Презентація на тему Українська школа психології творчості Виконала

Презентація на тему: «Українська школа психології творчості» Виконала: Студентка 5 курсу Групи Пос-2 -15 -1. 0 д Тихоненко Олена

Творчість – це зміст життя… питна вода… їжа і ліки … Сучасна вітчизняна освіта обумовлює потребу в творчих особистостях, що здатні створювати креативне с ередовище. Суспільство розвивається лише в творчості. Саме тому розкриття психологічного змісту, умов, засобів розвитку творчої особистос ті є вкрай актуальною проблемою психології творчості.

Розвиток творчості особистості за генетико‐ психологічною теорією С. Д. Максименка С. Д. Максименко розкриває структуру особ истості як «цілісність, що включає в себе всі психічні і непсихічні складові особистості. Але вона, не є їх проста сума, а становить нову особливу якість, форму існування психіки людини. Це особлива упорядкованість, новий синтез» .

Поняття структури особистості логічно випливає з поняття цілісності, адже остання «являє собою, перш за все, узгоджену й гармонізовану систему, окремих частин, які, власне, і утворюють її. Тобто, цілісність передбачає структуру»

Концепція творчості В. О. Моляко За В. О. Моляко, головним у творчості є, перш за все, оригінальність, новизна в діяльності, відмінність від ст вореного раніше, вже відомого. Важливою рисою творчої особистості є високий рівень знань, умінь аналізувати явища, порівнювати їх. Недостатньо самого лише сприйняття, яким би тривалим воно не було, як і сам ого бажання нового, оригінального, якщо немає відповідного підґрунтя, загальної і професійної підготовки, а також великої наполегливості в роботі

Автор визначає п’ять стратегій творчої діяльності, е кстраполяція змісту яких на життєвий шлях особистості дозволяє охарактеризувати їх таким чином: Стратегія аналогізації пов’язана з використанням уже відомої моделі життєвого шляху чи його частини, що не зводиться до копіювання раніше створеного, припускає внес ення нового до аналогу; Стратегія комбінування полягає в різних перестановках, зміні життєвих ситуацій, власне комбінуванні окремих компонентів відомих життєвих шляхів;

стратегія реконструювання проявляється в побудові життєвого шляху, протилежного раніше відомому; вона пов’язана з пошукомсправді іншого, нового стосується це окремої життєвої ситуації чи життя в цілому. універсальна стратегія припускає відносно рівномірне застосування аналогізації, комбінування і реконструювання, причому кожна стратегія стосовно побудови життєвого шляху є паритетною щодо інших; стратегія спонтанних дій, випадкових підстановок здійснюється тоді, коли немає домінуючої стратегії, а пошук здійснюється нібибез плану, без певної логіки, за випадковим орієнтиром чи методм спр об і помилок.

Музика Олександр Леонідович В основі наукових досліджень авторський метод – суб’єктноціннісний аналіз. О. Л. Музика є автором низки психологічних методик і програм, які широко використовуються як у навчальному процесі, так і в наукових дослідженнях студентів та аспірантів:

v v v Методика моделювання ціннісної свідомості (1997 р. ); Програма ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості «Три кроки» (2004 р. ); Методика вивчення динаміки здібностей (2005 р. ); Тест ціннісно-мотиваційної готовності до педагогічної (психологічної) професії ( «ТЦМГ» )(авторське свідоцтво № 16638 від 16. 05. 2006 р. ); Методика вивчення творчої спрямованості особистості у дошкільному віці (у співавт. з Н. Ф. Портницькою) (2007 р. ).

Суб’єктно-ціннісний аналіз розвитку творчої особистості Суть та основні характеристики суб’єктноціннісного аналізу. Суб’єктно-ціннісний аналіз спрямований на пізнання закономірностей та механізмів становлення особистісних цінностей, пов’язаних із включенням людини у творчу діяльність. Але власне діяльнісним компонентом творчості (знання, вміння, навички) її зміст не вичерпується. Значно важливішими є ті частини творчості, які дуже часто залишаються поза увагою.

