Припинення господарської діяльності План 1 Форми припинення

Припинення господарської діяльності

План 1. Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання 2. Банкрутство підприємств 3. Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання

Ключові слова: банкрутство, підприємство, санація, боржник, майно, грошове зобов’язання, кредитор , неплатоспроможність, реструктуризація підприємства.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Суб’єкт господарювання може припинити свою господарську діяльність (скасувати державну реєстрацію) при реорганізації шляхом: злиття, розподілу перетворен ня ліквідації за рішенням власника та банкрутства. приєднання та виділення

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Злиття передбачає об’єднання двох (А, Б) і більше підприємств в нове підприємство (В), яке виникає в результаті їх злиття: А+Б=В Розподіл передбачає поділ підприємства (А) на два (Б, В) і більше нових підприємств з припиненням існування реорганізованого підприємства (А): А=Б+В

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Перетворення передбачає припинення діяльності підприємства (А) і утворення на його базі нового підприємства (Б): А=Б Приєднання передбачає приєднання діяльності підприємства (А), що припиняє своє існування, до складу іншого підприємства (Б), що продовжує свою діяльність (Б): А+Б=Б

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Виділення передбачає виділення зі складу підприємства (А) нового підприємства (Б) при продовженні діяльності реорганізованого підприємства (А): А=А+Б

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Сума розмірів майна (активів) усіх підприємств до реорганізації повинна дорівнювати сумі розмірів майна (активів) усіх підприємств, що створені шляхом реорганізації.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання При ліквідації суб’єкта господарювання за рішенням власника майно та грошові кошти, що належать йому, включаючи виручку від розпродажу майна при ліквідації, після розрахунків з оплати працівників, які працюють на умовах найму, та виконання зобов’язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій та іншими кредиторами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію розподіляються між власниками у порядку і на умовах, передбачених установчими документами.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Майно, передане суб’єкту господарювання учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості суб’єкта господарювання його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Підприємство, яке із режиму своєчасного виконання зобов’язань переходить у кризову зону їх виконання з перервами і зривами, аж до безнадійного стану, стає як партнер неплатоспроможним. Воно ставить своїх кредиторів, в тому числі і державу перед вибором: – чи надати підприємству певний шанс на подолання кризового стану, фінансове оздоровлення в рамках обмеженої у часі угоди; – чи виставити вимогу про ліквідацію (банкрутство) даного підприємства і продажу його майна, щоб задовольнити в певній мірі вимоги кредиторів.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Боржник – суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Грошове зобов’язання – зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах. Склад і розмір грошових зобов’язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконанні роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів за винятком неустойки (пені, штрафу), які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Кредитор – юридична або фізична особа, яка має підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів).

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Неплатоспроможність – неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зімну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможності продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Суб’єкт банкрутства (банкрут) – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом. Для визначення причин можливого банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності передусім необхідно ідентифікувати всі можливі фактори неплатоспроможності. Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи підприємства, поділяють на зовнішні та внутрішні.

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання Типові наслідки впливу зазначених причин і факторів на фінансово-господарський стан підприємства такі: втрата клієнтів і покупців готової продукції; зменшення кількості замовлень і контрактів із продажу продукції; неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей; підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;

Форми припинення діяльності суб’єктів господарювання збільшення розміру неліквідних оборотних активів і наявність наднормативних запасів; виникнення внутрішньовиробничих конфліктів і підвищення плинності кадрів; підвищення тиску на ціни; істотне зменшення обсягів реалізації і, як наслідок, недоодержання виручки від реалізації продукції.

Банкрутство підприємства є наслідком одночасного впливу на нього усіх цих факторів. Втім, у розвинутих країнах з ринковою економікою, з стійкими політичною та економічною системами банкрутства, зазвичай, на 1/3 зумовлені зовнішніми факторами і на 2/3 – внутрішніми.

Банкрутство підприємств В умовах ринкової економіки банкрутство підприємств – звичайне явище. З кожних 100 новостворених підприємств на ринку залишаються 20– 30. При визнанні підприємства банкрутом наступають наступні наслідки: - підприємницька діяльність підприємства завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; - строк виконання всіх грошових зобов’язань підприємства та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав;

Банкрутство підприємств припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості підприємства; відомості про фінансове становище підприємства перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна підприємства чи передача його майна третім особам припиняється;

Банкрутство підприємств скасовується арешт, накладений на майно боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном підприємства не допускається; вимоги за зобов’язаннями підприємства, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Банкрутство підприємств Відомості про визнання підприємства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури публікуються ліквідатором (ліквідаційною комісією) у офіційних друкованих органах. Потім господарськийсуд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора, яким може бути особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури.

Банкрутство підприємств Ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, інвентаризацію та оцінку; аналізує фінансове становище; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; добивається повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута;

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у такій черговості: 1) задовольняються: § вимоги, забезпечені заставою; § виплата вихідної допомоги звільненим працівникам підприємства, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; § витрати пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії;

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання 2) задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань підприємства перед працівниками (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання 3) задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів); 4) задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; 5) задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємств; 6) задовольняються інші вимоги.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна підприємства після повного задоволення вимог попередньої черги. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання і вимоги, не задоволені за недостатністю майна, не розглядаються і вважаються погашеними.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання За результатами роботи ліквідаційної комісії остання подає господарському суду ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування членів ліквідаційної комісії і зборів або комітету кредиторів виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити усі вимоги кредиторів, він вважається вільним від боргів і продовжує свою підприємницьку діяльність. Господарський суд може винести ухвалу про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи, що звільнилася від боргів, тільки у випадках, коли у неї залишилось майнових активів менше, ніж вимагається для її функціонування згідно з законодавством, або за клопотанням власників її майна.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Власники підприємства можуть здійснювати протиправні дії щодо приховування, фіктивного та умисного банкрутства. Приховане банкрутство – навмисне приховання факту фінансової неспроможності підприємства через подання недостовірних даних. Фіктивне банкрутство – полягає в неправдивій заяві власників (уповноважених осіб) суб’єктів підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання зобов’язань перед кредиторами та бюджетом.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Умисне банкрутство – свідоме доведення суб’єкта підприємницької діяльності до фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, що власник з корисливих міркувань вдається до протиправних дій або не виконує чи неналежно виконує свої службові обов’язки.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Протиправні дії власників підприємств щодо приховування, фіктивного та умисного банкрутства караються в Україні штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років. Ті ж дії, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, – караються позбавленням волі на строк до 5 років з конфіскацією майна.

Задоволення зобов’язань суб’єкта господарювання Таблиця 1. Перелік документів для скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності Суб’єкт підприємницької діяльності Юридична особа (підприємство) Фізична особа (підприємецьгромадянин) особиста заява підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідка органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідка установ банків про закриття рахунків; заява (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством; акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженим органом, що призначив ліквідаційну комісію; довідка аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу; довідка установи банку про закриття рахунків; довідка органу державної податкової служби про зняття з обліку; підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяльності; довідка архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню; довідка органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів; довідка органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригінал свідоцтва про державну реєстрацію

Висновок Отже, суб’єкт господарювання може припинити свою господарську діяльність (скасувати державну реєстрацію) при реорганізації шляхом: злиття, розподілу; перетворення; приєднання та виділення, ліквідації за рішенням власника та банкрутства.

Виконав студент групи МО-21 Перерва Тарас