Презентація на тему Стародавній Китай Стародавній

Презентація на тему: Стародавній Китай

Стародавній Китай. • Стародавній Китай був одним із центрів цивілізації. Успішне ведення сільського господарства залежало від дощових опадів Головні течії суспільної думки Стародавнього Китаю сформувалися в VІ до ІІ ст. до н. е. : конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм.

Засновник конфуціанства • Засновником конфуціанства був Конфуцій (551 – 497 до н. е. ) Своє вчення він виклав в формі бесід під назвою “Лунь-юй” (“Бесіди і судження”), де узагальнив етикополітичне вчення, що докорінно впливало на розвиток духовної культури, політичного життя і суспільного устрою Китаю протягом більше аніж двох тисяч років.

Конфуціанство закликало правителя: • - за допомогою добропорядності, прикладом високоморальної поведінки, на основі звичайного права; - не обтяжувати народ важкими податками і повинностями; - виправдовувати становий поділ суспільства, існування рабства; - підвищувати моральноетичні норми та запроваджувати програму морального вдосконалення людини.

Школа легістів • Значний вплив на розвиток економічної думки та господарської практики Стародавнього Китаю справила школа легістів, виникнення якої пов'язане з боротьбою з конфуціанством. Заснував Шан Янь 390338 р. до н. е. Найвідомішими представниками легізму були Лі Куй (424 – 386 до н. е. ) і Гунь Сунь Ян (390 – 338 до н. е. ).

Легісти відводили велику роль • 1) законам в управлінні державою та були прихильниками політичної централізації; 2) ідеї державного регулювання товарних цін на продукцію сільського господарства через збільшення пропозиції на ринку продовольства за державними цінами; 3) залученню до примусової праці нероб; 4) введенню єдиного земельного податку; 5) забороні спекуляції зерном; 6) впровадженню державної монополії на виробництво і торгівлю залізом і сіллю; 7) запереченню культури у всіх її проявах; 8) зневажанню твердження конфуціанства про пріоритетність морально-етичних норм.

Моїсти • З критикою конфуціанства виступав Мо-цзи (473 – 381 до н. е. ) та його прихильники моїсти, які заперечували становість та привілеї знаті, проповідували природну рівність людей.

Моїсти наголошували на: • 1. Всезагальному виробництві. 2. Участі людей в фізичній праці. 3. Розвиток вільної ініціативи дрібних виробників.

Даосизм • Паралельно з конфуціанством розвивався даосизм – як напрям теоретичних узагальнень старокитайських мислителів, який вплинув на еволюцію господарської практики Стародавнього Китаю. Основні ідеї даосизму викладені в книзі “Дао де цзин” (VІ – V ст. до н. е. ), автором якого є Лао-дзи.

Найважливішою характеристикою даосизму є: • природність, невтручання в економічні явища та процеси; - помірність та відмова від багатства і боротьби. Вчення Лао-дзи відрізняється певним утопізмом оскільки згідно його міркувань: в основі суспільного розвитку лежить небесне “дао”, як першооснова і сутність людського буття, що заперечує державне регулювання, пропагує принципи невтручання в суспільний розвиток, засуджує соціальну нерівність, заперечує теоретичні знання та можливості людського пізнання, ідеалізує первісний природний стан речей.

Збірник трактатів “Гуань-цзи” • Автори збірника трактатів “Гуань-цзи”, написаного в ІV ст. до н. е. в Стародавньому Китаї розглядали здебільшого питання державного регулювання ринку з метою забезпечення стабільності і порядку в країні. В цій збірці трактатів, правителю рекомендується впливати на внутрішні ціни через масову закупівлю товарів в період, коли вони дешеві і створювати накопичувальні фонди, щоб при нестачі товарів і дорожнечі випускати їх на ринок та збивати ціни.

Для регулювання економіки в цілому автори трактату проповідували: • - введення пільгових кредитів землеробам; - заміну податків безпосередньо на залізо та сіль.

• Автори “Гуань-цзи” знайшли зворотну залежність між ціною товарів і грошей: при дорогих грошах, речі стають дешевшими та з'являється можливість використовувати це для підтримки економічної рівноваги. Для цього рекомендувалося здійснювати нормовану емісію грошей. Ідеї цього колективного трактату містять деякі протиріччя, зокрема деякі з них заслуговують на увагу і сьогодні.

Землеробство • Провідним видом діяльності було сільське господарство. Вирощувалися просо, ячмінь, пшениця, пізніше основною культурою став рис. Велика увага приділялася агротехніці. Вже в епоху Чжоу з'являється система зміни полів. Китайці першими стали застосовувати органічні добрива і вести боротьбу з шкідниками с/г рослин. Китайці першими стали займатися шовківництвом.

Ремесла і промисловість • З часів неоліту тут досягли високої майстерності в обробці каменю, кістки, дерева. У країні було багато високоякісної білої глини – каоліну. Винахід в Китаї технології отримання шовкових ниток дало поштовх до різкого підвищення рівня ткацтва. Вперше китайці стали застосовувати природний газ у виробництві солі. Газ використовувався не тільки у виробництві солі, але і для опалення.

Торгівля • Слід зазначити, що в Китаї були вперше зроблені спроби по заміні металевих грошей на казначейські квитки. У кожному місті були ринки. Держава регламентувала торгівлю. Державними актами встановлювалися якість і ціни товарів. Ринки були строго розділені на кварта-ли за видами товарів. За організацію і контроль роботи ринків відповідали особливі чиновники. Ринкова торгівля обкладалася державними зборами.

Будівництво • У країні велися великі роботи з будівництва іригаційних споруд. Вони були призначені не тільки для зрошення і захисту від повеней, а й в якості транспортних магістралей. Найграндіознішим у всьому Стародавньому світі було спорудження Великої Китайської стіни, будівництво якої почалося в IV ст. до н. е. . з метою захисту країни від кочівників. Спочатку це були земляні вали, потім цегляні стіни та башти. Протяжність Великої Китайської стіни 3400 км, довжина бічних відгалужень 2700 км. Ширина стіни до 5 м, а висота до 12 м. У стіні вбудовано 25 тис. веж.

Наука • Вже в середині II тис. до н. е. . у Китаї з'являється писемніс ть у вигляді ієрогліфів-піктограм. В епоху Шань китайці вже мали знання в геометрії.