Причорноморський економічний район Виконала студентка 1 -го курсу

Причорноморський економічний район Виконала студентка 1 -го курсу ФЕАПК 1 -ої групи Волковська Вероніка

ЕГП Київ Подільський ек. р-н Молдова Румунія Придніпровський ек. р-н Причорноморський ек. р-н Чорне море Азовське море Росія

S = 113 тис. км 2 (18, 7% України) Київ Миколаїв 25 Одеса 33 Херсон 28 Сімферополь 26

ВРП на душу населення у 2010, (тис. грн. )

Динаміка ВРП у 2007 -2010 рр.

Обласні центри Одеса

Миколаїв

Херсон

Севастополь

Рельєф

Клімат Літо середньомісячні липневі температури +21. . . 23°С Зима середньомісячні січневі температури -1. . . 5°С Опади На рівнинах: 330 -450 мм. В горах: 1200 мм.

Мінеральні ресурси Родовища нафти та газу Миколаїв Одеса Херсон Сімферополь Причорноморсько – Кримська нафтогазоносна провінція

Рудні корисні копалини Керченський залізорудний басейн На пн Херсонської обл. – невелика частина Придніпровського марганцеворудного басейну

Нерудні корисні копалини У районі зосереджується більше половини державних запасів флюсових вапняків. Основні родовища – Балаклавське, Старокримське.

Будівельні матеріали

Лікувальні солі та грязі Велике значення в районі відіграє ропа та лікувальні грязі озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому. Серед таких слід згадати озера Сиваш, Лакське, Куяльницький і Хаджибейський лимани.

Озеро Сиваш

Куяльницький лиман

Лісові ресурси Частка лісових ресурсів Причорноморського району дуже незначна. До того ж тільки у Криму є природні ліси, а в інших областях понад 70 % становлять штучні насадження.

Водні ресурси Основою водних ресурсів району є нижні течії великих річок, які не задовольняють повністю його потреби. Водозабезпеченість району нижча за середню для України в шість разів.

Найбільші лимани України Дніпровсько-Бузький лиман

Утлютський лиман

Дністровський лиман

Рекреаційний комплекс численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів В АР Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад ЗО % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів.

Заповідні території Дунайський біосферний заповідник - м. Вілково (Одеська обл. )

Природний заповідник «Єланецький степ» (Миколаївська обл. )

Чорноморський біосферний заповідник (Херсонська обл. )

Біосферний заповідник Асканія-Нова (Херсонська обл. )

Заповідні території Криму Кримський природний заповідник

Ялтинський гірничо-лісовий природний заповідник

Карадазький природний заповідник

Казантипський природний заповідник

Населення = 6, 608 586 млн. осіб (14, 5% України) Київ Миколаїв 1, 17 Одеса 1, 08 Херсон 2, 38 1, 96 Сімферополь *станом на 1 вересня 2012 р.

Міське та сільське населення

Кількість чоловіків та жінок

Коефіцієнти шлюбів та розлучень *(на 1000 осіб наявного населення)

Загальні коефіцієнти природного приросту -10, 5 +2, 7 -5, 0 -3, 7 -3, 1 -2, 7 *(на 1000 осіб наявного населення) 2010 р.

Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників

Економічно активне населення у віці 15– 70 років

Рівень безробіття

Господарство Продукція сільського господарства Харчова промисловість Рибна промисловість Легка промисловість Машинобудування Хімічна промисловість Куртно-туристичний комплекс

До паливно-енергетичного комплексу входять підприємства, що здійснюють видобуток і доставку місцевим споживачам газу, два нафтопереробні заводи (Одеса, Херсон), які працюють на привізній нафті. *Одеський нафтопереробний завод

Енергетика Сімферополь

Південноукраїнська АЕС

Каховська ГЕС

Металургійна промисловість представлена видобутком і збагаченням руд Керченського залізорудного басейну, виробництвом глинозему на Миколаївському заводі, що переробляє імпортні боксити. *Миколаївський глиноземний завод

Машинобудування Суднобудування та судноремонт (Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Керч, Феодосія, Первомайськ, Каховка) Точне машинобудування (Скадовськ, Сімферополь, Севастополь, Феодосія, Миколаїв, Одеса) с/г машини, верстати (Одеса, Херсон) Обладнання для харчової та легкої промисловості (Одеса, Сімферополь)

