуть окремо (на горі, у бік, з середини, на пряму), то утворені від них прислівники пишуться разом (нагорі, убік, зсередини, напряму).

Прислівники, утворені від різних частин мови, здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони утворені: мирний – мирно далекий – далеко довгий – задовго братній – по-братньому правий – справа зустріч – назустріч Перенесення наголосу на перший склад найчастіше відбувається у прислівниках на –о: важко (від важкий), сумно (від сумний), пусто (від пустий). Окремі прислівники мають подвійний наголос: сповна і сповна, надвоє і надвоє, наголо і наголо. У складних прислівниках їхні компоненти аби-, будь-, -небудь і подібні переважно наголошені: абиде, абияк, будь-де, як-небудь.

Дефіс у прислівниках ставлять Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е-, -и-, ому-, -ему- (-єму -) У складних прислівниках після будь-, казна-, бозна-, хтозна - У складних прислівник ах перед – небудь, -таки, -то За складання однакових чи близьких за змістом слів По-перше, по-людськи, по-нашому, по-своєму Будь-коли, казна-як, хтозна-коли Як-небудь, якось-таки, коли-то Ледве-ледве, пліч-о-пліч, тишкомнишком

Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по. Порівняйте: У році дванадцять місяців, і кожний посвоєму вельможний. І півень по своєму подвір'ї воєводою ходить.

Написання прислівникових сполук Сполуки іменників із прийменниками, які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами, називають прислівниковими сполуками. Наприклад, без сумніву, на щастя, з переляку, по змозі, у вічі, як слід та ін. Прислівникові сполуки часто називають прислівниками. Це свідчить про те, що процес їхнього переходу в прислівники ще не завершився. Прислівникові сполуки пишуться окремо. Проте їхній правопис краще перевіряти за словником.

И та І в кінці прислівників після [г], [к], [х]: навкруги, пішки, верхи; p після [к], [ч], якщо прислівники мають префікс по- : по-українськи, пововчи. З літерою и пишуть також прислівники восени, почасти, безвісти. Літеру і пишуть у кінці прислівників після літер, що позначають м'які або пом'якшені приголосні: навесні, вранці, двічі. p

Літери н та нну прислівниках У прислівниках, утворених від прикметників із н, пишуть одну літеру н: слухняний – слухняно, несподіваний – несподівано. У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, так само пишуть н: полегшений – полегшено, вихований – виховано. У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: сонний – сонно, страшенний – страшенно, несказанний – несказанно. З нн пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.

НЕ з прислівниками пишемо РАЗОМ: ОКРЕМО: Якщо без не прислівник не вживається: незабаром, негайно, непорушно; Якщо в реченні є протиставлення: Криві дрова горять не гірше, а краще від рівних (Народна творчість); Якщо до прислівникаобставини з не можна дібрати синоніми: невисоко (низько), небагато (мало), неблизько (далеко); Якщо прислівник є в реченні присудком: Мені в житті до всього не байдуже. В. Сосюра Якщо прислівник

НІ з прислівниками пишемо Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом. У цьому випадку він є префіксом: ніде, нізащо, нітрохи. Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні мало.

И та і в кінці прислівника и і 1) Після букв, що 1) У кінці прислівників позначають тверді після букв, що приголосні: навскоси. позначають м’які або ЗАВЖДИ! пом’якшені 1) Після г, к, х: пошепки. приголосні: в цілості, 2) У кінці прислівників з навесні. префіксом по: по-заячи. 2) У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі.

Послідовність розбору прислівника як частини мови p p p Прислівник. Його загальне значення. На яке питання відповідає. Морфологічні ознаки: незмінна частина мови; розряд за значенням; ступінь порівняння (якщо є). Синтаксична роль (яким є членом речення). Уперед несіть мене вітрила! (В. Еллан-Блакитний) ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ПРИСЛІВНИКА Уперед – прислівник, означає напрям руху, відповідає на питання куди? , незмінне слово, місця дії, у реченні є обставиною. ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ПРИСЛІВНИКА Уперед – присл. , напрям рух, куди? , незм. , місця дії, обст.

Виконав: Шмалько М. В. Студент групи 399 -Л