Презентацію підготувала студентка I курсу 2 групи Шепелюк

Презентацію підготувала студентка I курсу 2 групи Шепелюк Неля

q Створена 10 січня 1939 року. q Площа – 23 834 км² q На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України.

q Сумська область розташована на північному сході України. q. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. q. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. q Протяжність державного кордону з Росією, що проходить по території області, складає 498 км.

Ø 18 районів: • Білопільський, • Буринський, • Великописарівський, • Глухівський , • Конотопський, • Краснопільський, • Кролевецький, • Лебединський, • Липоводолинський, • Недригайлівський, • Охтирський, • Путивльський, • Роменський, • Середина-Будський, • Сумський, • Тростянецький, • Шосткінський, • Ямпільський.

Ø Ø Ø Загалом в області нараховується 1 501 населений пункт, зокрема: міських – 35, сільських – 1 466. 7 міст обласного значення: Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Суми, Шостка. Обласний центр – місто Суми.

ПРП СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

На території області розташовано 294 родовища по 21 виду корисних копалини. Серед них найбільш важливими є паливний енергетичні - нафта, природний газ, конденсат, торф.

ь У області 21 родовище нафти із запасами 34 млн. тонн (а це майже чверть всіх запасів України), ь 18 родовищ газу (запаси перевищують 72 млрд. куб. м), ь 17 родовищ конденсату, що забезпечують 35% його загальноукраїнської здобичі, ь 111 родовище торфу із запасами майже 55 млн. тонн.

Територія області розташовується в межах двох фізико-географічних зон мішаних лісів та лісостепу. Зона мішаних лісів характеризується значним розвитком хвойних лісів, під якими сформувалися дерново-підзолисті ґрунти.

Лісостепова зона харакутеризується розвитком сірих лісових ґрунтів, які сформувалися під дібровами, та чорноземів, характерних для степових угруповань. Усі ці ґрунти нині практично повністю розорані й зайняті сільськогосподарськими угіддями.

Розораність території області становить 51, 8%, а сільськогосподарських угідь – 71, 5%. В порівнянні з 2000 роком розораність сільськогосподарських угідь зменшилась на 1, 5%. В той же час в останні роки відмічається тенденція щодо збільшення негативного впливу на ґрунти через недотримання обґрунтованої структури сівозміни, термінів вирощування основних сільськогосподарських культур (озимий і ярий ріпак, соняшник, соя, кукурудза на зерно).

Територія області знаходиться в басейні Дніпра у межах басейнів 4 -х його приток : Ш Десни (45. 5%), Ш Сули (18. 6%), Ш Псла (23. 4%) Ш Ворскли (12. 5%). Гідрографічна сітка Сумської області включає одну велику річку – Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на протязі 37 км. Середні річки : § Сейм (167 км у межах області), § Клевень (124 км), § Сула (152 км), § Псел (176 км), § Хорол (60 км), § Ворскла(122 км).

Крім того, в області налічується 1536 малих річок та струмків загальної довжиною 7170 км, у тому числі 195 річок завдовжки понад 10 км, 1001 водотік завдовжки від 1 до 10 км та 340 водотоків довжиною менше 1 км. У Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею водної поверхні 10948 га загальним повним об`ємом 124. 3 млн. м 3 та 46 водосховищ загальною площею водної поверхні 4899. 4 га та загальним повним об’ємом 102. 7 млн. м 3.

Забезпечення водними ресурсами Сумської області і її районів достатнє і більш-менш рівномірне. Як населення, так і усі галузі економіки області не відчувають проблем у забезпеченні як питною, так і технічною водою.

q Загальне споживання підземної (питної) води у області становить 29. 5% q Її експлуатаційних запасів, у тому числі споживання води населенням 18. 7% q У промисловості та сільському господарстві 10. 8%. q Використання поверхневої (технічної) води становить поверхневого стоку, що сформувався на території області. 4. 0%

Лісами і чагарниками зайнято 17% території. У північних районах переважають мішані ліси, у центральних районах – острівні ліси, є дубові гаї.

Ліси займають 444, 9 тис. га. Загальний приріст деревини становить 1700 тис. м 3. Щорічно постійними лісокористувачами заготовлюється близько 900 тис. м 3 деревини (51, 3% її приросту).

Дендрологічний парк місцевого значення «Шкуратівський» „Михайлівська цілина”

Деснянсько-Старогутський національний природний парк Мовчанський заказник

Ботанічний сад «Юннатівський» Гетьманський національний природний парк

Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Яблуня-колонія".