Чорноморський суднобудівний завод (м. Миколаїв)

Миколаївський завод «Океан»

Севастопольський морський завод

Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

Хімічна промисловість Виробництво кислот, солей, соди - Красноперекопськ, Саки Азотні добрива – Одеса Синтетичні смоли та пластмаси – Сімферополь, Одеса Лакофарбова – Керч, Армянськ, Севастополь, Одеса, Миколаїв, Херсон Побутова хімія - Сімферополь

Промисловість будівельних матеріалів Цементна – Ольшанське, Бахчисарай, Одеса Інші галузі будівельної промисловості розвиваються переважно у великих містах.

Лісовиробничий комплекс Херсонський (Цюрупинськ) та Ізмаїльський целюлозні заводи, що входять до лісовиробничого комплексу, працюють на задоволення внутрішніх потреб району, переробляючи привізну сировину та очерет плавнів Дніпра та Дунаю.

Легка промисловість 20% тканин України бавовняна, трикотажна, текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва

Текстильна та трикотажна промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, Севастопольською фабрикою спортивних трикотажних виробів, Одеською джгутовою фабрикою, швейним об'єднанням "Евіс" (Миколаїв) Взуттєва промисловість розвинута в Одесі, Миколаєві, Сімферополі.

Апк Рослинництво зернові (озима пшениця, а також кукурудза, ячмінь, просо); технічні (соняшник, ефіроолійні, тютюн, цукрові буряки); овочебаштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни та дині); садівництво; виноградарство.

Тваринництво скотарство молочно-м'ясного і м'ясомолочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, Бджільництво, шовківництво. Район є найважливішим виробником тонкорунної вовни (з асканійської породи овець) у державі.

Харчова промиловість олійно-жирова, борошномельна, цукрова, м'ясна, молочна, рибна, консервна, виноробна, кондитерська

Рибна промисловість Найбільші центри рибної промисловості: Одеса, Керч, Севастополь, Очаків, Бєлгород. Дністровський, Генічеськ, Ялта, Кілія, Вилкове.

Транспорт Залізничний Морський Автомобільний Повітряний Річковий

Обсяги експорту-імпорту товарів (млн. дол. )

Імпорт Вода Електроенергія Машини Вугілля Устаткування Експорт Рибна продукція Морські судна Тракторні прицепи Рожеве та лавандове масло Продукція садівництва та виноградарства Устаткування для легкої промисловості

Проходять траси нафтопроводів Кременчук — Херсон, Снігурівка — Одеса; газопроводу Шебелинка — Одеса; аміакопроводу Тольятті — Одеса. Аеропорти державного та міжнародного значення знаходяться в Одесі (два), Сімферополі, Миколаєві та Херсоні.

Проблеми Водні ресурси (прісна вода), активна ерозія ґрунтів, вторинне засолювання, підтоплення грунту, замулювання водойм, узбережжя Чорного та Азовського морів зазнають абразії, зсувів тощо.

Заходи боротьби з проблемами контурне землевпорядкування, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозійних лісосмуг, комплексна меліорація, лісовідновлення, поліпшення лук, берегоукріплення, терасування, селенебезпечних гірських схилів.

Екологія Чорного та Азовського морів Морське узбережжя Чорного і Азовського морів займає значну частину південного кордону України. Воно охоплює п'ять адміністративних одиниць — Донецьку, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Одеську області, а також Автономну Республіку Крим. Загальна довжина берегової лінії перевищує 3000 км.

Азовське море з'єднується з Чорним через Керченську протоку і є по суті спецефічною затокою. Специфічність затоки обумовлюється тим, що вузька і мілководна Керченська протока здатна пропускати відносно невеликі об'єми води. У цьому зв'язку моря істотно розрізняються гідрохімічними й іншими параметрами.

Характерна риса Азовського моря - його невелика площа (37, 6 тис. кв. км) і глибина (найбільша 14 м), гарна обігріваність і багатство органічними і мінеральними речовинами, принесеними в основному ріками Доном і Кубанню. Азовське море завжди відзначалось найбільшою рибопродуктивністю (до 80 кг/га). Переважали цінні промислові види (осетрові, судак, сом, лящ, кефаль, бички, оселедець і ін. ).

