Презентація на тему: “Внутрішньоутробні інфекції: герпетична інфекція, вроджений сифіліс. ” Підготувала: лікар-інтерн – Ратинська В. М.
n ГЕРПЕТИЧНА ІНФЕКЦІЯ - INFECTIO HERPETICA Тяжке захворювання з ураженням дітей у перинатальному періоді, яке викликається вірусом простого герпесу, ДНК-вірусом, вірусом герпетичної природи. Розрізняють 2 типи віруса простого герпесу (ВПГ): HSV-1 - оролабіальний, HSV-2 - генітальний. Проте в даний час дослідженнями доведено, що абсолютного співвідношення між типом віруса і локалізацією інфекції немає. Особливостями цих вірусів є персистенція в ЦНС, підтримування латентної інфекції.
n При уродженій герпетичній інфекції спостерігаються висока летальність у новонароджених (до 90 % хворих із генералізованою формою при відсутності адекватної терапії) і тяжкі психоневрологічні наслідки в 50 % дітей, які вижили. Встановлено, що в немовлят, які народилися через інфіковані пологові шляхи, ризик зараження цією недугою складає 40 -60 %, а ризик смерті або розвиток серйозних неврологічних наслідків серед інфікованих – 50 %.
n Клініка неонатальної герпетичної інфекції у 80 -90 % випадків викликається HSV-2. ВПГ - розповсюджені збудники інфекції жіночих статевих органів. Так, носійство генітального герпесу реєструється в 46 % жінок.
Інфікування відбувається 1) контамінаційно - через висхідний шлях (після розриву плодових оболонок - критичний період, який триває 4 -6 год), а також при проходженні через пологові шляхи (у 85 % випадків) - інтранатально (інфікована шийка матки, вагіна); n
n 2) трансплацентарно - при вірусемії в матері. Встановлено, що вірусемія під час вагітності призводить до 30 % спонтанних абортів у ранньому періоді, більше 50 % пізніх викиднів; при зараженні на 20 -34 -му тижні вагітності в 30 % випадків виникають передчасні пологи. За своєю тератогенністю вірус простого герпесу поступається лише віруса краснухи, а також сприяє формуванню звичного невиношування.
n Клінічно захворювання проявляється у вигляді генералізованої (летальність без лікування становить 90 %) і локалізованої форм - із переважним ураженням центральної нервової системи (летальність без лікування складає 50 %), шкіри й слизових (летальність без лікування становить 18 %).
n Локалізована форма інфекції з переважним ураженням нервової системи у вигляді енцефаліту проявляється на 1 -4 тижні життя синдромом пригнічення (летаргія, в'ялість, ступор) до розвитку коматозного стану або гіперзбудливістю (мозковий крик, неспокій, гіперестезія, тремор) до судом, змінами в спинномозковій рідині.
n При ехоенцефалографії характерними є такі морфологічні зміни: 1) набряк і набухання головного мозку, клітинна інфільтрація; 2) зниження мозкового кровотоку, інфільтрат, некроз ділянок мозку; 3) кісти, кальцифікати в лобній і скроневих долях, вентрикуломегалія; 4) атрофічні, рубцеві зміни, гліоз, поренцефалічні кісти.
n Тяжкі ураження нервової системи зумовлюють несприятливі наслідки - дефекти в психомоторному розвитку, ДЦП, парези, епілепсію.
n Часто ураження нервової системи поєднується з ураженням шкіри (типові везикулярні, еритематозно-плямисті висипання), ураженням слизових рота (афтозний стоматіт) або очей (кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт, хоріоретиніт, катаракта, атрофія зорового нерва).
n Генералізована форма проявляється на 1 -2 тижні життя картиною септичного процесу з розвитком ДВЗ-синдрому, типовим ураженням нервової системи, шкіри, слизових оболонок (рота, очей), жовтяницею, гепатоспленомегалією, дихальними розладами з розвитком пневмонії, геморагічним синдромом, вираженим інтоксикаційним синдромом.
n n Додаткові методи дослідження: Вірусологічне дослідження - виділення віруса з елементів висипань, мазків зі слизових, спинномозкової рідини, шийки матки. Метод імуноферментного аналізу (метод ELISA) виявляє специфічні антитіла, які відносяться до класів Ig M, Ig G. Виявлення специфічних антигенів (метод ланцюгової полімеразної реакції, ДНКгібридизація).
