Презинтація на тему Двєвідміна Підготувала учениця 7 А

Презинтація на тему: Двєвідміна Підготувала учениця 7 А класу Щепіна Анна

Дієвідміни Дієвідміну дієслова можна визначити: а) за 3 ю особою однини, якщо наголос падає на закінчення: веде, береже, принесі (І дієвідміна); біжить, кри чить, шумить (II дієвідміна); б) за 3 ю особою множини за закінченнями уть ( ють) і ать ( ять): пишуть, виконують, клопочуться (І дієвідмі на); нівечать, чистять, дивляться (II дієвідміна). Безпохибно дієвідміна дієслова визначається за основою інфінітива (неозначена форма без суфікса ти: працюва ти, терпі ти, чисти ти, допомог ти). Якщо основа інфінітива закінчується суфіксами і ( Ї ), и або після шиплячого а і цей суфікс у 1 й особі однини випадає, то дієслово належить до II дієвідміни. Якщо дієслово не відповідає цим умовам, то воно належить до 1 дієвідміни. Наприклад, дієслова гуркотіти — гуркочу, гоїти — гою, ходити — ходжу, бачити — бачу, кричати — кричу, одержати — одержу (у яких суфікси і , и та після шиплячого а випа дають) належать до II дієвідміни: гуркотиш, гуркотить. . . гур котять; гоїш, гоїть. . . гоять. Дієслова молоти, боротися, в'я нути, класти, повзти, гуркотати, дихати, стругати (у яких немає суфіксів і , и та після шиплячого а ), радіти — ра дію, синіти — синію, бажати — бажаю, помічати — помічаю (у яких ці суфікси не випадають) належать до 1 дієвідміни: гуркочеш, гуркоче. . . гуркочуть; радієш, радіє. . . радіють. У дієсло вах бити, лити, жати, почати тощо звуки и та а не є суфікса ми (входять до кореня), тому ці дієслова належать також до І дієвідміни: б'єш, б'є. . . б'ють.

Дієвідміни І ДІЄВІДМІНА 3 особа Однини множини -е (є) -уть (-ють) За основою інфінітива: За складовою основою З суфіксами –ува, ну, і, а, що не випадають в особових формах: грати; З основою –оро , оло: колоти; Дієслова : хотіти, іржати, ревівти, сопіти, гудіти ІІ ДІЄВІДМІНА 3 особа Однини множини -ить (-Їть) -ать (-ять) З суфіксами –і , -ї, -и , які випадають в особових формах : клеїти; З суфіксом –а, після шиплячих та і : стояти; Дієслова спати, бігти та ін.

Із цього правила є винятки: а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати (хоч у них суфікси і , и та після шиплячого а випадають) належать до І дієвідміни: хочу, хочеш, хоче. . . хочуть; сопу (не «соплю» ), сопеш, сопе. . . сопуть (не «соплять» ); б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати (хоч у них немає відповідних суфіксів) належать до II дієвідміни: біжиш, біжить. . . біжать. Дієслово сукати може належати як до І дієвідміни (сукаю, сукаєш і т. д. ), так і до II дієвідміни (сучу, сучиш тощо). Іноді дієслова, подібні за звучанням і однакові або близькі за значенням, залежно від їхнього звукового оформлення мо жуть належати до різних дієвідмін, наприклад: брязкотати — брязкочу, брязкочеш. . . брязкочуть і брязкотіти — брязкочу, бряз котиш. . . брязкотять; слати — стелю, стелеш. . . стелють і сте лити — стелю, стелиш. . . стелять; волокти — волочу, волочеш. . . волочуть і волочити — волочу, волочиш. . . волочать.

Теперішній час. Дієвідміни дієслів Дієслова теперішнього часу означають дію або стан, які збігаються з моментом мовлення про них. Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами. Дієслова поділяються на дві дієвідміни. Визначають дієвідміну за закінченнями третьої особи множини теперішнього часу. Дієслова, які мають у цій формі закінчення уть, ють, належать до першої дієвідміни: хочуть, пишуть. Дієслова із закінченнями-ать, ять належать до другої дієвідміни: стоять, сплять. Дієслова першої дієвідміни в усіх особових закінченнях мають літеру е або є: хочеш, міркуєш. Дієслова другої дієвідміни в особових закінченнях мають літери и абої: спиш, стоїш. У дієсловах першої дієвідміни відбувається чергування приголосних звуків: могти — можу. Якщо чергування приголосних є в першій особі однини, то воно відбувається і в інших особах: можеш, можуть. У дієсловах другої дієвідміни відбувається таке чергування приголосних в першій особі однини: хотіти — хочу, морозити — морожу, сидіти — сиджу.

Прочитати рядки дієслів. Визначити їх дієвідміну. Знайти зайві слова. 1. Казати, затримувати, дихати, дивитися. 2. Збиратися, розходитися, молотити, учити. 3. Зробити, літати, сіяти, зникати.

1) хоч … А — ять 2) біж … Б — ать 3) кле … В — уть 4) Біга … Г — ють 5) мол … 6) диш 7) лет … Ключ: 1 — В, 2 — Б, 3 — А, 4 — Г, 5 — Г, 6 — В, 7 — А.

Дякую за увагу!!!