Презентация Пр 4 Project PDS
- Размер: 1.1 Mегабайта
- Количество слайдов: 69
Описание презентации Презентация Пр 4 Project PDS по слайдам
МОЖЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТУВАННЯ
ЯКОЇ ВАЖЛИВОСТІ ЗМІНИ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ПРОЕКТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ СИСТЕМИ: Модернізацію (В. Журавський) : удосконалення окремих елементів системи соціалізації Реформування (В. Кремень): суттєве удосконалення дидактичної системи при збереженні попередньої якісної основи
Революцію різке зростання рівня професійної підготовки фахівця (на відміну від еволюції) об’єктивно необхідний перехід вищої освіти (і дидактичної системи) на новий, якісно вищий ступінь розвитку
Завдання студентам 1. Зрозуміти матеріал 2. Запам’ятати сказане 3. Зробити те, що буде рекомендовано Вам, як проектантам 4. Переказати іншим почуте на лекції (рекламувати ідеї) Промова Мартіна Лютера Кінга “У мене є мрія” породила рух на захист прав чорношкірих американців
План 1. Структура дидактичної системи 2. Суть основних понять 3. Підходи до проектування дидактичної системи 4. Проектування інформаційних технологій навчання
1. Теорія дидактичних систем розглядалася в концепціях: С. І. Архангельського В. П. Безпалька Ю. К. Бабанського Т. О. Ільїної Н. В. Кузьміної Л. Г. Вікторової І. П. Підласого В. Володька В. І. Андрєєва Г. М. Александрова П. В. Стефаненка
Складові системи навчання за Ю. К. Бабанським Педагоги та інші суб’єкти навчання Учні (студенти) Умови навчання
Дидактична система за В. І. Андрєєвим Мета освіти Мета навчання Дидактичні принципи Дидактичні умови. Викладання Викладач Навчання (учіння) Студент Зміст навчання Методи навчання Форми організації навчання Дидактичні засоби навчання. Результати навчання Методи контролю і оцінювання результатів навчання
ДС П. В. Стефаненка Технологія дидактичної системи Дидактична система зміст принципи способи корекції способи контролю форми організації процесуметоди засоби Викладач (викладає) Студент (навчається)
Навчальне середовище. Мета викладання Викладач навчає Мета освіти Зміст навчання Дидактичні принципи Мета навчання Дидактичні умови Студент навчається. Технологія навчання: засоби, методи, форми організації навчання, способи контролю і корекції Кінцевий результат навчання –фахівець. Освітнє середовище
Сутність проектування дидактичної системи полягає в : аналізі вихідних умов, факторів і характеристик ДС і побудові її прогнозованої моделі
2. Суть основних понять «проект» , «проектування» «розробка» «планування» , «прогнозування» , «конструювання» «модель» , «моделювання» «менеджмент знань» «система» , «дидактична система» «навчальний процес» «технологія навчання» «компетентність»
Проектування лат. project – “кинутий вперед” – задум, план Науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта Побудова прогнозованої моделі дидактичної системи
Розробка (від дієслова «розробити» ) дослідження, підготовлене й опрацьоване у всіх деталях суть розробки – дослідження, а суть проектування – зміна дійсності не базується на якійсь принципово новій ідеї, оскільки розробляти можна уже відоме, причому знайомим способом не завжди орієнтована на майбутнє, на можливості, перспективи і наслідки якість розробки залежить від того, наскільки повно розглянуті всі аспекти об’єкта передбачає діяльність конкретного педагога без спеціальної підготовки об’єкта до масового використання
Планування спільні ознаки: орієнтація на майбутнє активний вплив на соціальні процеси конкретне вирішення перспективних проблем гнучкість, багатоваріантність, хоча й у чітко визначеному, вузькому діапазоні відмінні ознаки: у проекті подаються вигляд, елементи об’єкта, а в плані – припис щодо його переходу з одного стану в інший не всі елементи проекту можуть і мають включатися в план
Прогнозування систематичне дослідження перспектив розвитку об’єкта, здійснюване паралельно проектуванню головна мета прогнозування – опис характеристик майбутнього об’єкта, а проектування – його побудова результатом прогнозування є абстрактне уявлення майбутнього об’єкта, а проектування – конкретна, детальна його побудова