Води Азова здавна славилися цілющими властивостями. Нині ж у результаті антропогенного забруднення ці властивості втрачені. Так, іще в 1987 р. концентрація пестицидів збільшилася в 20 разів. Сьогодні в донних відкладах моря вміст отрутохімікатів і важких металів у багато разів перевищує норму.

Головні причини екологічної кризи Азова хижацький вилов риби підприємствами Мінрибгоспу колишнього СРСР, розпочатий у 50 -х роках способом потужного океанічного лову за допомогою величезних тралів, кошів, механічних драг, замість традиційних невеликих сіток, спеціальних снастей, невеликих баркасів, розрахованих на глибини моря 5— 8 м; будівництво гребель і водосховищ на основних річках, що живлять море, — Дону та Кубані, й перетворення цих водосховищ на гігантські промислові відстійники;

впровадження в басейнах стоку в море зрошуваного землеробства та інтенсивних технологій вирощування рису замість вирощування традиційних культур, що призвело до пере хімізації та засолення ґрунтів, забруднення вод, істотного скорочення стоку річок Дону й Кубані; неконтрольоване, лавиноподібне змивання пестицидів із полів сільгоспугідь і винесення їх у море водами Дону й Кубані;

збільшення кількості неочищених викидів підприємствами хімічної та металургійної промисловості в містах Маріуполь, Ростов-на-Дону, Таганрог, Камиш-Бурун (лише один Маріуполь «постачає» Азовському басейнові 800 тис. т токсичних речовин щорічно); інтенсивне будівництво на узбережжі й морських косах численних пансіонатів і баз відпочинку й, як наслідок, — скидання в море побутових відходів і каналізаційних стоків.

Чорне море Сполучене протокою Босфор із Мармуровим морем. Площа 422 тис. км², найбільша глибина до 2 211 м (на південь від Ялти), солоність 17 -18 ‰. Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє (сірководень). Розвинене рибальство (ставрида, скумбрія, тюлька, кефаль, бички, шпрот, осетрові, камбала, хамса, судак, креветки). Чорне море — важливий район транспортних перевезень: зерно, залізна руда, металопрокат, боксити, непродовольчі товари особистого вжитку.

Екологічна ситуація в басейні Чорного моря дещо краща, чому сприяють його розміри та глибина. Проте в Чорне море впадають Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай, які щорічно приносять мільйони кубометрів стоків, що містять токсиканти десятків найменувань. У воді й донних відкладах значно підвищилася концентрація радіонуклідів.

Шельф забруднюють побутові й каналізаційні стоки, супровідні індустрії туризму. Через це останнім часом десятки разів закривалися пляжі Ялти, Феодосії, Євпаторії, Алушти, Одеси. В південно-західній частині Чорного моря у зв'язку з розробкою підводних нафтогазових родовищ почалось інтенсивне забруднення води нафтопродуктами. В цьому ж регіоні дедалі частіше виникають зони замору.

Величезну небезпеку становлять потужні припортові заводи та Південний порт поблизу Одеси. Тут, зокрема, виготовляються й концентруються величезні об'єми рідкого аміаку, експлуатується потужний аміакопровід Одеса—Тольятті. Ця вкрай шкідлива речовина перевозиться танкерами місткістю 50— 120 тис. т. Навіть одна аварія на заводі, в порту чи на такому танкері може мати дуже тяжкі екологічні та економічні наслідки.

Через порушення регіонального гідродинамічного, гідрохімічного й теплового балансів водних мас моря поступово підвищується межа насичених сірководнем глибинних вод. Якщо раніше вона проходила на глибині 150— 200 м, то тепер піднялася до 80— 110 м.

В наслідок забруднення води й перевилову значно змінився склад іхтіофауни Чорного моря. Протягом останніх років спостерігається загальний спад вилову риби, причому найбільше це стосується цінних видів — скумбрії, пеламіди, лосося, бичка, кефалі, натомість на перше місце виходять малоцінні види — шпрот і хамса.

Кінець