n Гістологічне дослідження плаценти виявляє великі клітини з гіперхромними ядрами та базофільними включеннями, ділянки фібриноїдного некрозу. Така трансформація спостерігається в хоріальній пластинці, амніоні, екстраплацентарних оболонках. ВПГ 2 типу, як правило, локалізується в амніоні, децидуальній оболонці, що свідчить про висхідний шлях інфікування; ВПГ 1 типу - в базальній пластинці та ворсинчастому хоріоні, що доводить гематогенний шлях розповсюдження інфекції.
n У лікуванні уродженої герпетичної інфекції помітного успіху досягнуто за рахунок використання внутрішньовенних препаратів імуноглобулінів. Чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів на радикальне видужання, хоча все ж залишається великий відсоток ускладнень.
n Ацикловір (зовіракс, віралекс, вальтрекс) інгібує реплікацію віруса, призначається в дозі 3040 мг/кг на добу в 3 прийоми довенно протягом 23 тижнів. Відарабін (цитостатик, пригнічує розмноження віруса) - 15 -30 мг/кг на добу довенно краплинно у 2 прийоми протягом 10 -14 днів. При наявності у вагітної первинної інфекції чи її рецидиву доцільно пологорозрішення здійснювати шляхом цісарського розтину (до розриву плідних оболонок). Альтернативним є призначення специфічного лікування (табл. 3).
Таблиця 3 Схема лікування герпетичної інфекції під час вагітності Препарат Режим призначення Термін вагітності Побічні дії Нормальний людський імуноглобулін По 3 мл дом’язево № 5 кожних 3 дні або по 25 мл довенно краплинно на 200 мл фіз. Розчину 3 рази в тиждень (3 курси) Після 12 тижнів вагітності Алергічні реакції Свічки з віфероном 2 свічки на добу per rectum, 5 днів Після 12 тижнів вагітності Немає Курси метаболічної терапії: І курс (7 днів) Кокарбоксилаза 100 мг Рибофлавін 1 табл. 3 рази на добу Ліпоєва кислота 0, 025 г 3 рази на добу Кальція пантотенат 0, 2 г 3 рази на добу ВітамінЄ 1 капс. на добу Троксевазин 1 капс. 2 рази на добу ІІ курс (7 днів) Рибоксин 0, 2 г 3 рази на добу Піридоксаль-фосфат 0, 02 г 3 рази на добу Фолієва кислота 1 табл. 3 рази на добу Калія оротат 1 табл. 3 рази на добу Троксевазин 1 капс. 2 рази на добу Озонотерапія Довенне введення фіз. розчину з концентрацією озону 1, 5 -2, 0 мг/л
n n УРОДЖЕНИЙ СИФІЛІС - SIPHILIS CONGENITA Венеричне захворювання, збудником якого є Treponema pallidum. Епідемія сифілісу, що триває в Україні, значне збільшення числа випадків латентного сифілісу, зростання наркоманії є передумовою для поширення уродженого сифілісу. Аксіомою є те, що плід заражається тільки від хворої матері. Інфікування відбувається трансплацентарно або під час пологів - при проходженні через інфіковані пологові шляхи.
n Можливі наслідки вагітності залежно від строку інфікування матері: · Жінка заразилася напередодні вагітності або впродовж перших місяців - часті спонтанні аборти. · Зараження відбулося на 4 -5 місяці вагітності - передчасні пологи мертвого плода (мацерованого). · Інфікування на 6 -7 міс. вагітності - народження дитини з активними проявами сифілісу. · Зараження в останні місяці вагітності, напередодні пологів - ознак інфікування у дитини може ще не бути, але при проходженні через пологові шляхи - інфікується і розвивається набутий сифіліс.
n Клінічні ознаки вродженого сифілісу спостерігаються вже з моменту народження або ж з'являються на першому місяці життя.
Клінічна картина характеризується появою: · Сифілітичної пухирчатки, яка з'являється в перші дні, тижні життя у вигляді пухирців, діаметром 1 -3 мм, заповнених серозним, геморагічним вмістом, на інфільтрованій основі; локалізується на долонях, підошвах, рідко на тулубі, обличчі. n
· Дифузного ущільнення шкіри (інфільтрація Гохзінгера) на долонях, підошвах, обличчі (навколо рота, губи, підборіддя, лоб), сідницях, статевих органах. · Сифілітичного риніту (найбільш рання ознака). Спочатку виникає утруднене носове дихання, далі слизисті, слизисто-гнійні, "сукровичні" виділення. При поширені процесу на носову перегородку виникає деформація носа (сідловидний ніс), на гортань - афонія, захриплість голосу.
n Рис. 1. Диффузная инфильтрация лица и трещины на губах (мальчик 6 недель). Рис. 2. Резко запавшая переносица, седловидный нос, рубцы на губах и инфильтрация Гохзингера (мальчик 8 недель). Рис. 3. Поверхностные трещины на губах, язвочка у правого угла рта и рубец у левого угла (девочка 2, 5 мес. ). Рис. 4. Папулезная сыпь, эрозивные папулы на лице и шее (девочка 2, 5 лет). Рис. 5. Пластинчатое шелушение на подошве после диффузной инфильтрации кожи (ребенок 5 недель). Рис. 6. Пятнисто-папулезная сыпь (мальчик 8 дней). Рис. 7. Сифилитическая пузырчатка (мальчик 5 дней).