Конструювання конструювання передбачає матеріальне (реальне) втілення проектної діяльності проектування може бути і теоретичним (на папері або комп’ютері)
Модель штучно створений зразок у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул що, будучи схожим на досліджуваний об’єкт (чи явище), відображає і відтворює у більш спрощеному й грубому вигляді структуру, властивості, взаємозв’язки і відносини між елементами цього об’єкта
Моделювання проектування спрямоване на створення моделей планованих (майбутніх) процесів і явищ (на відміну від моделювання, що може поширюватися і на минулий досвід з метою його більш глибокого осмислення) проектування передбачає створення конкретних моделей моделювання, у свою чергу, складається із сукупності елементів, у тому числі включає концепцію проектування
Види моделей: прогностична модель – для оптимального розподілу ресурсів і конкретизації цілей концептуальна модель, заснована на інформаційній базі даних і програмі дій інструментальна модель, за допомогою якої можна підготувати засоби виконання і навчити викладачів роботі з педагогічними інструментами модель моніторингу для створення механізмів зворотного зв’язку і способів коректування можливих відхилень від планованих результатів рефлексивна модель, що створюється для вироблення рішень у випадку виникнення несподіваних і непередбачених ситуацій
Менеджмент знань knowledge management – уміння людини використати будь-які знання, які роблять її компетентною – передбачає роботу не зі «структурованими» матеріалами, а з «живою» інформацією, яка постійно циркулює у ВНЗ дає студентам, викладачам, роботодавцям суттєві переваги – кращі знання, вибір кращих програм навчання і проектів самореалізації, скорочення циклу розробки проектів, якісну роботу в команді і головне – фахівець відповідає очікуванням ринку праці
Система сукупність елементів, взаємозалежних між собою так, що виникає певна цілісність, єдність, які мають ознаки : а) зв’язки елементів б) властивості (призначення, функції), відмінні від властивостей окремих елементів і особливості : цілісність, структурність, взаємозв’язок системи й середовища, ієрархічність, множинністю опису
Дидактична система спеціально створена цілісна єдність елементів, яка дозволяє побудувати управління пізнавальною діяльністю студентів з метою досягнення певного рівня їх професійної підготовки її елементи: викладач студент зміст навчання технології навчання засоби навчання (умови) мета середовище F – якість (функція) системи G – системотворчий фактор
Навчальний процес у дидактичній системі, який відображає ті зміни (стани), що відбуваються в керованому об’єкті (студентові), оцінювані показниками: якість засвоєння знань, навичок і вмінь показники особистісного розвитку підвищення рівнів професійної підготовки студента його динаміка визначається часовими показниками
Технологія навчання сукупність способів і прийомів, форм взаємопов’язаної діяльності викладача й студента, що забезпечує: ефективність функціонування дидактичної системи досягнення поставленої мети навчання
Рівень підготовки характеризує мету дидактичної системи визначається за трьома векторами : «особистісні смисли» «професійний розвиток» «креативність» перевіряється за показниками критеріїв: особистісної спрямованості, особистісних мотивів і суб’єктності студента професійної компетентності і компетенцій креативних умінь
Компетентність – Hard skills : знання, навички, досвід – Soft skills : особисті мотиви здатність вирішувати завдання риси характеру набір поведінкових індикаторів
Співвідношення основних понять « дидактична система » – як влаштований досліджуваний об’єкт, якою є його організація та структура « навчальний процес » – що відбувається в цьому об’єкті « технологія навчання » – яким чином можна впровадити зміни об’єкта « рівень професійної підготовки » та його складові елементи «компетентність» і «компетенція» – те, що має змінитись у продукті діяльності досліджуваного об’єкта
3. Підходи до проектування дидактичної системи системний синергетичний технологічний діяльнісний ергономічний особистісний середовищний (сетинговий)
