Презентація З методики математики На тему ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Презентація З методики математики На тему: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ Студенток 2 курсу групи Є Спеціальність 5. 0101201 “ Початкова Освіта” КВНЗ “ ЗПК ” ЗОР Гончаренко Ірини Холодкової Надії

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ План 1. Загальна характеристика методів наукового дослідження 2. Класифікація методів навчання у дидактиці (словесні методи навчання, наочні методи навчання, практичні методи навчання, які визначаються рівнем пізнавальної діяльності учнів, методи наукового пізнання в навчанні математики, методи контролю і самоконтролю. 3. Загальні методи навчання математики

Загальна характеристика методів наукового дослідження Методи навчання – це способи організації вчителем пізнавальної діяльності учнів. . Традиційні методи спрямовані на навчання готовим знанням і навчальна діяльність учнів носить репродуктивний характер, і не сприяє ефективному розвитку. Зовні традиційний метод проявляється у добре відомій формі, коли вчитель викладає навчальний матеріал з залученням різних засобів наочності, а учні сприймають навчальну інформацію, заучують і відтворюють її на вимогу вчителя. Навчальна діяльність учня репродуктивна, а головний результат навчання - засвоєння суми фактів. Розвиваючий ефект досить низький, тому що немає активної діяльності учнів. Розрізняють методи навчання Сучасні методи, які не протиставляються традиційним, орієнтовані на навчання діяльності з самостійного придбання нових знань, на навчання пізнавальної діяльності, що включає наступні компоненти: Ø загальні логічні прийоми мислення (індукція, дедукція, аналіз, синтез, аналогія, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація), Ø спеціальні прийоми розумової діяльності, що становлять основу математичних методів пізнання (метод побудови математичних моделей процесів; способів абстрагування властивостей математики; аксіоматичний метод); Ø система знань.

Класифікація методів навчання у дидактиці Словесні методи навчання: розповідь, бесіда, лекція, які проводяться для всього класу. Методи навчання, які виділяються за джерелом знань: Наочні методи навчання. Практичні методи навчання.

Ознаки оповідання: Словесні методи навчання Види розпо віді: • передбачає усне оповідальний виклад навчального матеріалу; • застосовується при викладі навчального матеріалу ознайомчого характеру; • не переривається питаннями до учнів; • дозволяє при мінімальних витратах часу повідомити максимум знань; • передбачає використання таких методичних прийомів, як виклад інформації, активізація уваги, прискорення запам'ятовування; • логічних прийомів зіставлення, порівняння, виділення неявного, резюмування; • характеризується недостатньою часткою самостійного пізнання учнів, обмеженістю елементів пошукової діяльності; • ускладнює зворотний зв'язок (учитель не отримує достатньої інформації про якість засвоєння знань, не може врахувати індивідуальних особливостей всіх учнів). Розповідь-вступ, розповідь-виклад, розповідьвисновок. Ефективність досягається при наявності продуманого плану, вибору найбільш раціональної послідовності розкриття теми, вдалого підбору прикладів і ілюстрацій, підтримку належного емоційного тону викладу. Ефективність бесіди залежить від підібраних питань, якими керується бесіда. При розбитті матеріалу на смислові частини спрощується сам процес постановки питань, які допомагають учням перейти від однієї частини до іншої, прикладом може служити аналіз і рішення текстового завдання.

Наочні методи навчання: метод ілюстрацій передбачає показ учням різних ілюстративних посібників (карти, креслення, схеми, картини, фотографії, графіки, табли ці, моделі); метод демонстрацій передбачає показ динамічних посібників, натуральних об'єктів, кінофільмів, діафільмів, відеозаписів, слайдів, різних приладів та обладнання в дії. Ефективність досягається при: v хорошому огляді наочного посібника; v постановці навчальної мети, чіткого виділення головного при демонстрації допомоги; v вмілого поєднання слова і показу засобів наочності, здійснення орієнтації дій учнів на досягнення навчальної мети за допомогою засобів наочності; v залучення учнів до пошуку бажаної інформації.

Практичні методи навчання в математиці пов'язані з: побудовами, вимірами, обчисленнями, виготовленням наочних посібників, виконанням креслень фігур, найбільш повно відповідають умові задачі; письмові вправи (тренувальні та коментовані), лабораторнопрактичні роботи, робота за навчальними програмами; робота в групах.

Методи навчання, які визначаються рівнем пізнавальної діяльності учнів. До них відносяться: v репродуктивні: методи навчання, основу якого складають словесний, наочний і практичний методи. v проблемнопошуковий метод навчання: проблемний виклад навчального матеріалу, евристична бесіда, дослідницький метод. v методи самостійної роботи.

робота з підручником та іншою літературою; самостійні письмові роботи проводяться майже на кожному уроці по 7 -15 хвилин; методи самостійної роботи: самостійне рішення завдань; самостійна робота з приладами; самостійне спостереження; самостійне виконання довільних завдань.

Методи наукового пізнання в навчанні математики. До них відносяться: логічні методи пізнання: індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, аналогія, узагальнення, конкретизація, моделювання, класифікація, доказ. ; емпіричні методи пізнання. математичні методи пізнання.

