Презентація на тему Заповідник Асканія Нова Виконала учениця

Презентація на тему: “Заповідник Асканія. Нова” Виконала учениця 11 -А класу Ружинської гімназії Кирилюк Анна 2013

Біосферний заповідник "Асканія. Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна

Що собою являє Асканія-Нова Біосферний заповідник Асканія-Нова - це унікальний куточок природи: тут розташована єдина в Європі ділянка степу, якого ніколи не торкався плуг (одного разу розкопаний степ не відновлюється ніколи). Заповідник Асканія-Нова віднесений до « 100 великих заповідників і парків» світу однойменною книгою, виданою в Москві видавництвом «Віче» у 2002 році (автор-укладач Н. А. Юдіна). Це музей просто неба: тут збереглися самотні стародавні кургани, кам'яні скіфські баби, створені стародавніми скульпторами. Заповідник займає площу 11 тис. га. ; Примикає до лісопарку з штучними ставками і каналами, де мешкає безліч звірів і птахів. У Асканійському степу виростає більше 400 видів трав і квітів, переважають злаки.

Історична довідка заповідника Біосферний заповідник Асканія-Нова - старий заповідний комплекс України. Заснований в кін. XIX ст. Фрідріхом Фальц. Фейном як приватний заповідник Чаплі на 500 десятин землі. Перші його спроби (1883, 1888 роки) виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходив через Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Саме вона стала праядром нинішнього біосферного заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році. Фрідріх Фальц-Фейн

Засновник заповідника Заповідник був заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Спочатку юний Фальц-Фейн ставив за мету збереження диких тварин — у 1874 р. 11 річному хлопцю зводять вольєри для утримання тварин. У 1887 році було створено ботанічний сад. У 1898 р. Фальц-Фейн оголошує про відкриття приватного заповідника. Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович - поміщик, барон, заснував заповідник "Асканію-Нову". У напівпустому степу виростив сад, організував зоопарк, акліматизував десятки видів диких тварин і птахів, звезених з усіх континентів планети.

Карта заповідника Заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також перелогів, де з 1966 року вивчаються процеси відновлення природної рослинності. Асканійський парк площею близько 200 га. Істотно відрізняється від дикої степової зони. Він розбитий згідно строгого плану.

Кліматичні умови Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та м'якою нестійкою зимою. Основні території цілинного степу розташовані в центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки. Особливістю околиць "АсканіїНова" є глибоке залягання підземних вод. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни сформувались південні чорноземи й темнокаштанові ґрунти, які є найпоширенішими на суходолах.

Природні ресурси Асканійський степ вважається типчаково — ковиловим. Загальна кількість видів природної фауни у заповіднику становить 1873 види, з них 67 видів ссавців, 272 - птахів, 5 плазунів, 4 - земноводних, 8 риб, 14 - молюсків, 1109 комах, 9 - багатоніжок, 186 павукоподібних, 10 ракоподібних. В різні пори року пролітає більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Крім того, тут ростуть 478 вищих рослин. У «Червону книгу України» занесено 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 — лишайників.

Рослинний світ заповідника Суха мова статистики відмічає зростання тут 478 видів вищих рослин. Але вона не може передати різноманіття всіх проявів, букету запахів, притаманних лише дикому степу. У Асканійському степу виростає більше 400 видів трав і квітів, у більшості злаки. Переважають багаторічні трави (51 %). До “Червоної книги України” занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний; 3 види грибів, 4 лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків. Тут культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин.

Тваринний світ заповідника: птахи На території заповідника можна зустріти представників більш 60 видів пернатих, В цілинного степу гніздяться 16 видів, безліч буває на прольоті. У парку близько 40 видів, на водоймищах близько 30 видів птахів. Навесні чутні голоси лебедів - кликунів. Білі і чорні лебеді, фламінго, журавлі, дрохви, стрепети, сірі куріпки, найбільше різних видів жайворонків. Степовий орел - рідкісний гість, частіше можна бачити степового луня низько летить над землею. У вольєрах - страуси африканські, ему, нанду, дрохви, фазани, павичі, степові орли, вінценосні журавлі, папуги.

Тваринний світ У своєрідному зоопарку заповідника міститься унікальна колекція тварин. Зебри, південноамериканські верблюди, індійські і африканські антилопи, олені. У степу пасуться лами, шотландські поні, дикі коні - тарпани (кінь Пржевальського), американські бізони, кафрські буйволи; сайгаки - найдавніші копитні, ровесники мамонтів. У воді сайгаки потребують тільки під час сильної засухи. Дрібних звірів багато: миші, хом'яки, є і тушканчики. Хижакитхори, лисиці, ласки, зустрічаються і горностаї.

Види флори, що потребують охорони та збереження До Червоної книги України віднесено 30 видів флори, з них 4 види лишайників, 4 мікобіоти та 73 види фауни, до Європейського червоного списку - 12 видів флори і 16 фауни, до списків видів, що охороняються Бернською конвенцією - 203 види фауни і 3 флори. Особливо велике значення має територія заповідника для збереження мігруючих видів птахів. Щорічно тут збираються величезні зграї сірих журавлів (9 -15 тис. особин), сірих (5 -10 тис. ) і білолобих гусей (20 -500 тис. ), десятки тисяч крижнів і інших видів.

Неповторна краса заповідника В кінці квітня зацвітають тюльпани, потім іриси, астрагали, гіацинти, жовтці. У травні гвоздики, ромашки. Влітку степ, закутана в сріблястий серпанок ковили, переливається хвилями від щонайменшого подиху вітерця. У нір ховрахів розростаються куртини сіруватосизого полину. У парку близько 150 видів і форм дерев і чагарників. Гостролистий клен, кримська сосна, пірамідальний і колонновідний дуби, ялівець, в'яз, ялина, ясен, біла акація, біля води - плакучі верби.

Унікальність заповідника На території парку можна побачити дерева і кущі всіх кліматичних зон. Ці факти роблять заповідник унікальністю природної зони на землі древньої Таврії. Завдяки цілині зберігається реліктовий фауністичний комплекс. Найголовнішим є те, що тваринний світ заповідного степу, в основному, зберіг свою аборигенну фауну. Гості, прогулявшись по обширній території парку, зможуть побачити тварин і птахів із усього світу, адже усього на території 30 квадратних кілометрів проживають близько 1 000 представників тваринного світу. До слова сказати тварини живуть майже у вільних умовах і радують око своєю безтурботністю, деяких можна погодувати прямо з рук, правда, тільки під пильним наглядом працівників зоопарку.

Роль заповідника сьогодні На сьогодні "Асканія-Нова" це природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу, вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем; збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.

Природа - це казка, яку потрібно читати серцем. Все на землі, все треба берегти – І птаха й звіра, і оту рослину, Не чванься тим, що цар природи ти – Бо врешті, ти його частинка. Друже мій, люби життя, Люби людей, природу, А кривду кинь у забуття, Як камінь в тиху воду. Б. Лепкий