Сутність системного підходу одночасному охопленні проектуванням невеликої кількості об’єктів ДС максимальній типізації і стандартизації проектних рішень поданні структури ДС як системи, що складалася з багатьох компонентів (підсистем, елементів) та відносної автономності їх проектування локальному впровадженні та накопиченні функціональних завдань
Системний підхід дозволяє: визначити склад, ієрархію компонентів ДС усунути дублювання під час розробки ДС забезпечити збалансовану послідовність розробки системи виявити можливості подальшого розвитку забезпечити адаптованість розробити стандарти для одержання інформації про стан ДС, документування розробити ефективну стратегію розвитку ДС
Системний підхід дозволив моделювати структуру проекту ДС: психолого-педагогічна діагностика об’єкта визначення та обґрунтування дидактичних способів впливу на процес прогнозування динаміки активності об’єкта, визначення етапів контрольної діагностики моделювання, планування й організація навчальної діяльності об’єкта моніторинг; корекція; підсумкова діагностика рівня стану об’єкта, зіставлення його з прогнозованим розробка проекту розвитку об’єкта
Сутність синергетичного підходу Предмет синергетики охоплює весь цикл розвитку системи в аспекті її структурного упорядкування, взаємозв’язки і взаємодію її підсистем Синергетика орієнтована на пошук універсальних законів еволюції і самоорганізації світу, законів еволюції складних систем будь-якої природи (природничих, соціальних чи когнітивних)
Синергетичний підхід дозволяє: створити найбільш доцільну ієрархію ДС Виявити умови виникнення процесу самоорганізації ДС : 1) відкритість і можливість взаємного обміну інформацією і «енергією» з середовищем 2) активне, енергетичне начало – наявність ініціативних педагогів, які прагнуть до самовдосконалення, самореалізації і підвищення ефективності ДС 3) свобода вибору 4) можливість реального «енергетичного» виходу – реалізувати ініціативи до практичного впровадження й одержання позитивних результатів 5) розвиватися тільки в системі діалогічної взаємодії 6) орієнтація на мету саморозвитку, ріст рівня професійної підготовки фахівця
Сутність технологічного підходу У намаганні «технологізувати» навчальний процес, тобто «перетворити навчання у своєрідний виробничо-технологічний процес з гарантованим результатом» системотворчим елементом є технологія, за допомогою якої здійснюється взаємодія педагога і учнів довгий час сприймався як технократичний, часто замінюючи методики навчання зараз оцінюється як важливий і необхідний закономірний компонент всієї ДС знаходиться на етапі формування і накопичення окремих предметних і глобальних технологій рефлексивна складова підходу є незначною, спостерігається запозичення методологічних уявлень про системні й інформаційні технології
Технологічний підхід забезпечує: діагностичне прийняття мети гарантовану результативність цілісність керованість економічність можливість алгоритмізації та проектування корекцію візуалізацію
Завдяки технологічному підходу виділено алгоритм проектування ДС: визначення цільових груп споживачів ДС обґрунтування мети, узгодженої зі стратегією розвитку НЗ визначення необхідних процесів проектування формування матриці розподілу повноважень і відповідальності за якість ДС опис процесів відповідно до вимог міжнародних стандартів ISO 9001 формування вимог до інформаційного забезпечення і документального оформлення ДС впровадження проведення внутрішнього аудиту якості корекція
Сутність діяльнісного підходу засвоєння змісту навчання, становлення і розвиток фахівця відбувається не шляхом передачі учню певної інформації, а в процесі його власної активної діяльності проектується насамперед цілісна діяльність суб’єкта у всіх її складових (меті, засобах, умовах) і їх взаємозв’язках процес проектування діяльності конкретного суб’єкта здійснюється ним самим, він відповідає за її реалізацію
Згідно діяльнісного підходу: педагог управляє ДС не директивно-контролюючим, а рефлексивним способом він не просто ставить певну конкретну мету перед учнями, а шукає і формулює її разом з ними, прагнучи до того, щоб мета була внутрішньо прийнята учнями У спільній діяльності не лише розробляються, а й освоюються способи досягнення поставленої мети Результати діяльності оцінюються за спільно виробленими критеріями