Дослідження, проведені під керівництвом В. О. Моляко, показали, що рефлексія власного мислення під час вирішення творчих задач не обмежується лише регуляцією діяльності. Саме тому, що мисленнєві стратегії формуються у творчій діяльності, вони набувають здатності переноситися на будь-які інші діяльності і в багатьох випадках, набуваючи ознак суб’єктних цінностей, починають регулювати життєві процеси

Біла Ірина Миколаївна Посада Провідний науковий співробітник кафедри педагогіки та психологіі Теми дисертацій - Розвиток творчих стратегічних тенденцій аналогізування у творчій діяльності старших дошкільників - Психологія творчого конструювання в дошкільному віці.

Індивідуальні особливості сприймання, їх роль у конструюванні реальності Сприймання є головною пізнавальною функцією людини. Сенсомоторні та перцептивні процеси становлять основу її психічного розвитку і важливу сторону життєдіяльності в цілому, бо є першочерговими в отриманні інформації про світ. У ході сприймання дійсності відбуваються її складні трансформації в образній або вербальній формах, які представляють собою: з одного боку – первинний відбір відомостей, з іншого – їх обробку та конструювання.

Хоча, і вважається, що суб'єктивність шкодить об'єктивності сприйняття (доступності перцептивного образу; його незалежності від волі спостерігача; прогнозованості зміни образу), проте вона є важливою умовою формування феноменів свідомості та розвитку творчих тенденцій мислення, як основи творчої діяльності, реалізації творчого потенціалу. Кожен має право на суб'єктивність сприймання, що є основою творчості.

ЧОРНА Лідія Георгіївна Автор концепції критеріїв і показників обдарованості Людина є представником великих і малих груп, носієм різних видів іден- тичності. Чи не втрачає вона свою ідентичність, належачи одночасно до великої кількості соціальних груп, мікро- та макросередовищ? Які види ідентичності є визначальними для соціального індивіда, а які – похідни- ми? Чи можливо, що деякі види ідентичності є тотожними, а їхні назви – синонімічними? Ці питання відображають соціальну ситуацію розвитку та становлення особистості людини в період соціальних потрясінь, змін, нестабільності та перетворень.

Рольовий розвиток особистості передбачає розвиток її творчого потен- ціалу. Використання активних методів у роботі з рольовою ідентичністю людини має спиратись на її готовність до особистісних змін. Сутність про- цесу оптимізації становлення рольової ідентичності старшокласників по- лягає насамперед у формуванні у них творчого ставлення до вже набутих рольових ідентифікацій.

Рибалка Валентин Васильович Серед найвагоміших наукових результатів — створення психологічної теорії особистості, що спирається на модель тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, а також розробка концепції розвитку творчо обдарованої особистості, культурологічних та аксіологічних аспектів психології честі та гідності особистості, особистісного підходу в психології праці та професійної підготовки. Ним створено «Опитувальник розвитку особистості та впливу її властивостей на інтелект» . В. В. Рибалка є автором понад 420 наукових робіт з психології. Він є членом редколегій п'яти наукових журналів психолого-педагогічного спрямування. За його науковим керівництвом захищено 14 кандидатських і 1 докторська дисертації

За основу для побудови моделі обдарованості обрано обґрунтовану В. Рибалкою концепцію тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості в якій автор виділяє три взаємопов'язані базові виміри, які, на його думку, доцільно використовувати при побудові психологічної структури особистості Перший вимір (І) – соціально-психолого-індивідуальний, „вертикальний”, з притаманними йому підструктурами особистості. Другий вимір (II) – діяльнісний, „горизонтальний”, що диференціюється на відповідні компоненти діяльності та поведінки. Третій вимір (ІІІ) – віковий, генетичний, що характеризує рівень розвитку якостей особистості, її задатків, здібностей, психічних властивостей

Перший вимір (І) – соціально-психологоіндивідуальний, „вертикальний”, з притаманними йому підструктурами особистості. Другий вимір (II) – діяльнісний, „горизонтальний”, що диференціюється на відповідні компоненти діяльності та поведінки 70 -ихє Третій вимір (ІІІ) – віковий, генетичний, що характеризує рівень розвитку якостей особистості, її задатків, здібностей, психічних властивостей