Рябова.pptx
- Количество слайдов: 26
Презентація з предмету: “Культура мовлення та виразного читання” на тему: “Міжпредметні зв'язки з іншими дисциплінами” Виконала: студентка 110 -с групи соціально-гуманітарного факультету Рябова Олена Перевірила: старший викладач Вахняк Н. В.
Культура мовлення та виразного читання Функціональна стилістика Теорія мовних актів Лінгвістична прагматика Лінгвістика тексту Соціолінгвістика
Функціональна стилістика - має ключовим питанням визначення, формування і розвиток функціональних стилів літературної мови. Різниця між функціональною та описовою стилістикою полягає в тому, що перша обов’язково враховує екстралінгвістичні чинники та їх вплив на функції мови.
Об’єктом розгляду функціональної стилістики слугують функціональні стилі, їх класифікація, поділ на підстилі, принципи поєднання мовних одиниць у кожному з них. Вона базується також на теоретичних відомостях соціолінгвістики, психології, історії мови тощо.
Теорія мовних актів виникла у філософії повсякденної мови. Ця теорія дає систематичне уявлення про те, що відбувається у момент мови. Розвивалася така теорія відпочатку у філософії мови і загальної теорії діяльності, а потім і у ряді напрямів лінгвістики.
Теорія мовних актів постулювала як основні одиниці людської комунікації не окремі слова, а багатопланові за своєю структурою мовні дії, що є носіями певних комунікативних завдань і направлені на досягнення певних ефектів.
Еталонною стала наведена нижче класифікація Дж. Серпа: 1) ассертиви, що повідомляють про стан справ і припускають істинну оцінку; 2) директиви, спонукаючі адресатів до відповідних дій; 3) коміссиви, що повідомляють про узяті на себе зобов'язання; 4) експрессиви, що виражають певну психічну позицію щодо певного стану справ; 5) декларативи, що встановлюють новий стан справ. Розрізняються прямі і непрямі мовні акти.
Мовна інтенція - намір того, хто говорить, виразити якийсь комунікативно-значущий сенс за допомогою мовних засобів, тобто здійснити мовний акт. В основі мовної інтенції лежать потреби, мотив і мета. Мовні інтенції визначають мовну поведінку комунікантів.
Мовні інтенції розрізняються за такими ознаками: Реплікоутворюючі, що призводять до комунікативного результату за допомогою одного вислову. Текстоутворюючі, що призводять до результату за допомогою низки висловів у діалозі або в монолозі.
Мовний акт - цілеспрямована, регульована правилами соціальномовної поведінки мовна дія, що має адресата, у певній мовній ситуації.
Лінгвістична прагматика – відносно нова сфера лінгвістичних і лінгвофілософських досліджень. Зміни у структурі лінгвістичної прагматики постійно супроводжуються спробами окреслення меж її проблемного поля. У 1990 -х роках одна з таких спроб представлена в енциклопедичному словнику з прагматики:
Однак найсуттєвішим чинником у розширенні лінгвопрагматичної проблематики стало врахування всіх без винятку складників комунікативного акту. У цьому плані чи не найповніше проблемне поле лінгвістичної прагматики було окреслено Н. Д. Арутюновою.
У цій праці прагматика постає як міжпредметна сфера досліджень, а також розділ науки про мову, який вивчає функціонування мовних знаків у мовленні, уживання мови мовцями в комунікативних ситуаціях з урахуванням тісної взаємодії комунікантів.
Ураховуючи сказане, найважливішими напрямками дослідження лінгвістичної прагматики слід уважати сфери, пов’язані з суб’єктом мовлення, адресатом мовлення, пов’язані із стосунками між учасниками спілкування, а також пов’язані з ситуацією спілкування.
Лінгвістика тексту — напрям лінгвістичних досліджень, об’єктом яких є правила побудови зв’язного тексту та його смислові категорії, що виражаються за цими правилами. Входить до складу філологічних напрямів, що вивчають текст.
Соціолінгвістика — наука, яка вивчає проблеми, пов'язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства.
Проблеми соціолінгвістики як соціальний чинник впливає на функціонуван ня мов як він відображаєть ся в мовній структурі як мови взаємодіють
Традиційно в соціолінгвістиці виділяли три розділи: психолінгвістику, етнолінгвістику й інтерлінгвістику. На сучасному етапі розвитку мовознавства намітилась тенденція до виокремлення цих розділів у самостійні науки.
Соціолінгвістика розглядає такі поняття, як мовна ситуація і мовна політика. Мовна ситуація — сукупність форм існування однієї мови або сукупність мов у їх територіально-соціальному взаємовідношенні і функціональній взаємодії в межах певних географічних регіонів або адміністративно-політичних утворень. Мовну ситуацію описують за кількісними та якісними критеріями.
До кількісних критеріїв належать: кількість мов у певній мовній ситуації кількість мовців, що говорять певною мовою кількість комунікативн их сфер, які обслуговує кожна мова
Якісними критеріями є: характер мовних форм: різновиди однієї мови чи різні мови структурногенетичні відношення між мовами функціональна рівнозначність — нерівнозначніст ь мов
Мовна політика — свідомий і цілеспрямований вплив, який має на меті сприяти ефективному функціонуванню мови в різних сферах її застосування; сукупність ідеологічних принципів і практичних заходів щодо розв'язання мовних проблем у соціумі, державі; сукупність політичних і адміністративних заходів, спрямованих на надання мовному розвитку бажаного спрямування.
Термін мовна політика має два значення: 1) мовна політика як сукупність заходів, спрямованих на певний мовний розвиток; 2) мовна політика як частина національної політики певної держави.
Отже, вплив суспільства на мову обмежується впливом на взаємовідношення мов у багатомовній державі і впливом на нормативно-стилістичну систему мови, термінологію, графіку й орфографію. Суспільство не може вплинути на зміни структурних рівнів мови.
Дякую за увагу!