Предмет проектування у діяльності викладача інформаційна модель дидактичної системи, як а відображ ає: умови проектування , включаючи вихідні умови і фактори навчання (у вигляді текстів, схем, ілюстрацій) зміст структурних елементів конкретного дидактичного циклу
Сутність ергономічного підходу (з грецьк. ergon – робота + nomos – закон) дослідження людини як суб’єкта праці, пізнання, спілкування Оскільки навчальна діяльність проходить у зовнішньому середовищі (навчальній аудиторії, лабораторії, кабінеті), вона і є предметом педагогічної ергономіки її об’єктом – система «викладач, учень – засоби навчання – навчальне середовище»
Ергономічний підхід забезпечує: оптимізацію системи «викладач, учень – засоби навчання – середовище» знаходження, створення найкращих (комфортних) умов функціонування ДС ефективність навчального процесу: з техніко-економічної точки зору з погляду збереження здоров’я зростання рівня професійної підготовки учня і викладача
Згідно ергономічного підходу проектуються (враховуються): прилади, засоби, навчальне і лабораторне обладнання фактори зовнішнього середовища заходи, спрямовані на зниження стомлюваності як викладачів, так і учнів повне інформаційне забезпечення діяльності викладача і учнів
Новий сенс ергономічного підходу: На перший план виходять соціально-психологічні й емоційні аспекти акцент на міжособистісні взаємини, спілкування, співробітництво, взаємодію між учнями, між учнями і викладачами механізмом розвитку взаємин є емпатія
Функціональний комфорт : оптимальний функціональний стан, за якого досягнута відповідність засобів і умов праці функціональним можливостям працюючої людини Він сприяє появі внутрішнього задоволення позитивного ставлення до діяльності віддаляє втому створює умови для збереження тривалої і високоефективної працездатності без шкідливого впливу на здоров’я
Сутність особистісного підходу проектування ДС, у якій особистість студента є в центрі уваги педагога у якому діяльність навчання, пізнавальна діяльність, а не викладання, є провідними в тандемі викладач-учень традиційна дидактична парадигма «викладач – підручник – учень» замінена на «учень – підручник – викладач»
Особистісний підхід забезпечує: залучення кожного учня до активного пізнавального процесу застосування знань на практиці співробітництво у вирішенні різних проблем широке спілкування з учнями з інших НЗ вільний доступ до необхідної інформації широке застосування інформаційних, технологій навчання у співробітництві (cooperative learning), які враховують інтереси розвитку особистості, легко вписуються в навчальний процес
Сутність середовищного підходу У науковому розумінні – теорія і технологія безпосереднього управління (через середовище) процесами формування і розвитку особистості учня В інструментальному – система дій суб’єкта управління, спрямованих на перетворення середовища у засіб проектування (діагностики, моделювання) результату «сетинг» (англ. – Setting) – оточення, місце зустрічей і безпосередніх контактів людини, яке має оригінальні матеріальні й соціальні характеристики
Середовищний підхід забезпечує: усереднення особистості (тим суттєвіше, чим триваліше перебування в ньому): багате середовище збагачує, бідне – збіднює, вільне – вивільнює, здорове – оздоровлює, обмежене – обмежує врахування впливу середовища – предметно-просторового, екологічного, естетичного, архітектурного тощо «управлінський вплив – бажаний результат» доповнює системою «нелінійного, м’якого управління» (І. Пригожин) пошук «резонансних зон» і практику «топологічно вивіреного «вколювання» середовища у потрібний час і в потрібному місці» (О. М. Князєва)
Сутність інтегративного підходу поєднання, синтез різних підходів результат поширення синергетичних уявлень про цілісні педагогічні процеси як про складні, відкриті, самоорганізовані системи
Інтегративний підхід забезпечує: інтеграцію різних підходів: головний елемент ДС – особистість учня (особистісний підхід) мета навчального процесу – його підготовка до професійної діяльності через навчальну і реальну професійну діяльність (діяльнісний підхід) він взаємодіє з різними засобами навчання в процесі різних видів діяльності (ергономічний підхід) будь-яка діяльність є технологічною (технологічний підхід), залежить від середовища (середовищний підхід) комплексне застосування вказаних підходів при домінуванні системного і синергетичного
