ПРЕЗЕНТАЦІЯ Підготував студент I курсу 16 групи ФЕМП

ПРЕЗЕНТАЦІЯ Підготував студент I курсу, 16 групи, ФЕМП Ракоїд Т. В.

За висновками вчених найдавніші люди на Землі з'явилися близько 3 млн. років тому, появу ж перших людей на території України дослідники відносять приблизно до 1 млн. років тому. пітекантроп (архантропи) неандерталець (палеоантропи) кроманьйонець (неоантропи)

У межах території сучасної України первісне суспільство вчені співвідносять з археологічними періодами, виділеними залежно від матеріалу, з якого переважно виготовляли знаряддя праці. Палеоліт Кам'яний вік (давній кам'яний вік) ранній середній пізній 1 млн. – 150 тис. рр. тому 150 – 40 тис. рр. тому 40 – 13 тис. рр. тому Мезоліт ХІ – VІІ тис. до н. е. Неоліт VII – IV тис. до н. е. (середній кам'яний вік) (новий кам'яний вік) Мідно-кам'яний вік (енеоліт) IV – III тис. до н. е. Бронзовий вік ІІІ – І тис. до н. е. Залізний вік І тис. до н. е. – V ст. н. е.

Близько 35 -40 тис. років тому з'являється кроманьйонець – людина сучасного типу, названа людиною розумною (Homo sapiens) У мезоліті льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт України стадо неолітична революція рід плем'я Перехід від привласнюючих форм господарювання (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворюючих (землеробства, скотарства) Поява землеробства і скотарства підштовхнула людей до винайдення першого штучного матеріалу – кераміки (випалена глина). З неї виготовляли різноманітний посуд для збереження зерна, молока й приготування страв. Виникли прядіння і ткацтво, з'явився ще один штучний матеріал – тканина.

- буго-дністровська - дунайська - дніпро-донецька - трипільська - середньостогівська та інші культури

Поступово скотарські племена відокремлюються від землеробських і в степових районах України переходять до кочового способу життя, а в межиріччі Бугу і Дністра виникає високорозвинута землеробська Трипільська культура

За часів енеоліту люди вже почали використовувати перший метал – мідь. Яскравим представником доби енеоліту в Україні є давньоземлеробська Трипільська культура (за назвою с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка відкрив і дослідив перше поселення цього народу). Нині відомі сотні трипільських поселень у межах України, Молдови та Румунії. У IV – III тис. до н. е. племена “трипільців” займали велику територію від Карпат до Дніпра. Поблизу сіл Доброводи, Майданецьке й Тальянки (Черкаська область) знайдено трипільські протоміста – найбільші на той час в Європі.

Трипільські поселення. Ранній етап (4000— 3600 рр. до н. е. ) Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв. м, де мешкали по 40 -60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15— 18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м

Трипільські поселення. Середній етап (3600 — 3150 рр. до н. е. ) Поселення: будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Трипільські поселення. Пізній етап (3150— 2350 рр. до н. е. ) Поселення - протоміста: ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Майданецьке – 200 га Небелівка - 300 га

Трипільські протоміста Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ (3600— 3500 рр. до н. е. ) Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста Карта місцевості (100 × 100 м)

Трипільське житло Моделі трипільського житла з глини; конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст. “Трипільська хата стояла на слупах, і на 1 -му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2 й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4, 5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі” (Археолог Владислав Чабанюк)

Будинки трипільців

Заняття трипільців рільництво осіле скотарство ремесла господарські промисли обмін з сусідніми племенами риболовля та мисливство

Рільництво у трипільців мотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н. е. , тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали

РІЛЬНИЦТВО У ТРИПІЛЬЦІВ Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами) Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней

Ремесла гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних обробка металів прядіння й ткацтво

ГОНЧАРСТВО Різновиди кераміки у трипільців Тарний посуд Кухонна кераміка Столовий посуд Ритуальна для збереження зерна горщики і миски різного профілю миски, горщики, макітри антропоморфні статуетки, фігурки тварин великі (0, 8 – 1 м. ), товстостінні чаші, глечики, вази циліндричні кубки, молочні глечики чаші, келихи грушоподібної або кульоподібної форми “фруктовниці”, зерновики келихи моделі жител, саней тощо

Прядіння й ткацтво Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами. Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток. Нитки відповідно розподілялися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0, 7 — 2 см. , з невеличким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст.

Причини занепаду цієї культури у другій половині ІІІ тис. до н. е. до кінця не з'ясовані, найчастіше мова йде про внутрішню кризу внаслідок зниження врожайності та погіршення кліматичних умов та зовнішню загрозу зі степу з боку войовничих кочовиків.

Кам'яний вік остаточно змінюється віком металів наприкінці ІІІ тис. до н. е. з початком використання бронзи – першого штучного металу, отриманого людиною внаслідок сплаву міді й олова. Ще більше зростає роль чоловіків – внаслідок чого матріархат поступово матріархат патріархат замінюється патріархальною організацією суспільства. У степовій смузі України протягом доби бронзи існувало декілька археологічних культур, пов'язаних зі скотарями-індоєвропейцями В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці – скотарство відокремилося від землеробства. Починається і другий – виділення ремесла в самостійну галузь господарства. Родова община змінюється сусідською, з'являється майнова нерівність.