Методи контролю і самоконтролю. «Повторення - мати навчання» говорить народне прислів'я, тому кожен новий факт повинен бути закріплений, зрозумілий і засвоєний учнем. Наскільки міцні знання вчитель судить за відповідями учнів. Окрім добре відомого методу усного опитування існують і такі: письмовий, лабораторний, машинний контроль (контролюючі програми з ПКМ), взаємоконтроль, самоконтроль, залік. Найбільш швидкий зворотний зв'язок дає усне опитування, забирає великий проміжок часу, повну інформацію дає письмовий контроль, проте він запізнюється за часом. Математичний диктант дозволяє вчителю отримати найбільш своєчасну і повну інформацію про підготовленість учнів. Методика проведення математичного диктанту: кілька питань, що включають основні питання теми, або основні навчальні вміння і навички; після кожного питання учням дається час на запис відповіді.

Проблемний виклад як метод навчання математики полягає в тому, що, пояснюючи навчальний матеріал, учитель сам висуває проблеми і, звичайно, як правило, сам їх. розв'язує. . Однак постановка проблем посилює увагу учнів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює вчитель.

Якщо той або інший умовивід сформульовано в результаті спостережень кількох окремих однотипних властивостей, залежностей, то таку форму розумової діяльності, спрямовану на узагальнення, називаємо індукцією. У тісному взаємозв'язку з індукцією застосовується й дедукція. Дедукція - це спосіб міркування від загального до окремого, при якому нове знання про предмет виводиться на основі знання правил і положень, загальних для даного класу предметів і явищ.

Аналіз - мислений розклад, розчленування об’єкта пізнання на окремі складові частини, елементи з метою кращого уявлення суті цього об’єкта. Щоб потім за допомогою синтезу, тобто сполучення цих елементів, створити повніше уявлення про предмет. Щоб розв'язати задачу треба її спочатку проаналізувати, а потім “синтезувати”. Аналіз і синтез у навчанні - логічні прийоми. Оскільки мислення людини являє собою аналітико-синтетичну діяльність головного мозку, то аналіз і синтез так само як індукція і дедукція, також органічно пов’язані між собою і пронизують собою весь навчальний процес.

Метод лабораторних робіт. Особливе значення його при вивченні геометричного матеріалу. Процес вивчення геометричного матеріалу на уроках математики в початкових класах повинен бути від початку до кінця активним, наочним, конкретним. Лабораторна робота розраховується на цілий урок після пояснення вчителем теми. Клас ділиться на групи по 6 -8 учнів у кожній групі. 1 кожній групі дасться завдання. Роботи можуть бути такі: креслення» вирізування, виготовлення геометричних фігур. Під керівництвом вчителя учні навчаються працювати з лінійкою, косинцем, циркулем, рулеткою, набувають елементарних навичок креслення і вимірювання, користування палеткою.

Метод програмованого навчання один з нових методів навчання, при якому можна здійснити індивідуалізоване навчання і постійний контроль за сприйманням та засвоєнням нових знань учнями, є програмове навчання. Суть програмового навчання полягає в тому, що навчальний матеріал розділяють на невеликі частини, які розмішують у певній послідовності. Кожен учень вивчає навчальний матеріал індивідуально, за своїм темпом, виявляючи при цьому найбільший ступінь самостійності. Програмове навчання ділять на “машинне” і “безмашинне”. При “безмашинному” програмованому навчанні складають спеціальний програмований підручник.

Дидактичні ігри – найефективніші засоби розвитку пізнавальної активності дітей; це практичні вправи з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах. ігри-конструювання копіюють професійну діяльність дорослих. Ігри з будівельними матеріалами, ігриконструктори виховують у дітей такі якості, які безпосередньо готують їх майбутньої праці: діти вчаться планувати свою роботу, підбирати необхідний матеріал, виявляти кмітливість у творчих завданнях. сюжетно-рольові, у них сюжет – форма інтелектуальної діяльності. Найбільш показова в цьому плані- активність уяви, яка надає велику своєрідність цій формі діяльності. Такі ігри – важлива складова частина навчального процесу. ігри-драматизації створюються за готовим сюжетом з літературного твору або театральної вистави. План гри та послідовність дій визначають заздалегідь. Така гра важча для дітей, тому, що вони бачать у житті, оскільки треба добре зрозуміти й відчути образи героїв, їхню поведінку, ігри-вправи - це своєрідні вправи творчого характеру. Вони допомагають молодшим школярам краще сприйняти і зап’ятати зміст навчального матеріалу. Їх часто використовують автори підручників. Такими можуть бути вправи на складання прикладів за даною умовою; на складання задач; відгадування загадок, метою яких є розв’язання даного прикладу, а також фізкультхвилинки.

Висновок Методи навчання - упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на досягнення цілей навчання як засобу освіти та виховання. Опис методу навчання включає: Опис навчальної діяльності вчителя; Опис навчальної (пізнавальної) діяльності учня; Зв'язок між ними або спосіб управління пізнавальної діяльності учнів навчальною діяльністю вчителя. Система методів навчання математики складається з: а) загальних методів навчання, розроблених дидактикою і адаптованих до навчання математики, б) приватних (спеціальних) методів навчання математики, випереджальних основні методи пізнання, використовувані в математиці. Це обумовлено тим, що: мети навчання включають засвоєння не тільки певної сукупності наукових фактів, а й методів добування цих фактів, що використовуються в самій науці; методи наукових досліджень - методи набуття нових знань у науці, методи навчання - методи набуття нових знань у пізнавальній діяльності; спеціальні методи навчання, що відображають методи самої математики, сприяють формуванню та розвитку математичного мислення учнів.