Сумський обласний краєзнавчий музей

Будинок – музей А. П. Чехова Охтирський краєзнавчий музей

Глухівський краєзнавчий музей Конотопський краєзнавчий музей

Музей І. Кожедуба – тричі героя Радянського Союзу

МАРШРУТ « ЗОЛОТЕ НАМИСТО СУМЩИНИ »

МАРШРУТ « КОЗАЦЬКИМИ СТЕЖИНАМИ »

Санаторій профілакторій „Олдиш”, філія відкритого акціонерного товариства „Сумихімпром”

Комунальний лікувально – профілактичний заклад Сумської обласної Ради „Шосткінський обласний дитячий протитуберкульозний санаторій” Товариство з обмеженою відповідальність „Будинок відпочинку „Буймерівський”

Населення

ий ьк ий са рі вс ьк ий Гл ух ів сь Ко ки но й то Кр пс ьк ас ий но пі ль сь Кр ки ол й ев ец ьк Ле ий бе ди Ли нс по ьк во ий до ли Не нс др ьк иг ий ай лі вс ьк ий Ох ти рс ьк Пу ий ти вл ьс ьк ий Ро ме нс ьк Ш ос ий тк ин сь ки Ям й пі ль сь ки й Су мс ьк ий ри нс Бу ко пи ли Ве сь к ль пі ло Бі Чисельність населення на 1 вересня 2012 року та середня за січень–серпень 2012 року 40000 35000 30000 25000 20000 Міське 15000 Сільське 10000 5000 0

-50 Буринський Сумський Ямпільський Шосткинський Роменський 200 Путивльський У межах регіону Охтирський Недригайлівський Липоводолинський Лебединський Кролевецький Краснопільський Конотопський Глухівський Великописарівський -100 Білопільський Міграційний рух населення за січень–серпень 2012 року 250 кількість прибулих кількість вибулих міграційний приріст 150 100 50 0

ки й сь ль пі ий ий кількість прибулих Ям ки нс ьк ос т Ш нс ьк ме Ро ий ки й сь ль ти в Пу рс ьк Ох ти ий вс ьк ий сь к ин лі ай иг др Не ий ки й нс ь ди до л по во Ли бе Ле ки й ьк ве ц ол е Кр ьс ь й ки й й ки пс ь пі л ас но Кр Ко но то сь ух ів Гл ки й ьк и ин с ур са рі вс ь ко пи ли Ве Міграційний рух населення за січень–серпень 2012 року зовнішня міграція кількість вибулих міграційний приріст

Національний склад населення Сумської області станом на 2012 рік: q українці – 88, 84% q росіяни – 9, 38% q білоруси – 0, 33% q цигани – 0, 11%. Також в області проживають вірмени, молдавани, євреї, азербайджанці, татари та грузини, кількість яких не більше 0, 1% населення регіону.

У січні–лютому 2012 р. на підприємствах, в установах та організаціях області було зайнято 250, 4 тис. працівників, це на 0, 9%, або на 2, 1 тис. осіб більше, ніж у січні–лютому 2011 р. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, в цілому по області на 1 квітня 2012 р. склав 2, 63%.

Середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника у січні–лютому 2012 р. складала 2 250 грн. і порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 17, 0%, або на 326 грн.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Машинобудівний комплекс Представлений рядом потужних підприємств. Найбільше з них – ВАТ «СНВО ім. М. В. Фрунзе» , що є одним із найкрупніших у Європі виробників газоперекачувальних агрегатів та комплектних компресорних станцій. Працюють на зовнішньому та внутрішньому ринках ВАТ «Насосенергомаш» , концерн «Укрросметал» , ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» тощо.

Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (38, 3% від зальної зайнятості в промисловості) та значними платниками податків (8, 2% від загальних платежів по області). На сьогодні 6 регіональних науково-дослідних інститутів займаються інноваційними розробками у галузі машинобудування.

Хімічна і нафтохімічна промисловость Підприємства територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. 2010 року – лікарські засоби і вироби медичного призначення виробляють у м. Суми ТОВ «Кусум Фарм» , ВАТ «Сумихімпром» , Казенний завод «Імпульс» . , фотоматеріали – « Свема»

Понад 60% хімічної та нафтохімічної продукції поставляється на зовнішні ринки.

Підприємство з виробництва кіно-і фотоплівки, а також фотопаперу. Було засновано в 1931 році в м. Шостка,

«Шосткинський завод « Імпульс » - єдине в Україні підприємство з випуску капсульної продукції і засобів ініціювання зарядів вибухових речовин для гірничодобувної і вугільної промисловостей, геологорозвідки, нафтогазодобування, будівництва та металургії, видобутку нерудних матеріалів.

