Презентація на тему Характерні риси економічної думки стародавнього

Презентація на тему Характерні риси економічної думки стародавнього риму Підготував Студент III курсу групи ЕП-2 Кубенко Ілля

Основні риси

Економічна думка античності набула подальшого розвитку і завершення у Стародавньому Римі. У давньоримських законах, аграрних проектах, творах державних діячів та учених відобразився прискорений розвиток рабовласництва на основі широкої експансії Риму та створення велетенської імперії. Особливості господарського життя Стародавнього Риму знайшли відображення у натуралізації та аграризації економіки, зумовивши специфіку давньоримської економічної думки

Проблеми Стародавнього Риму Центральне місце серед соціально-економічних проблем посіли питання організації і ведення рабовласницького господарства у сільськогосподарських маєтках. Взаємовідносини між великими та дрібними землевласниками щодо розподілу земельних ресурсів Проблеми взаємовідносин рабів та рабовласників Проблема проведення аграрних реформ

Марк Порцій Катон Старший У (234— 149 до н. е. ) Ученість - є солодкий плід гіркого кореня. (с)

Марк Порцій Катон (лат. Marcus Porcius Cato; 234— 149 до н. е) — являє собою одну з найбільш великих фігур Стародавнього Риму і як державний діяч, і як письменник. Походить з плебейського роду Порція, родоначальник якого, ймовірно, займався розведенням свиней (porcus), Катон Старший народився в 234 до н. е. (520 від заснування Риму) у Тускулі і провів свою юність частково в Сабінському маєтку, займаючись сільським господарством, частиною в походах, частиною виступаючи на римському форумі безоплатним захисником обвинувачених.

Катон: Визначав землеробство найбільш достойним, почесним та благородним заняттям, ідеалізував натуральне господарство, спрямоване на задоволення власних потреб. На думку мислителя, із землеробів "виходять найвідданіші громадяни і найстійкіші солдати. І дохід цей найчистіший, найвірніший і зовсім не викликає заздрощів". Водночас він припускав часткову ринкову орієнтацію рабовласницьких маєтків: збут частини надлишкової продукції та купівлю лише найнеобхіднішого, того, що не вироблялося власними силами.