Презентація на тему Природні кормові угіддя Піонковський

Презентація на тему : Природні кормові угіддя Піонковський В. О

План 1. Вступ 2. Класифікація 3. Охорона 4. Основні терміни 5. Сучасний стан 6. Стан за кордоном

Кормові угіддя-це земельні ділянки, рослинний покрив яких використовується на сіно, сінаж, силос, трав'яну муку і для випасу худоби. До них відносяться природні сінокоси і пасовища, включаючи лісові і покращувані, оленячі пасовища, поклади, тимчасово використовувані для кормових цілей, ділянки під чагарником, болота і ін. , а також культурні пасовища

Класифікація: Розрізняють два напрями класифікації природних кормових угідь: фітоценологічний (гр. !ііоз — рослина, сепоз — спільність) і фітотопологічний (гр. іііоз — рослина, тороз — місцевість, де рослина росте). Більш об'єктивною є друга класифікація — фітотопологічна, яку запропонував А. М. Дмитрієв і вдосконалили Л. Г. Рамен-ський і І. А. Цаценкін. В основу покладено ідеї В. Р. Вільямса, який звернув увагу на необхідність урахування тих місцевос-тей, де росте рослина при класифікації угруповань. У 30 -х ро-ках було виділено 25 класів природних кормових угідь, які охоплюють усі регіони, починаючи від тундри і закінчуючи ви-сокогірними луками. Робота щодо класифікації була виконана в Інституті кормів, було узагальнено великий матеріал інвента-ризації кормових угідь. у 60— 80 -х роках співробітники цього інституту (І. А. Ца-ценкін, О. Н. Чижов, С. І. Дмитрієва, Н. В. Беляєва) здійснили розробку цієї класифікації. У кожній зоні і гірському поясі вони виділили підкласи. При переліку класів і підкласів зазначаю-ться характерні рослини, рельєф, зволоження, грунти. Поділ класів на підкласи проведено за тим принципом, що й поділ на класи. При цьому в класах рівнинних і гірських лук, де ростуть рослини, виділено підкласи рівнин разом з пологими і крутими схилами (крутизна 10— 15° і більше).

Охорона В Україні природні кормові угіддя займають 6, 65 мли га. Розміщені вони у різних ґрунтовокліматичних зонах. У кожній з них залежно від рельєфу, зволоження, грунтів, складу рослинності природні кормові угіддя дуже різноманітні. В основному вони поділяються на лугові (заплавні, низинні, подові, суходільні, гірські), степові (вигони), болотні сіножаті та пасовища (осушені і неосушені). Природні кормові угіддя є важливим джерелом забезпечення свійських і диких тварин зеленими кормами та сіном. Природний травостій - повноцінний корм, багатий на вітаміни, мікроелементи та мінеральні солі. Тому одне з головних завдань раціонального використання природних кормових угідь- підвищення їх урожайності шляхом організації на пасовищних територіях зрошуваного або богарного кормовиробництва, впровадження поверхневого та докорінного способу поліпшення природних кормових угідь з підсівом урожайних багаторічних трав, збагачення пасовищ цінними дикорослими кормовими рослинами, застосування регульованого використання природних кормових угідь з раціональним випасом худоби та введенням пасовищезмін. Щоб значно підвищити врожайність природних кормових угідь і поліпшити забезпеченість худоби високоякісним сіном та зеленим пасовищним кормом, треба широко запроваджувати, крім поверхневого, й докорінне поліпшення сіножатей і пасовищ. Застосування того чи іншого способу поліпшення кормових угідь значною мірою залежить від травостою на цих угіддях. Головне в охороні пасовищ - не допускати їх надмірного випасання. Для підтримання високої продуктивності пасовищ потрібно щорічно змінювати строки випасання із скошуванням, впроваджувати пасовищезміни. !!!

Пасови ще-Сільськогосподарське угіддя призначене для випасання худоби. Ділянка землі з трав'янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця.

Сінокоси--земельні угіддя, покриті трав'янистою рослинністю, що систематично скошується на сіно, сінаж, трав'яну муку, силос або зелену . підгодівлю Підрозділяються на сіяних і природних. Сіяні С. створюють в кормових, польових і іншихсівозмінах або поза сівозміною шляхом посіву багатолітніх і однорічних трав. Однорічні трави використовують протягом одного вегетаційного періоду багатолітні — протягом 2— 3 років в польових сівозмінах, 5— 7 років в кормових і до 10 років і більш поза сівозміною.

Сучасний стан та зміни природних кормових угідь Проблема збереження природних комплексів Лісостепу України нині й у майбутньому відіграватиме винятково важливу роль. Теперішній фонд природокористування повністю використовується в промисловому, сільськогосподарському та лісогосподарському виробництві, нерідко з порушенням нормативів ощадливого землекористування. В результаті природні комплекси досягли високого ступеня фрагментації, географічної та геоморфологічної відособленості. ґрунтовий покрив виснажений інтенсивним веденням сільськогосподарського виробництва та недостатнім його відтворенням; зростають площі малопродуктивних земель; продовжується руйнація земельного фонду під дією водної ерозії; безсистемне і ненормовано експлуатуються природні кормові угіддя; непомірне інтенсивно вичерпуються рослинницькі й торфові ресурси; збіднюється флористичний склад і фіторізноманіття комплексів тощо. Знаючи ці та близькі до них біоекологічні та соціально-економічні проблеми, а також завдання, які стоять перед плановими та виконавчими органами і суспільством, під час вирішення деяких із них ми пропонуємо врахувати теоретичні та практичні положення, що розглядаються нижче.

Стан за кордоном За кордоном в країнах з розвиненим тваринництвом (Данія, Нідерланди, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ін. ) все з. -х. (сільськогосподарський) угіддя окультурені і використовуються для виробництва кормів залежно від потреби господарства. У ряді країн Європи природні До. в. — гірські пасовища (Швейцарія, Австрія, Франція і ін. ), а також площі, покриті чагарником і дрібноліссям (Фінляндія, Швеція Норвегія). Великі площі природних До. в. у Канаді, США (прерії), Латинській Америці, тропічних країнах.

ДЯКУЮ за УВАГУ.