Презентация популяціяMicrosoft Office Power Point

Популяція. Характеристика популяцій.

• 1. Екологічна ніша • 2. Життєві форми організмів • 3. Структура виду. Популяція. • 4. Структура популяцій • 5. Регуляція чисельності популяцій. Гомеостаз популяцій

1. Екологічна ніша. • Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. • Взаємодія виду з екологічними факторами певного середовища існування , визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.

• Екологічна ніша — це просторове і розміщення популяції певного виду в біогеоценозі, комплекс взаємозв’язків з іншими видами і вимог до умов довкілля. • Екологічна ніша популяції визначається як абіотичними факторами, так і біотичними (взаємодіями з популяціями інших видів).

• Чим ближчі екологічні ніші популяцій різних видів в одному біогеоценозі, тим гостріша між ними конкуренція за ресурси. Внаслідок такої конкуренції або один вид витискує інший з даного біогеоценозу, або їхні вимоги до умов довкілля (характеру їжі, просторового розміщення, часу розмноження тощо) змінюються.

• Сукупність екологічних ніш, які займають різні популяції певного виду в різних біогеоценозах, становить екологічну характеристику виду. • Місцеіснування виду — це частина простору в біогеоценозах, заселена популяціями даного виду, яка забезпечує їх потрібними ресурсами.

2. Життєві форми організмів • Пристосування організмів до певних умов середовища позначається на їхній будові та процесах життєдіяльності. • Так виникають адаптації , які сприяють успішному здійсненню життєвих функцій і виживанню організмів кожного виду.

• Життєва форма свідчить про спосіб життя виду і є одиницею екологічної класифікації організмів. • У тварин класифікація життєвих форм залежить від того, який критерій покладено в її основу (тип живлення, характер місця існування тощо).

Серед ссавців можна виділити такі життєві форми: • наземні (коні, зебри, вовки), • підземні, або землериї (кріт, сліпак), • деревні (білки), • повітряні (кажани), • водяні (китоподібні, ластоногі).

• У рослин життєва форма – це зовнішній вигляд, який відображає характер пристосованості до умов середовища. Так, у вищих рослин, виділяють такі життєві форми: • дерева, • кущі, • трави.

Серед цих життєвих форм незалежно один від одного можуть виникати • ліаноподібні форми, • сукуленти (багаторічні рослини із соковитим стеблом або листками), • сланкі форми.

• 3. Структура виду. Популяція. На території, яку займає вид, окремі особини зібрані в більш-менш відмежовані одна від одної групи — популяції.

• Популяція — сукупність особин одного виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу частково чи повністю ізольовано від інших подібних угруповань.

• Існування виду в формі популяцій пов’язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов існування по його ареалу. • Наприклад, білка звичайна поширена в Євразії, але мешкає лише в лісах певних типів, які розділені іншими рослинними угрупованнями, річками, горами. Тому кожен із таких лісів має одну або кілька популяцій білки.

• Отже, чим різноманітніші умови існування на території поширення виду, тим більшою буде кількість популяцій, з яких він складається.

• Популяція як структурна одиниця виду характеризується певними показниками.

• Чисельність- кількість особин, які складають популяцію. • Кожна популяція в біогеоценозі займає певну площу або об’єм (популяції мешканців водойм). • Густота популяції визначається середньою кількістю особин, що припадає на одиницю площі або об’єму.

• Біомаса — це маса особин у перерахунку на одиницю площі або об’єму. • Народжуваність — кількість особин популяції, які народилися за певний час, а смертність — кількість особин, яка гине за цей самий час. • Різниця між народжуваністю і смертністю становить приріст популяції. За певних умов він може бути або позитивним, або негативним.

4. Структура популяцій • Кожна популяція характеризується певною структурою: 1. Статева : залежить від співвідношення особин різних статей. 2. Вікова : залежить від розподілу особин за віковими групами.

• 3. Етологічна : це система взаємозв’язків між її особинами, що проявляється у поведінці.

4. Просторова : розподіл особин популяції по території, яку вона займає. За характером використання території популяції тварин можна поділити на: • осілі, • кочові • мігруючі.

• Популяції осілих видів (бурі ведмеді, кроти, дощові черв’яки тощо), живуть на одній і тій самій території.

• Популяції кочових видів у пошуках їжі або оптимальних умов життя здатні пересуватись на відносно незначні відстані (шпаки, песці, сірі ворони). Кочовий спосіб життя дає можливість уникнути швидкого виснаження ресурсів довкілля, а також краще пристосуватись до сезонних змін клімату.

Популяції мігруючих видів закономірно змінюють місця існування, просторово значно віддалені.

Міграції бувають періодичними (перелітні птахи, прохідні риби) і неперіодичними. Останні спричиняються несприятливими змінами умов довкілля, виснаженням кормової бази, масовим розмноженням тощо (наприклад, міграції перелітної сарани, білок, лемінгів).

• Коливання чисельності популяцій називають популяційними хвилями, або хвилями життя.

Популяційні хвилі можуть бути сезонними чи несезонними. • Сезонні популяційні хвилі зумовлені особливостями життєвих циклів організмів або сезонними змінами кліматичних факторів.

• Несезонні популяційні хвилі можуть бути спричинені зміною інтенсивності дії різних екологічних факторів ( наприклад, спрямовані протягом тривалого історичного періоду зміни кліматичних факторів, інтенсивний вплив хижаків або паразитів, господарська діяльність людини).

5. Регуляція чисельності популяцій. Гомеостаз популяцій • Чисельність популяції залежить від рівня народжуваності й смертності особин, які входять до її складу. • Якщо інтенсивність народжуваності перевищуватиме смертність, то приріст популяції буде позитивним, якщо ж навпаки — негативним. Тривалий негативний приріст популяції з часом може спричинити її зникнення.

• Густота популяції залежить і від змін інтенсивності дії кліматичних факторів. Популяції рослин і тварин, що мають тривалий період розвитку, як правило, характеризуються відносно повільними темпами розмноження і порівняно слабкою чутливістю до змін кліматичних факторів.

• На зміни чисельності популяцій впливають взаємозв’язки з популяціями інших видів. Так, чисельність популяцій паразитів залежить від чисельності популяцій їхніх хазяїв, популяцій хижаків — популяцій здобичі.

• Уникненню надмірної густоти популяції сприяє розселення, коли частина особин мігрує на незайняті території або до інших популяцій, з низькою густотою.

• Підтримання чисельності популяції на певному, оптимальному для даного середовища життя рівні, дістало назву гомеостаз популяції. • На гомеостаз популяції впливають абіотичні фактори, а також міжвидові й внутрішньовидові взаємозв’язки.

1. Що таке екологічна ніша? 2. Що таке місцеіснування виду? 3. Що таке життєва форма організмів? 4. Що таке популяція? 5. Чому вид існує у вигляді системи популяцій? 6. Які показники характеризують стан популяції? 7. Що таке структура популяції? Чим вона визначається? 8. Чим спричинені популяційні хвилі? 9. Від чого залежить народжуваність і смертність особин популяції? 10. Як регулюється чисельність популяцій?