Легка промисловость У структурі товарів галузі 50% займає виробництво взуття, по 25% – виробництво швейних виробів та текстилю. Провідним підприємством є Роменське ТОВ «Таланпром» , що випускає спеціальне взуття для підприємств різних галузей промисловості. , ТОВ «Таланпром» .

Підприємство Вид діяльності Працюючі м. Суми ВАТ «СНВО ім. Фрунзе» Виробництво машин та устаткування ВАТ «Сумихімпром» Хімічне виробництво ВАТ «Насосенергомаш» Виробництво машин та устаткування м. Конотоп ТОВ «Мотордеталь. Конотоп» ДП «Авіакон» м. Шостка Казенний завод «Імпульс» ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» м. Ромни ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів» ТОВ «Таланпром» Виробництво запасних частин до транспортних 1 029 засобів та устаткування Виробництво транспортних засобів та 930 устаткування Хімічне виробництво 3 410 Перероблення молока та виробництво сиру 913 Виробництво хлібобулочних виробів 1 033 Виробництво взуття 857 м. Охтирка НГДУ «Охтирканафтогаз» Добування вуглеводнів Охтирський район Качанівський ГПЗ 14 362 5 024 1 878 Виробництво продуктів нафтопереробки 3 931

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Рослинництво 450 Посівні площі основних с/г культур, тис. га 400 цукрові буряки соняшник 350 картопля 300 овочі плоди, ягоди 250 зернобобові 200 150 100 50 0 1995 1998 2000 2005 2007 2010 2011

З метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва працюють ряд наукових установ. Іванівська дослідна станція успішно працює над поліпшенням сортів озимої пшениці та їх районуванням. Високоякісне насіння цукрових буряків поставляє замовникам АТ “Ворскла” з Тростянця. Агрофірма “Суминасіння” добре відома в Україні і в Західній Європі як постачальник високоякісного насіння багаторічних трав.

450 400 Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц з 1 га площі збирання 350 зернові культури цукрові буряки соняшник 300 картопля 250 овочі 200 150 100 50 0 1995 1998 2000 2005 2007 2010 2011

1995 Тваринництво Поголів’я худоби та птиці на 1 січня, тис. голів м`ясо молоко яйця 1997 2000 2003 2005 2007 2010 2011

Виробництво основних видів продукції тваринництва тис. т 800 700 м`ясо молоко 600 яйця вовна 500 400 300 200 100 0 1995 1997 2000 2003 2005 2007 2010 2011

Харчова промисловість Традиційно розвинена на Сумщині , оскільки область має значний сільськогосподарський потенціал. На підприємствах галузі випускається широкий асортимент молочної, м’ясної, хлібопекарської, кондитерської, пивобезалкогольної, лікерогорілчаної продукції. У галузі успішно працює іноземний капітал. Найбільші обсяги внесені в акціонерні товариства «Крафт Фудз Україна» і «Шосткинський міськмолкомбінат» .

Головні залізничні магістралі – Київ-Москва, Київ-Харків, Дніпропетровськ-Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли – Конотоп, Ворожба, Смородино. Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 920 км, автомобільних доріг – близько 7, 3 тис. км. Суми мають регіональний аеропорт.

По території області проходять магістральні газопроводи: Уренгой. Помари-Ужгород, Єлець. Курськ-Суми-Диканька, Курськ-Суми-Київ, Суми. Конотоп, Бєльськ-Суми, Київ-Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічуринськ. Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка-Охтирка.

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Підґрунтям збалансованого розвитку економіки Сумської області є формування сучасної ринкової інфраструктури, створення високорозвиненого і конкурентоспроможного промислового комплексу, активізація зовнішньої торгівлі, опосередкованої зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання – виробничих і підприємницьких структур, представників малого та середнього бізнесу.

Географія зовнішньої торгівлі є дуже широкою (90 країн), де основну частку торговельного обороту забезпечує десяток країн. Найвагоміші експортні поставки здійснюються у Російську Федерацію, Китай, Індію, Туркменістан, Німеччину, Білорусь, Іран. Найбільші імпортні надходження здійснюються з Російської Федерації, Туркменістану, Німеччини, Білорусі, Кот-д'Івуару, Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Ірландії, Нідерландів.

Товарна структура експорту та імпорту Товарна структура зовнішньої торгівлі області обумовлена її промисловим потенціалом, при явному переважанні аграрного статусу регіону. Основу товарного експорту області становлять машини і устаткування (56, 5% загального обсягу), продукція хімічної промисловості, транспортні засоби та запасні частини до них, продукція тваринництва, деревина. У загальному обсязі імпорту товарів найбільшу питому вагу складають мінеральні продукти, харчові продукти, машини та устаткування, хімічна продукція.