· Гепатоспленомегалією (патогномонічний синдром) - печінка, селезінка збільшені, щільні. · Сифілітичного хоріоретиніту - на очному дні ділянки пігментації, депігментації, "симптом солі і перцю". · Генералізованої лімфаденопатії. · Кісткових порушень - сифілітичний остеохондрит, періостит із розвитком спонтанних переломів, псевдопаралічів, остеомієліту. · У 25 -30 % хворих - серозного менінгіту. · Гематологічних порушень - анемія, тромбоцитопенія, моноцитоз.
Типовою тріадою сифілісу є: · сифілітична пухирчатка з ущільненням тканин; · сифілітичний риніт; · гепатоспленомегалія. n
n Загальними симптомами вродженого сифілісу є мала маса при народженні, блідість шкіри із сіруватим відтінком, зморшкуватість з багатьма складками, старечий вигляд дитини, часто неспокій, корчі, дистрофізація.
Додаткові методи дослідження: · мікроскопія в темному полі зору - виділення збудника з везикул, виділень з носа, ліквору; · серологічне дослідження дитини, матері (РВ, РІФ, РІТ); · гістологічне дослідження плаценти: спостерігають порушення форми та величини ворсин (збільшені в розмірах, колбоподібної форми), з явищами фіброзування та облітерації судин, проліферації ендотеліоцитів. Периваскулярно відзначають лімфоцитарні інфільтрати, а також дистрофічні зміни трофобласту з утворенням сифілом; · рентгенологічне дослідження кісткової системи, дослідження очного дна; · трепонемні і нетрепонемні (реагінові) тести. n
n Лікування проводиться пеніциліном у дозі 200 тис. /кг на добу в 6 прийомів протягом 28 днів. Із метою профілактики уродженого сифілісу запроваджено триразові обов’язкові серологічні дослідження крові вагітним. Останнє дослідження необхідно проводити не пізніше 36 тижнів вагітності. При виявленні сифілісу у вагітної, призначається лікування згідно з чинними інструкціями.
Дякую за увагу!
n Література 1. Брязжикова Т. С. , Юрлова Т. И. Герпетическая инфекция // Клиническая медицина. – 1996. – № 7. – С. 7 -9. 2. Владимирова Е. В. Герпетическая инфекция кожи и слизистых оболочек // Вестник дерматологии. – 1997. – № 2. – С. 45 -51. 3. Лещинская Е. В. , Мартыненко И. Н. Острые вирусные энцефалиты у детей. – М. : Медицина, 1990. – 252 с. 4. Мельник В. В. Зовиракс: специфическая химиотерапия герпетической инфекции // Український медичний часопис. – 1998. – № 1 (3). – С. 50 -54. 5. Мельниченко Э. М. Клиника, лечение, прогнозирование и профилактика рецидивирующего герпетического стоматита у детей // Здравоохранение Белоруссии. – 1992. – № 6. – С. 60 -63. 6. Хахалин Л. Н. Успехи и проблемы современной терапии герпесвирусных инфекций // Терапевтический архив. – 1997. – № 11. – С. 81 -86. 7. Чернишова Л. І. Герпетична інфекція – найбільш поширена інфекція серед людей // Медичний консультант. – 1997. – № 1. – С. 29 -31. 8. Long S. S. , Pickering L. K. , Prober C. G. Pediatric infectious diseases. – Churchill Livingstone Inc. : New York, London, Madrid, Melbourne, San Francisco, Tokyo, 1997. 9. Long S. S. , Picnering L. K. , Prober C. A. Principles and practice of pediatric infectious diseases. – Churchill Livingstone Inc. , 1997. – 1821 рp. 10. WHO Regional Office for Europe. Epidemiology of herpes simplex virus infections and surveillance of other STDs in Europe / Report on a Workshop: Copenhagen, 19 -20 June 1995. – WHO EUR, Copenhagen. – 47 pp.
Скачать презентацию Презентація на тему Внутрішньоутробні інфекції герпетична інфекція вроджений
gerpetichna_sifilitichna.ppt