Висновки Ефективність проекту ПОДС залежить від організаційно-методичних умов: інтеграції системного, синергетичного, технологічного, діяльнісного, ергономічного, особистісного, середови щ ного підходів педагогічної майстерності проектантів – викладачів і керівників управління дидактичною системою на засадах демократизації й гуманізації організації ефективного інтерактивного самонавчання учнів
4. Проектування інформаційних технологій навчання інформаційна технологія: Спосіб збору, переробки і передачі інформації про об’єкт Сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами
Інформаційна технологія навчання Та, у якій використовуються спеціальні технічні інформаційні засоби: ЕОМ Аудіо Кіно Відео
Розвиток технологій навчання у структурному аспекті Творчі технології навчання. Репродуктивні технології навчання Невербальне аналогове Догматичне Пояснювально-іл юстративне Евристичне Розвиваюче Проблемне Інтерактивні технології навчання. Програмоване Модульне
Необхідність інформаційного освітнього середовища інформація слугує освіті учня задоволенню його освітніх потреб є безпосереднім керівництвом у рішенні виниклих перед ним питань і завдань зважуючи свої можливості, він приймає рішення формує свій задум
Автоматизовані навчальні системи Комплекс навчальних матеріалів та комп’ютерних програм, які управляють навчальним процесом Презентації Електронні словники і підручники Лабораторні практикуми Програми-тренажери Тестові системи
Віртуальна реальність Технологія неконтактної інформаційної взаємодії За допомогою мультимедіа-середовища створюється ілюзія безпосередньої присутності в стереоскопічному екранному світі Застосовуються “окуляри”, “рукавички”
Гіпертекст Сукупність різноманітної інформації на комп’ютері: Текст Графіка Звук Ілюстрації Відео-фрагменти
Принципи проектування слайд-фільмів Динаміку і логіку подання тексту задає викладач Допускаються перехресні посилання Призначений для суцільного перегляду Задається ритм проходження матеріалу Учень може розробити свій слайд-фільм
Електронний підручник Дидактичні матеріали Методичні матеріали Інформаційно-довідкові матеріали Пошукові програми Контролюючі програми
Кейс-технологія Комплект засобів навчання, розміщених у кейсі: Методичні документи Навчальні посібники Аудіо і відеокасети, дискети, компакт-диски
TV -технологія Застосування в навчанні різних систем телебачення: Мережевого Кабельного Супутникового Спеціальних освітніх програм
Мережева технологія Застосування телекомунікаційних мереж (у т. ч. Інтернет) Технологій подання Відображення Корекції Зберігання навчальної інформації
Переваги автоматизованих навчальних систем К омпактність збереження у пам’яті комп’ютера Г іпертекстові можливості Мобільність Тиражування М ожливість оперативного внесення змін і доповнень
Н авчальні електронні видання дозволяють: індивідуалізувати підхід диференціювати процес навчання контролювати с тудент ів ( діагностик а) забезпечити самоконтроль забезпечити самокорекцію навча ння скоротити час навчання демонструвати візуальну інформацію
Н авчальні електронні видання дозволяють: моделювати та імітувати процеси та явища проводити лабораторні роботи, експерименти і досліди в умовах віртуальної реальності прививати уміння прий мати оптимальн і рішен ня підвищити зацікавленість до процесу навчання ( використовувати ігрові ситуації )
Недоліки інформаційних технологій ергономічні застереження проти роботи з екраном комп’ютера сумнівна корисність комп’ютерів для підвищення якості навчання «Лише 13, 4% опитаних американських педагогів вважають, що Інтернет допомагає навчанню в школі»
Проблема мотивації навчання як зробити навчання цікавим, корисним і вигідним для учня якими засобами змусити його виконувати необхідне навчальне навантаження чи забезпечити добровільне його виконання як пов’язати завдання обов’язкового навчання з освітніми потребами учня , які можуть бути різними і навіть протилежними