Проблеми й перспективи розвитку Проблеми області : q великий розрив у рівнях соціально-економічного розвитку між великими містами і віддаленими територіями. q проблеми низької народжуваності q високої смертності q безробіття q неефективного використання сільськогосподарських угідь.

Аналіз показників техногенного навантаження на навколишнє середовище у Сумській області за останні роки свідчить про деяку стабілізацію та тенденцію до поліпшення, хоча в цілому його рівень залишається досить високим.

Найбільший обсяг викидів від стаціонарних джерел забруднення мають : ь м. Суми (32, 9% викидів по області), ь Сумський район (28, 2%), ь Охтирський район (10, 7%), ь Роменський район (10, 3%); ь найменший обсяг Лебединський, Недригайлівський, Путивльський, Середино-Будський райони (по 0, 1%).

Від стаціонарних джерел 325 промислових підприємств та об'єктів, що взяті на державний облік, у повітряний басейн Сумської області надійшло 26, 14 тис. т шкідливих речовин, що становить біля 1% загальної кількості викидів по Україні. Спостерігався приріст обсягів виробництва на таких підприємствах: НГВУ "Охтирканафтогаз", ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Сумське НВО ім. Фрунзе", Качанівський газопереробний завод.

Основні проблеми малих річок: · високий ступінь розораності території, недотримання правил агротехніки, що призводить до ерозії ґрунтів. Крім іонів, зі стоком води з території області виноситься велика кількість розчинених органічних речовин, біогенів та мікроелементів; · природні процеси формування малих річок і їхній стік змінились - вони стали значно більш техногенними. Численні ставки і водосховища, забори та скиди вод порушили природний розподіл стоку в межах року;

• зменшення рослинного покриву водозборів вплинуло на величину і режим стоку; · основні забруднювачі поверхневих водойм - каналізаційні очисні споруди - перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкції.

Загальна площа еродованих земель становить 305, 1 тис. га, в т. ч. 176, 8 тис. га орних земель. Останнім часом посилилися деградаційні процеси, пов'язані із забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами.

Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування та в районах з розвинутою промисловістю. Таким чином, стан використання земельних ресурсів області характеризується як напружений, подекуди кризовий з тенденцією до погіршення.

Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами. Відходи накопичуються на територіях підприємств, у відвалах, шламонакопичувачах, на різного роду звалищах. Ситуація ускладнюється тим, що зберігається значний розрив між обсягами накопичення відходів і обсягами їх знешкодження та використання. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості.

Обсяг відходів у цих галузях становить 63% загальної кількості відходів. В Сумській області основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунальнопобутового обслуговування. Аналіз даних щодо токсичних відходів свідчить про те, що основна їх маса накопичена і утворюється в Сумському районі (93%).

Висновки Зазначені вище проблеми в галузі охорони навколишнього природного середовища потребують тривалого системного підходу до їх вирішення, який передбачено у Комплексній програмі охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року, затвердженій рішенням п'ятої сесії обласної ради двадцять четвертого скликання. У ній роздивляються наступні питання:

Поліпшення стану атмосферного повітря

Поліпшення стану атмосферного повітря Для поліпшення екологічної ситуації в області вже було виконано ряд заходів, які сприяли зменшенню викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, серед них газифікація котелень, проведення режимно-налагоджувальних екологотеплотехнічних робіт на паливовикористовуючому обладнанні, заміна морально та фізично застарілого обладнання та установок очистки газу, закриття вагранок та переведення ливарних виробництв на індукційні печі.

Поліпшення стану водних ресурсів Протягом звітного періоду в області виконувалися заходи щодо поліпшення екологічного стану річок та якості питної води. Так, забезпечено дотримання технологічних регламентів і ефективна робота очисних споруд у містах Суми, Шостка, Охтирка, Глухів. Проведений капітальний ремонт очисних споруд в с. Сахни Конотопського району, у м. Кролевець, в селах Малий Вистороп та Штепівка Лебединського району, смт. Липова Долина. Завершено капітальний ремонт очисних споруд школи-інтернату (с. Іванівка В. -Писарівського р-ну). В області прокладено та виконано капітальний ремонт 2600, 0 п. м каналізаційних мереж.

Збереження земельних ресурсів

Збереження земельних ресурсів Проведена консервація еродованих земель в Л. Долинському та Охтирському районах на загальній площі 150 га. Крім того, виконувалися роботи з рекультивації покинутих дворів на території Кардашівської сільської ради Охтирського району. Рекультивовано 8 га земель.